Ухвала

від 27.07.2020 по справі 911/493/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 911/493/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянув заяву Державного реєстратора Рашкова Андрія Георгійовича

про відвід колегії суддів Сухового В.Г., Берднік І.С., Міщенка І.С.

у справі №911/493/19 Господарського суду Київської області

за позовом Фурсівської сільської ради до 1) Приватного сільськогосподарського підприємства "Янтарне", 2) Державного реєстратора Рашкова Андрія Георгійовича, третя особа Приватне орендне підприємство "Раставиця" про визнання недійсними рішення державного реєстратора та скасування реєстрації права власності на земельні ділянки

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 01.06.2020 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С. відкрито касаційне провадження у справі №911/493/19 та призначено до розгляду на 05.08.2020 касаційну скаргу Фурсівської сільської ради (далі - Позивач) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 25.06.2019.

30.06.2020 Державним реєстратором Рашковим Андрієм Георгійовичем (далі - Відповідач-2) надіслано (штамп на поштовому конверті), а 27.07.2020 до Верховного Суду надійшла заява про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду Сухового В.Г., Берднік І.С., Міщенка І.С. на підставі пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК України.

Згідно з частиною 1 статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 35 ГПК України.

Правовою підставою подання заяви про відвід заявник визначає пункт 5 частини 1 статті 35 ГПК України, згідно з яким суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Заява Відповідача-2 мотивована існуванням, на його переконання, обставин, що свідчать про упередженість суддів. Відповідач-2 вважає, що касаційне провадження у справі було відкрито незаконно і доводи Позивача, викладені в касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, цитування окремих норм законодавства, власного викладення обставин справи та переоцінки встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду.

Розглянувши заяву про відвід колегії суддів, Суд вважає її необґрунтованою з огляду на таке.

В заяві Відповідач-2 послався на те, що Суд дійшов висновків про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

Однак, як зазначає заявник, посилання Позивача в касаційній скарзі на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду (яка зазначена в касаційній скарзі), не можуть бути прийняті Верховним Судом з огляду на те, що правовий висновок у цій справі не доводить наявності неоднакового застосування судом одних і тих норм права, а свідчить лише про наявність у цих справах різних підстав, істотних обставин, підтверджених/непідтверджених належними та допустимими доказами, в залежності від яких і були ухвалені відповідні судові рішення; Позивач в касаційній скарзі не вказує, щодо питання застосування якої норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

З приводу наведеного колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Отже, ГПК України визначено, що розгляд доводів касаційної скарги по суті здійснюється судом вже під час касаційного перегляду оскаржених судових рішень, і ГПК України не передбачено право надання правової оцінки цим доводам на стадії відкриття провадження у справі.

У контексті поданої заяви Суд звертає увагу на приписи частини 4 статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Сама по собі незгода учасника справи із процесуальним рішенням суддів у справі №911/493/19 щодо постановлення ухвали від 01.06.2020, не свідчить про упередженість суддів Сухового В.Г., Берднік І.С., Міщенка І.С. та не є підставою для їх відводу відповідно до наведених вище норм ГПК України.

При цьому, Суд звертає увагу на те, що на час постановлення ухвали від 01.06.2020 заперечень проти відкриття касаційного провадження в порядку статті 294 ГПК України учасниками справи не подано, наявність підстав для застосування статей 292 та 293 ГПК України колегією суддів не встановлено, а тому помилковим є посилання Відповідача-2 в заяві на незаконність відкриття касаційного провадження у цій справі.

З огляду на наведене, заява Відповідача-2 про відвід колегії суддів Сухового В.Г., Берднік І.С., Міщенка І.С. від розгляду справи №911/493/19 не містить обставин, які визначені чинним процесуальним законодавством як підстави для відводу судді чи викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, а тому заяву слід визнати необґрунтованою.

Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Державного реєстратора Рашкова Андрія Георгійовича про відвід колегії суддів визнати необґрунтованою.

2. Передати справу на авторозподіл для розгляду заяви про відвід колегії суддів згідно з вимогами частини 3 статті 39 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С

Міщенко І.С.