Постанова

від 20.02.2020 по справі 922/1496/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2020 р. Справа № 922/1496/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий:Зубченко І.В. (доповідач), судді:Істоміна О.А. , Чернота Л.Ф. при секретарі судового засідання: Мартинчук М.В. за участю представників: від позивача:не з`явився від відповідача:Єршова О.І., свідоцтво серія ХВ №002263 від 12.09.2018р., довіреність б/н від 01.07.2019р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2", м.Київ (вх. №3143 Х/3 від 16.10.2019р.) на рішення господарського суду Харківської області ухвалене 11.09.2019р. (повний текст складено та підписано 23.09.2019р. у м.Харкові) у справі№922/1496/19 (суддя Пономаренко Т.О.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2", м.Київ доТовариства з обмеженою відповідальністю "Марічка", м.Харків простягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2", м.Київ, позивач, звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Марічка", м.Харків, про стягнення суми заборгованості за кредитним договором №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. в розмірі 219.467,34 доларів США, що еквівалентно 5.730.994,54грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 27.07.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Європа-Факторинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2" було укладено договір відступлення права вимоги, на підставі якого новим кредитором за зобов`язаннями боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Марічка" за договором №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. в розмірі 219.467,34 доларів США стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2".

Під час розгляду справи в суді першої інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка" заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.09.2019р. (повний текст складено та підписано 23.09.2019р.) у справі №922/1496/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено. При цьому місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором №02-06К-15, внаслідок чого в нього перед позивачем виникла заборгованість. Разом з цим, виходячи з того, що сторонами було встановлено строк позовної давності тривалістю в три роки, умовами договору не було збільшено строк позовної давності, а відповідачем заявлено про сплив позовної давності і враховуючи те, що позивачем не доведено поважності причин пропуску позовної давності, суд визнав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2019р. у справі №922/1496/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

При цьому апелянт не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо застосування до спірних правовідносин наслідків спливу строку позовної давності, посилаючись на те, що лише 23.05.2018р. (тобто після прийняття Київським апеляційним господарським судом постанови у справі №910/10123/17 про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2" набуло право власності на нежитлові приміщення) позивач дізнався про порушення його прав щодо повернення заборгованості за кредитним договором у розмірі 219.467,34 долара США, яке до цього моменту вважав виконаним (з огляду на набуття права власності на предмет іпотеки). За твердженнями скаржника, визнавши недійсним звернення стягнення на предмет іпотеки, Київський апеляційний господарський суд фактично відновив первісні правовідносини, відповідно до яких знову виникла заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором, яке забезпечене іпотекою.

Разом з цим, апелянт посилається на обставини, що є поважними причинами пропуску позовної давності, а саме:

- погашення заборгованості в розмірі суми позову, яке відбулося 19.08.2016р., внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки, який забезпечував виконання зобов`язання щодо сплати заборгованості за кредитним договором у розмірі 219.467,34 долара США;

- виникнення у позивача права на подачу цього позову лише 23.05.2018р., оскільки до цього моменту позивач не знав про порушення свого права та був зобов`язаний дотримуватися умов договору та вимог чинного законодавства.

На переконання апелянта, оскільки суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором, вказані вище обставини унеможливлювали подання позову про стягнення заборгованості до 23.05.2018р.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2019р. у справі №922/1496/19 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Білецька А.М., суддя Чернота Л.Ф., суддя Істоміна О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2019р. відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 01.11.2019р. включно.

Через канцелярію суду апеляційної інстанції 25.10.2019р. (згідно зі штампом канцелярії, наявним на першому аркуші документа) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Марічка" надійшов відзив на апеляційну скаргу (у межах визначеного судом строку), згідно резолютивної частини якого відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

При цьому, за змістом відзиву, відповідач зауважує на наступному:

- відповідно до пункту 7.9 договору про зміни №1 від 19.03.2014р. до договору №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії від 30.01.2004р. сторони домовилися, що позовна давність про стягнення неустойки (пені, штрафу) встановлюється тривалістю в три роки. При цьому, позовна давність про стягнення основної заборгованості сторонами не визначалась у договорі, а тому до неї застосовуються положення статті 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), яка встановлює загальний строк позовної давності у 3 роки;

- оскільки поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору, то позовна давність щодо кредитних коштів і процентів, повернення яких визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу (постанова Верховного Суду України від 19.03.2014р. №6-20 цс 14). Позивач звернувся до суду з позовом 20.05.2019р., тобто після спливу позовної давності навіть щодо останнього щомісячного платежу;

- припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, а тому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. З огляду на те, що зі спливом строку кредитування 15.05.2015р. припинилося і право позивача нараховувати проценти за кредитом, то після цієї дати позивач, як і попередні кредитори, не могли такі проценти нараховувати;

- оскільки позивач звернувся до суду з позовом 20.05.2019р., тобто після спливу позовної давності щодо основного зобов`язання, то відповідно до ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Після проведення підготовчих дій в порядку ст.267 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2019р. розгляд справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2" на рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2019р. у справі №922/1496/19 призначено на 21.11.2019р.

У судовому засіданні 21.11.2019р., за участі представників сторін, зважаючи на необхідність додаткового дослідження матеріалів справи, у розгляді справи №922/1496/19 оголошено перерву до 12.12.2019р., про що постановлено відповідну ухвалу суду.

У судовому засіданні 12.12.2019р., за участі представників позивача та відповідача, колегія суддів відмовила за необґрунтованістю у задоволенні клопотання відповідача про витребування у позивача оригіналу виписки по особовим рахункам ПАТ КБ "Стандарт". За результатами судового засідання оголошено перерву до 17.12.2019р., про що постановлено відповідну ухвалу суду.

У зв`язку з перебуванням на лікарняному судді - члена колегії Білецької А.М., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 17.12.2019р., згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2019р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Істоміна О.А., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2019р. розгляд справи призначено на 15.01.2020р.

У судовому засіданні 15.01.2020р. представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представники відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили оскаржуване рішення залишити без змін. За результатами судового засідання оголошено перерву у розгляді справи №922/1496/19 до 16.01.2020р., що відображено безпосередньо у протоколі судового засідання.

Через канцелярію суду апеляційної інстанції 16.01.2020р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Марічка" надійшло клопотання (вх.№401) про відвід (самовідвід) колегії суддів Східного апеляційного господарського суду, що розглядає справу №922/1496/19. Крім того, за змістом клопотання відповідач просив відкласти розгляд справи на іншу дату з причини зайнятості представників у інших судових засіданнях.

У судовому засіданні 16.01.2020р. представник позивача проти задоволення клопотань відповідача (про відвід колегії суддів та про відкладення розгляду справи) заперечив. Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2020р. визнано необґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Марічка" про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., суддя Істоміна О.А., суддя Чернота Л.Ф. від розгляду справи №922/1496/19. Зупинено провадження у справі №922/1496/19 для вирішення питання про відвід названої колегії суддів у порядку, визначеному ст.39 ГПК України.

Ухвалою суду апеляційної інстанції (суддя Стойка О.В.) від 22.01.2020р. відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Марічка" про відвід колегії суддів від участі в розгляді справи №922/1496/19. Справу повернуто для подальшого розгляду раніше визначеному складу суду.

Враховуючи те, що обставини, на підставі яких провадження у справі №922/1496/19 було зупинено, відпали, колегія суддів ухвалою від 29.01.2020р. поновила провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2" на рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2019р. (повний текст складено та підписано 23.09.2019р.) у справі №922/1496/19 та призначила розгляд справи на 19.02.2020р.

У судовому засіданні 19.02.2020р. представник позивача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, та просив рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2019р. у справі №922/1496/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник відповідача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, та просив оскаржуване рішення залишити без змін. За результатами судового засідання, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, судовою колегією оголошено перерву до 20.02.2020р. о 09:00год.

Через канцелярію суду апеляційної інстанції 19.02.2020р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2" надійшла заява про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду, що розглядає справу №922/1496/19.

У судовому засіданні 20.02.2020р. представник відповідача проти задоволення заяви позивача (про відвід колегії суддів) заперечив. Представник позивача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, належне повідомлення останнього про час та місце судового засідання підтверджене матеріалами справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2020р. визнано необґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2" про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., суддя Істоміна О.А., суддя Чернота Л.Ф. від розгляду справи №922/1496/19 та відмовлено у її задоволенні.

Крім того, у судовому засіданні 20.02.2020р. представник відповідача підтримав позицію, висловлену у попередньому судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення позивача про час та місце судового засідання, беручи до уваги тривалість строку розгляду апеляційної скарги та достатність наявних матеріалів справи, судова колегія визнала за можливе розглянути справу по суті без присутності представника позивача.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 ГПК України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації, складено протокол.

У судовому засіданні 20.02.2020р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 30.01.2004р. між Акціонерним комерційним банком "Меркурій" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка" (позичальник) укладено договір №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті, за умовами п.1.1 якого у період з 30.01.2004р. по 24.12.2004р. банк надає позичальнику кредит у розмірі, що не перевищує заборгованість за ним більш ніж на 15.000,00 доларів США 00 центів (далі - ліміт), у будь-який день зазначеного періоду на придбання косметичної, парфумерної продукції та аксесуарів, а позичальник зобов`язується повернути кредит у строк 25.01.2006р., та сплачувати відсотки за його користування по ставці 12% річних на визначених цим договором умовах.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що у межах встановленого даним договором строку користування кредитом банк нараховує відсотки за повний календарний місяць, а позичальник щомісяця сплачує відсотки банку не пізніше передостаннього робочого дня поточного місяця за повний календарний місяць в доларах США на рахунок № НОМЕР_1 . У випадку несплати нарахованих відсотків у строк, нараховані відсотки вважаються простроченими з наступного дня, і відображаються банком на рахунку прострочених відсотків №20593306945. Відсотки за останній місяць користування кредитом сплачуються позичальником одночасно з поверненням кредиту у строк, зазначений в п.1.1.

Відповідно до п.3.4 банк нараховує відсотки за користування кредитом із дня фактичного надання кредиту до повного погашення позичкової заборгованості виходячи з кількості календарних днів у році.

Згідно з п.3.6 банк щомісяця нараховує, а позичальник сплачує плату у розмірі 3 відсотків річних від невикористаного максимального ліміту заборгованості, визначеного п.1.1 цього договору, у національній валюті України за офіційним курсом на день нарахування плати.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що виконання позичальником своїх зобов`язань перед банком за даним договором забезпечується заставою нерухомого майна (п.4.1 договору).

Позичальник зобов`язаний, зокрема, у випадку порушення умов кредитування сплатити банку штрафні санкції, передбачені у розділі 6 даного договору (п.5.2.5 договору).

Відповідно до п.6.1 договору, у випадку порушення строків повернення кредиту, сплати відсотків, сплати сум, передбачених п.п.5.2.6, 5.2.7, 5.2.9, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення на рахунок №680909002.

Пунктом 6.2 передбачено, що у випадку використання позичальником кредиту на цілі, не передбачені даним договором, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 25% від суми, використаної не за цільовим призначенням.

У випадку невиконання або неналежного виконання п.п.3.1, 3.3 позичальник сплачує банку штраф у розмірі 1% від необхідної до сплати суми за кожен факт порушення (п.6.3 договору).

Пунктом 6.4 договору сторони погодили, що у випадку порушення строків оплати розрахункових документів позичальника відповідно до п.5.4.1 банк сплачує позичальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми.

Договір набирає чинності з дня підписання та діє до виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором у повному обсязі (п.7.1).

30.01.2004р. між Акціонерним комерційним банком "Меркурій" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка" було укладено договір іпотеки №16-03-37 відповідно до якого цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя (Акціонерного комерційного банку "Меркурій"), що виникають із договору №02-06К-14 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. та з договору №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Марічка" - іпотекодавець у забезпечення своїх зобов`язань за кредитними договорами передає в іпотеку нежитлові приміщення першого поверху №89-96, загальною площею 68,7м.кв.

Відповідно до додаткової угоди від 30.01.2004р. до договору №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. пункт 3.1 названого договору доповнено: "Відсотки, нараховані за період з 30.01.2004р. по 31.01.2004р. сплачуються не пізніше 31.01.2004р. у національній валюті України за офіційним курсом на день фактичної сплати на рахунок № НОМЕР_1 ".

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди від 09.11.2004р. до договору №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. до п.1.1 названого договору внесено наступні зміни: "Встановити ліміт кредитування у розмірі 78.000,00 доларів США 00 центів з 09.11.2004р.

... на придбання косметичної, парфюмерної продукції та аксесуарів, одягу та аксесуарів торгової марки Festival, на оплату послуг по перевезенню вантажу авто-, авіаційним та комбінованим транспортом..."

Крім того, пунктом 2 названої додаткової угоди узгоджено на доповнення п.5.2.6 договору №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. сплатити банку на рахунок №611199001 комісійну винагороду у розмірі 1% від збільшення ліміту кредитування (63.000,00 доларів США) у сумі 630,00 доларів США, в національній валюті України за офіційним курсом на день сплати, протягом трьох банківських днів з моменту укладання даної додаткової угоди.

Додатковою угодою від 13.07.2005р. до договору №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. сторонами викладено п.1.1 названого договору в наступній редакції: "У період з 30.01.2004р. по 30.08.2005р. банк надає позичальнику кредит у розмірі, що не перевищує заборгованість за ним більш ніж на 228.000,00 доларів США 00 центів (далі - ліміт), у будь-який день зазначеного періоду на придбання косметичної, парфюмерної продукції та аксесуарів, одягу, косметологічного обладнання, освітлювальних приладів, на оплату транспортних послуг, поповнення оборотних коштів, а позичальник зобов`язується повернути кредит у строк 25.01.2006р. та сплачувати проценти за його користування по ставці 12% річних на визначених цим договором умовах."

На доповнення п.5.2.6 договору №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. сплатити банку на рахунок №611199001 комісійну винагороду у розмірі 0.99% від збільшення ліміту кредитування (150.000,00 доларів США) у сумі 1.485,00 доларів США, в національній валюті України за офіційним курсом на день сплати, - протягом трьох банківських днів з моменту укладання даної додаткової угоди (п.2 додаткової угоди від 13.07.2005р.).

Додатковою угодою від 26.01.2006р. до договору №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. до п.1.1 названого договору внесено наступні зміни: "Встановити строк погашення кредиту: 29.01.2007р. згідно з наступним графіком погашення: до 01.09.2006р. - 500,00 доларів США 00 центів; до 01.11.2006р. - 1.500,00 доларів США 00 центів; до 01.12.2006р. - 1.000,00 доларів США 00 центів; до 01.01.2007р. - 3.000,00 доларів США 00 центів; 29.01.2007р. - 222.000,00 доларів США 00 центів."

Крім того, пунктом 2 названої додаткової угоди встановлено: не пізніше 17.03.2006р. сплатити банку на рахунок № НОМЕР_2 за продовження строку дії кредиту комісійну винагороду у розмірі 11.398,86грн.

Додатковою угодою від 15.09.2006р. до договору №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. до пункту 1.1 названого договору внесено наступні зміни: "Встановити строк погашення кредиту: 29.01.2007р. згідно з наступним графіком погашення: до 01.11.2006р. - 1.500,00 доларів США 00 центів; до 01.12.2006р. - 1.000,00 доларів США 00 центів; до 01.01.2007р. - 2.000,00 доларів США 00 центів; 29.01.2007р. - 223.000,00 доларів США 00 центів.".

Додатковою угодою від 29.01.2007р. до договору №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. пункт 1.1 названого договору викладено в новій редакції: "Позичальник зобов`язується повернути кредит 27.04.2007р. згідно з наступним графіком погашення: до 01.03.2007р. - 2.000,00 доларів США 00 центів; до 01.04.2007р. - 2.000,00 доларів США 00 центів; до 10.04.2007р. - 1.000,00 доларів США 00 центів; 27.04.2007 - 218.000,00 доларів США 00 центів.".

Пунктом 2 названої додаткової угоди сторони погодили: не пізніше 30.01.2007р. сплатити банку на рахунок № НОМЕР_3 за продовження строку користування кредитом комісійну винагороду у розмірі 1.126,15грн.

Додатковою угодою від 27.04.2007р. до договору №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. пункт 1.1 названого договору викладено в новій редакції: "Позичальник зобов`язується повернути кредит у розмірі 218.000,00 доларів США 27.04.2008р.".

Пунктом 2 названої додаткової угоди сторони погодили: не пізніше 27.04.2007р. сплатити банку на рахунок № НОМЕР_2 за продовження строку користування кредитом комісійну винагороду у розмірі 10.898,91грн.

Додатковою угодою від 18.05.2007р. до договору №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. пункт 1.1 названого договору № 02-06К-15 викладено в новій редакції: "У період з 18.05.2007р. по 21.05.2007р. кредитор відкриває позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання не відновлювальну кредитну лінію у сумі, що не перевищує 255.800,00 доларів США 00 центів (далі - ліміт кредитування).".

Крім того, пунктом 2 названої додаткової угоди встановлено: не пізніше 18.05.2007р. сплатити банку на рахунок № НОМЕР_2 за збільшення ліміту кредитування комісійну винагороду у розмірі 1.889,81грн.

Додатковою угодою від 31.09.2007р. до договору №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. в пункті 1.1 названого договору ліміт кредитування викладено в новій редакції: "У період з 13.09.2007р. по 23.09.2007р. кредитор відкриває позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання не відновлювальну кредитну лінію у сумі, що не перевищує 425.800,00 доларів США 00 центів (далі - ліміт кредитування)".

Пунктом 2 названої додаткової угоди доповнено в п.1.1 договору ціль одержання кредиту - придбання автомобіля .

Пунктом 3 вищевказаної додаткової угоди викладено в п.1.1 договору розмір процентів за користування кредитом в новій редакції: "13,5% річних на визначених цим договором умовах".

Згідно з п.4 додаткової угоди не пізніше 28.09.2007р. сплатити банку на рахунок № НОМЕР_2 за збільшення ліміту кредитування комісійну винагороду у розмірі 8.499,15грн.

Додатковою угодою від 18.09.2007р. до договору №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. пункт 1.1 вищевказаного договору (ліміт кредитування) викладено в новій редакції: "У період з 18.09.2007р. по 23.09.2007р. кредитор відкриває позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання не відновлювальну кредитну лінію у сумі, що не перевищує 555.800,00 доларів США 00 центів".

Пунктом 2 названої додаткової угоди п.1.1 договору доповнено: ціль одержання кредиту - "придбання нерухомості".

Пунктом 3.3 додаткової угоди сторони погодили: не пізніше 28.09.2007р. сплатити банку на рахунок № НОМЕР_2 за збільшення ліміту кредитування комісійну винагороду у розмірі 6.499,35грн.

Додатковою угодою від 15.11.2007р. до договору №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. внесено зміни в п.1.1 названого договору в частині розміру ліміту кредитування та встановлено графік погашення кредиту: "У період з 15.11.2007р. по 19.11.2007р. кредитор відкриває позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання не відновлювальну кредитну лінію у сумі, що не перевищує 565.800,00 доларів США 00 центів ( далі - ліміт кредитування). Позичальник зобов`язується повернути кредит у строк 27.04.2008р. згідно з наступним графіком погашення: до 01.01.2008р. - 10.000,00 доларів США 00 центів; 27.04.2008р. - 555.800,00 доларів США 00 центів".

Пунктом 2 додаткової угоди сторони погодили: не пізніше 16.11.2007р. сплатити банку на рахунок № НОМЕР_2 за збільшення ліміту кредитування комісійну винагороду у розмірі 499,95грн.

Додатковою угодою від 30.01.2008р. до договору №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. внесено зміни в п.1.1 названого договору в частині розміру ліміту кредитування та встановлено графік погашення кредиту: "У період з 30.01.2008р. по 05.02.2008р. кредитор відкриває позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання не відновлювальну кредитну лінію у сумі, що не перевищує 595.800,00 доларів США 00 центів (далі - ліміт кредитування). Позичальник зобов`язується повернути кредит у строк 27.04.2008р. згідно з наступним графіком погашення: до 01.03.2008р. - 10.000,00 доларів США 00 центів; до 01.04.2008р. - 10.000,00 доларів США 00 центів; 27.04.2008 - 575.800,00 доларів США 00 центів".

Відповідно до п.2 додаткової угоди: не пізніше 31.01.2008р. сплатити банку на рахунок № НОМЕР_2 за збільшення ліміту кредитування комісійну винагороду у розмірі 1.999,80грн.

Додатковою угодою від 08.04.2008р. до договору №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. назву вказаного договору змінено на: "договір №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії".

У пункті 2 додаткової угоди зазначено, що текст договору викладено в новій редакції, відповідно до якої:

1.1. Кредитор відкриває позичальнику у строк з 08.04.2008р. по 25.04.2008р. на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання мультивалютної кредитної лінії у сумі що не перевищує 575.800 доларів США 00 центів; у сумі що не перевищує 287.500,00грн. (далі - ліміти кредитування, кожен окремо - ліміт, а все разом - кредит), на придбання легкового автомобілю, транспортного засобу для вивозу сміття, дерматологічної лазерної системи та поповнення оборотних коштів, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше 06.04.2009р. та сплачувати проценти за його користування по ставці: 19% річних по заборгованості в гривнях, 13,5% річних по заборгованості в доларах США на визначених цим договором умовах.

3.1. У межах встановленого даним договором строку користування кредитом кредитор нараховує проценти за користування кредитом із дня фактичного надання кредиту до повного погашення заборгованості виходячи з кількості календарних днів у місяці та році (метод "факт/факт"), а позичальник щомісяця сплачує проценти кредитору по заборгованості за лімітом кредитування у гривні не пізніше 1 числа наступного місяця, по заборгованості за лімітом кредитування у доларах США не пізніше передостаннього робочого дня поточного місяця за повний календарний місяць на рахунок № НОМЕР_4 . У випадку несплати нарахованих процентів у строк, нараховані проценти вважаються простроченими з наступного дня, і відображаються кредитором на рахунку прострочених процентів №20690306945.

4.1 Виконання позичальником своїх зобов`язань перед кредитором за даним договором забезпечується іпотечним договором.

Позичальник зобов`язаний, зокрема: здійснювати погашення кредиту в повному обсязі не пізніше дати, встановленої п.1.1 (п.5.2.2); сплачувати кредитору проценти за користування кредитом у порядку, встановленому розділом 3 даного договору. (п.5.2.4); у випадку порушення умов кредитування сплатити кредитору штрафні санкції, передбачені в розділі 6 даного договору (п.5.2.6).

6.1 У випадку порушення строків повернення кредиту, сплати процентів, позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення на рахунок №639799001. Нарахування пені припиняється виконанням позичальником свого зобов`язання в натурі.

Додатковою угодою від 07.05.2008р. до договору №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії від 30.01.2004р. внесено зміни в п.1.1 названого договору в частині розміру процентної ставки по заборгованості в гривні, а саме: "сплачувати проценти за користування кредитом у гривні по ставці 21% річних".

Додатковою угодою від 07.11.2008р. до договору №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії від 30.01.2004р. внесено зміни в п.1.1 названого договору в частині розміру процентної ставки по заборгованості в гривні, а саме: "сплачувати проценти за користування кредитом у гривні по ставці 25% річних".

Додатковою угодою від 06.04.2009р. до договору №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії від 30.01.2004р. пункт 1.1 названого договору щодо термін повернення кредиту викладено в новій редакції: "Позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше 03.07.2009р., згідно з графіком погашення: не пізніше 30.04.2009р. - 50.000,00 доларів США; не пізніше 30.04.2009р. - 200.000,00грн."

Крім того п.1.1 договору щодо ліміту кредитування викладено в новій редакції: 575.800 доларів США, 00 центів; 200.000,00грн.

Пунктом 3 додаткової угоди пункт 1.1 вищевказаного договору щодо розміру процентів за користування кредитом викладено в новій редакції: 25% річних по заборгованості в гривнях, 18,5% річних по заборгованості в доларах США на визначених цим договором умовах.

Додатковою угодою від 15.04.2009р. до договору №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії від 30.01.2004р. внесено зміни до п.1.1 названого договору щодо розміру процентів за користування кредитом: 25% річних по заборгованості в гривнях, 15% річних по заборгованості в доларах США на визначених цим договором умовах."

Додатковою угодою від 30.04.2009р. до договору №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії від 30.01.2004р. внесено зміни до п.1.1 названого договору щодо терміну повернення кредиту: "Позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше 03.07.2009р., згідно з графіком погашення: не пізніше 30.06.2009р. - 10.000,00 доларів США; не пізніше 03.07.2009р. - 565.800,00 доларів США".

Додатковою угодою від 03.07.2009р. до договору №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії від 30.01.2004р. узгоджено: заборгованість договору №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії від 30.01.2004р. складає 575.800,00 доларів США.

Пунктом 2 названої додаткової угоди пункт 1.1 договору щодо терміну повернення кредиту викладено в новій редакцій: "Позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше 25.12.2009р., згідно з графіком погашення: не пізніше 27.11.2009р. - 19.400,00 доларів США., не пізніше 21.12.2009р. - 42.000,00 доларів США, 25.12.2009р. - 514.400,00 доларів США".

Додатковою угодою від 27.11.2009р. до договору №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії від 30.01.2004р. внесено зміни до п.1.1 названого договору щодо терміну графіка погашення: "Позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше 25.12.2009р., згідно з графіком погашення: не пізніше 24.12.2009р. - 20.000,00 доларів США; 25.12.2009р. - 555.800,00 доларів США".

Додатковою угодою від 23.12.2009р. до договору №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії від 30.01.2004р. узгоджено: заборгованість по договору №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії від 30.01.2004р. станом на 23.12.2009р. складає 575.800,00 доларів США.

Крім того названою додатковою угодою пункт 1.1 договору щодо терміну повернення кредиту викладено в новій редакції: Позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше 22.06.2010р., згідно з графіком погашення: не пізніше 24.12.2009р. - 20.000,00 доларів США, 28.01.2010р. - 5.000,00 доларів США, 25.02.2010р. - 5.000,00 доларів США, 30.03.2010р. - 20.000,00 доларів США, 29.04.2010р. - 5.000,00 доларів США, 28.05.2010р. - 5.000,00 доларів США, 22.06.2010р. - 515.800,00 доларів США.

Додатковою угодою від 07.06.2010р. до договору №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії від 30.01.2004р. узгоджено: заборгованість по договору №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії від 30.01.2004р. станом на 07.06.2010р. складає 515.800,00 доларів США.

Крім того названою додатковою угодою пункт 1.1 договору щодо терміну повернення кредиту викладено в новій редакції: Позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше 27.12.2010р., згідно з графіком погашення: 29.06.2010р. - 7.500,00 доларів США, 29.07.2010р. - 7.500,00 доларів США, 30.08.2010р. - 7.500,00 доларів США,

20.09.2010р. - 10.000,00 доларів США, 27.10.2010р. - 10.000,00 доларів США, 25.11.2010р. - 10.000,00 доларів США, 16.12.2010р. - 20.000,00 доларів США, 27.12.2010р. - 443.330,00 доларів США.

Додатковою угодою від 17.06.2011р. до договору №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії від 30.01.2004р. пункт 1.1 названого договору викладено в новій редакції: Кредитор відкриває позичальнику у строк з 08.04.2008р. по 27.04.2008р. на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання мультивалютної кредитну лінію у сумі що не перевищує 383.300,00 доларів США 00 центів; (далі - ліміти кредитування), на придбання легкового автомобілю, транспортного засобу для вивозу сміття, дерматологічної лазерної системи та поповнення оборотних коштів, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше 16.12.2011р., згідно з графіком погашення: 28.07.2011р. - 5.000,00 дол. США, 30.08.2011р. - 5.000,00 дол. США, 29.09.2011р. - 10.000,00 дол. США, 28.10.2011р. - 10.000,00 дол. США, 29.11.2011р. - 10.000,00 дол. США, 09.12.2011р. - 20.000,00 дол. США, 16.12.2011р. - 323.300,00 дол. США., та сплачувати проценти за його користування по ставці 14% річних по заборгованості в доларах США на визначених цим договором умовах.

Додатковою угодою від 05.12.2011р. до договору №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії від 30.01.2004р. пункт 1.1 названого договору викладено в новій редакції: Кредитор відкриває позичальнику у строк з 08.04.2008р. по 27.04.2008р. на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання мультивалютної кредитну лінію у сумі що не перевищує 343.300,00 доларів США 00 центів; (далі - ліміти кредитування), на придбання легкового автомобілю, транспортного засобу для вивозу сміття, дерматологічної лазерної системи та поповнення оборотних коштів, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше 16.12.2011р., згідно з графіком погашення: 09.12.2011р. - 20.000,00 доларів США; 16.12.2011р. - 323.300,00 доларів США, та сплачувати проценти за його користування по ставці 10% річних по заборгованості в доларах США на визначених цим договором умовах .

Додатковою угодою від 16.12.2011р. до договору №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії від 30.01.2004р. пункт 1.1 названого договору викладено в новій редакції: Кредитор відкриває позичальнику у строк з 08.04.2008р. по 27.04.2008р. на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання мультивалютної кредитну лінію у сумі що не перевищує 323.300,00 доларів США 00 центів; (далі - ліміти кредитування), на придбання легкового автомобілю, транспортного засобу для вивозу сміття, дерматологічної лазерної системи та поповнення оборотних коштів, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше 18.06.2012р., згідно з графіком погашення: січень 2012р. - 5.000,00 доларів США, лютий 2012р. - 5.000,00 доларів США, березень 2012р. - 20.000,00 доларів США, квітень 2012р. - 10.000,00 доларів США, травень 2012р. - 5.000,00 доларів США, 15.06.2012р. - 5.000,00 доларів США, 18.06.2012р. - 273.300,00 доларів США, та сплачувати проценти за його користування по ставці 10% річних по заборгованості в доларах США на визначених цим договором умовах .

Додатковою угодою від 18.06.2012р. до договору №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії від 30.01.2004р. пункт 1.1 названого договору викладено в новій редакції: Кредитор відкриває позичальнику у строк з 08.04.2008р. по 27.04.2008р. на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання мультивалютної кредитну лінію у сумі що не перевищує 273.300,00 доларів США 00 центів; (далі - ліміти кредитування), на придбання легкового автомобілю, транспортного засобу для вивозу сміття, дерматологічної лазерної системи та поповнення оборотних коштів, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше 17.12.2012р., згідно з графіком погашення: липень 2012р. - 5.000,00 доларів США, серпень 2012р. - 5.000,00 доларів США, вересень 2012р. - 5.000,00 доларів США, жовтень 2012р. - 5.000,00 доларів США, листопад 2012р. - 5.000,00 доларів США, 10.12.2012р. - 10.000,00 доларів США, 17.12.2012р. - 238.300,00 доларів США, та сплачувати проценти за його користування по ставці 10% річних по заборгованості в доларах США на визначених цим договором умовах .

Додатковою угодою від 13.12.2012р. до договору №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії від 30.01.2004р. пункт 1.1 названого договору викладено в новій редакції: Кредитор відкриває позичальнику у строк з 08.04.2008р. по 27.04.2008р. на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання мультивалютної кредитну лінію у сумі що не перевищує 238.300,00 доларів США 00 центів; (далі - ліміти кредитування), на придбання легкового автомобілю, транспортного засобу для вивозу сміття, дерматологічної лазерної системи та поповнення оборотних коштів, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше 17.06.2013р., згідно з графіком погашення: січень 2013р. - 5.000,00 доларів США, лютий 2013р. - 5.000,00 доларів США, березень 2013р. - 5.000,00 доларів США, квітень 2013р. - 5.000,00 доларів США, травень 2013р. - 5.000,00 доларів США, 10.06.2013р. - 10.000,00 доларів США, 17.06.2013р. - 203.300,00 доларів США, та сплачувати проценти за його користування по ставці 10% річних по заборгованості в доларах США на визначених цим договором умовах .

Додатковою угодою від 27.02.2013р. до договору №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії від 30.01.2004р. пункт 1.1 названого договору викладено в новій редакції: Кредитор відкриває позичальнику у строк з 08.04.2008р. по 27.04.2008р. на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання мультивалютної кредитну лінію у сумі що не перевищує 238.300,00 доларів США 00 центів; (далі - ліміти кредитування), на придбання легкового автомобілю, транспортного засобу для вивозу сміття, дерматологічної лазерної системи та поповнення оборотних коштів, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше 17.06.2013р., згідно з графіком погашення: січень 2013р. - 5.000,00 доларів США, 04.03.2013р. - 5.000,00 доларів США, не пізніше 29.03.2013р. - 5.000,00 доларів США, квітень 2013р. - 5.000,00 доларів США, травень 2013р. - 2.000,00 доларів США, 10.06.2013р. - 2.000,00 доларів США, 17.06.2013р. - 214.300,00 доларів США, та сплачувати проценти за його користування по ставці 10% річних по заборгованості в доларах США на визначених цим договором умовах .

Додатковою угодою від 17.06.2013р. до договору №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії від 30.01.2004р. пункт 1.1 названого договору викладено в новій редакції: Кредитор відкриває позичальнику у строк з 08.04.2008р. по 27.04.2008р. на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання мультивалютної кредитну лінію у сумі що не перевищує 214.300,00 доларів США 00 центів; (далі - ліміти кредитування), на придбання легкового автомобілю, транспортного засобу для вивозу сміття, дерматологічної лазерної системи та поповнення оборотних коштів, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше 16.06.2014р., згідно з графіком погашення: липень 2013р. - 2.000,00 доларів США, серпень 2013р. - 2.000,00 доларів США, вересень 2013р. - 2.000,00 доларів США, жовтень 2013р. - 2.000,00 доларів США, листопад 2013р. - 2.000,00 доларів США, грудень 2013р. - 2.000,00 доларів США, січень 2014р. - 2.000,00 доларів США, лютий 2014р. - 2.000,00 доларів США, березень 2014р. - 2.000,00 доларів США, квітень 2014р. - 2.000,00 доларів США, травень 2014р. - 2.000,00 доларів США, 10.06.2014р. - 2.000,00 доларів США,16.06.2014р. - 190.300,00 доларів США, та сплачувати проценти за його користування по ставці 12,5% річних по заборгованості в доларах США на визначених цим договором умовах.

18.02.2014р. між Акціонерним комерційним банком "Меркурій" (первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Банк Золоті ворота" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги за договором №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії від 30.01.2004р., за умовами п.1.1 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає частково право вимоги первісного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марічка", код ЄДРПОУ 24678557, (далі - боржник), у розмірі зазначеному в п.1.2. договору, за договором №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії від 30.01.2004р. та усіх додаткових угод до нього, укладеним між первісним кредитором і боржником (далі - "кредитний договір") та стає кредитором в зобов`язаннях за кредитним договором та всіма додатковими угодами до нього в обсязі та на умовах, визначених договором. Право вимоги від первісного кредитора до нового кредитора передається частково, в обсязі зазначеному в п.1.2 договору.

Пунктом 1.2 сторони погодили, що сума вимог, що відступається, станом на дату укладення договору становить: строкова заборгованість за кредитом у розмірі 155.500 доларів США 00 центів (грн.екв. за офіційним курсом НБУ станом на 18.02.2014р. становить 1.344.421,90грн.).

Відповідно до п.1.3 договору відступлення права вимоги у забезпечення виконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором, між первісним кредитором та боржником (далі - іпотекодавець), укладено договір №16-03-37 іпотеки, посвідчений 30.01.2004р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Літвіновою Я.М., за реєстраційним №1-508, надалі за текстом - "іпотечний договір", предметом якого є нежитлові приміщення першого поверху №89 - 96 загальною площею 68,7кв.м, які розташовані у цегляному будинку (літ. "А-6"), що знаходяться за адресою: м.Харків, майдан Р.Люксембург, будинок 8, та нежитлові приміщення першого поверху №13, 13а, 13б, 1Зв, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, 14, антресолі 13н, 13о, 13п, 1Зр, 13с, 13т, 13у загальною площею 249,2кв.м, які розташовані у цегляному будинку (літ. "А-7"), що знаходиться за адресою: м.Харків, майдан Рози Люксембург , будинок 10 . Майдан Рози Люксембург згідно рішення сесії Харківської міської ради від 20.11.2013р. перейменовано у Павлівський майдан.

До нового кредитора переходять права, з урахуванням п.1.2 договору, первісного кредитора за кредитним договором до боржника на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а також ті права, які виникатимуть із Кредитного договору в майбутньому (п.1.4 договору відступлення права вимоги).

Згідно з п.1.4.1 договору відступлення права вимоги до нового кредитора також переходять права на отримання процентів до повного виконання боржником зобов`язань щодо повернення кредиту за кредитним договором у розмірі, встановленому кредитним договором, з урахуванням п.1.2 цього договору, та права на стягнення неустойки та/або інших санкцій, а також збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконанням зобов`язань, та витрат, пов`язаних з примусовим виконанням зобов`язань за кредитним договором.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору (п.5.1 договору відступлення права вимоги).

19.03.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Банк Золоті ворота" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка" (позичальник) укладено договір про зміни №1 до договору №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії від 30.01.2004р., за умовами п.1.1 якого у період з 30.01.2004р. по 16.06.2014р. банк, за наявності вільних кредитних ресурсів, зобов`язується надати позичальникові кредит у рамках кредитної лінії у розмірі, що не перевищує 155.500,00 доларів США без додаткових спеціальних переговорів, а позичальник зобов`язується повернути кредит у строк не пізніше 16.06.2014р. та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 12,5% річних на визначених договором умовах.

Відповідно до п.1.2 названого договору про зміни №1 кредитна лінія в рамках договору є невідновлювальною, тобто кредит надається позичальнику в установлений пунктом 1.1 договору період загальною сумою не більшою, ніж встановлений ліміт.

23.05.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Банк Золоті ворота" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка" (позичальник) укладено договір про зміни №2 до договору №02-06К-15 на кредитну лінію (невідновлювальну) від 30.01.2004р., відповідно до п.1 якого внесено зміни до пункту 1.1 договору №02-06К-15, а саме: "У період з 30.012004р. по 16.06.2014р. банк, за наявності вільних кредитних ресурсів, зобов`язується надати позичальникові кредит у рамках кредитної лінії у розмірі, що не перевищує 155.500,00 доларів США без додаткових спеціальних переговорів, а позичальник зобов`язується повернути кредит у строк не пізніше 15.05.2015р. за наступним графіком: не пізніше 25.06.2014р. - 2.000,00 доларів США; не пізніше 25.07.2014р. - 2.000,00 доларів США; не пізніше 25.08.2014р. - 2.000,00 доларів США; не пізніше 25.09.2014р. - 2.000,00 доларів США; не пізніше 27.10.2014р. - 2.000,00 доларів США; не пізніше 25.11.2014р. - 2.000,00 доларів США; не пізніше 25.12.2014р. - 2.000,00 доларів США; не пізніше 26.01.2015р. - 2.000,00 доларів США; не пізніше 25.02.2015р. - 2.000,00 доларів США; не пізніше 25.03.2015р. - 2.000,00 доларів США; не пізніше 24.04.2015р. - 2.000,00 доларів США; не пізніше 15.05.2015р. - 133.500,00 доларів США; та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 12,5% річних на визначених договором умовах."

28.11.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Банк Золоті ворота" (неплатоспроможний банк) та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт" (приймаючий банк) укладено договір №2 про передачу активів і зобов`язань неплатоспроможного банку Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота", відповідно до п.1.1 якого неплатоспроможний банк: 1) відступає, а приймаючий банк набуває право вимоги за активами неплатоспроможного банку (включаючи забезпечення за ними), перелік яких визначено у реєстрі договорів про здійснення активних операцій та договорів забезпечення, складеному станом на 28.11.2014р. (додаток №1 до цього договору), за ціною 40.000.000,00грн., визначеною фондом за результатами відкритого конкурсу від 08.10.2014р. №219/14; 2) передає, а приймаючий банк приймає на себе зобов`язання щодо повернення грошових коштів (у валюті зобов`язання), залучених неплатоспроможним банком, і сплати процентів за договорами банківського рахунку/вкладу, укладеними неплатоспроможним банком, перелік яких визначено у реєстрі договорів з кредиторами (вкладниками), які підлягають передачі приймаючому банку, складеному фондом станом на 28.11.2014р. (додаток №2 до цього договору), на суму 151.013.709,64грн., визначену фондом за результатами відкритого конкурсу від 08.10.2014р. № 219/14.

27.07.2016р. між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Європа-Факторинг" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами п.1.1 якого первісний кредитор відступає новому кредитору своє право вимоги (яке було набуте первісним кредитором відповідно до договору №2 про передачу активів і зобов`язань неплатоспроможного банку Приватного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота", який було укладено між Публічним акціонерним товариством "Комерційний Банк "Стандарт" та Публічним акціонерним товариством "Банк Золоті ворота") за договором №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті укладений 30.01.2004р. між Акціонерним комерційним банком "Меркурій" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка" (далі - боржник), з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід`ємною частиною (далі - основний договір).

Пунктом 1.2 названого договору про відступлення права вимоги погоджено, що право вимоги за основним договором відступається в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи: право вимоги основної суми заборгованості за основним договором; право вимоги суми нарахованих процентів за основним договором, строк платежу яких настав до дати укладання цього договору; право вимоги суми процентів за основним договором, нарахованих на день надходження грошових коштів в повному обсязі на рахунок первісного кредитора.

Загальна сума права вимоги станом на день проведення аукціону (14.07.2016р.) складає 217.764,66 доларів США, що складає за курсом НБУ у гривневому еквіваленті 5.405.198,91грн.

Загальна сума права вимоги станом на день укладання цього договору (27.07.2016р.) складає 219.467,34 доларів США, що складає за курсом НБУ у гривневому еквіваленті 5.439.554,86грн.

У силу цього договору до нового кредитора також переходять права та обов`язки первісного кредитора по зобов`язаннях, що виникли з основного договору, в тому числі право іпотекодержателя по договору №16-03-37, укладеному 30.01.2004р. між Акціонерним комерційним банком "Меркурій" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка", посвідченому Літвіновою Я.М. - приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, та зареєстрованому в реєстрі за №1-508.

27.07.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Європа-Факторинг" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2" укладено договір про відступлення права вимоги Ф-9/2016, за умовами п.1.1 якого первісний кредитор відступає новому кредитору своє право вимоги (яке було набуте первісним кредитором відповідно до договору про відступлення права вимоги, який було укладено 27.07.2016р. між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Європа-Факторинг) за договором №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті, укладеному 30.01.2004р. між Акціонерним комерційним банком "Меркурій" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка" (далі - боржник), з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід`ємною частиною (далі - основний договір).

Пунктом 1.2 названого договору сторони погодили, що право вимоги за основним договором відступається в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи: право вимоги основної суми заборгованості за основним договором; право вимоги суми нарахованих процентів за основним договором, строк платежу яких настав до дати укладання цього договору; право вимоги суми процентів за основним договором, нарахованих на день надходження грошових коштів в повному обсязі на рахунок первісного кредитора.

Загальна сума права вимоги станом на день укладання цього договору (27.07.2016р.) складає 5.439.554,86грн., що складає за курсом НБУ у доларовому еквіваленті 219.467,34 доларів США. Вказані права по даному договору передаються виключно в гривні.

У силу цього договору до нового кредитора також переходять права та обов`язки первісного кредитора по зобов`язаннях, що виникли з основного договору, у тому числі: право іпотекодержателя по договору №16-03-37, укладеному 30.01.2004р. між Акціонерним комерційним банком "Меркурій" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка" посвідченому Літвіновою Я.М. - приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, та зареєстрованому в реєстрі за №1-508.

За змістом позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2" посилається на те, що 19.08.2016р. ним було звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №16-03-37, внаслідок чого задоволено вимоги щодо повернення суми заборгованості за кредитним договором №02-06К-15 від 30.01.2004р. в розмірі 219.467,34 долара США (на підтвердження надано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №144687673 від 09.11.2018р.).

Однак, постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2018р. у справі №910/10123/17, залишеною в силі постановою Касаційного господарського суду в складі Верховного суду від 09.10.2018р., визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс Плюс2" набуло право власності на предмет іпотеки.

Таким чином, 23.05.2018р. у позивача знову виникло право вимоги до відповідача щодо повернення суми заборгованості в розмірі 219.467,34 доларів США.

23.10.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марічка" з вимогою про виконання порушеного зобов`язання про сплату заборгованості в розмірі 219.467,34 долара США, яка залишена без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення з розглядуваним позовом до суду за захистом порушеного права.

Східний апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст.202 ГК України та ст.598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За приписами ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У свою чергу, відповідно до п.3 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, тягар доведення обставин, на які посилається сторона в обґрунтування своїх вимог та заперечень, лежить саме на ній.

Разом з цим, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем не надано суду розрахунку сум, що заявлені до стягнення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2" відсутність розрахунку стягуваних сум обґрунтовує тим, що обставина наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Марічка" заборгованості за кредитним договором №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. у розмірі 219.467,34 доларів США (що еквівалентно 5.730.994,54грн.) підтверджується судовими актами (постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018р. у справі №910/10123/17, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2017р. у справі №922/2908/16, постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2017р. у справі №922/4378/16), якими встановлено преюдиціальні факти неодноразової передачі права вимоги за договором №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. (з усіма додатками та доповненнями), останнім кредитором за якими є Товариство з обмеженою відповідальністю Аверс Плюс . На переконання позивача, зазначені факти не підлягають доведенню в силу приписів ч.4 ст.75 ГПК України.

Однак, колегія суддів вважає таке твердження безпідставним, оскільки зі змісту вищезазначених судових актів убачається, що ними встановлено лише обставини неодноразового відступлення права вимоги за договором №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. (з усіма додатками та доповненнями). Разом з цим, обґрунтованість нарахування боржнику за даним договором - Товариству з обмеженою відповідальністю Марічка заборгованості саме в розмірі 219.467,34 доларів США (що еквівалентно 5.730.994,54грн.), право вимоги якої було передане останньому з нових кредиторів - Товариству з обмеженою відповідальністю Аверс Плюс , не було предметом дослідження при винесенні зазначених судових рішень і правової оцінки такому нарахуванню не надавалося.

Крім того відповідно до ч.1 ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно зі ст.518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором,- на момент його виконання.

Отже, сам по собі преюдиціальний факт уступки права вимоги за відповідним договором на певну суму заборгованості однозначно та беззаперечно не свідчить про обґрунтованість її нарахування.

При цьому слід зазначити, що відповідно до змісту ч.4 ст.75 ГПК України преюдиціальні факти - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, які не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини. Тобто, преюдиціальні факти за своєю суттю є певними обставинами.

Поряд з цим, обґрунтованість чи необґрунтованість нараховання заборгованості не є обставиною, а є правовою оцінкою обставини, у зв`язку з чим не може вважатися преюдиціальним фактом.

Крім цього, припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, а тому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018р. у справі №444/9519/12 зазначила, що відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. Права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019р. у справі №723/304/16-ц та у постановах Верховного Суду від 19.09.2018р. у справі №643/16336/16-ц, від 12.09.2018р. у справі №473/825/16-ц, від 12.09.2018р. у справі №186/1974/14-ц.

Отже, право кредитодавця нараховувати проценти за кредитом припинилося зі спливом строку кредитування.

У свою чергу, надана позивачем виписка по рахункам свідчить про нарахування процентів, зокрема, за період з 16.05.2015р. по 27.07.2016р., тобто після спливу визначеного договором строку кредитування, у зв`язку з чим заявлені вимоги в цій частині є необґрунтованими.

У той же час відсутність обґрунтованого розрахунку не дає можливості встановити, в якій частині кредиторами за договором №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. було дотримано вимоги положень абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України при нарахуванні відповідачу процентів та включення їх до складу вимог, право на пред`явлення яких було відступлене позивачу, як і не дає можливості встановити обґрунтованість такого нарахування вцілому.

Таким чином, за висновками судової колегії, Товариством з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2" доведено наявність кредитно-боргових правовідносин між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка", проте не доведено конкретного розміру заборгованості відповідача за договором №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач у відзиві на позовну заяву просив застосувати строк позовної давності.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визначена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч.1 ст.259 ЦК України).

Частиною 1 ст.261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За приписами ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Частинами 3, 4 статті 267 ЦК України унормовано, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За умовами пункту 7.9 договору про зміни №1 від 19.03.2014р. до договору №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії від 30.01.2004р. позовна давність про стягнення неустойки (пені, штрафу) встановлюється тривалістю в три роки.

При цьому, позовна давність до вимог про стягнення основної заборгованості сторонами не визначалась у договорі, а тому до неї застосовуються положення статті 257 ЦК України, яка встановлює позовну давність тривалістю у 3 роки.

Договором про зміни №2 від 23.05.2014р. до договору №02-06К-15 на кредитну лінію (невідновлювальну) від 30.01.2004р. сторонами було встановлено кінцевий строк погашення заборгованості - 15.05.2015р.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, позовна давність у розглядуваному випадку сплинула 16.05.2018р.

Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2" звернулося до суду з позовом 20.05.2019р., тобто після спливу позовної давності навіть щодо останнього щомісячного платежу.

А оскільки позивач звернувся до суду з позовом після спливу позовної давності щодо основного зобов`язання, то відповідно до ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до п.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного. В останньому випадку воно обов`язково має бути зазначене в протоколі судового засідання; господарський суд може також запропонувати відповідачеві викласти таку заяву в письмовій формі та долучити її до матеріалів справи.

Згідно з п.2.2 названої постанови перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Як уже зазначалося, Товариством з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2" доведено наявність кредитно-боргових правовідносин між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка" за договором №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р., хоча і не доведено конкретного розміру заборгованості відповідача за цим договором.

Проте, оскільки відповідачем заявлено про сплив позовної давності, а позивачем не доведено поважності причин пропуску позовної давності, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2" в апеляційній скарзі зазначає, що ним було пропущено строк позовної давності з поважних причин, та посилається на те, що лише 23.05.2018р. (тобто, після прийняття Київським апеляційним господарським судом постанови у справі №910/10123/17 про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2" набуло право власності на нежитлові приміщення) позивач дізнався про порушення його прав щодо повернення заборгованості за кредитним договором в розмірі 219.467,34 долара США, яке до цього моменту вважав виконаним (з огляду на набуття права власності на предмет іпотеки).

За твердженнями скаржника, визнавши недійсним звернення стягнення на предмет іпотеки, Київський апеляційний господарський суд фактично відновив первісні правовідносини, відповідно до яких знову виникла заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором, яка забезпечена іпотекою.

Однак, колегія суддів не може погодитися із такими твердженнями, зважаючи на наступне. Як зазначалося раніше, у контексті приписів ч.ч.1, 5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Крім того, статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Тобто, зазначеною нормою встановлено презумпцію знання законів кожним учасником правовідносин, що виникають у державі.

Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Частиною 1 статті 236 ЦК України унормовано, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Отже, визнаний недійсним постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2018р. у справі №910/10123/17 договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.08.2016р., є недійсним з моменту його вчинення, тобто з 19.08.2016р., і, відповідно, даний правочин з моменту його укладення вважається таким, що не створює жодних обумовлених ним правових наслідків, зокрема, щодо задоволення вимог позивача та припинення зобов`язання відповідача щодо сплати заборгованості за кредитним договором.

При цьому позивач у силу презумпції знання законів повинен був знати про неправомірний характер даного правочину з моменту його вчинення. Вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2" нелегітимного правочину та його наступне визнання недійсним у судовому порядку жодним чином не впливає на момент перебігу позовної давності, який розпочався після 15.05.2015р. (кінцевий строк погашення заборгованості за кредитним договором).

Колегія суддів не може погодитися із твердженням позивача про те, що, визнавши недійсним звернення стягнення на предмет іпотеки, Київський апеляційний господарський суд фактично відновив первісні правовідносини, відповідно до яких знову виникла заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором, яка забезпечена іпотекою.

При цьому колегія суддів виходить з того, що постанова Київського апеляційного господарського суду у справі №910/10123/17, якою було визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, стосується позову про визнання недійсним договору, а не правозмінюючого позову, а тому вказаним судовим актом лише констатовано юридичний факт недійсності договору про задоволення вимог іпотекодержателя з моменту його укладення та жодним чином не змінено кредитно-боргові правовідносини між позивачем та відповідачем.

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) в даному випадку не підтверджують ухвалення рішення, яке переглядається, із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2" підлягає залишенню без задоволення, а рішення, яке переглядається, - без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2", м.Київ, на рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2019р. (повний текст складено та підписано 23.09.2019р.) у справі №922/1496/19 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2019р. (повний текст складено та підписано 23.09.2019р.) у справі №922/1496/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 20.02.2020р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 25.02.2020р.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Суддя О.А. Істоміна

Суддя Л.Ф. Чернота