Рішення

від 29.05.2007 по справі 18/247

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/247

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 18/247                                                                                                         29.05.07 р.

За позовом:          АКБ „ТАС –Комерцбанк”;

До:                    ТОВ „ФідесФарм” (відповідач 1);

                    ТОВ „Веста 2004” (відповідач 2);

Про:                     стягнення 150 000,00 грн.

Суддя  Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:                    Шульга Н.П., представник, довіреність №13 від 26.01.2007 р.;

Від відповідача 1:            не з”явились;

Від відповідача 2:          не з”явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідачів 150 000,00 грн. заборгованості, 1 500,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі повноважних представників в судове засідання не направили, незважаючи на визнання судом їх явки обов'язковою, відзив на позов не надали, позовні вимоги по суті не заперечили. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,—

В С Т А Н О В И В:

22.06.2005 р. між відповідачем 1 та відповідачем 2 укладений договір купівлі –продажу №27, за умовами якого відповідач 1 прийняв зобов'язання поставити на користь відповідача 2 лікарські препарати та товари медичного призначення, а відповідач 2 зобов”язався прийняти товар та здійснити його оплату.

Відповідач 1 належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу №27, поставивши на користь відповідача 2 товар на загальну суму 296 772,90 грн., що підтверджується накладними:

—№ФФ-00000362 від 21.09.2005 р. на суму 65 217,60 грн.;

—№ФФ-00000361 від 21.09.2005 р. на суму 64 411,20 грн.;

—№ФФ-00000364 від 21.09.2005 р. на суму 45 600,00 грн.;

—№ФФ-00000360 від 21.09.2005 р. на суму 53 144,10 грн.;

—№ФФ-00000363 від 21.09.2005 р. на суму 68 400,00 грн.

26.12.2003 р. між відповідачем 1 та позивачем укладений договір про факторингове обслуговування №261203-20/Ф.

Відповідно до частини 1 статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Частиною 1 статті 1082 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідач 1 належним чином проінформував відповідача 2 про те, що право вимоги вищезазначених грошових засобів за договором купівлі-продажу переуступлене позивачеві, про що свідчить підписане відповідачем 1 та відповідачем 2 інформаційне повідомлення про зміну умов розрахунків.

Право вимоги грошових коштів від відповідача 2 було переуступлене позивачеві на підставі додаткової угоди №3/9 від 23.09.2005 р. до договору про факторингове обслуговування.

Відповідно до п. 7.2.1. договору факторингу позивач та відповідач 2 домовились про те, що з моменту підписання договору факторингу відповідач 1 виступає поручителем перед позивачем за виконання відповідачем 2 зобов”язань по сплаті за угодами грошових коштів, право вимоги яких переуступлене позивачеві. Відповідач 1 несе солідарну відповідальність перед позивачем за виконання відповідачем 2 обов”язків по договору купівлі-продажу. Моментом, з якого відповідач 1 набуває статусу поручителя у відношенні виконання обов'язків відповідачем 2, є момент підписання між позивачем та відповідачем 1 Реєстру переданих документів по угодам.

На виконання п. 7.2.1. договору факторингу між позивачем та відповідачем 1 підписана додаткова угода №5/101 від 23.09.2005 р. (Реєстр переданих документів) до договору факторингу, відповідно до умов якої відповідач 1 передав позивачеві право вимоги по договору купівлі-продажу за накладними:

—№ФФ-00000362 від 21.09.2005 р. на суму 65 217,60 грн.;

—№ФФ-00000361 від 21.09.2005 р. на суму 64 411,20 грн.;

—№ФФ-00000364 від 21.09.2005 р. на суму 45 600,00 грн.;

—№ФФ-00000360 від 21.09.2005 р. на суму 53 144,10 грн.;

—№ФФ-00000363 від 21.09.2005 р. на суму 68 400,00 грн.

Позивачем 08.11.2005 р. на адресу відповідача 2 була направлена претензія №4966 з вимогою погасити заборгованість у розмірі 296 772,90 грн.

18.11.2005 р. позивачем на адресу відповідача 1 була направлена претензія №5155 з вимогою погасити заборгованість у розмірі 296 772,90 грн.

Станом на день слухання справи у судовому засіданні заборгованість відповідача 2 перед позивачем складає 214 856,96 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи ту обставину, що позивачем заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 150 000,00 грн., господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги саме у зазначеному розмірі.

Відповідно до п. 7.2.2. договору факторингу у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем 2 зобов”язань по сплаті грошових коштів за договором купівлі-продажу, вимога за яким переуступлена відповідачем 1 позивачеві, відповідач 1, як солідарний боржник, зобов'язаний протягом двох днів сплатити прострочену заборгованість у повному обсязі, право стягнення якої належить позивачеві на підставі договору факторингу та відшкодувати позивачеві всі понесені ним збитки, пов'язані з невиконанням відповідачем 2 своїх зобов'язань.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Враховуючи вищезазначені обставини, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „ФідесФарм” (інд. 04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 17, код ЄДРПОУ 32557523) та з Товариства з обмеженою відповідальністю „Веста 2004” (інд. 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10, код ЄДРПОУ 32829638) на користь Акціонерного комерційного банку „ТАС –Комерцбанк” (інд. 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 30, код ЄДРПОУ 19356840) 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. заборгованості, 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко