Ухвала

від 28.05.2020 по справі 42/64

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.05.2020Справа № 42/64

Скаржник (стягувач): Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал"

Боржник: Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Суб`єкт оскарження: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про скарга на дії відділу примусового виконання рішень

у справі № 42/64

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до 1. Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2. Київської міської державної адміністрації,

3. Головного фінансового управління Київської міської державної адміністрації,

4. Головного управління економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації

про зобов`язання вчинити дії, стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 12645349,69 грн,

Суддя Гумега О. В.

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники:

від скаржника (стягувача, позивача): не з`явився

від боржника (відповідача): не з`явився

від суб`єкта оскарження: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 42/64 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до 1. Головного управління комунального господарства Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 2. Київської міської державної адміністрації, 3. Головного фінансового управління Київської міської державної адміністрації, 4. Головного управління економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії, стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 12645349,69 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2010 позов Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задоволено частково. Стягнуто з Головного управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 10156939,20 грн боргу, 1154042,55 грн збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 445993,36 грн три проценти річних з простроченої суми, 25500 грн витрат по оплаті державного мита, 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У позові в іншій частині відмовлено.

02.06.2010 на виконання вищезазначеного судового рішення у справі № 42/64 видано наказ про стягнення з Головного управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01025, м. Київ, вул. В.Житомирська, 15-А, код 33695540) на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664) 10156939 (десять мільйонів сто п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) грн. 20 коп. боргу, 1154042 (один мільйон сто п`ятдесят чотири тисячі сорок дві) грн. 55 коп. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 445993 (чотириста сорок п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто три) грн. 36 коп. три проценти річних з простроченої суми, 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) грн. витрат по оплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (далі - Наказ № 42/64 від 02.06.2010).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2010 рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2010 у справі № 42/64 залишено без змін.

13.12.2019 через відділ діловодства суду від ПРАТ "АК "Київводоканал" (далі - скаржник) надійшла скарга на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання № 7300/12/36/02-19 від 12.12.2019 у справі № 42/64 (далі - скарга).

Відповідно до поданої скарги скаржник просить суд визнати дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення наказу Господарського суду міста Києва № 42/64 від 02.06.2010 стягувачу без прийняття до виконання незаконним; зобов`язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 42/64 від 02.06.2010.

Відповідно до п. 4.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду міста Києва, затверджених рішенням зборів суддів від 14.09.2015 № 17, у зв`язку з відпусткою судді Паламаря П.І., на підставі розпорядження Керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/3061 від 13.12.2019 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи № 42/64.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2019, скаргу ПРАТ "АК "Київводоканал" у справі № 42/64 передано на розгляд судді Гумезі О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2020 скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" № 2/913 на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у справі № 42/64 повернуто без розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 постановлено ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2019 року у справі № 42/64 скасувати, матеріали справи № 42/64 повернути до господарського суду першої інстанції.

03.03.2020 матеріали справи повернуто до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною 1 статті 342 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 постановлено призначити розгляд скарги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 42/64 у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і посадової особи Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; судове засідання для розгляду скарги призначено на 16.03.2020 о 16:50 год.

При призначенні скарги до розгляду суд визначив вірне найменування юридичної особи позивача (стягувача) - Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", та вірне найменування юридичної особи відповідача-1 (боржника) - Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

В судове засідання, призначене на 16.03.2020, з`явився представник стягувача (позивача).

Представники боржника (відповідача) та суб`єкта оскарження в судове засідання, призначене на 16.03.2020, не з`явились.

У судовому засіданні 16.03.2020 суд розглянув та задовольнив клопотання суб`єкта оскарження про відкладення розгляду справи № 42/62.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 відкладено судове засідання у справі на 13.04.2020 о 11:40 год.

10.04.2020 через відділ діловодства суду від представника Міністерства юстиції України надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги на дії відділу примусового виконання рішень у справі № 42/64.

04.05.2020 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи № 42/62 на виконання вимог ухвали суду від 16.03.2020 № 42/62, а саме документів, прийнятих державним виконавцем у межах виконання наказу у справі № 42/64.

Судове засідання, призначене на 13.04.2020 о 11:40 год., не відбулося з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11 березня 2020 року № 211, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, про що повідомлено учасників справи на офіційному сайті Господарського суду міста Києва.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 04.05.2020), прийнято рішення про послаблення карантину з 11.05.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2050 призначено судове засідання на 28.05.2020 о 11:20 год.

У судове засідання, призначене на 28.05.2020, представники стягувача (позивача), боржника (відповідача) та суб`єкта оскарження не з`явились.

Представники боржника (відповідача) та стягувача (позивача) про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У судовому засіданні 28.05.2020 суд розглянув клопотання представника суб`єкта оскарження, яке надійшло 10.04.2020 засобами електронної пошти, відповідно до якого представник просив відкласти розгляд скарги на дії відділу примусового виконання рішень у справі № 42/64, врахувати пропозицію про призначення розгляду не раніше завершення карантину.

Наведене клопотання суд відхилив як безпідставне, оскільки таке клопотання не містить жодних обґрунтувань щодо необхідності особистої участі представника суб`єкта оскарження у судовому засіданні, явка учасників справи у судове засідання визнана судом не обов`язковою, при цьому суб`єкт оскарження не був позбавлений права подати засобами поштового зв`язку письмові пояснення на скаргу ПРАТ "АК "Київводоканал" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у справі № 42/64. Судом також враховано заходи послаблення карантину, зокрема, відновлено роботу громадського наземного транспорту та метро.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Таким чином, неявка стягувача, боржника та посадової особи органу державної виконавчої служби в судове засідання 28.05.2020 не є перешкодою для розгляду скарги.

В судовому засіданні 28.05.2020 судом здійснювався розгляд скарги на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у справі № 42/64.

Розглянувши скаргу і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, дослідивши наявні у справі докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (скаржник, стягувач, ПРАТ "АК "Київводоканал") звернулось до суду зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у справі № 42/64, відповідно до якої просить суд:

- визнати дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення наказу Господарського суду міста Києва № 42/64 від 02.06.2010 стягувачу без прийняття до виконання незаконним;

- зобов`язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 42/64 від 02.06.2010.

Скарга обґрунтована наступним.

Заявою від 31.10.2019 № 6355/12/36/02-19 про примусове виконання рішення суду та відкриття виконавчого провадження стягувач (скаржник) направив наказ Господарського суду міста Києва № 42/64 від 02.06.2010 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для примусового виконання рішення суду.

У наведеній заяві про примусове виконання рішення суду та відкриття виконавчого провадження стягувач зазначив, що Наказ № 42/64 від 02.06.2010 вже неодноразово перебував на виконанні, але востаннє Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві, яке відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" виконує рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, цей наказ був повернутий стягувачу згідно листа від 22.06.2018 № 14-08.10/1175-6476. При цьому вказаний наказ пред`являвся до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою КМУ від 03.09.2014 № 440, і був переданий до органів Казначейства в порядку черговості.

На думку скаржника, після повернення Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві Наказу № 42/64 від 02.06.2010 стягувачу, строк пред`явлення зазначеного наказу встановлюється з дня його повернення, а саме з 22.06.2018, і відповідно, спливає через три роки -22.06.2021.

Додатково у заяві від 31.10.2019 № 6355/12/36/02-19 було повідомлено, що ПРАТ "АК "Київводоканал" зверталося до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві із заявою про примусове виконання рішення суду та відкриття виконавчого провадження від 27.08.2019 № 4880/12/36/02-19.

Однак, повідомленням від 06.09.2019 № 59949465/6 виконавчий документ (Наказ № 42/64 від 22.06.2010) був повернутий стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з пред`явленням виконавчого документа не за підвідомчістю виконання рішення, та повідомлено стягувача про необхідність звернення до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Таке, на думку скаржника, також перериває строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

22.11.2019 відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, відповідно до якого повернуто Наказ № 42/64 від 02.06.2010 без прийняття до виконання на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з пропуском встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Наведене повідомлення від 22.11.2019 скаржник вважає незаконним з огляду на приписи ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", якими встановлено, зокрема, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Таким чином, скаржник вважає, що він правомірно та у встановлені чинним законодавством строки звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою від 31.10.2019 6355/12/36/02-19 про примусове виконання рішення суду та відкриття виконавчого провадження згідно Наказу № 42/64 від 02.06.2010, за наслідками розгляду якої винесено повідомлення від 22.11.2019, яке скаржник вважає незаконним.

Скаржник звертає увагу суду, що незважаючи на тривале перебування Наказу № 42/64 від 02.06.2010 на виконанні, заборгованість залишається несплаченою, відмови у його прийнятті негативно виливають на фінансовий стан ПРАТ "АК "Київводоканал" у зв`язку із ростом інфляції, істотно порушують права та законні інтереси ПРАТ "АК "Київводоканал" як стягувача у виконавчому провадженні.

Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).

Зокрема, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи правову оцінку доводам скаржника, суд виходив з наступного.

Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Так, згідно зі статтею 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Одночасно підпунктом "а" частини першої статті 341 ГПК України встановлено, що відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Конституційний Суд України у Рішенні від 07 липня 1998 року № 11-рп/98 у справі щодо офіційного тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і четвертої статті 94 Конституції України (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України) зазначив: "Термін "дні", якщо він вживається у зазначених правових актах без застережень, означає лише календарні дні.

З огляду на встановлений статтею 115 ГПК України порядок обчислення процесуальних строків зазначений десятиденний строк слід обчислювати в календарних днях. Такий порядок обчислення строків є єдиним для всіх норм ГПК України.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч. 1 ст. 116 ГПК України).

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку (ч. 7 ст. 116 ГПК України).

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі № 920/149/18, під час оскарження рішень, діи? або бездіяльності державного виконавця чи іншоі? посадовоі? особи органу ДВС або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчии?? документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК Украі?ни, вміщених у розділі VI "Судовии? контроль за виконанням судових рішень", зокрема щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначении? пунктом "а" частини першоі? статті 341 цього Кодексу.

Оскаржуване повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 22.11.2019 було направлено на адресу ПРАТ "АК "Київводоканал" 29.11.2019, що підтверджується штемпелем на поштовому конверті відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, та отримане ПРАТ "АК "Київводоканал" 02.12.2019, що підтверджується реєстраційним штампом відділу документального забезпечення організаційного управління ПРАТ "АК "Київводоканал" № 10839/0/36/01-19 від 02.12.2019.

Враховуючи наведені докази, суд дійшов висновку, що скарга, направлена скаржником до Господарського суду міста Києва засобами поштового зв`язку 12.12.2019 є такою, що подана з дотриманням строку, встановленого частиною 1 статті 341 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що Наказ № 42/64 від 02.06.2010 неодноразово пред`являвся стягувачем до виконання.

Судом встановлено, що постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 16.02.2015 Наказ № 42/64 від 02.06.2010 був повернутий стягувачу для пред`явлення його останнім до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника, тобто до управління ДВС ГУЮ у м. Києві, згідно з Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженим постановою КМУ від 03.09.2014 № 440.

Згідно наведеної постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 16.02.2015 встановлено, зокрема, що боржником за даним виконавчим листом є Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), який є структурним підрозділом органу державної влади, примусова реалізація майна якого забороняється відповідно до законодавства. Кабінетом Міністрів України з метою реалізації пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" 03.09.2014 прийнято постанову № 440, якою затверджено Порядок погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою (далі - Порядок). Відповідно до зазначеного Порядку виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, які видані або ухвалені до 01.01.2013, подаються до органів державної виконавчої служби для здійснення їх обліку, інвентаризації та подальшої передачі органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів для погашення заборгованості.

Згідно наведеної постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 16.02.2015 встановлено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 16.02.2016.

02.12.2015 стягувач звернувся до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві із заявою № 1369/12 від 02.12.2015 про виконання рішення суду, відповідно до якої просив прийняти заяву до розгляду, передати зареєстрований в установленому порядку Наказ № 42/64 від 02.06.2010 відповідальній особі та повідомити стягувача про прийняття наказу для обліку із зазначенням черги, до якої його включено, передати Наказ № 42/64 від 02.06.2010 до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів для списання залишку заборгованості.

Повідомленням про прийняття до обліку рішення, виконання якого гарантується державою від 10.12.2015 № 3330/04-31 Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві повідомило стягувача про прийняття для обліку відповідно до пункту 7 Порядку Наказу № 42/64 від 02.06.2010, виданого Господарським судом міста Києва, характер стягнення: третя черга.

Повідомленням від 12.01.2016 № 3330/04-31 Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві повідомило стягувача, що 09.10.2015 відповідно до п. 13 Порядку, згідно акту № 14 приймання передавання за IV квартал 2015 року (третя черга) до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві передано пакет документів ПРАТ "АК "Київводоканал" та Наказ № 42/64 від 02.06.2010, виданий Господарським судом міста Києва. Зазначено, що згідно п. 20 Порядку, погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою КМУ від 03.08.2011 № 845.

Листом від 22.06.2018 № 14-08.10/1175-6476 Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернуло оригінал Наказу № 42/64 від 02.06.2010 разом з пакетом документів стягувачу, оскільки даний виконавчий документ неправомірно обліковується за бюджетною програмою КПКВК 3504040 "Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою".

Зі змісту наведеного листа вбачається, зокрема, що при проведенні перевірки щодо правомірності перебування виконавчого документу на обліку за бюджетною програмою КПКВК 3504040 Головним управлінням Казначейства було встановлено, що боржником є Головне управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У свою чергу, Київська міська державна адміністрація (код ЄДРПОУ 00022527) відповідно до ст. 10-1 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" від 15.01.1999 №401-XIV є виконавчим органом Київської міської ради. Водночас, згідно з частиною 1 ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-VI, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

В подальшому стягувач звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві із заявою від 27.08.2019 № 4880/12/36/02-19 про примусове виконання рішення суду та відкриття виконавчого провадження за Наказом № 42/64 від 02.06.2010.

Повідомленням відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 06.09.2019 № 59949465/6 виконавчий документ (Наказ № 42 від 22.06.2021) повернуто стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з пред`явленням виконавчого документа не за підвідомчістю виконання рішення.

Згідно наведеного повідомлення встановлено, що відповідно до пункту 4 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України № 2165/5 від 16.07.2019) Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими: боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, Національне антикорупційне бюро України, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи. Боржником по даному виконавчому документу зазначено виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), отже даний виконавчий документ пред`явлений на виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві не за підвідомчістю виконання рішення".

Враховуючи зазначене, стягувач звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою від 31.10.2019 № 6355/12/36/02-19 про примусове виконання рішення суду та відкриття виконавчого провадження за Наказом № 42/64 від 02.06.2010.

Повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 22.11.2019 відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повернув стягувачу Наказ № 42/64 від 02.06.2010 без прийняття до виконання на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з пропуском встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У повідомленні від 22.11.2019 зазначено, що даний виконавчий документ повернуто стягувачу 16.02.2015, тому такий виконавчий документ підлягає поверненню стягувачу без прийняття до виконання.

Станом на час видачі Наказу № 42/64 від 02.06.2010 був чинним Закон України від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606).

05.10.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон України "Про виконавче провадження"), яким Закон № 606 визнано таким, що втратив чинність.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону "Про виконавче провадження" накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, є виконавчими документами.

Відповідно до п. 5 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Таким чином, оскільки Наказ № 42/64 від 02.06.2010 видано до набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження", останній пред`являється до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років , крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з частиною 2 наведеної статті Закону України "Про виконавче провадження", строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Водночас, частиною 4 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення .

Матеріалами справи підтверджується, що строк пред`явлення Наказу № 42/64 від 02.06.2010 до виконання переривався з огляду на пред`явлення даного наказу до виконання після його повернення стягувачу постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 16.02.2015 , в якій було зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 16.02.2016.

Як було встановлено , 02.12.2015 стягувач звернувся до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві із заявою № 1369/12 від 02.12.2015 про виконання рішення суду та повідомленням про прийняття до обліку рішення, виконання якого гарантується державою.

Повідомленням про прийняття до обліку рішення, виконання якого гарантується державою від 10.12.2015 № 3330/04-31 Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві повідомило стягувача про прийняття для обліку відповідно до пункту 7 Порядку Наказу № 42/64 від 02.06.2010, виданого Господарським судом міста Києва, характер стягнення: третя черга.

Після повернення Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві (листом від 22.06.2018 № 14-08.10/1175-6476) Наказу № 42/64 від 02.06.2010 стягувачу, строк пред`явлення такого наказу до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а саме з 22.06.2018, і відповідно, спливає через три роки - 22.06.2021.

Відтак, ПРАТ "АК "Київводоканал" у встановлені чинним законодавством строки звернулося до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою від 31.10.2019 № 6355/12/36/02-19 про примусове виконання рішення суду та відкриття виконавчого провадження згідно Наказу № 42/64 від 02.06.2010.

А отже, у відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не було підстав для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Положеннями п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 326 ГПК України закріплено принцип обов`язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення ЄСПЛ у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" від 28.07.1999).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення наказу Господарського суду міста Києва № 42/64 від 02.06.2010 стягувачу без прийняття до виконання та обґрунтованість скарги у цій частині.

Відповідно до частини 1 статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи встановлені судом обставини обґрунтованості поданої ПРАТ "АК "Київводоканал" скарги на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та приписи статті 343 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення скарги та визнання неправомірними дій відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення наказу Господарського суду міста Києва № 42/64 від 02.06.2010 стягувачу без прийняття до виконання.

Водночас, згідно з приписами ч. 2 ст. 343 ГПК України суд зобов`язує відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України усунути порушення (поновити порушене право Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал") у зв`язку з винесенням протиправного повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 22.11.2019.

У судовому засіданні, призначеному на 28.05.2020, в нарадчій кімнаті суд прийняв, склав та підписав вступну та резолютивну частини ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" № 7300/12/36/02-19 від 12.12.2019 на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у справі № 42/64 - задовольнити.

2. Визнати дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення наказу Господарського суду міста Києва № 42/64 від 02.06.2010 стягувачу без прийняття до виконання неправомірними.

3. Зобов`язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України усунути порушення (поновити порушене право Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал") у зв`язку з винесенням протиправного повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 22.11.2019.

Повний текст ухвали складено та підписано 01.06.2020.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 253-259 ГПК України з урахуванням пункту 4 Розділу X "Прикінцеві положення", підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя О.В.Гумега