Ухвала

від 11.02.2020 по справі 916/99/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

11 лютого 2020 року м. ОдесаСправа № 916/99/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Богатиря К.В., Мишкіної М.А.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Оніщенко Володимира Анатолійовича

на рішення господарського суду Одеської області від 26.04.2019, суддя в І інстанції Оборотова О.Ю., повний текст якого складено 26.04.2019 в м. Одесі

у справі № 916/99/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРМЕК"

до відповідача: фізичної особи-підприємця Оніщенко Володимира Анатолійовича

про стягнення 55 264,13 грн.

ВС Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.04.2019 позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Оніщенко Володимира Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРМЕК" (вул.Мельницька,29, Одеса, Одеська область, 65033; ЄДРПОУ:41381453) заборгованість у розмірі 55 264,13 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, фізична особа-підприємець Оніщенко В.А. звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, про відмову у задоволенні позовних вимог.

Одночасно скаржник клопотав про поновлення строку на апеляційне оскарження посилаючись на те, що він був позбавлений права та фактичної можливості приймати участь при розгляді справи, оскільки суд не сповістив його у встановленому законом порядку про день, час та місце проведення судового засідання, його представник ознайомився з матеріалами господарської справи тільки 03.01.2020 року, докази чого є у матеріалах справи, а 20.01.2020 він за допомогою засобів поштового зв`язку звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, що, на його думку, є у межах строків передбачених ГПК України для апеляційного оскарження.

Дослідивши доводи скаржника, суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (пункт 2 частини 2 цієї статті).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно цієї норми суд апеляційної інстанції, у кожному конкретному випадку повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Відповідно до наведеної норми суд апеляційної інстанції має оцінити доводи заявника, інші можливі обставини, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом апеляційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Таким чином, вказане рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.05.2019 року копія оскаржуваного рішення господарського суду Одеської області від 26.04.2019 року була надіслана фізичній особі-підприємцю Оніщенко В.А. за адресою: АДРЕСА_2 , проте рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ПАТ "Укрпошта" за штрихкодовим ідентифікатором № 6511911043307 було повернуто до суду назад з зазначенням на конверті "за закінченням строку зберігання" ( а.с. 133).

Згідно з наявними у справі витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованими на запит судді Оборотової О.Ю., станом на 15.02.2019 та 12.04.2019 місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_2 .

Також, в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ПАТ "Укрпошта", з якого вбачається, що 03.04.2019 фізична особа-підприємець Оніщенко В.А. саме за вказаною адресою отримав ухвалу господарського суду Одеської області від 20.03.2019, якою підготовче засідання було призначено на "12" квітня 2019р.

При цьому, саме цю адресу: АДРЕСА_2 , зазначено відповідачем в апеляційній скарзі як юридичну адресу.

Вищевикладене свідчить про тривалу обізнаність відповідача про наявність судового розгляду по даній справі та свідоме небажання отримувати поштову кореспонденцію суду.

Доказів того, що неотримання відповідачем судової кореспонденції відбулося з вини відповідних працівників поштового сервісу, скаржником до своєї апеляційної скарги не подано.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, вбачається, що у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до частини 5 статті 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Водночас, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Отже, скаржником не надано жодних доказів в обґрунтування причин, що є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (залишення без руху).

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу .

Крім того, статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини третьої ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору та докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України Про судовий збір суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Підпунктами 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви складав 1921 грн.

Відповідно п.п. 4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, за подання та розгляд апеляційної скарги скаржник повинен був сплатити судовий збір в сумі 2881,50 грн. (150% від 1921 грн.).

Разом з тим, скаржником замість подання суду апеляційної інстанції доказів сплати судового збору заявлено в прохальній частині апеляційної скарги клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивовано тим, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області від 06.12.2019 року ВП № 60825105 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, яке належить ФОП Оніщенку В.А., а тому він не має фактичної можливості сплатити судовий збір.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги) не передбачено можливості звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги з підстав викладених в клопотанні поданому заявником касаційної скарги.

З урахуванням положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору лише, щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав визначених п. 3 вказаної норми.

За таких обставин, в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 26.04.2019 слід відмовити.

Також, надсилання копії апеляційної скарги сторонам у справі врегульовано положеннями ст.259 ГПК України.

Відповідно до ст.259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

В додатках до апеляційної скарги не надано доказів направлення копії скарги і доданих до неї документів (листом з описом вкладення) ТОВ "КЕРМЕК", що також підтверджується відповідним актом Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2020.

Отже скаржником не дотримано порядок надсилання апеляційної скарги всім іншим учасникам справи, встановлений нормами ст.259 ГПК України.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що до апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Оніщенко Володимира Анатолійовича не подано доказів сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги в сумі 2881,50 грн. та доказів направлення апеляційної скарги іншій стороні листом з описом вкладення, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Керуючись статтями 174, 232-235, 258, 260 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити фізичній особі-підприємцю Оніщенко Володимиру Анатолійовичу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Оніщенко Володимира Анатолійовича на рішення господарського суду Одеської області від 26.04.2019 у справі № 916/99/19 залишити без руху.

3. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання суду: заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням в ній інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення; доказів сплати судового збору у розмірі 2881,50 грн.; доказів надсилання (листом з описом вкладення) позивачу копії апеляційної скарги з додатками до неї протягом 10 днів з дня вручення копії зазначеної ухвали .

4. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням в ній інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, а у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині скарга буде вважатись неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Бєляновський В.В.

судді Мишкіна М.А.

Богатир К.В.