Постанова

від 21.02.2020 по справі 596/1880/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 596/1880/19Головуючий у 1-й інстанції Запорожець Л.М. Провадження № 22-ц/817/239/20 Доповідач - Парандюк Т.С. Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2020 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Парандюк Т.С.

суддів - Дикун С. І., Сташків Б. І.,

за участю секретаря - Кантицької О.І.

та сторін - представник ТзОВ «Молода Ідея» адвоката Яворського А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 596/1880/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 17 грудня 2019 року, ухваленого суддею Запорожець Л.М., у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного Територіального управління юстиції у Тернопільській області, Державного підприємства «Сетам» , товариства з обмеженою відповідальністю «Молода Ідея» , третіх осіб ОСОБА_3 , Гусятинської державної нотаріальної контори про визнання недійсним та скасування акту про реалізацію предмету іпотеки, свідоцтва про придбання майна, витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Чортківського районного суду від 17 грудня 2019 року у задоволенні заяви про забезпечення позову, по даній цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного Територіального управління юстиції у Тернопільській області, Державного підприємства «Сетам» , товариства з обмеженою відповідальністю «Молода Ідея» , третіх осіб ОСОБА_3 , Гусятинської державної нотаріальної контори про визнання недійсним та скасування акту про реалізацію предмету іпотеки, свідоцтва про придбання майна, витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати ухвалу Чортківського районного суду від 17 грудня 2019 року, та постановити нову якою задовольнити заяви скаржників та вжити заходів забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що підставою заявлених вимог є порушення встановленої законом процедури примусової реалізації майна, оформлення його результатів, що потягнуло за собою вибуття у скаржників права власності на приміщення поза власною волею.

Проведення шостих електронних торгів, а також наявність акту та свідоцтва порушує права та законні інтереси щодо реалізації заставного майна за справедливою ціною, збільшуючи при цьому обсяг погашеної заборгованості перед кредитором.

Тому, невжиття заходів забезпечення позову у даній справі у подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки стороною не укладеного правочину з реалізації приміщення на електронних торгах - ОСОБА_3 придбане майно було внесено до статутного капіталу ТзОВ «Молода ідея» , а останнім дане майно протягом розгляду справи в суді може бути знову відчужено. Факт відчуження ОСОБА_3 спірного приміщення на користь ТзОВ «Молода Ідея» підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №186042704 від 24 жовтня 2019 року.

Крім того, варто особливо наголосити, що на сайті ОЛХ розміщене оголошення про продаж спірного приміщення (https://www.olx.ua/obyavlenie/prodam-restoran-dana-v-smt-gusyatin-ternoplsko-obl-IDFRkC.html#2288cfb78d) яке є доказом існування реального ризику відчуження спірного приміщення та відповідно не можливості виконання рішення суду або суттєвого утруднення його виконання.

Разом з цим, варто зазначити, що ТзОВ «Молода Ідея» вживаються дії з метою відключення приміщення від електропостачання та газопостачання, що підтверджується актом пломбування вхідних (вихідних) засувок від 23 листопада 2017 року та актом-вимогою від 05 грудня 2017 року.

Відзив на апеляційну скаргу не поступив.

У судове засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явилися, проте були належним чином повідомлені через сайт судової влади України. Інші учасники процесу також належним чином повідомлені.

Враховуючи вимоги ст. 372 ч. 2 ЦПКУ, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи. Клопотань від учасників процесу про відкладення розгляду справи не поступило.

Представник ТзОВ «Молода Ідея» Яворський А.В. апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не визнав, вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, пояснивши, що спірним приміщенням товариство не користується, оскільки заявники чинять перешкоди, подаючи позови до суду. Повідомлення на сайт ОЛХ про продаж приміщення товариство не подавало і немає наміру продавати його. Повідомлення про продаж об`єкта на даний час відсутнє.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, доповідача, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно із ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволені заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи принцип здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, з врахуванням практики Європейського Суду з прав людини, суд приходить до висновку про необґрунтованість наведених у ньому доводів, та недостовірність наданих доказів, оскільки не має достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч. 1 п. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладанням арешту на майно та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Враховуючи, що ст. 150 ЦПК України є дискреційною, суд, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; належність майна відповідачу на праві власності.

Судом встановлено, що 10.02.2017 року постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області Процик З.М. на підставі заяви про примусове виконання від 01 лютого 2017 року було відкрито виконавче провадження №53380700 з виконання виконавчого листа №2-374/2011 року, виданого 09.09.2011 року Гусятинським районним судом про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Тернопільської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль , заборгованість за кредитним договором №010/05-001/139/08 від 30.07.2008 року в розмірі 98519 доларів США 66 центів, що еквівалентно 784748, 50 гривень шляхом звернення стягнення на нерухому майно, а саме: нежитлове приміщення з цегли загальною площею 207,2 м.кв., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке передане в іпотеку згідно іпотечного договору від 07 серпня 2008 року.

Звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) здійснюється на підставі рішення суду, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша ст. 590 ЦК України, частина четверта статті 33 Закону України «Про іпотеку» ).

Таким чином, звернення стягнення на предмет іпотеки, здійснено на підставі заочного рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 29.08.2011 року.

Крім того, рішенням Гусятинського районного суду від 29 березня 2018 року за позовом ОСОБА_1 до Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в тернопільській області,Державного підприємства Сетам , ОСОБА_3 , ТзОВ Молода Ідея , третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ПАТ Райффайзен Банк Аваль , Гусятинська державна нотаріальна контора про визнання недійсними електронних торгів, скасування акту про реалізацію предмету іпотеки, свідоцтво про придбання майна та витребування майна з чужого незаконного володіння в задоволенні позову було відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову. Дане рішення набрало законної сили.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини Агрокомплекс проти України (заява 23465/03) від 06 жовтня 2011 року, існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення прийнято, підґрунтя для Законного сподівання на виплату такої заборгованості і становить майно цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень рішення у справі Бурдов проти Росії (заява № 59498/00) ).

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, потрібно розглядати, як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ( Бурдов проти Росії , комюніке Секретаря суду від 07.05.2002 року; рішення у справі Горнсбі проти Греції від 19.03.1997 року).

Також у рішенні Європейського Суду від 18.05.2004 року у справі Продан проти Молдови суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатись невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін. Тобто відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на її користь, є втручанням у право особи на мирне володіння майном, що є порушення першого пункту статті 1 Першого Протоколу Конвенції.

Не заслуговують на увагу посилання апелянтів про те, що спірне майно планують перепродати, оскільки на веб сайті олх розміщено оголошення про продаж спірного майна. Однак в апеляційній інстанції встановлено, що дане оголошення було розміщена на час подачі заяви про забезпечення позову, а на даний час - зняте із веб сайту.

Будь яких інших доказів, які б свідчили, що невжиттям заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, апелянтами суду не надано. Апеляційним судом встановлено, що спірним приміщенням заявники користуються і по даний час, пред`являючи різні позовні вимоги.

Інші доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Отже, колегія суддів вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

На підставі ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 17 грудня 2019 року залишити без змін.

Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесеними.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 лютого 2020 року.

Головуюча Т.С. Парандюк

Судді: С.І. Дикун

Б.І. Сташків