Ухвала

від 07.02.2020 по справі 522/21971/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/21971/19

Провадження по справі №1-кс/522/1270/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2020 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого з ОВС третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3 , по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019160000000086 від 12.12.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені 12.12.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019160000000086, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Одеської області здійснюється незаконна господарська діяльність нелегальних автозаправних станцій, які реалізують підакцизні товари без реєстрації суб`єкта господарювання, дозвільних документів та використання РРО.

В ході виконання окремого доручення слідчого та проведення комплексу заходів, співробітниками ОУ ГУ ДФС в Одеській області перевірена інформація щодо місць, які використовуються для зберігання та незаконної реалізації нафтопродуктів.

Встановлено, що за адресою: Одеська область, Біляївській район, смт. Хлібодарське, автодорога Одеса-Кучурган, 11 км+980м (кадастровий номер земельної ділянки 5121056800:01:001:1043), розташована автозаправна станція ТОВ «Скайторг» (код ЄДРПОУ 38954216), під торгівельною маркою «SKY», з якої невстановленими особами здійснюється незаконна реалізація паливно-мастильних матеріалів, з порушенням вимог встановлених чинним законодавством України, в тому числі:

- ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»;

- п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»;

- пп. 212.3.4. п. 212.3 ст. 212, п.п. 215.3.4, п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України.

Також, відповідно до п. 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 р. № 1442, роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, які призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів. Розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом із нафтопродуктами споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку.» Слід також зазначити, що Державний реєстр РРО містить окремий пункт «Спеціалізовані електронно-касові апарати для автозаправних станцій».

Таким чином, для законної реалізації підакцизних товарів необхідно мати повний пакет документів для експлуатації АЗС, зареєструватись платником податку на додану вартість, зареєструвати касові апарати, а також мати копію документа про якість палива (паспорт якості) та копію декларації про їх відповідність.

Встановлено, що на вищевказаній земельній ділянці знаходиться заправний комплекс, що складається з паливно-роздавальної колонки та двох наземних резервуарів горизонтального типу по 50м.куб, кожний у яких здійснюється незаконне зберігання паливно-мастильних матеріалів, без будь-яких дозвільних документів.

З метою відшукання доказів, що вказують на факти незаконної реалізації підакцизних товарів та зберігання незаконно виготовлених підакцизних товарів, на підставі ч.3 ст.233 КПК України 15.01.2020 р. проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 за результатами проведення якого виявлено та вилучено:

- речовина з характерним запахом нафтопродукту (дизельного пального), у кількості 21200 л (двадцять одна тисяча двісті) літрів;

- два резервуари горизонтального типу, об`ємом 50 м.куб, кожний;

- пально-роздавальна колонка 1 шт.

Таким чином, виявлені та вилучені в ході обшуку по кримінальному провадженню товарно-матеріальні цінності та документи, що були об`єктом кримінально протиправних дій, та інші речі згідно положень ст. ст. 98, 99 КПК України є речовими доказами, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлююється під час криміанльного провадження, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них.

Крім того, вилучені товарно-матеріальні цінності підпадають під критерії ч. 2 ст. 167 КПК України оскільки вилучені товарно-матеріальні-цінності є засобами та знаряддями за допомогою яких вчинено кримінальне правопорушення.

Враховуючи викладене, у органів досудового розслідування є підстави та розумні підозри вважати, що вилучені у ході обшуку товарно-матеріальні цінності є доказом умисного ухилення від сплати податків, а саме були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, В свою чергу повернення, не заборона використання та розпорядження вилученими у ході проведення обшуку речами може призвести до їх зникнення, втрати або пошкодження, або настанню інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню і суттєво вплинути на його подальший хід.

Вказане в тому числі може призвести до втрати речових доказів у кримінальному провадженні.

Завданням та підставою для арешту майна є запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, оскільки не вжиття заходів щодо арешту цього майна може призвести до вказаних наслідків, зважаючи на зацікавленість невстановлених слідством осіб у тому, щоб вчинити вищевказані дії, що можуть перешкодити проведенню досудового розслідування.

Також, вилучені товарно-матеріальні цінності необхідні для подальшого проведення судових експертиз, оскільки можуть містити сліди вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, вилучені у ході обшуку товарно-матеріальні цінності мають доказове значення по даному кримінальному провадженню і можуть бути використані як докази, а також є достатні підстави вважати, що вищезазначені речі у разі не накладення арешту можуть бути приховані, змінені або знищенні, що може перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Позиція учасників судового розгляду.

Слідчий в судовому засіданні не з`явився, згідно наданої заяви, підтримує вимоги клопотання в повному обсязі, просила провести розгляд клопотання за її відсутності.

Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, хоча про місце, час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до наданої заяви просив провести розгляд клопотання за його відсутності.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду.

Вилучені предмети, відповідно до ст. 98 ч. 1 КПК України, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно доч.2ст.167КПК України тимчасововилученим можебути майноу виглядіречей,документів,грошей тощо,щодо якихє достатніпідстави вважати,що вони: підшукані,виготовлені,пристосовані чивикористані якзасоби чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушеннята (або)зберегли насобі йогосліди; наданіособі зметою схилитиїї довчинення кримінальногоправопорушення,фінансування та(або)матеріального забезпеченнякримінального правопорушеннячи яквинагорода зайого вчинення; єпредметом кримінальногоправопорушення,пов`язаного зїх незаконнимобігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову. стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Ч.1 ст.204 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.

З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що є достатньо підстав вважати, що речі та предмети, які вилучені 15.01.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , може містити відомості про обставини вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.204 КК України, чи бути знаряддям вчинення злочину, а тому мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.

Метою накладення арешту є збереження вказаного майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні та та конфіскації незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення, як виду покарання, передбаченого ст. 204 КК України.

Зважаючи на те, що у кримінальному провадженні проводяться першочергові слідчі дії, вважаю за необхідне на даному етапі досудового слідства накласти арешт на вказане в клопотанні майно з метою дослідження вказаних речових доказів.

При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, та слідчий судця на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, то причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про можливість задоволення клопотання та накладення арешту на зазначене в клопотанні слідчого майно.

Керуючись ст. ст. 167-173 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого з ОВС третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно - задовольнити.

Накласти арешт на вилучені в ході проведеного обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Скляна,34, товарно-матеріальні цінності та ПММ, а саме:

-речовину з характерним запахом нафтопродукту (дизельного пального), у кількості 21 200 л (двадцять одна тисяча двісті) літрів;

-два резервуари горизонтального типу, об`ємом 50 м.куб, кожний;

-пально-роздавальна колонка 1 шт.

Виконання ухвали покласти на слідчого з ОВС третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3 , або інших слідчих з групи у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

07.02.2020