Рішення

від 27.06.2007 по справі 18/240

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/240

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 18/240                                                                                                         27.06.07 р.

За позовом:          ТОВ „Біол”;

До:                    ТОВ „Роспосуд”;

Про:                     стягнення 48 432,09 грн.

Суддя  Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:                    Коломойцев Д.В., представник, довіреність б/н від 27.09.2006 р.;

Від відповідача:            Шевченко В.І., представник, довіреність б/н від 31.05.2007 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 24.05.2007 р. до 13.06.2007р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 24.05.2007 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2007 р. строк вирішення спору у даній справі був продовжений на невизначений термін.

На підставі статті 77 ГПК України у справі були оголошені перерви: з 13.06.2007 р. до 26.06.2007р., з 26.06.2007 р. до 27.06.2007 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 44 759,92 грн. (41 329,25 грн. основного боргу + 3 430,67 грн. інфляційних втрат), 3 121,35 грн. пені, 550,82 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 6 800,00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката, 484,32 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У ході судового вирішення спору позивачем до господарського суду була подана заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просить стягнуту з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 16 430,93 грн. (11 829,25 грн. основного боргу + 4 601,68 грн. інфляційних втрат), 4 275,23 грн. пені, 854,67 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 6 800,00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката, витрати по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судовому засіданні позовні вимоги позивача в частині основного боргу у розмірі 11 829,25 грн. визнав у повному обсязі. Відповідач заперечує проти стягнення з останнього інфляційних втрат у нарахованій позивачем сумі, зазначаючи про те, що збитки від інфляції повинні нараховуватися з 01.08.2006 р., а не з 01.07.2006 р., як це зроблено позивачем.

Окрім того, відповідач посилається на те, що позивач має право на відшкодування збитків лише в частині, не покритій пенею, посилаючись при цьому на статтю 232 Господарського кодексу України.

Відповідач також заперечує проти стягнення витрат по оплаті послуг адвоката у розмірі 6 800,00 грн., посилаючись на те, що юридичні послуги надавалися позивачеві не адвокатом Науменко М.П., а іншою особою –представником за довіреністю –Коломойцевим Д.В. Відповідач посилається на статтю 44 ГПК України, згідно з якою до складу судових витрат відносяться не будь-яків витрати позивача, пов'язані з юридичною допомогою, а лише витрати по оплаті послуг адвоката. Відповідач наголошує на тому, що представник Коломойцев Д.В., який надавав юридичну допомогу позивачеві, не є адвокатом, а тому вважає вимоги позивача про стягнення витрати по оплаті послуг адвоката необґрунтованими.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,—

В С Т А Н О В И В:

Між позивачем 01.01.2006 р. укладений договір поставки №20П, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п. 3.2. договору розрахунки здійснюється протягом десяти банківських днів з моменту отримання продукції відповідачем.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач отримав продукцію на загальну суму 75 329,25 грн., що підтверджується видатковими накладними:

—№РН-0000375 від 30.06.2006 р. на суму 41 774,74 грн.;

—№РН-0000376 від 30.06.2006 р. на суму 11 885,82 грн.;

—№РН-0000408 від 18.07.2006 р. на суму 18 988,25 грн.;

—№РН-0000409 від 18.07.2006 р. на суму 2 680,44 грн.

Факт одержання продукції відповідачем підтверджується довіреностями останнього серії ЯМД №170317 від 30.06.2006 р. та серії ЯМД №170318 від 18.07.2006 р.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, поставлену позивачем продукцію оплатив частково. Станом на день подачі позовної заяви до господарського суду сума боргу відповідача перед позивачем складала 41 329,25 грн. основного боргу.

Після подачі позовної заяви до господарського суду відповідачем на користь позивача була частково погашена заборгованість у розмірі 29 500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

—№605 від 24.11.2006 р. на суму 500,00 грн.;

—№612 від 30.11.2006 р. на суму 4 000,00 грн.;

—№638 від 15.12.2006 р. на суму 20 000,00 грн.;

—№647 від 18.12.2006 р. на суму 5 000,00 грн.

Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 11 829,25 грн. Наявна заборгованість визнана відповідачем у повному обсязі, про що останнім зазначено у відзиві на позов.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За прострочку виконання зобов'язань позивачем нарахована пеня у розмірі 4 275,23 грн., передбачена п. 5.3. договору та Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовами договору.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Крім того, позивачем нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 44 759,92 грн. (41 329,25 грн. основного боргу + 3 430,67 грн. інфляційних втрат) та 550,82 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення витрати по оплаті послуг адвоката у розмірі 6 800,00 грн. підлягають задоволенню з огляду на наступне:

—відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи;

—матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та адвокатом Науменко М.П. 27.09.2006 р. був укладений договір №01-09/2006 про надання юридичних послуг, за умовами якого позивач доручає, а адвокат Науменко М.П. бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором по справі по стягненню заборгованості з ТОВ „Роспосуд”, яка виникла на підставі договору поставки №20П від 01.01.2006р.;

—позивачем на користь адвоката Науменко М.П. було сплачено 5 916,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1499 від 18.10.2006 р., та 884,00 грн. в якості податку з фізичної особи від суми доходу адвоката Науменка М.П., що підтверджується платіжним дорученням №1498 від 18.10.2006 р.;

—до матеріалів справи позивачем додані також Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Науменко Миколі Петровичу №1350 від 22.06.1999 р. №6 та посвідчення адвоката №1359, видане Науменко Миколі Петровичу 22.06.1999 р.

Враховуючи вищезазначені обставини, вимоги щодо стягнення з відповідача витрат по оплаті послуг адвоката господарський суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вина відповідача підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні докази свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимоги позивача, а тому вимоги останнього підлягають задоволенню у повному обсязі.

Посилання відповідача на те, що позивач має право на відшкодування збитків лише в частині, не покритій пенею є безпідставним, оскільки договором, укладеним між сторонами, не передбачено стягнення з відповідача збитків, не покритих неустойкою.

Крім того, інфляційні втрати не є збитками у розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, а тому посилання відповідача на статтю 232 Господарського кодексу України є недоцільним.

Господарський суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 29 500,00 грн. основного боргу, оскільки зазначена сума погашена відповідачем у повному обсязі, а тому провадження у цій частині, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, припиняється, у зв”язку з відсутністю предмета спору.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 80 п. 1-1, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Роспосуд” (юридична адреса: інд. 04107, м. Київ, вул. О.Шмідта, 26-б; фактична адреса: інд. 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 8; код ЄДРПОУ 31731796) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Біол” (інд. 72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Мічуріна, 21, код ЄДРПОУ 30086036) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 16 430 (шістнадцять тисяч чотириста тридцять) грн. 93 коп., 4 275 (чотири тисячі двісті сімдесят п'ять) грн. 23 коп. пені, 854 (вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 67 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 6 800 (шість тисяч вісімсот) грн. витрат по оплаті послуг адвоката, 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 32 коп. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Роспосуд” (юридична адреса: інд. 04107, м. Київ, вул. О.Шмідта, 26-б; фактична адреса: інд. 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 8; код ЄДРПОУ 31731796) в дохід Державного бюджету України недоплачене державне мито у розмірі 26 (двадцять шість) грн. 29 коп. Видати наказ.

4.          В іншій частині позову провадження у справі припинити.

5.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко