Рішення

від 04.02.2020 по справі 910/14855/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.02.2020Справа № 910/14855/19

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко Г. П.,

за участю секретаря - Лебович А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи

За позовом Дочірнього підприємства "Стандарт-Трейд" (вул. Василя Стуса, 35-37, літ. Б, м. Київ 142,03142)

до Акціонерного товариства "Завод "Квант" (вул. Трутенка, 2, м. Київ, 03068)

про визнання частково недійсними положень статуту

За участі представників сторін:

Від позивача: Тимошик І. О., адвокат, (ордер серія КВ № 753028 від 04.02.2020);

Від відповідача: Трембіч А. Я., адвокат, (ордер серія КВ № 447369 від 13.01.2020).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство Стандарт-Трейд (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Завод Квант (далі - відповідач) про визнання недійсним пунктів статуту.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує прийняттям рішення на позачергових загальних зборах акціонерів Відкритого акціонерного товариства Завод Квант , акціонером якого є Дочірнє підприємство Стандарт-Трейд , з порушенням чинного законодавства, що також суперечить рівноправності всіх акціонерів товариства.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.10.2019, керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234,235 Господарського процесуального кодексу України, судом залишено позовну заяву Дочірнього підприємства "Стандарт-трейд" без руху. Встановлено позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою від 11.11.2019 суд виправив описки, допущені у пунктах 1 та 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 29.10.2019 про залишення позовної заяви без руху, зокрема, щодо розміру сплати судового збору та зазначення назви позивача у даній справі.

13.11.2019 до Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшла письмова заява про усунення недоліків.

14.11.2019 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 10.12.2019.

19.11.2019 від позивача через відділ канцелярії суду надійшла письмова заява про усунення недоліків.

09.12.2019 через відділ канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

10.12.2019 від відповідача через відділ канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву ДП Стандарт - трейд , в якому відповідач підтримав доводи позивача.

В судове засіданні 10.12.2019 учасники справи не прибули, в зв`язку з чим підготовче судове засідання було відкладене на 14.01.2020, про що учасників було повідомлено ухвалою від 10.12.2019.

В судове засідання 14.01.2020 сторони прибули, за результатами судового засідання суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 04.02.2020.

В судове засідання 04.02.2020 сторони прибули та надали суду усні пояснення по суті справи, в яких позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а відповідач заперечив проти позиву, тому що статут як цілісний документ не є правочином, тому визнавати його нечинним потрібно у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, Дочірнє підприємство Стандарт-Трейд є акціонером Акціонерного товариства Завод Квант (на момент описуваних подій - Відкрите акціонерне товариство Завод Квант ), а саме є власником 114860 акцій Акціонерного товариства Завод Квант , що складає 0,603 % статутного капіталу.

09.08.2018 за ініціативою Державного концерну Укроборонпром , яке здійснює корпоративне управління належними державі акціями відповідача (73,2784% статутного капіталу відповідача, що становить 13 958 068 простих акцій), проведено позачергові загальні збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства Завод Квант .

За твердженням позивача про проведення вищезазначених зборів відповідача він дізнався лише в вересні 2019 року, з постанови Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 910/10932/18 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Завод Квант , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державного концерну Укроборонпром , за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Компанії Гордонс Імпекс ЛТД та за участю Військової прокуратури Київського гарнізону про визнання недійсними рішень загальних зборів.

За результатами позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства Завод Квант , проведених 09.08.2018, були прийняті рішення з таких питань порядку денного: 1. Обрання лічильної комісії загальних зборів акціонерів Товариства.

2. Засвідчення бюлетенів для голосування на загальних зборах акціонерів Товариства.

3. Обрання голови та секретаря загальних зборів акціонерів Товариства.

4. Затвердження порядку ведення (регламенту) загальних зборів акціонерів Товариства.

5. Внесення змін до Статуту Товариства шляхом затвердження пової редакції Статуту Товариства.

6. Про припинення повноважень Голови та членів Спостережної ради Товариства.

7. Обрання членів Наглядової ради Товариства.

8. Про припинення повноважень Голови та членів ревізійної комісії Товариства.

9. Обрання членів ревізійної комісії Товариства.

10. Про припинення повноважень Голови та членів правління Товариства.

11. Обрання Голови правління Товариства.

12. Забезпечення виконання Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.02.2016 № 174.

13. Прийняття рішення про відшкодування акціонеру Товариства витрат, пов`язаних з підготовкою та проведенням позачергових загальних зборів акціонерів Товариства, скликаних акціонером. , що відображено у протоколі № 1 позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства Завод Квант від 09.08.2018, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно тексту протоколу № 1 позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства Завод Квант від 09.08.2018, для участі в загальних зборах зареєструвалися 17 осіб, яким належить 17 888 808 штук голосуючих простих іменних акцій товариства, що становить 99, 99441 % від загальної кількості голосуючих простих іменних акцій.

З питання п`ятого порядку денного зборами було прийнято рішення: внести зміни до Статуту Товариства шляхом затвердження нової редакції Статуту Товариства, запропонованої Державним концерном Укроборонпром ; доручити: Голові та секретареві позачергових загальних зборів акціонерів підписати нову редакцію Статуту Товариства; Голові правління AT Завод Квант - провести реєстрацію нової редакції Статуту Товариства.

17.08.2018 проведена державна реєстрація змін до установчих документів відповідача, реєстраційна дія № 10681050023002535.

09.07.2019 державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Макаровою Вікторією Миколаївною було вчинено реєстраційні дії щодо скасування реєстраційної дії за судовим рішенням; 09.07.2019 10689990025002535 (10681070024002535); Макарова Вікторія Миколаївна ; Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація; скасування реєстраційної дії за судовим рішенням; 09.07.2019 10689990026002535 (10681050023002535); Макарова Вікторія Миколаївна ; Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація.

Як вбачається із матеріалів справи, 27.02.2019 Господарським судом м. Києва було ухвалено рішення у справі № 910/10932/18 за позовом ОСОБА_1 до АТ Завод Квант , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: Компанія Гордонс Імпекс ЛТД, треті особи, що не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: Державний концерн Укроборонпром , військова прокуратура Київського гарнізону - про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства Завод Квант , оформленого протоколом від 09.08.2018. Зазначеним рішенням було визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства Завод Квант , оформлене протоколом від 09.08.2018, які були підставою проведення наведених вище реєстраційних дій. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 у справі № 910/10932/18 апеляційні скарги Акціонерного товариства Завод Квант , Державного концерну Укроборонпром на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 у справі № 910/10932/18 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 у справі № 910/10932/18 - залишено без змін.

Проте, 25.09.2019 за результатами перегляду зазначеного рішення в касаційному порядку Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційну скаргу Державного концерну "Укроборонпром" задовольнив частково: постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 у справі № 910/10932/18 в частині задоволення позову Компанії Гордонс Імпекс ЛТД щодо визнання недійсними рішення загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Завод "Квант" в частині затвердження нової редакції Статуту товариства ( п. 5 рішення загальних зборів товариства), оформлені протоколом від 09.08.2018, скасував, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в позові відмовив; постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 у справі № 910/10932/18 в частині задоволення позову Компанії Гордонс Імпекс ЛТД про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Завод "Квант" щодо обрання членів наглядової ради товариства (7-го питання порядку денного) , яке оформлене протоколом від 09.08.2018, залишив без змін.

Отже, рішення позачергових загальних зборів акціонерів відповідача щодо внесення зміни до Статуту Товариства шляхом затвердження нової редакції Статуту, запропонованої Державним концерном Укроборонпром є чинним.

Пункти 6.8., 7.8., пп. 24 п. 10.2.3., пп. 26 п. 10.2.3., абз. 4 п. 10.3.12., абз 2 п. 10.4.6., абз. 2 п. 10.4.15., абз. 4 пп. 8 п. 10.4.8., пп. 12 п. 10.4.8., абз 1 п. 10.3.6. статуту Акціонерного товариства Завод Квант , затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 09.08.2018, оформленого протоколом № 1 позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства Завод Квант від 09.08.2018, складеного 10.08.2018, викладені в наступних редакціях:

6.8. Акція є неподільною. У разі коли одна і та ж акція належить кільком акціонерам, усі вони визнаються власником акції і можуть здійснювати свої права через одного з них або через спільного представника;

7.8. Акціонеру - власнику привілейованих акцій, переважне право надається, якщо таке рішення буде прийняте Загальними зборами акціонерів;

пп. 24 п. 10.2.3. До виключної компетенції Загальних зборів належить, зокрема:

24) надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства. Якщо на дату проведення Загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться Товариством у ході поточної господарської діяльності, Загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, які можуть вчинятися Товариством протягом не більше як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості;

25) прийняття рішення про надання згоди на вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення такого правочину у випадках, передбачених законодавством та про вчинення правочинів із заінтересованістю у випадках, передбачених законодавством;

пп. 26 п. 10.2.3. До виключної компетенції Загальних зборів належить, зокрема:

26) прийняття рішення про виділ та припинення Товариства, крім випадку, коли в результаті приєднання Товариству належить більше 90 відсотків простих акцій Товариства, що приєднується; про ліквідацію Товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу;

абз 1 п. 10.3.6. До складу Наглядової ради обираються акціонери або особи, які представляють їхні інтереси (далі - представники акціонерів), та/або незалежні директори;

абз. 4 п. 10.3.12. У разі неможливості виконання Головою Наглядової ради своїх повноважень його повноваження здійснює заступник Голови Наглядової ради, а у випадку неможливості виконання обов`язків Голови Наглядової ради його заступником - одним із членів Наглядової ради за рішенням ДК Укроборонпром (до реалізації в процесі приватизації більше ніж 50 % акцій держави у статутному капіталі);

абз 2 п. 10.4.6. Головою Наглядовою ради від імені Товариства укладається з Головою Правління контракт найму на роботу. До реалізації в процесі приватизації більше ніж 50 відсотків акцій держави у статутному капіталі Товариства контракт найму на роботу з Головою Правління укладається ДК Укроборонпром ;

абз. 2 п. 10.4.15. До вирішення питання про припинення повноважень Голови Правління Наглядова рада зобов`язана призначити особу, яка тимчасово здійснюватиме повноваження Голови Правління. У цьому випадку Наглядова рада мас право своїм рішенням призначити виконуючого обов`язки Голови правління Товариства та укласти з ним контракт на строк до вирішення питання щодо припинення або поновлення повноважень Голови Правління у порядку, встановленому цим Статутом. До реалізації в процесі приватизації більш ніж 50 відсотків акцій держави у статутному капіталі Товариства контракт з виконуючим обов`язки Голови Правління укладається з ДК Укроборонпром ;

абз. 4 пп. 8 п. 10.4.8. Передача в оренду (лізинг) нерухомого майна, яке не задіяне не задіяне в основному виробництві, площею, що перевищує 200 кв.м на одного орендаря, здійснюється за рішенням Правління на умовах договорів, погоджених Державним концерном Укроборонпром ;

пп. 12 п. 10.4.8. До компетенції Правління належить, зокрема:

12) підготовка та подання на затвердження (погодження) ДК Укроборонпром річних фінансових планів діяльності Товариства та змін до них .

За твердженням позивача, зміст наведених положень статуту, істотним чином суперечить положенням чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним.

Відповідач у своєму відзиві погодився із позивачем щодо невідповідності зазначених пунктів статуту відповідача положенням чинного законодавства. Проте, за переконанням представника відповідача, визнавати окремі положення Статуту недійсними є безпідставним.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 154 Цивільного кодексу України установчим документом акціонерного товариства є його статут. Статут акціонерного товариства крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу; умови про категорії акцій, що випускаються товариством, та їхню номінальну вартість і кількість; права акціонерів; склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень. У статуті акціонерного товариства мають також міститися інші відомості, передбачені законом.

Статтею 13 Закону України Про акціонерні товариства визначено, що статут акціонерного товариства повинен містити відомості про: 1) повне та скорочене найменування товариства українською мовою; 2) тип товариства; 3) розмір статутного капіталу; 4) розмір резервного капіталу у разі його формування; 5) номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій у разі розміщення привілейованих акцій; 6) розмір дивідендів за привілейованими акціями кожного класу в разі їх розміщення товариством; 7) умови та порядок конвертації привілейованих акцій певного класу у прості акції товариства чи у привілейовані акції іншого класу у разі розміщення привілейованих акцій; 8) права акціонерів - власників привілейованих акцій кожного класу у разі розміщення привілейованих акцій; 9) наявність переважного права акціонерів приватного товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їх власником до продажу третій особі, та порядок його реалізації або відсутність такого права; 10) порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів; 11) порядок скликання та проведення загальних зборів; 12) компетенцію загальних зборів; 13) спосіб повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів та про зміни у порядку денному загальних зборів; 14) склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції; 15) порядок внесення змін до статуту; 16) порядок припинення товариства.

Статутом акціонерного товариства не може бути передбачено надання засновникам товариства додаткових прав чи повноважень. Статут акціонерного товариства може містити й інші положення, що не суперечать законодавству.

Статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 Господарського кодексу України є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов`язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Статут не є одностороннім правочином, оскільки затверджується (змінюється) загальними зборами учасників (засновників, акціонерів), які не є ні суб`єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. Не є статут і договором, тому що затверджується (змінюється) не за домовленістю всіх учасників (засновників, акціонерів) товариства, а більшістю голосів акціонерів чи простою більшістю голосів учасників товариства.

У зв`язку з цим при вирішенні спорів щодо визнання статуту недійсним не застосовуються норми, які регламентують недійсність правочинів.

У справах про визнання недійсним статуту відповідачем є господарське товариство, залучати до участі у справі всіх учасників (акціонерів) товариства немає необхідності (п. 15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2008 N 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів ).

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок акція є неподільною. Порядок реалізації прав співвласників акції (акцій) визначається Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Згідно із ч. 1 ст. 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно із ч. 3 ст. 40 Закону України Про акціонерні товариства у разі, якщо акція перебуває у спільній власності декількох осіб, повноваження щодо голосування на загальних зборах здійснюється за їх згодою одним із співвласників або їх загальним представником.

Таким чином, акція товариства може перебувати у спільній власності декількох осіб, кожна із яких визнається співвласником такого майна. Реалізація корпоративних прав, що посвідчуються такою акцією, може здійснюватися лише за згодою співвласників, зокрема, шляхом укладення відповідного договору. Співвласник не має право реалізовувати корпоративні права одноосібно та визнається співвласником, а не окремим власником акцій.

Отже, зміст пункту 6.8. Статуту відповідача суперечить наведеним положенням чинного законодавства України, що є підставою для визнання його недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України Про акціонерні товариства переважним правом акціонерів визнається:

право акціонера - власника простих акцій придбавати розміщувані товариством прості акції пропорційно частці належних йому простих акцій у загальній кількості простих акцій;

право акціонера - власника привілейованих акцій придбавати розміщувані товариством привілейовані акції цього або іншого класу, якщо акції такого класу надають їх власникам перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, пропорційно частці належних акціонеру привілейованих акцій певного класу у загальній кількості привілейованих акцій цього класу.

Згідно із ч. 2 ст. 27 Закону України Про акціонерні товариства переважне право надається акціонеру - власнику привілейованих акцій у процесі емісії товариством привілейованих акцій (крім випадку прийняття загальними зборами рішення про невикористання такого права).

Аналогічні положення закріплено в п. 7 Порядку збільшення (зменшення) статутного капіталу акціонерного товариства, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12.06.2018 № 385.

Таким чином, положеннями чинного законодавства встановлено переважне право акціонерів-власників привілейованих акцій на придбання розміщуваних товариством привілейованих акцій у процесі емісії незалежно від наявності відповідного рішення Загальних зборів. Таке право може бути невикористане акціонерами шляхом прийняття Загальними зборами відповідного рішення, але у випадку відсутності рішення - переважне право діє. У той же час Статут встановлює обов`язковість наявності рішення Загальних зборів для реалізації переважного права, що суперечить положенням зазначених вище нормативно-правових актів.

Отже, зміст пункту 7.8. Статуту відповідача суперечить наведеним положенням чинного законодавства України, що є підставою для визнання його недійсним.

Згідно із п. 1.4. Статуту відповідача тип акціонерного товариства: публічне акціонерне товариство.

Пунктом 22 ч. 2 ст. 33 Закону України Про акціонерні товариства до виключної компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про надання згоди на вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення такого правочину у випадках, передбачених статтею 70 цього Закону, та про вчинення правочинів із заінтересованістю у випадках, передбачених статтею 71 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України Про акціонерні товариства у чинній редакції від 16.11.2017 якщо на дату проведення загальних зборів приватного акціонерного товариства неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться цим товариством у ході фінансово-господарської діяльності, загальні збори приватного акціонерного товариства (крім банку) можуть прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, які можуть вчинятися приватним акціонерним товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості. При цьому залежно від граничної сукупної вартості таких правочинів повинні застосовуватися відповідні положення частини другої цієї статті.

Таким чином, рішення про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину може прийматися виключно загальними зборами у випадках, передбачених ст. 70 Закону України Про акціонерні товариства , яка у свою чергу визначає таке право для загальних зборів приватного акціонерного товариства. У той час Статут товариства, яке є публічним акціонерним товариством, закріплює таке право за Загальними зборами, що є порушенням імперативних положень законодавства.

Зазначені вище тези підтверджуються тим фактом, що відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України Про акціонерні товариства у редакції від 07.04.2015, якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться акціонерним товариством у ході поточної господарської діяльності, загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, які можуть вчинятися товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості. При цьому залежно від граничної сукупної вартості таких правочинів повинні застосовуватися відповідні положення частини другої цієї статті.

Положення Закону України Про акціонерні товариства в частині суб`єктного складу акціонерних товариств, загальні збори яких мають право приймати рішення про надання попередньої згоди на вчинення значних правочинів, раніше закріплювали таку можливість як за публічними, так і приватними акціонерними товариствами, однак були змінені та наразі таке право (попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, які можуть вчинятися акціонерним товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення) наявне лише в загальних зборів приватного акціонерного товариства.

Отже, зміст пп. 24 п. 10.2.3. Статуту відповідача суперечить наведеним положенням чинного законодавства України, що є підставою для визнання його недійсним.

Відповідно до п. 23 ч. 2 ст. 33 Закону України Про акціонерні товариства до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, прийняття рішення про виділ та припинення товариства, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 84 цього Закону, про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу.

Згідно із ч. 4 ст. 84 Закону України Про акціонерні товариства якщо акціонерному товариству, до якого здійснюється приєднання, належать більш як 90 відсотків голосуючих акцій товариства, що приєднується, приєднання не спричиняє необхідності внесення змін до статуту товариства, до якого здійснюється приєднання, пов`язаних із змінами прав його акціонерів, від імені товариства, до якого здійснюється приєднання, рішення про приєднання, затвердження передавального акта та умов договору про приєднання може прийматися його наглядовою радою.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 2 Закону України Про акціонерні товариства встановлено, що голосуюча акція - будь-яка проста або привілейована акція, що надає своєму власнику право голосувати на загальних зборах акціонерів (далі - загальні збори), крім акції, за якою законом або у встановленому законодавством порядку встановлено заборону користування таким правом голосу.

У ч. 3 ст. 33 Закону України Про акціонерні товариства зазначено, що повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам товариства.

Таким чином, рішення про приєднання акціонерного товариства може прийматися виключно загальними зборами акціонерів, крім випадку, коли акціонерному товариству, до якого здійснюється приєднання, належать більш як 90 відсотків голосуючих акцій товариства, що приєднується. У такому випадку рішення про приєднання може бути прийняте наглядовою радою товариства. Зазначені вище положення є імперативними з огляду на ч. 3 ст. 33 Закону України Про акціонерні товариства та не можуть бути змінені в статуті.

Разом з тим, в оскаржуваному статуті відповідача, а саме пп. 26 п. 10.2.3., встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів не належить прийняття рішення про виділ та припинення товариства, коли в результаті приєднання Товариству належить більше 90 відсотків простих акцій Товариства, що приєднується.

Результатом приєднання є припинення товариства, що приєднується, а отже, Товариство не може володіти акціями товариства, що приєднується, після закінчення процедури приєднання.

Більше того, фактично таким положенням статуту звужується виключна компетенція Загальних зборів, шляхом передання повноважень щодо вирішення таких питань на розгляд Наглядової ради, що є порушенням положень чинного законодавства України, і є підставою для визнання недійсним пп. 26) п. 10.2.3. статуту відповідача.

У відповідності до ст. 53 Закону України Про акціонерні товариства до складу наглядової ради обираються акціонери або особи, які представляють їхні інтереси, та/або незалежні директори. Наглядова рада публічного акціонерного товариства та акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, а також акціонерного товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, має складатися не менш ніж на одну третину з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб. Кількісний склад наглядової ради встановлюється статутом акціонерного товариства. Мінімальна кількість членів наглядової ради публічного акціонерного товариства не може бути меншою ніж 5 осіб.

При цьому, за приписами ст. 53 Закону України Про акціонерні товариства , вимоги щодо необхідності обрання до складу наглядової ради незалежних директорів у кількості не менше двох осіб не застосовуються лише до банків, оскільки порядок створення та діяльності наглядової ради регулюється Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Інших виключень щодо формування наглядової ради акціонерного товариства Закон України Про акціонерні товариства не містить.

У статутному капіталі Акціонерного товариства Завод Квант частка акцій, належних державі становить 73, 2784 %, а відтак - норми ч. 4 ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо наявності у складі наглядової ради товариства не менш ніж на одну третину з незалежних директорів є імперативними.

Відтак, норми статуту, які визначають альтернативність складу наглядової ради суперечать нормам чинного законодавства України, що є підставою для визнання їх недійсними.

Наведена позиція суду, в тому числі підтверджується у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 910/10932/18, в якій касаційний суд зазначив щодо застосування судами норми ч. 4 ст. 53 Закону України Про акціонерні товариства , що акціонерні товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, до 06.01.2019 зобов`язані були привести склад наглядової ради у відповідність із вимогами саме Закону N 2210, яким, зокрема, внесено зміни до частини 4 статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України Про акціонерні товариства наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Частиною 1 ст. 54 Закону України Про акціонерні товариства встановлено, що голова наглядової ради акціонерного товариства обирається членами наглядової ради з їх числа простою більшістю голосів від кількісного складу наглядової ради, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Згідно із ч. 3 ст. 54 Закону України Про акціонерні товариства у разі неможливості виконання головою наглядової ради своїх повноважень його повноваження здійснює один із членів наглядової ради за її рішенням, якщо інше не передбачено статутом або положенням про наглядову раду акціонерного товариства.

Таким чином, Наглядова рада Товариства є незалежним колегіальним органом, першочерговим завданням якого є захист прав акціонерів Товариства. Голова Наглядової ради обирається її членами з їх числа. У випадку неможливості виконання повноважень головою наглядової ради, його заступником своїх повноважень такі повноваження здійснює один із членів наглядової ради за її рішенням, якщо інше не встановлено статутом. Статутом не може передаватися питання про обрання голови (виконуючого обов`язки голови) Наглядової ради на розсуд представника одного із акціонерів.

Надання представнику одного із акціонерів права на одноосібне призначення члена, відповідального за виконання повноважень голови Наглядової ради, нівелює права інших акціонерів на участь в управління Товариством, зокрема, шляхом їх участі (їх представників) в Наглядовій раді, та ставить під сумнів захист прав таких акціонерів Наглядовою радою.

Більше того, відповідно до ч. 4 ст. 53 Закону України Про акціонерні товариства наглядова рада публічного акціонерного товариства та акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, а також акціонерного товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, має складатися не менш ніж на одну третину з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб.

Отже, Наглядова рада Товариства повинна включати наразі не менше 2 (двох) незалежних директорів, а не всі п`ять - представники ДК Укроборонпром . Це є гарантією незалежності Наглядової ради в прийнятих рішеннях від окремих акціонерів та прозорості її діяльності.

Разом з тим, положення абз. 4 п. 10.3.12. статуту відповідача не відповідають імперативним положенням закону, та встановлюють одноосібне управління над органом Товариства, що є підставою для визнання їх недійсними.

Відповідно до положень статті 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариства є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 3 ст. 65 Господарського кодексу України встановлено, що для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи. Згідно із ч. 4 ст. 65 Господарського кодексу України у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною 2 ст. 52 Закону України Про акціонерні товариства встановлено, що до виключної компетенції наглядової ради належить:

8) обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу;

9) затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди.

Згідно із ч. 5 ст. 58 Закону України Про акціонерні товариства права та обов`язки членів виконавчого органу акціонерного товариства визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом товариства та/або положенням про виконавчий орган товариства, а також контрактом, що укладається з кожним членом виконавчого органу. Від імені товариства контракт підписує голова наглядової ради чи особа, уповноважена на таке підписання наглядовою радою.

Із системного аналізу вище зазначених положень чинного законодавства можна зробити такі висновки: 1) Правління є виконавчим органом Товариства;2) між Товариством в особі уповноважених органів та членами Правління укладається договір (контракт): цивільно-правовий або трудовий; 3) уповноваженим органом акціонерного товариства на затвердження умов та укладення договорів (контрактів) із членами Правління є Наглядова рада. Це є її виключною компетенцією, яка не може передаватися іншим органам, крім Загальних зборів.

Зазначені вище норми законодавства є імперативними та не можуть бути змінені статутом Товариства. Однак, у абз. 2 п. 10.4.6. статуту відповідача повноваження щодо укладення договору (контракту) з головою правління Товариства надається одному із його акціонерів - ДП Укроборонпром , що є порушенням встановленого законом, імперативного порядку найму членів виконавчого органу акціонерного товариства, що в свою чергу є підставою для визнання недійсним відповідних положень зазначеного пункту.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України Про акціонерні товариства повноваження голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) припиняються за рішенням наглядової ради з одночасним прийняттям рішення про призначення голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) або особи, яка тимчасово здійснюватиме його повноваження, якщо статутом акціонерного товариства це питання не віднесено до компетенції загальних зборів.

Положеннями Закону України Про акціонерні товариства питання призначення та укладення договору (контракту) з виконуючим обов`язки голови правління Товариства віднесено до повноважень Наглядової ради або Загальних зборів, якщо це передбачено статутом Товариства, а не до повноважень одного із акціонерів. Зазначення в абз. 2 п. 10.4.15 статуту відповідача положень щодо надання ДК Укроборонпром повноважень на укладання контракту з виконуючим обов`язки голови правління до реалізації в процесі приватизації більш ніж 50 відсотків акцій держави у статутному капіталі Товариства, оскільки таким чином відбувається фактична підміна органу управління Товариства (Наглядової ради) одним із акціонерів (ДК Укроборонпром ), який фактично закріпив за собою право обирати, з яким Головою Правління (виконуючим обов`язки) укладати договір (контракт).

Отже, зміст абз. 2 п. 10.4.15. статуту відповідача суперечить наведеним положенням чинного законодавства України, що є підставою для визнання його недійсним.

В пп. 8 ст. 10.4.8. статуту відповідача фактично встановлений порядок звітування перед Державним концерном Укроборонпром , як особливим акціонером, адже згідно із пп. 8 п. 10.4.8. статуту відповідача Передача в оренду (лізинг) нерухомого майна, яке не задіяне не задіяне в основному виробництві, площею, що перевищує 200 кв.м на одного орендаря, здійснюється за рішенням Правління на умовах договорів, погоджених Державним концерном Укроборонпром .

Положення щодо необхідності такого погодження суперечить принципу рівноправності всіх акціонерів незалежно від форми власності, створює безпідставні та непропорційні привілеї для одного з акціонерів, що володіє простими акціями, - такими самими, як і решта акціонерів та суперечить закріпленому в законодавстві принципу управління товариством через загальні збори, а відтак підлягає визнанню недійсним, з огляду на обґрунтованість відповідних позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Закону України Про акціонерні товариства виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

Ані положеннями чинного законодавства, ані Статутом не встановлено обов`язок виконавчого органу Товариства - Правління - затверджувати річний фінансових план діяльності Товариства у одного із акціонерів, в тому числі у акціонера, якому належать 73 % статутного капіталу.

Права акціонерів на участь в управлінні Товариства чітко визначені Законом України Про акціонерні товариства та реалізовуються шляхом участь в Загальних зборах акціонерів, якому і підзвітні виконавчі органи.

Фактичне закріплення у положеннях Статуту норм щодо затвердження (погодження) Правлінням Товариства річного фінансового плану у одного із акціонерів, є фактичною підміною вищого органу управління Товариства - Загальних зборів - одним із акціонерів та порушенням корпоративних прав інших акціонерів на участь в управління таким Товариством.

Отже, зміст пп. 8 ст. 10.4.8. статуту відповідача суперечить наведеним вище положенням чинного законодавства України, що є підставою для визнання його недійсним.

Як зазначалося судом вище, відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 13 Закону України "Про акціонерні товариства" установчим документом акціонерного товариства є його статут. Статутом акціонерного товариства не може бути передбачено надання засновникам товариства додаткових прав чи повноважень.

Підсумовуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що вищенаведені положення статуту Акціонерного товариства Завод Квант дійсно суперечать імперативним нормам матеріального права - Закону України Про акціонерні товариства , Господарського кодексу України, а також Цивільного кодексу України, які регулюють спірні відносини, суперечать принципу рівноправності всіх акціонерів незалежно від форми власності, надають суттєві переваги одному з акціонерів - Державному концерну Укроборонпром , адже створюють підвалини щодо управління товариством поза загальними зборами, та суперечать закріпленому в законодавстві принципу управління товариством шляхом участі у загальних зборах акціонерів товариства, які є вищим органом управління товариством, що є підставами для визнання таких положень недійсним. Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, як доведені та обґрунтовані.

При цьому на переконання суду, сам факт закріплення відповідних положень в статуті відповідача порушує права позивача, як акціонера відповідача, на управління товариством.

При прийняті рішення у справі судом було враховано, що відповідач погоджується з позивачем щодо невідповідності п. 6.8., 7.8., пп. 24 п. 10.2.3., пп. 26 п. 10.2.3., абз. 4 п. 10.3.12., абз 2 п. 10.4.6., абз. 2 п. 10.4.15., абз. 4 пп. 8 п. 10.4.8., пп. 12 п. 10.4.8., абз 1 п. 10.3.6. статуту Акціонерного товариства Завод Квант , затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 09.08.2018, оформленого протоколом № 1 позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства Завод Квант від 09.08.2018, чинному законодавству.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не спростував тверджень позивача щодо недійсності вказаних положень статуту та не обґрунтував їх відповідність чинному законодавству.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені судом, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, факт порушення зазначеними положеннями статуту відповідача прав позивача, як акціонера відповідача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 75, 76, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Стандарт-Трейд" до Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант" про визнання частково недійсними положень статуту задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним п. 6.8., п. 7.8., пп. 24 п. 10.2.3., пп. 26 п. 10.2.3., абз. 4 п. 10.3.12., абз 2 п. 10.4.6., абз. 2 п. 10.4.15., абз. 4 пп. 8 п. 10.4.8., пп. 12 п. 10.4.8., абз 1 п. 10.3.6. статуту Відкритого акціонерного товариства Завод Квант , затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 09.08.2018, оформленого протоколом № 1 позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства Завод Квант від 09.08.2018, складеного 10.08.2018.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант" (вул. Трутенка, буд. 2, м. Київ, 03068; ідентифікаційний код 14309866) на користь Дочірнього підприємства "Стандарт-Трейд" (вул. Василя Стуса, буд. 35-37, літ. Б, м. Київ 142,03142; ідентифікаційний код 32530082) 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп. витрат по оплату судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.02.2020.

Суддя Г. П. Бондаренко