Рішення

від 19.02.2020 по справі 567/862/19

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/862/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2020 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Венгерчук А.О.

секретар - Клімович О.О.

за участі представника позивача адвоката Лавренюка В.М.

представника відповідача Косінського Ю. А.

представника відповідача адвоката Голуба В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Острозі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Української сільської ради Острозького району Рівненської області про зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Української сільської ради Острозького району Рівненської області про зобов`язання вчинити дії, а саме: зобов`язати відповідача видати нове свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП Здобуток - СГПП Здобуток , с. Українка Острозького району Рівненської області на сумарну номінальну вартість подарованих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 майнових паїв часткою, визначеною у розмірі 10743 грн., що становить 0,23% від загальної вартості майна пайового фонду КСП Здобуток - СГПП Здобуток на ім`я позивача.

Вимоги вказаної позовної заяви мотивовані тим, що позивачу по справі на підставі договорів дарування в 2019 році було подаровано фізичними особами майнові паї (майнові сертифікати) на право на майнові паї членів КСП Здобуток . На підставі вказаних договорів дарування, позивач, у встановленому законодавством порядку, маючи намір переоформити свідоцтва про право власності на майнові паї на основі договорів дарування, звернувся до відповідача із письмовою заявою, в якій просив видати йому нові свідоцтва про право власності.

Вказав, що 17.01.2019, 11.02.2019 року позивач у зв`язку з набуттям права власності на майнові паї звертався з листом до Української сільської ради Острозького району Рівненської області з проханням видати нове свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) КСП Здобуток -СГПП Здобуток на підставі договорів дарування майнового паю (майнового сертифікату) від 11 січня 2019 року укладеного ОСОБА_2 з власниками майнових сертифікатів.

Вказав, що відповідач нові свідоцтва про право власності на майнові паї за заявою позивача не видав, листами повідомив, що пакет документів, для видачі свідоцтва про право власності на майновий пай, не дає можливості розглянути дане звернення, так як додатки до листа не відповідають вимогам належного оформлення переходу права на частку в спільній власності пайовиків. Крім того, не додано належним чином посвідчених у встановленому порядку копій договорів дарування, чим порушено п. 14 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року N177 Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки (далі - Порядок), та відсутність згоди інших співвласників майнових паїв КСП Здобуток на відчуження будь-яких із них особисто позивачу. Крім того, особам, які уклали договори дарування, не було здійснено виділення належних їм часток в натурі, тому вони продовжують перебувати у спільній частковій власності з вищенаведеними умовами.

Вважає, що відповідач, порушив його права, та безпідставно відмовляє з оформленням нових свідоцтв про право власності на майнові паї.

Оскільки заходи досудового врегулювання спору до відповідача відповідних результатів не дали, позивач був змушений звернутися до суду із даним позовом за захистом порушених на його думку прав.

Представником відповідача Української сільської ради Острозького району Рівненської області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що серед представлених позивачем у сільську раду документів були відсутні такі, які б свідчили про виконання вимог ч.1 ст.358 ЦК України про наявність згоди інших співвласників майнових паїв КСП Здобуток на відчуження будь-яких із них на його користь. Зазначав, що за ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ в натурі частки майна, що у спільній частковій власності. Договір про виділ в натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, лише після цього прав спільної часткової власності припиняється і така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Вказав, що укладені договори дарування з позивачем є нікчемними та не можуть бути підставою для видачі свідоцтв про право власності на ці майнові паї. Зазначив, що продавець частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та іншу умови, лише коли інші співвласники відмовились від здійснення переважного права, продавець має право продати свою частку іншій особі. З наведеного, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, так як це може призвести до порушення прав та законних інтересів інших співвласників.

Позивачем до суду була подана відповідь на відзив, в якій він вказав, що ОСОБА_2 є співвласником майна пайового фонду КСП Здобуток на частку в розмірі 7502 грн., що складає 0,16% пайового фонду, та частку 3241 грн., що складає 0,07% на підставі Договорів дарування майнового паю (майнового сертифікату).

Вказав, що відповідач, не маючи відповідних повноважень встановив що, укладені договори дарування є нікчемними і не можуть бути законною підставою для видачі свідоцтв про право власності на майнові паї, відтак вважає, що відповідач перевищив свої повноваження.

Зазначив, що відповідач безпідставно посилається на необхідність отримання згоди інших співвласників, за положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 362 ЦК України.

Вказав, що обмеження щодо розпорядження часткою у праві спільної часткової власності застосовуються лише випадку продажу частки співвласником. Проте, така вимога щодо переважного права не стосується інших видів цивільно-правових договорів, зокрема, і договір дарування, а тому положення вказаної норми не розповсюджуються на спірні правовідносини.

Посилаючись на п.13 Порядку , у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Отже, вказаним вище Порядком передбачений конкретний перелік документів, який необхідно подати до органу місцевого самоврядування у випадку набуття права власності на майновий пай, в чому числі у випадку дарування майнового паю.

Вказав, що при даруванні майнового паю серед документів, що подаються до органів місцевого самоврядування відсутній такий документ як згода інших співвласників, а намагання відповідача у власних обґрунтуваннях застосувати до правовідносин відчуження майнового паю шляхом дарування вимоги щодо необхідності дотримання переважного права при відчуженні майнового паю шляхом купівлі-продажу є безпідставними у спірних взаємовідносинах.

Ухвалою від 02.09.2019 відкрито загальне позовне провадження по даній справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 17.12.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача адвокат Лавренюк В.М. в судовому засіданні заявлені позовні вимоги свого довірителя підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, просив суд їх задовільнити.

Вказав, що згідно п. 14 Порядку для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Усі подані документи формуються в окрему справу по кожному підприємству. Факт оформлення свідоцтва засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради. Оформлені свідоцтва реєструються у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Видача свідоцтва громадянину проводиться безоплатно. Відмову у видачі свідоцтва можна оскаржити в судовому порядку.

Вказаним Порядком передбачений конкретний перелік документів, який необхідно подати до органу місцевого самоврядування у випадку набуття права власності на майновий пай, в чому числі у випадку дарування майнового паю.

Вказав, що окрім того відповідач безпідставно посилається на необхідність отримання згоди інших співвласників, посилаючись на вимоги ч. ч. 1, 2 ст. 362 ЦК України, так як зі змісту вказаної норми матеріального права вбачається, що обмеження щодо розпорядження часткою у праві спільної часткової власності застосовуються лише у випадку продажу частки співвласником. Проте, така вимога щодо переважного права не стосується інших видів цивільно-правових договорів, зокрема, і договору дарування, а тому положення вказаної норми не розповсюджуються на спірні правовідносини.

Вказав, що відповідач не посилається на жодні конкретні обставини, факти того, яким саме належним чином у встановленому порядку повинні бути засвідчені копії договорів дарування і в чому саме полягає невідповідність засвідчення копій договорів дарування, що були надані його довірителем відповідно до вимог п. 14 Порядку.

Крім того, відповідач не посилається на норму права, яка б надавала йому повноваження відмовити ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право власності з вказаної підстави.

Листом від 11.02.2019 позивач вказав, що оригінали документів, які посвідчують права ОСОБА_2 на майнові паї, в тому числі й оригіналів договорів дарування будуть надані під час отримання нового майнового сертифіката (свідоцтва про право власності) на руки.

Вважає відмову відповідача необґрунтованою та безпідставною, та такою, що вчинена поза межами повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією, законами України та підзаконними нормативно-правовими актами України.

Представник відповідача ОСОБА_5 та представник відповідача адвокат Голуб В.А. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили суд відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_5 зазначив, що при звернені позивача до сільської ради йому були надані відповіді, що для видачі відповідних свідоцтв йому необхідно надати до сільської ради засвідчені в установленому порядку копії договорів дарування майнових паїв та попередні свідоцтва про право власності на майнові паї члена колективного сільськогосподарського підприємства. Окрім цього, існують сумніви щодо достовірності укладених договорів дарування. Оскільки вказані рекомендації позивачем були проігноровані, підстави для видачі вказаного свідоцтва відсутні.

Представник відповідача адвокат Голуб В.А. вказав, що в порушення вимог п.14 Порядку позивачем не було подано до сільської ради належним чином засвідчених копій договорів дарування. Крім того, у позивача відсутні будь які документи, які б свідчили про наявність згоди інших співвласників майнових паїв КСП Здобуток на відчуження будь-яких із них на його користь. Зазначили, що особам, які уклали з позивачем договори дарування, на підставі їх свідоцтв про право власності на майнові паї видавались частина грошових коштів в рахунок паїв, відповідно до розмірів їх часток, про що свідчать відмітки на сертифікаті, однак позивачем це не було з`ясовано. До співвласників майнових паїв чи майнової комісії відповідач з приводу виділення майна в натурі на підставі цих свідоцтв про право власності на майнові паї не звертався.

Просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі так як в іншому випадку це може призвести до порушення прав та законних інтересів інших співвласників паїв.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані ними письмові докази, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту прав, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Як вбачається з матеріалів справи та самим відповідачем не заперечується 17.01.2019, 11.02.2019, 30.05.2019 позивач звертався до відповідача із заявою та доданими документами до неї про видачу йому нових свідоцтв про право власності на майнові пай, що підтверджується копіями заяви та копіями листів Української сільської ради Острозького району ( а.с.9,10,11,12,13,14).

Відповідно до договорів дарування, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , позивач є співвласником майна пайового фонду КСП Здобуток СГПП Здобуток на частку в розмірі 7502 грн., що складає 0,16% пайового фонду, право власності якої на відповідний майновий пай підтверджувалося свідоцтвом (майновий сертифікат) серії РВ №0182337 та на частку в розмірі 3241 грн., що складає 0,07% пайового фонду, право власності якого на відповідний майновий пай підтверджувалося свідоцтвом (майновий сертифікат) серії РВ №0182627 та актами приймання-передачі від 11.01.2019 ( а.с.16,19).

Суд погоджується з доводами позивача, що сільська рада не є тим органом, який уповноважений проводити перевірки, експертні дослідження, тощо, щодо справжності договорів. Висловлюючи такі сумніви та вимагаючи від позивача засвідчення договорів у встановленому законом порядку, сільська рада виходить за межі норм чинного законодавства, що регулює порядок видачі свідоцтва про право власності на майновий пай.

Листами Міністерства аграрної політики №37-25-1-12/7842 від 06.09.2001 року та №37-17-2/5492 від 20.04.20105 року роз`яснено, що укладення угод про оренду та відчуження майнових паїв не передбачає обов`язкової нотаріальної форми, проте вони можуть бути оформлені в нотаріальному порядку за бажанням сторін. Договір майнового паю також не потребує обов`язкового нотаріального посвідчення. Щодо видачі нового майнового свідоцтва, то органи місцевого самоврядування за заявою обдарованого зобов`язані видати на його ім`я нове свідоцтво на сумарну номінальну вартість викуплених майнових паїв.

Стосовно відсутності потреби в нотаріальному посвідченні договорів аналогічною є правова позиція Верховного Суду України, яка викладена в ухвалі від 31.03.2010 по справі №6-22846св09.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не наведено жодних відомостей, які б давали можливість сумніватися в тому, що вказані договори укладені з порушенням закону.

Однак, при розгляді даної справи суд бере до уваги, що позивач ставить вимогу про зобов`язання відповідача видати нове свідоцтво на право власності на майнові паї, обґрунтовуючи таку вимогу належно поданими ним документами до відповідача.

Нормами ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно із ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України , законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Нормами ст.,ст. 12-13 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Із аналізу норм чинного законодавства вбачається, що суд не має права виходити за межі позовних вимог, самостійно змінювати їх, та має розглядати матеріали справи в суворій відповідності до норм чинного законодавства та в межах доводів сторін по справі.

Так обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що в абзаці 2 стор. 2 Листа від 17.01.2019 вх. 10/02-21 позивач наголошував на тому, що оригінали документів, які посвідчують права ОСОБА_2 на майнові паї будуть надані під час отримання нового майнового сертифіката (свідоцтва про право власності). Крім того, відповідач не посилався на жодні конкретні обставини, факти того, яким саме належним чином у встановленому порядку повинні бути засвідчені копії договорів дарування від 11.01.2019 і в чому саме полягає невідповідність засвідчення копій договорів дарування, що були надані позивачем на виконання вимог п. 14 Порядку.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року №177 Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки затверджено Методику уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у том числі реорганізованих та Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарський підприємств та їх документального посвідчення.

Так, відповідно до пункту 13 Порядку, у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Отже, право власності особи на майновий пай (його частину) посвідчується відповідним свідоцтвом, вирішення питання про видачу якого перебуває у компетенції сільської, селищної або міської ради.

Суд вважає, що позовні вимоги про зобов`язання сільської ради видати зазначені свідоцтва є передчасними, і право на отримання таких свідоцтва порушено не було.

Так п. 14 Порядку, визначено, що для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Усі подані документи формуються в окрему справу по кожному підприємству. Факт оформлення свідоцтва засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради. Оформлені свідоцтва реєструються у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Видача свідоцтва громадянину проводиться безоплатно. Відмову у видачі свідоцтва можна оскаржити в судовому порядку.

Суд вважає, що Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затверджений Постановою КМУ від 28 лютого 2001 року N177 Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав в селян у процесі реформування аграрного сектору економіки регулює правовідносини, які виникають з даного приводу, що стосуються членів колективного сільськогосподарського підприємства.

Як встановлено в судовому засіданні позивач по справі не є членом колективного сільськогосподарського підприємства.

Питання щодо виділення в натурі частки в майні колективного сільськогосподарського підприємства врегульовано Законом України від 14 лютого 1992 року № 2114 - ХІІ "Про колективне сільськогосподарське підприємство" , Указом Президента України від 29 січня 2001 року № 62 "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" , постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" , порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62 .

Відповідно до ч.1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Відповідно до ч.1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Указом Президента України "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" від 29.01.2001 р. №62/2001 передбачено забезпечення недопущення порушень майнових прав колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств, в тому числі права власності на паї, для чого, в тому числі визнано за необхідне забезпечити утворення комісій з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки, а також здійснення заходів, передбачених пунктом 1 цієї статті, із залученням до їх складу колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств, працівників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та представників суб`єктів господарювання, які було створено внаслідок реорганізації чи на основі майна, що належало ліквідованим колективним сільськогосподарським підприємствам.

З метою забезпечення захисту майнових прав селян в процесі реформування аграрного сектора економіки відповідно до Указу Президента України "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" від 29.01.2001 №62/2001 Наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 №62 було затверджено Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств.

Відповідно до п. 9 вказаного Порядку виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.

Згідно з п. 16 вказаного Порядку визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників майнових паїв може бути здійснене одним із нижченаведених способів за рішенням зборів співвласників: за структурою пайового фонду; конкретним майном за взаємною згодою співвласників; на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону.

Відповідно до ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Суд дійшов висновку, що згідно наданих суду доказів, рішення про дарування майнових сертифікатів позивачу ОСОБА_2 на частку в пайовому фонді КСП Здобуток СГПП Здобуток , що перебуває у спільній частковій власності не було погоджено з іншими співвласниками та не було здійснено виділення належних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 часток в натурі, та до матеріалів справи не долучений договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній (частковій) власності.

В судовому засіданні встановлено, що на день розгляду справи в суді позивачем не було надано даних про уточнену структуру пайового фонду КСП Здобуток та не з`ясовано вартість загального пайового фонду. Крім того, позивач заперечив щодо залучення співвласників майнових паїв, для уточнення їх вартості.

За заявою особи, яка набула у власність майновий пай на підставі цивільно-правової угоди орган місцевого самоврядування зобов`язаний розглянути питання з дотриманням встановленої законом процедури, здійснити перевірку наявності правових підстав для видачі нових свідоцтв та прийняти відповідне рішення.

Оскільки така вимога не заявлена позивачем, суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог та зобовязати відповідача повторно розглянути заяву позивача про видачу свідоцтв про право власності на викуплені майнові паї члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнових сертифікатів).

Крім того, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, втручатись в законну діяльність органу місцевого самоврядування приймати рішення, яке б відповідало закону та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про не доведеність позовних вимог, їх безпідставність, а відтак про наявність обґрунтованих відповідачем підстав для відмови у задоволенні позову.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 2 , 4 , 12 , 13 , 258 , 259 , 264 , 265 , 268 ЦПК України , суд

у х в а л и в

в задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Української сільської ради Острозького району Рівненської області (індекс 35842, Рівненська область, Острозький район, с.Українка, вул.Климака,1, код ЄДРПОУ 04386442) про зобов`язання вчинити дії відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 лютого 2020 року.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.