Постанова

від 10.02.2020 по справі 911/493/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2020 р. Справа№ 911/493/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Чорногуза М.Г.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Бондаренко Л.М. за довіреністю від 06.02.2019;

від відповідача 1: Дудник А.В. за ордером від 29.10.2019;

від відповідача 2: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Фурсівської сільської ради

на рішення господарського суду Київської області від 25.06.2019 (повний текст рішення складений 25.07.2019)

у справі №911/493/19 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Фурсівської сільської ради

до 1. Приватного сільськогосподарського підприємства "Янтарне"

та 2. Державного реєстратора Рашкова Андрія Георгійовича

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1: Приватного орендного підприємства "Раставиця"

прo визнання недійсними рішення державного реєстратора та скасування реєстрації права власності на земельні ділянки,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року Фурсівська сільська рада (далі - позивач) звернулась у Господарський суд Київської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Янтарне" (далі - відповідач 1) та Державного реєстратора Рашкова Андрія Георгійовича (далі - відповідач 2), просила суд визнати недійсними рішення державного реєстратора та скасувати реєстрацію за відповідачем 1 права власності на земельні ділянки, відомості про які внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220488300:04:008:0076, 3220488300:04:008:0210, 3220488300:04:008:0077, 3220488301:02:013:0028, 3220488300:04:008:0086, 3220488300:04:008:0084, 3220488300:04:008:0083, 3220488300:04:008:0081, 3220488300:04:008:0085, 3220488300:04:008:0075, 3220488300:04:008:0074, 3220488300:04:008:0078, 3220488300:04:008:0218.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що спірні земельні ділянки є землями сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), щодо відчуження яких діє мораторій; спірні земельні ділянки відносяться до земель колективної форми власності та надавались КСП "Раставиця" і після його припинення повинні були перейти до комунальної власності, однак незаконно передані третьою особою (ПОП "Раставиця") у приватну власність відповідачу 1, про що позивач дізнався, коли звернувся до державного реєстратора із заявою про реєстрацію права комунальної власності.

Рішенням Господарського суду Київської області від 25 червня 2019 року у позові відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Фурсівська сільська рада звернулась з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки встановлений мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення; судовими рішеннями у справі №911/3665/16 встановлено відсутність визначених законом підстав для набуття відповідачем 1 права власності на земельні ділянки; КСП "Раставиця", якому видавався державний акт, з 2000 року припинило свою діяльність як юридична особа, а до ПОП "Раставиця" не перейшли права та обов`язки КСП в частині користування земельною ділянкою по акту; на земельній ділянці з кадастровим номером 3220488300:04:008:0218 відсутнє належне відповідачу 1 нерухоме майно; реєстрація права власності на земельні ділянки за відповідачем 1 відбулась за відсутності будь-яких цивільно-правових угод.

Відповідач 1 у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів того, що спірні земельні ділянки належали позивачу чи є землями комунальної власності; позивачем не доведено наявності порушеного чи оспорюваного права, не доведено наявності спору між позивачем і відповідачами; спірні земельні ділянки не підлягали паюванню, оскільки є землями під господарськими будівлями і дворами, тому залишилися у власності КСП "Раставиця", правонаступником якого є ПОП "Раставиця", що, зокрема, встановлено судовими рішеннями у справі №911/3665/16, і до нього перейшло право власності на ці земельні ділянки.

Відповідач 2 у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення, посилаючись на те, що при реєстрації права власності йому були надані всі необхідні документи - державний акт на право колективної власності на землю і рішення засновника ПОП "Раставиця" про передачу у власність ПСП "Янтарне" земельних ділянок.

Третя особа подала письмові пояснення, у яких заперечує проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що права позивача не порушені; третя особа є правонаступником КСП та була власником спірних земельних ділянок, оскільки державний акт є чинним, і відповідно до положень чинного законодавства передала їх у власність відповідачу 1; при реєстрації права власності були відсутні порушення законодавства; мораторій на спірні правовідносини не поширюється, оскільки Закон від 10.07.2018 №2498 не стосується земельних ділянок, які на день набрання ним чинності перебували у приватній власності.

У письмових поясненнях відповідач 1 посилається на те, що третя особа була власником землі колективної власності згідно державного акту і мала право розпорядитися своєю власністю передавши її відповідачу 1; позивачу спірні земельні ділянки не передавались і не підлягали передачі; реєстрація права власності на спірні земельні ділянки відбулась на підставі чинних документів; жодні права позивача не порушені.

Відповідно до ст.216 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у судовому засіданні оголошувалась перерва з 10 грудня 2019 року по 10 лютого 2020 року.

27 січня 2020 року від відповідача 1 надійшло клопотання про долучення копії постанови про закриття кримінального провадження, відкритого за заявою позивача щодо проведення спірних реєстраційних дій.

Відповідач 2 та третя особа про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, представників у судове засідання не направили, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі, просила її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача 1, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 04 грудня 1995 року головою Білоцерківської районної державної адміністрації було прийнято розпорядження №46 "Про передачу у колективну власність і постійне користування земельних ділянок господарств, які знаходяться на території декількох рад народних депутатів", яким вирішено передати у колективну власність земельні ділянки господарствам району, у тому числі - Колективному сільськогосподарському підприємству "Раставиця" - 3529,2 га, у тому числі: в межах Трушівської сільської ради народних депутатів - 2485,2 га та в межах Фурсівської сільської ради народних депутатів - 1044,0 га.

На підставі вказаного розпорядження КСП "Раставиця" було видано державний акт на право колективної власності на землю серії КВ 000011 від 07 червня 1996 року. Згідно акту землю передано у колективну власність для сільськогосподарського виробництва, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №12.

У подальшому, у відповідності до Указу Президента України від 03.12.1999 року № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" та згідно рішення зборів уповноважених членів КСП "Раставиця" №2 від 04.03.2000 року, Колективне сільськогосподарське підприємство "Раставиця" було реорганізоване в Сільськогосподарський виробничий кооператив "Раставиця".

Відповідно до п. 1.1 статті 1 Статуту СВК "Раставиця" кооператив є правонаступником КСП "Раставиця".

Згідно рішення зборів уповноважених членів СВК "Раставиця" № 1 від 14.02.2001 року Сільськогосподарський виробничий кооператив "Раставиця" було реорганізоване в Приватне орендне підприємство "Раставиця".

Відповідно до п. 7.1 статті 7 Статуту ПОП "Раставиця" підприємство є правонаступником всіх прав і обов`язків КСП "Раставиця" та СВК "Раставиця".

Факт правонаступництва встановлено, у тому числі, судовими рішеннями у справах №№ 911/3665/16 та 911/3588/17.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що внаслідок перетворення КСП "Раставиця" у СВК "Раставиця", а потім у ПОП "Раставиця", до ПОП "Раставиця" перейшли усі права і обов`язки КСП "Раставиця", у тому числі право колективної власності на землю за вищевказаним державним актом, і відсутні підстави стверджувати про його припинення.

Відповідно до Свідоцтв про право власності на нерухоме майно ПСП "Янтарне" є власником нежитлових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: Київська область, Білоцерківський р-н, с. Фурси, вул. Колгоспна, 2-А та 2-В. Крім того, згідно накладної № 7 від 15.12.2000 року ПСП "Янтарне" є власником нежитлової споруди - кошари для ВРХ (вигулу), що знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський р-н, с. Фурси, вул. Колгоспна, 2-А.

Право власності на вказане нерухоме майно ПСП "Янтарне" набуло у власність у зв`язку із викупом у 2001 році майнових паїв (майнових сертифікатів) у громадян колишніх членів КСП "Раставиця" згідно договорів купівлі-продажу майнової частки (паю).

Таким чином, відповідач 1 став власником нерухомого майна реорганізованого КСП "Раставиця" на підставі цивільно-правових угод із власниками майнових паїв.

У подальшому, рішеннями Виконавчого комітету Фурсівської сільської Ради № 120 від 31.08.2010 року та № 129 від 31.08.2010 року було визнано право власності за ПСП "Янтарне" на нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Київська область, Білоцерківський р-н, с. Фурси, вул.Колгоспна, 2-А.

На підставі вказаних рішень Виконавчим комітетом Фурсівської сільської Ради були видані Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.10.2010 року та від 26.11.2010 року на нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Київська область, Білоцерківський р-н, с. Фурси, вул.Колгоспна, 2-А і 2-В. Вказані Свідоцтва про право власності на нерухоме майно були зареєстровані в Білоцерківському МБТІ.

Належні на праві власності ПСП "Янтарне" нежитлові будівлі і споруди, що знаходяться за адресою Білоцерківський р-н, с. Фурси, вул. Колгоспна, 2-А та 2-В, раніше (до розпаювання) належали КСП "Раставиця" та розташовувались на території колишнього господарського двору КСП "Раставиця" в с. Фурси.

Спірні земельні ділянки загальною площею 15,2772 га, на яких розміщені належні на праві власності ПСП "Янтарне" нежитлові будівлі і споруди, відносяться до земель колективної власності колишнього КСП "Раставиця," правонаступником якого є ПОП Раставиця , право власності на які посвідчується Державним актом на право колективної власності на землю серії КВ 000011 від 07.06.1996 року, виданим відповідно до розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації від 04.12.1995 року № 46, що також підтверджується довідкою Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області від 08.09.2015 року, довідкою Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області від 12.12.2016 року, довідкою Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області від 04.01.2017 року.

З метою оформлення права власності на земельні ділянки, на яких розташоване належне йому майно, ПСП "Янтарне" звернулось у господарський суд з позовом до ПСП "Раставиця" про визнання права власності на земельні ділянки в порядку ст. 120 Земельного Кодексу України та ст.377 Цивільного кодексу України.

Однак, постановою Київського апеляційного господарського суду від 06 вересня 2018 року у справі №911/3665/16 у позові було відмовлено, оскільки позивачем не доведено, що спірні земельні ділянки, саме в розмірах, зазначених позивачем, необхідні для обслуговування господарських будівель та дворів.

При цьому, вказаним судовим рішенням було встановлено факт правонаступництва ПОП "Раставиця" прав та обов`язків КСП "Раставиця", у тому числі на не розпайовані земельні ділянки за державним актом на право колективної власності на землю.

Крім цього, Господарським судом Київської області розглядалась справа №911/3588/17 за позовом Приватного орендного підприємства "Раставиця" до Фурсівської сільської ради та до Озернянської сільської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватного сільськогосподарського підприємства "Янтарне" про скасування рішень Фурсівської сільської ради про зарахування земельних ділянок позивача до комунальної власності сільської громади протягом кінця 2016 року - 2017 року, та рішень про державну реєстрацію прав на спірні земельні ділянки від 25.10.2017 року, прийнятих на підставі оскаржуваних рішень.

Рішенням суду від 12 грудня 2017 року позовні вимоги у справі №911/3588/17 задоволено в повному обсязі, визнано недійсними відповідні рішення Фурсівської сільської ради щодо розпорядження землями КСП "Раставиця" та зарахування їх до земель запасу та до комунальної власності. Як наслідок, визнано протиправними та скасовано рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки за Фурсівською сільською радою.

При цьому, в основу відповідних висновків суду у справі №911/3588/17 були покладені встановлені в ході розгляду спору обставини того, що КСП "Раставиця" було реорганізоване в березні 2000 року в СВК "Раставиця", а в подальшому - у ПОП "Раставиця", тобто, шляхом перетворення останнє змінило тільки організаційно-правову форму та існує на даний час у формі приватного орендного підприємства.

Вказаним рішенням також встановлено, що після отримання членами КСП своїх земельних та майнових паїв і одночасного виходу з КСП все інше майно залишилося у власності підприємства - правонаступника, у тому числі земля, яку мало КСП відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю, що залишилася не розпайованою та право власності на яку не було припинено в порядку, встановленому земельним законодавством.

Суд при розгляді справи №911/3588/17 встановив, що спірні земельні ділянки не підлягали паюванню, оскільки є землями під господарськими будівлями і дворами, а саме, на них розміщувався господарський двір КСП "Раставиця" в с.Фурси, та залишилися у власності підприємства правонаступника - ПОП "Раставиця" згідно Державного акту на право колективної власності на землю серії КВ 000011 від 07.06.1996 року.

12 листопада 2018 року ПСП "Янтарне" звернулося із заявою до ПОП "Раставиця", яке є правонаступником КСП "Раставиця" та власником спірних земельних ділянок, в якій просило передати у власність підприємству спірні земельні ділянки для обслуговування господарських будівель та дворів в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, що знаходяться за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Фурси, вул. Колгоспна, 2-А.

За наслідками розгляду вказаної заяви, засновником ПОП "Раставиця" 16.11.2018 року прийнято рішення №1 про передачу у власність ПСП "Янтарне" спірних земельних ділянок під належними ПСП "Янтарне" нежитловими будівлями і спорудами.

Після цього, між ПОП "Раставиця" та ПСП "Янтарне" було підписано акт прийому-передачі земельних ділянок від 19.11.2018 року, відповідно до якого ПОП "Раставиця" передало, а ПСП "Янтарне" прийняло у власність спірні земельні ділянки.

На підставі рішення засновника № 1 від 16.11.2018 року, акту прийому-передачі земельних ділянок від 19.11.2018 року та Державного акту на право колективної власності на землю серії КВ 000011 від 07.06.1996 року Державним реєстратором ДП "Київоблреклама" було зареєстровано право власності на спірні земельні ділянки за ПСП "Янтарне".

Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції, що ПОП "Раставиця", являючись власником спірних земельних ділянок на підставі Державного акту на право колективної власності на землю серії КВ 000011 від 07.06.1996 року, розпорядилося своєю власністю, передавши спірні земельні ділянки у власність ПСП "Янтарне".

Наведене свідчить про набуття ПСП "Янтарне" у власність спірних земельних ділянок на підставі відповідних цивільно-правових угод (рішення засновника), які засвідчують волевиявлення власника з розпорядження власністю та фактичну передачу майна, що не заборонено законом.

Позивач в позові зазначає про протиправність вказаних дій відповідачів і третьої особи, та вважає, що вони порушують охоронювані законом права Фурсівської сільської ради, посилаючись на те, що Фурсівська об`єднана територіальна громада була створена шляхом об`єднання громад сіл Трушки, Матюші, Фурси, Чмирівка, Пищики, Безугляки рішенням Фурсівської сільської ради № 24-457 від 16.08.2017 року.

31 січня 2018 року Кабінет Міністрів України розпорядженням №60-р доручив Держгеокадастру розпочати з 01.02.2018 року передачу усіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, в комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад, згідно зі статтею 117 Земельного кодексу України. Таким чином в розпорядження Фурсівської сільської ради передано 430 га сільськогосподарських земель.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" (№2498-УІІІ від 10.07.2018 року) встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Зазначеним законом також внесено зміни до ст. 14 Закону України "Про землеустрій", відповідно до яких організація розподілу земель, що залишилися у колективній власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані.

Тому позивач вважає що, починаючи з 01.01.2019 року земельні ділянки, які належали КСП "Раставиця" на праві колективної власності на підставі Державного акту серії КВ 000011 від 07.06.1996 року, за виключенням земельних ділянок (паїв) приватної власності, підлягають передачі до земель комунальної власності.

У зв`язку із цим позивач звернувся до державного реєстратора з заявою про реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220488300:04:008:0076, 3220488300:04:008:0210, 3220488300:04:008:0077, 3220488301:02:013:0028, 3220488300:04:008:0086, 3220488300:04:008:0084, 3220488300:04:008:0083, 3220488300:04:008:0081, 3220488300:04:008:0085, 3220488300:04:008:0075, 3220488300:04:008:0074, 3220488300:04:008:0078, 3220488300:04:008:0218.

Однак, позивачу у реєстрації було відмовлено (лист № 05-17/12 від 14.02.2018 року) у зв`язку з наявністю вже зареєстрованого права приватної власності на спірні земельні ділянки, у зв`язку із чим позивач зазначає, що права Фурсівської сільської ради, як розпорядника та потенційного власника, грубо порушуються відповідачами.

Також, позивач зазначив, що спірна реєстрація прав на земельні ділянки відбувалась в той час, як Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2018 року у справі №911/3665/16 за позовом ПСП "Янтарне" до ПОП "Раставиця", третя особа Фурсівська сільська рада встановлено відсутність підстав для набуття права власності на земельні ділянки Приватним сільськогосподарським підприємством "Янтарне".

Позивач в позові заперечує правонаступництво ПОП "Раставиця" прав КСП "Раставиця", в тому числі за державним актом на право колективної власності на землю, оскільки вважає, що КСП "Раставиця" було реорганізоване та змінило організаційно-правову форму на ПОП "Раставиця", що не належить до суб`єктів права розпорядження землями колективної власності

Позивач стверджує, що відповідач 1 не набув в установленому порядку прав на земельні ділянки, тому їх державна реєстрація за відповідачем 1 є незаконною, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом та просить визнати недійсними рішення держаного реєстратора та скасувати реєстрацію права власності на земельні ділянки, відомості про які внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220488300:04:008:0076, 3220488300:04:008:0210, 3220488300: 04:008:0077, 3220488301:02:013:0028, 3220488300:04:008:0086, 3220488300:04: 008:0084, 3220488300:04:008:0083, 3220488300:04:008:0081, 3220488300:04:008: 0085, 3220488300:04:008:0075, 3220488300:04:008:0074, 3220488300:04: 008:0078, 3220488300:04:008:0218.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем на надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження порушення або оспорювання його прав і охоронюваних законом інтересів.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно з ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, звертаючись з позовом позивач повинен довести наявність у нього порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Позивач вказує, що порушені його права, як представницького органу територіальної громади, на розпорядження спірними земельними ділянками, оскільки вважає, що КСП "Раставиця" припинено, а ПОП "Раставиця" не набуло права власності на земельні ділянки, які були передані КСП на підставі державного акту на право колективної власності на землю серії КВ 000011 від 07 червня 1996 року, а тому не розпайовані земельні ділянки повинні бути передані у комунальну власність.

Однак, вказані доводи позивача є безпідставними, оскільки відповідно до частин 1, 2 статті 5 Земельного кодексу Української РСР від 18.12.1990 № 561-XII (далі - ЗК УРСР), що був чинним на час видачі КСП "Раставиця" державного акту у червні 1996 року, земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю визначалися колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Згідно з частинами 1, 3 статті 60 ЗК УРСР колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські акціонерні товариства можуть одержувати земельні ділянки у колективну власність, користування, у тому числі в оренду. Землі, передані цим господарствам у колективну власність, поділяються на землі загального несільськогосподарського використання і землі сільськогосподарського використання.

Сільськогосподарським кооперативам, що створюються на базі сільськогосподарських підприємств (крім дослідних господарств) і виходять з них, за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються у колективну власність земельні ділянки із раніше оброблюваних ними земель. Площа земельних ділянок, що передаються, визначається виходячи з розміру середньої земельної частки, обчисленої у порядку, передбаченому статтею 6 цього Кодексу.

Документами, що посвідчували право власності або право постійного користування землею, згідно зі статтею 23 ЗК УРСР були державні акти, які видавалися і реєструвалися сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів за формою, затвердженою Постановою Верховної Ради Української РСР від 13.03.1992 № 2201-ХІІ.

Відповідно до частин 1, 3 статті 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (у редакції, чинній до 01.01.2019) земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Згідно з частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Частиною 6 статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" передбачено, що при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Відповідно до абзацу 4 статті 1 та частини 1 статті 22 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" (у редакції, чинній на час створення СВК "Раставиця" у березні 2000 року) сільськогосподарський виробничий кооператив - підприємство, створене для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства, з обов`язковою трудовою участю в його діяльності. Земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих кооперативу в користування або придбаних ним у власність.

Статтею 140 ЗК України встановлено вичерпний перелік підстав для припинення права власності на землю: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк.

Матеріалами справи, зокрема, установчими документами СВК "Раставиця" та ПОП "Раставиця", та іншими наявними у справі доказами у їх сукупності, зокрема, судовими рішеннями у справах №911/3665/16 та №911/3588/17 підтверджуються ті обставини, що: ПОП "Раставиця" є правонаступником СВК "Раставиця", який у свою чергу був правонаступником КСП "Раставиця" і наразі право власності на землю, набуте КСП "Раставиця" на підставі державного акту, не припинено, жодна з підстав, передбачених статтею 140 ЗК України, стосовно спірних земельних ділянок не настала, цільове призначення землі не змінено, спірні земельні ділянки входять до меж, зазначених у державному акті, що свідчить про перехід до ПОП "Раставиця" усіх прав та обов`язків правонаступника КСП "Раставиця" - СВК "Раставиця", у тому числі щодо земель колективної власності, виділених на підставі державного акту.

При цьому, відповідно до змісту пункту 7 Перехідних положень ЗК України, гарантується чинність прав, які виникли на підставі закону, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, а саме громадяни та юридичні особи, які одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Отже, право власності на землю, яке виникло у суб`єкта господарювання до набрання чинності ЗК України - 01 січня 2002 року, збереглося у нього після цієї дати, та відповідно, є хибними доводи позивача про те, що земельні ділянки підлягають передачі у комунальну власність.

Зазначені висновки відповідають правовим позиціям Верховного Суду, які викладені, зокрема, у постановах від 17 грудня 2019 року у справі №917/258/19 та від 23 січня 2020 року у справі №921/75/19.

Враховуючи викладене, ПОП "Раставиця", як власник спірних земельних ділянок, в особі засновника, мало право прийняти рішення засновника №1 від 16 листопада 2018 року про передачу спірних земельних ділянок у власність ПСП "Янтарне".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення таких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначені документи які є підставою для державної реєстрації прав.

Підставою для державної реєстрації прав на спірні земельні ділянки були надані ПСП "Янтарне" документи, а саме: Державний акт на право колективної власності на землю КСП "Раставиця" серія КВ 000011 від 07.06.1996 року, реєстрація вказаного державного акта проведена в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 12; довідка про правонаступництво КСП "Раставиця" на ПОП "Раставиця"; відомості з Державного земельного кадастру; рішення засновника ПОП "Раставиця" про передачу у власність ПСП "Янтарне" земельних ділянок; акти прийому-передачі земельних ділянок.

Таким чином, державна реєстрація була здійснена державним реєстратором на підставі належних документів, а тому відсутні підстави для скасування рішень державного реєстратора та скасування реєстрації права власності на земельні ділянки.

Щодо посилань позивача на порушення відповідачами Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", то, як вірно встановив суд першої інстанції, норми вказаного закону не поширюються на спірні правовідносини, оскільки регулюють порядок передачі у комунальну власність земельних ділянок підприємств, що припинені, а у даній справі земельні ділянки належать не припиненому підприємству. Крім того, позивач не є органом, який має право звертатись до суду з позовами в порядку контролю за додержанням вимог законодавства.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем на надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження порушення або оспорювання його прав і охоронюваних законом інтересів спірними рішеннями державного реєстратора та реєстрацією за відповідачем 1 права власності на земельні ділянки, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За таких обставин доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду Київської області законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фурсівської сільської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 25 червня 2019 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 24.02.2020, після виходу з лікарняного судді Яковлєва М.Л.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді М.Г. Чорногуз

М.Л. Яковлєв