Постанова

від 11.02.2020 по справі 42/64

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2020 р. Справа№ 42/64

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Яковлєва М.Л.

Куксова В.В.

при секретарі Токарева А.Г.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 11.02.2020.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2019 року у справі № 42/64 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Головного управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

Київської міської державної адміністрації,

Головного фінансового управління Київської міської державної адміністрації,

Головного управління економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації

про зобов`язання вчинити дії, стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 12 645 349, 69 грн.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 42/64 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до відповідача - 1. Головного управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідача - 2. Київської міської державної адміністрації, відповідача - 3. Головного фінансового управління Київської міської державної адміністрації, відповідача - 4. Головного управління економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії, стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 12 645 349,69 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2010 позов Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задоволено частково. Стягнуто з Головного управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 10156939,20 грн. боргу, 1154042,55 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 445993,36 грн. три проценти річних з простроченої суми, 25500 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У позові в іншій частині відмовлено.

02.06.2010 на виконання вищезазначеного судового рішення видано наказ.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2010 рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2010 у справі № 42/64 залишено без змін.

13.12.2019 від ПрАТ "АК "Київводоканал" (надалі - скаржник) надійшла скарга на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у справі № 42/64 (надалі - скарга).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2019 року у справі № 42/64 скаргу Приватне акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повернуто без розгляду.

Не погодившись з вказаною ухвалою, Приватне акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2019 року та на правити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Також, разом з апеляційною скаргою подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим вказана ухвала суду першої інстанції має бути скасована.

13.01.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів передані на розгляд колегії суддів у складі: Шаптала Є.Ю. (головуючий суддя), Куксов В.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 поновлено Приватному акціонерному товариству "Акціонерна компанія "Київводоканал" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 18.12.2019 року у справі № 42/64, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2019 року у справі № 42/64 та призначено до розгляду на 11.02.2020.

В судовому засіданні 11.02.2020 представник скаржника підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити її, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2019 року у справі № 42/64 скасувати.

В судове засідання 11.02.2020 інші сторони своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов`язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, дотримання якого є процесуальною гарантією дотримання прав сторін спору.

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення інших учасників справи про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу за відсутності інших учасників справи та їх повноважених представників за наявними у справі матеріалами.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Повертаючи скаргу Приватне акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України без розгляду, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Проте, у поданій скарзі не вказано повне найменування юридичної особи, яка подає скаргу, а саме: зазначено ПрАТ "АК "Київводоканал" (ідентифікаційний код 003327664), тоді як відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повним найменуванням юридичної особи із зазначеним ідентифікаційним кодом є Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал".

При тому, що скаржник, зазначаючи у скарзі стягувачем ПрАТ "АК "Київводоканал", вказує, що його перейменовано з ВАТ "АК "Київводоканал", а зазначаючи боржником Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - вказує, що його перейменовано з Головного управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Проте, справа № 42/64 розглядалась за участі сторін, зокрема Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (позивач), Головного управління комунального господарства Головне управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач-1).

Однак, матеріали справи № 42/64 не містять доказів вчинення судом процесуальних дій стосовно заміни учасника справи його правонаступником та/або заміни сторони виконавчого провадження.

Разом з тим, у поданій скарзі не вказано прізвище та ініціали судді, враховуючи при цьому, що скарга подається після ухвалення рішення у справі № 42/64.

Також суд першої інстанції звернув увагу на те, що в обґрунтування поданої скарги скаржник зазначає, що "Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ) 22.12.2019 Повідомленням про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання ПрАТ "АК "Київводоканал" було повернуто наказ Господарського суду міста Києва № 42/64 від 02.06.2010 …". Далі по тексту скарги скаржник посилається на "зазначене повідомлення", яке вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування норм чинного законодавства. Разом з цим, дата постановлення державним виконавцем такого оскаржуваного повідомлення у скарзі не вказана, а тому заявлені у скарзі вимоги про: визнання дій відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення наказу Господарського суду міста Києва № 42/64 від 02.06.2010 стягувачу без прийняття до виконання незаконним; зобов`язання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 42/64 від 02.06.2010, без посилання при цьому на конкретно-визначене повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, - суд вважає такими, що заявлені без конкретно-визначеної підстави. До того ж, в якості додатків № 5 та № 7 до скарги скаржником додані два повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання - від 06.09.2019 та від 22.11.2019.

У зв`язку з викладеним суд першої інстанції дійшов до висновку про повернення скарги без розгляду, проте суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ЗУ Про виконавче провадження (надалі - Закон) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Скарга на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, який повернув виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, ПрАТ АК Київводоканал була подана у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження , оскільки цей Закон є спеціальним нормативним актом по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Цим Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії виконавчого провадження, а також вимоги до належного оформлення скарг на дії органів виконавчої служби при направленні їх до суду.

Зокрема, ч. 4 ст. 74 цього Закону регламентовано, що скарга подається виключно у письмовій формі та має містити найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; повне найменування (прізвище, ім`я та по батькові) стягувана та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім`я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; викладення обставин, якими скаржник обгрунтовує свої вимоги; підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Скаржником було дотримано всіх зазначених у даній статті вимог Закону до форми скарги, яка була подана до суду на дії органу ДВС.

Щодо посилання суду першої інстанції про відсутність повного найменування скаржника, то суд апеляційної інстанції зазначає, що повне найменування скаржника - Приватне Акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал зазначено на фірмовому бланку скаржника, тобто на першому аркуші скарги на дії ДВС.

Щодо посилань суду першої інстанції на те, що матеріали справи не містять доказів вчинення судом процесуальних дій стосовно заміни учасника справи його правонаступником та/або зміни сторони виконавчого провадження, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржником було додано до скарги на дії ДВС документи та інформація про зміну найменування Стягувача та Боржника. У відповідності до пункту 1.4 постанови пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів відповідно до ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців". У разі, коли така зміна сталася в процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов`язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі суду, якою закінчується розгляд справи.

Таким чином, у зв`язку з тим, що відбулася тільки зміна найменування сторін та до скарги на дії ДВС були надані документи, що це підтверджують, суд міг зазначити в описовій частині ухвали про зміну назви сторін.

Суд апеляційної інстанції, щодо тверджень суду першої інстанції про непосилання скаржника в скарзі на конкретно-визначене повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання зазначає.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржником в скарзі було зазначено, що Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 22.11.2019 повідомленням про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання ПрАТ АК Київводоканал було повернуто наказ Господарського суду міста Києва № 42/64 від 02.06.2010 про стягнення з Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ПрАТ АК Київводоканал 10 156 939,20 грн. боргу, 1 154 042,55 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 445 993,36 грн. три процента річних з простроченої суми, 25 500,00 грн. витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 11 782 711,11 грн. у зв`язку з пропуском строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, і що саме це повідомлення ПрАТ АК Київводоканал вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування Відділом норм чинного законодавства, з подальшим обгрунтуванням порушених цим Відділом норм законодавства, прав та інтересів Товариства.

Таким чином, беручи до уваги вище встановлені обставини у даній справі, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкових висновків про повернення без розгляду скарги ПрАТ АК Київводоканал на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 18.12.2019 у справі №42/64 - скасуванню, з направленням справи №42/64 до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про прийняття до розгляду скарги ПАТ АК Київводоканал на дії відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, щодо повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен здійснити суд першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 280, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2019 року у справі № 42/64 - скасувати.

3. Матеріали справи № 42/64 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.02.2020.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді М.Л. Яковлєв

В.В. Куксов