Рішення

від 17.02.2020 по справі 924/967/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2020 р. Справа № 924/967/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., за участю секретаря судового засідання Ключки Н.М. розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Бережанський цегельний завод „Керамік» , Тернопільська область, Бережанський район, м. Бережани

до товариства з обмеженою відповідальністю „Теплоспецрембудмонтаж» , Хмельницька область, м. Старокостянтинів

про стягнення грошових коштів в розмірі 147787,45 грн. попередньої оплати

Представники сторін:

позивач: Федонюк Г.С. - адвокат згідно ордеру від 23.05.19р. серія ХМ№043954

відповідач: Шишова Ю.С. - згідно наказу №10 від 14.02.2020р.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України.

Процесуальні дії по справі.

17.09.2019р. до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю „Бережанський цегельний завод „Керамік» , Тернопільська область, Бережанський район, м. Бережани до товариства з обмеженою відповідальністю „Теплоспецрембудмонтаж» , Хмельницька область, м. Старокостянтинів про стягнення суми 147787,45 грн. попередньої оплати.

Ухвалою господарського суду від 23.09.2019р. відкрито провадження у справі №924/967/19, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 05.11.2019р. у справі №924/967/19 здійснено перехід зі спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.

23.12.2019р. ухвалою суду залишено без задоволення клопотання товариства з обмеженою відповідальністю „Теплоспецрембудмонтаж» від 22.11.2019р. №28 про витребування доказів.

Ухвалою суду від 13.01.2020р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

Ухвалою господарського суду від 20.01.2020р. залишено без розгляду клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Також ухвалою суду від 20.01.2020р. прийнято уточнення підстав позову, яке викладене в заяві товариства з обмеженою відповідальністю „Бережанський цегельний завод „Керамік» від 10.01.2020р., як доповнення підстав позову.

Ухвалою суду від 20.01.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11:00 год. 06.02.2020р.

Ухвалою суду від 06.02.2020р. розгляд справи в судовому засіданні по суті відкладено на 11:00 17.02.2020р.

Позиція позивача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог про стягнення попередньої оплати посилається на те, що відповідач не виконав в повному обсязі профінансовані ремонтні роботи передбачені договором №8/08/16 від 08.08.2016р. Зокрема, вказує, що відповідачем як підрядником були виконані роботи на суму 78112,55 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт №1-5. При цьому, позивачем за договором здійснено передплату в розмірі 225900,00 грн. Повідомляє, що у листі-вимозі від 23.05.2019р. позивач вимагав повернути грошові кошти, перераховані в якості попередньої оплати. Неповернення відповідачем коштів стало підставою для звернення з даним позовом до суду. Підставою позову визначено: ст. ст. 509, 526, 837, 839, 846 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Позиція відповідача.

Відповідач у відзивах від 09.10.2019р. та від 22.11.2019р. проти позову заперечує. Зазначає, що ТОВ „Теплоспецрембудмонтаж» були виконані роботи за договором на загальну суму 248268,35 грн., проте позивачем сплачено лише 225900,00 грн. Звертає увагу, що на адресу позивача направлялися усі акти приймання-передачі виконаних робіт та акт звірки за договором, які залишені без підпису позивача. Відповідач посилаючись на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.12.2018р., зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений на замовника. Також наголошує, що жодних пропозицій відносно розірвання, внесення змін до договору чи припинення дії договору на адресу відповідача не надходило.

Відповідь позивача на відзив відповідача.

Позивач у відповіді на відзиви від 17.10.2019р. та від 28.11.2019р. заперечує проти твердження відповідача щодо виконання робіт, зазначених останнім в актах приймання виконаних робіт №1, №2 та №3 за листопад 2018р. Звертає увагу, що дані акти були направлені позивачу 26.09.2019р., тобто, після відкриття провадження у справі. Позивач зазначає, що недостовірним є посилання відповідача на відсутність претензій з боку позивача відносно невиконання частини профінансованих робіт, оскільки саме у зв`язку з невиконаннях частини профінансованих робіт позивачем 24.05.2019р. було направлено відповідачу вимогу 323/05-09/1 від 23.05.2019р. про повернення грошових коштів. Позивач звертає увагу, що відповідачу направлялися листи вимоги №47 від 04.11.2016р. та №48 від 08.11.2016р., в яких позивач вказував на недоліки в роботі, порушення строку виконання робіт та встановлював строк для усунення недоліків та виконання робіт. При цьому, у п. 4 вимоги від 08.11.2016р. у разі її невиконання, позивач просив вважати дану вимогу повідомленням про відмову від договору в порядку ст. 849 ЦК України. Додатковими підставами позову позивачем зазначено: ст. ст. 651, 653, 849, 1212 ЦК України.

Заперечення відповідача на відповідь на відзив.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив від 01.11.2019р. №24 та у від 11.12.2019р. №32 зазначає, що замовник зобов`язаний протягом трьох днів прийняти виконані роботи, однак відповідь позивача про те, що акт не буде підписано у зв`язку з невиконанням робіт по договору було направлено відповідачу лише 07.11.2019р. Вказує, що після надіслання вимоги від 04.11.2016р. на адресу позивача було направлено листи, якими підтверджено, що саме з вини позивача було порушено строки виконання робіт по договору. Додатково звертає увагу, що відповідачем було виписано та зареєстровано податкові накладні №19081016, №18082016 та квитанції №9153981817, №9151741779, однак на дату звернення до суду податкові накладні не відкореговані, а договір між сторонами не розірвано.

Дослідивши фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, надані по справі докази та пояснення, судом встановлено та приймається до уваги таке:

08.08.2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Бережанський цегельний завод „Керамік» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Теплоспецрембудмонтаж» (виконавець) укладено договір №8/08/16, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується виконати ремонтні роботи по покрівлях пічного відділення, формовочного відділення, шихтозаготівельного відділення Бережанського цегельного заводу „Керамік» за адресою: Тернопільська область, Бережанський район, м. Бережани, вул. Рогатинська, 56, згідно із затвердженою кошторисною документацією, БДіП, ДСТУ та іншими регулюючими та регламентуючими документами та актами (п. 1.1. договору).

Згідно з п.п. 2.1., 2.2. договору початок виконання етапів робіт підрядником: з дати підписання договору та здійснення передоплати за договором. Термін повного завершення робіт - протягом 1,5 місяця з моменту початку робіт, передбаченого п. 2.1. договору.

Пунктами 4.1.1., 4.2. договору визначено, що загальна сума договору становить 451800,00 грн. з ПДВ, яка визначається наданим підрядником кошторисом, узгодженим та затвердженим замовником в рамках ринкових цін.

Відповідно до п. 4.3. договору передплата складає 50% від вартості робіт. Остаточна оплата здійснюється після підписання сторонами акту фактичного виконання робіт та сплати фінансових/штрафних санкцій підрядником (у разі їх нарахування у порядку і на умовах, передбачених договором).

У п. 4.6. договору визначено, що остаточний розрахунок з підрядником здійснюється протягом 5 робочих днів після підписання кінцевого акту прийому-передачі виконаних робіт та рахунків (з урахуванням вимог п. 4.3.).

У разі припинення робіт за цим договором з ініціативи підрядника, він зобов`язаний протягом 3-х банківських днів з дня отримання письмової вимоги замовника повернути суму авансових платежів, зроблених замовником за невиконанні роботи (п. 4.8. договору).

Згідно з п. 5.1. договору приймання-передача виконаних робіт оформляється актами приймання-передачі, підписаними обома сторонами.

Замовник зобов`язаний прийняти роботи, виконані підрядником не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання від підрядника акта виконаних робіт у випадку відсутності зауважень зі сторони замовника. У випадку мотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи сторонами складається акт з переліком претензій замовника, в якому вказуються терміни усунення недоліків у виконаних роботах (п. п. 5.4., 5.5. договору).

Відповідно до п. 9.4. договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Договір підписаний представниками сторін, скріплений відтисками їхніх печаток.

В матеріалах справи наявні: договірна ціна на будівництво „ремонт пічного відділення» , що здійснюється у 2016р. та локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 „ремонт покрівлі пічного відділення» на суму 69590,00 грн.; договірна ціна на будівництво „ремонт шиферної покрівлі» , що здійснюється у 2016р. та локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 „ремонт шиферної покрівлі» на суму 347359,00 грн.; договірна ціна на будівництво „улаштування мягкої покрівлі» , що здійснюється у 2016р. та локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 „улаштування мягкої покрівлі» на суму 34850,00 грн.

Позивачем на виконання умов договору було здійснено передплату в розмірі 225900,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №48 від 17.08.2016р. на суму 34795,20 грн.; №50 від 18.08.2016р. на суму 17425,20 грн.; №52 від 19.08.2016р, на суму 173679,60 грн.

Відповідачем до матеріалів справи надано: квитанції (від 28.08.2016р. та 26.08.2016р.) про реєстрацію податкових накладних №9151737474 від 18.08.2016р. на суму 34795,20 грн. (з ПДВ), №9151741779 від 18.08.2016р. на суму 17425,20 грн. (з ПДВ), №9153981817 від 19.08.2016р. на суму 173679,60 грн. (з ПДВ); податкові накладні: №4 від 18.08.2016р. на суму 57992,00 грн. (без ПДВ), №5 від 18.08.2016р. на суму 29042,00 грн. (без ПДВ), №6 від 19.08.2016р. на суму 289466,00 грн. (без ПДВ); перелік видів виконаних робіт.

04.11.2016р. позивачем було направлено відповідачу вимогу за №47 від 04.11.2016р., в якій вимагав негайно, у строк до 08.11.2016р. виконати весь об`єм робіт за договором та передати результат робіт в порядку, встановленому договором, а також негайно, у строк до 08.11.2016р. усунути всі виявлені недоліки у роботах, що розпочаті. У вимозі позивач наголошував, що строк виконання робіт за договором - до 26.09.2016р., при цьому станом на 04.11.2016р. жодних актів за договором не підписано, роботи не виконані. Дана вимога була отримана відповідачем (Любинська О.), про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідачем надано лист за №15 від 08.11.2016р., адресований позивачу, в якому у відповідь на лист №47 від 04.11.2016р. ТОВ „Теплоспецрембудмонтаж» повідомляє, що перед початком робіт замовником не надано технічне завдання, необхідне для складання кошторису та дозвіл н початок виконання робіт; під час виконання робіт було виявлено додаткові об`єми, вказаних у кошторисі робіт, а також додаткові роботи не передбачені кошторисом; вказані в договорі підряду терміни (п. 2.2. договору) було порушено у зв`язку з тим, що частина матеріалів, необхідних для виконання робіт (сітка) були доставлені після закінчення цього терміну, а саме - 28.09.2016р.; суттєво затримують виконання робіт несприятливі погодні умови. У зв`язку з викладеним, підрядник просив замовника подовжити термін виконання робіт до повного завершення.

Докази направлення відповідачем на адресу позивача листа за №15 від 18.11.2016р. в матеріалах справи відсутні.

У вимозі від 09.11.2016р. №48 (надіслана відповідачу 10.11.2016р.) позивач вимагав негайно, у строк до 14.11.2016р. виконати весь об`єм робіт за договором та передати результат робіт в порядку, встановленому договором, а також негайно, у строк до 14.11.2016р. усунути всі виявлені недоліки у роботах, що розпочаті; сплатити суму штрафних санкцій за договором в розмірі 99396,00 грн. (станом на 09.11.2016р.). Крім того, у разі невиконання зазначених вимог, позивач просив вважати дану вимогу повідомленням про відмову від договору в порядку ст. 849 ЦК України. Відповідь на вимогу позивач просив надати у строк до 14.11.2016р.

Дана вимога була отримана відповідачем (Любинська О.) 17.11.2016р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідачем надано лист за №17 від 12.12.2016р. адресований позивачу, в якому доводить до відома ТОВ „Бережанський цегельний завод „Керамік» причини порушення термінів (п. 2.2. договору), визначених у договорі підряду, а саме: частина матеріалів, необхідних для виконання робіт (сітка) були доставлені після закінчення цього терміну, а саме - 28.09.2016р.; суттєво затримують виконання робіт несприятливі погодні умови; збільшення об`ємів робіт та виникнення додаткових, не передбачених у кошторисах робіт на шихтозаготівельному, формовочному та пічному відділеннях; до сьогоднішнього дня не доставлені матеріали, необхідні для виконання робіт - 10 листів металопрофілю, коньки - 140 м/п, кутники до примикань до стін - 30 м/п; не якісний руберойд, в якому склеєна 1 сторона, що викликало затримку в роботі та додаткових затрат.

Докази направлення відповідачем на адресу позивача листа за №17 від 12.12.2016р. в матеріалах справи відсутні.

Відповідачем у 2016р. та 2017р. були виконані роботи за договором загальною вартістю 78112,55 грн., що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в): №1 на суму 6279,60 грн., №2 на суму 4669,20 грн.; №3 на суму 27196,55 грн., №5 на суму 39967,20 грн. та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3).

Згідно акту взаємних розрахунків за період з 01.06.2016р. по 11.06.2018р. заборгованість відповідача перед позивачем станом на 11.06.2018р. становить 147787,45 грн. В акті відображені оплати в загальному розмірі 225900,00 грн. та виконані роботи на суму 78112,55 грн. згідно актів: №1 від 31.08.2016р. на суму 6279,60 грн., №2 від 31.08.2016р. на суму 4669,20 грн., №3 від 28.02.2017р. на суму 27196,20 грн., №5 від 28.02.2017р. на суму 39967,20 грн. Даний акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками товариств (т. 1 а.с. 173).

У претензії від 23.05.2019р. позивач посилаючись на те, що відповідач лише частково виконав роботи на суму 38145,35 грн., а виконання решти робіт припинено, вимагав повернути грошові кошти в сумі 187754,65 грн. на підставі п. 4.8. договору протягом 3 банківських днів з моменту отримання даної вимоги.

Відповідачем надано підписаний в односторонньому порядку акт звірки взаєморозрахунків № 1 від 21.02.2019р., згідно якого заборгованість позивача складає 22368,35 грн. Також надані акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) за листопад 2018р., а саме: акт №1 та довідка на суму 128364,60 грн., акт №2 та довідка на суму 5969,20 грн., акт №3 та довідка на суму 35832,00 грн. Акти та довідки були направлені позивачу 26.09.2019р., що підтверджується фіскальними чеками та описами вкладення від 26.09.2019р.

Позивач у листах від 08.10.2019р. №51, №52, №53 повідомив відповідача про відсутність підстав для підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) №1, №2, №3 та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) за листопад 2018р., у зв`язку з невиконанням робіт, вказаних у даних документах.

Також в матеріалах справи наявні листи-відповіді позивача №54 та №55 від 08.10.2019р. з приводу вимоги відповідача про погашення заборгованості за договором №8/08/16 від 08.08.2016р., в яких ТОВ „Бережанський цегельний завод „Керамік» зазначає про відсутність заборгованості перед ТОВ „Теплоспецрембудмонтаж» . Натомість наголошує, що заборгованість відповідача станом на 08.10.2019р. становить 147787,45 грн.

08.11.2019р. позивачем було надіслано відповідачу повідомлення про повернення актів та довідок (№67 від 07.11.2019р.). Зазначено, що причини відмови від підписання вказано у самих актах.

Як вбачається із актів приймання виконаних будівельних робіт № 1, №2 та №3 за листопад 2018р. позивач зазначив, що повторно відмовляється від підписання актів, посилаючись на те, що зазначений об`єм робіт ТОВ „Теплоспецрембудмонтаж» не виконаний. Додатково повідомляє, що в листопаді 2016р. замовник односторонньо відмовився від договору №08.08.16 від 08.08.2016р., про що підрядник був повідомлений. Відмова від підписання актів здійснена директором позивача В. Чибрас 07.11.2019р.

Також позивачем 08.11.2019р. було надіслано відповідачу лист від 07.11.2019р. №66, в якому зазначає, що повторно повідомляє та підтверджує факт про односторонню відмову від договору №8/08/16 від 08.08.2016р. у зв`язку з невиконанням підрядником обсягу робіт передбаченого договором у встановлені строки та у строки визначені вимогою №48 від 09.11.2016р.

В матеріалах справи наявний договір №31/10 на виготовлення та монтаж дерев`яних несучих конструкцій Галерей та Північного Цеху, покриття листами профільними ТП-35, згідно наданого проекту Додаток №4 від 31.10.2018р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Бережанський цегельний завод „Керамік» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Конструкт Буд» (підрядник), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов`язується виконати монтаж дерев`яних несучих конструкцій та виконати покриття листами профільними ТП-35, згідно наданого проекту (додаток №4), а замовник, в свою чергу, зобов`язується прийняти конструкції і роботи по виконанню покриття та оплатити їх у строки та на умовах, передбачених договором.

Загальна вартість договору складає 1391677 грн., у т.ч. ПДВ 231946,17 грн. (п. 3.1. договору).

Позивачем у період з 05.11.2018р. по 09.08.2019р. було переховано ТОВ „Конструкт Буд» 1350982,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

03.06.2019р. між ТОВ „Бережанський цегельний завод „Керамік» та ТОВ „Конструкт Буд» підписано акт №ОУ-0000001 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договором №31/10 від 31.10.2018р., згідно якого загальна вартість робіт склала 1350982,00 грн. В акті вказано про відсутність претензій сторін одна до одної.

Відповідачем через канцелярію суду 20.01.2020р. подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії документів: листа №17 від 12.12.2016р. (наданий повторно), листа №10 від 17.10.2016р. та досудової вимоги від 30.09.2019р. У протоколі судового засідання від 20.01.2020р. зафіксовано, що дані документи долучені до матеріалів справи, однак не приймаються під час розгляду справи (оскільки подані з порушенням термінів встановлених ст. 80 ГПК України та без повідомлення причин неподання їх у встановлений законом строк).

Посилаючись на те, що відповідач не виконав увесь обсяг робіт за договором №8/08/16 від 08.08.2016р. (у зв`язку з чим позивач відмовився від договору) та не повернув грошові кошти, сплачені позивачем в якості попередної оплати, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 147787,45 грн. попередньої оплати.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

З положень ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст. 20 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) вбачається, що кожна особа має право на захист свого цивільного права і законного інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 147787,45 грн. попередньої оплати. Правовими підставами позову є норми законодавства, які регулюють виконання зобов`язань, розірвання договору та недоговірні зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, зокрема, ст. ст. 509, 526, 651, 653, 837, 839, 849, 1212 ЦК України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.08.2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Бережанський цегельний завод „Керамік» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Теплоспецрембудмонтаж» (виконавець) укладено договір №8/08/16, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується виконати ремонтні роботи по покрівлях пічного відділення, формовочного відділення, шихтозаготівельного відділення Бережанського цегельного заводу „Керамік» за адресою: Тернопільська область, Бережанський район, м. Бережани, вул. Рогатинська, 56, згідно із затвердженою кошторисною документацією, БДіП, ДСТУ та іншими регулюючими та регламентуючими документами та актами (п. 1.1. договору).

Укладений між сторонами договір №8/08/16 від 08.08.2016р. за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Так, відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Як слідує з матеріалів справи позивачем на виконання п. 4.3. договору було здійснено передплату в розмірі 225900,00 грн. (50% від вартості робіт), що підтверджується платіжними дорученнями: №48 від 17.08.2016р. на суму 34795,20 грн.; №50 від 18.08.2016р. на суму 17425,20 грн.; №52 від 19.08.2016р., на суму 173679,60 грн.

Пунктами 2.1., 2.2. договору встановлено початок виконання етапів робіт підрядником з дати підписання договору та здійснення передоплати за договором. Термін повного завершення робіт - протягом 1,5 місяця з моменту початку робіт, передбаченого п. 2.1. договору.

Враховуючи, що передоплату в розмірі 50% від вартості робіт позивачем було здійснено 19.08.2016р., з урахуванням п. 2.2. договору виконання робіт відповідач повинен був здійснити у термін до 04.10.2016р.

У вимозі за №47 від 04.11.2016р. позивач посилаючись на порушення термінів виконання робіт, вимагав негайно, у строк до 08.11.2016р. виконати весь об`єм робіт за договором та передати результат робіт в порядку, встановленому договором, а також негайно, у строк до 08.11.2016р. усунути всі виявлені недоліки у роботах, що розпочаті.

Враховуючи, що роботи у визначений строк не були виконані, позивач у вимозі від 09.11.2016р. №48 вимагав негайно, у строк до 14.11.2016р. виконати весь об`єм робіт за договором та усунути всі виявлені недоліки у роботах, що розпочаті, а також сплатити суму штрафних санкцій за договором в розмірі 99396,00 грн. (станом на 09.11.2016р.). Крім того, у разі невиконання зазначених вимог, позивач просив вважати дану вимогу повідомленням про відмову від договору в порядку ст. 849 ЦК України.

Щодо розірвання договору.

Положеннями ст.ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Аналогічні положення містить стаття 291 ГК України.

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, за змістом наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено, як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін (ч. 4 ст. 188 ГК України).

Судом враховується, що укладений між сторонами договір №8/08/16 від 08.08.2016р. не передбачає порядку розірвання даного договору. Тому в даному випадку до правовідносин сторін застосовуються положення чинного законодавства, зокрема, положення ЦК України та ГК України, які регулюють відносини підряду.

Відповідно до ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

За змістом частини 2 ст. 320 ГК України у разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитись від договору у будь-який час до закінчення роботи і визначене цією нормою право не може бути обмежене. (Правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 04.09.2019р. №922/3079/18, від 14.06.2018р. у справі №912/2709/17).

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін, тому предметом судового дослідження у справі повинні бути наступні обставини: чи мала місце одностороння відмова замовника від договору, чи був повідомлений підрядник про цю відмову, чи оплачена замовником виконана підрядником частина робіт, які правові підстави існують для неповернення підрядником замовнику частини авансу, що перевищує вартість виконаних ним за договором робіт. (Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 15.02.2019р. у справі №910/21154/17).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у вимозі від 09.11.2016р. №48 у разі невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань по виконанню ремонтних робіт у строк до 14.11.2016р., просив вважати дану вимогу повідомленням про відмову від договору в порядку ст. 849 ЦК України.

Зазначена вимога була отримана відповідачем (Любинська О.) 17.11.2016р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що відповідач у строк передбачений договором, а також у строк встановлений у вимозі не виконав підрядні роботи, договір №8/08/16 від 08.08.2016р. є розірваний внаслідок односторонньої відмови позивача від даного договору.

Крім того, в актах приймання виконаних будівельних робіт № 1, №2 та №3 за листопад 2018р., від підписання яких ТОВ „Бережанський цегельний завод „Керамік» відмовився, посилаючись на те, що зазначений в них об`єм робіт ТОВ „Теплоспецрембудмонтаж» не виконаний, а також у листі від 07.11.2019р. №66 позивач повторно повідомив та підтвердив факт одностороньої відмови від договору №8/08/16 від 08.08.2016р. у листопаді 2016р.

Таким чином, твердження відповідача про те, що договір між сторонами не розірвано спростовується доказами, наявними в матеріалах справи.

Судом не може бути прийнятий до уваги надані відповідачем листи за №15 від 08.11.2016р. та за №17 від 12.12.2016р., адресовані позивачу, в яких повідомлялися причини невиконання договору та прохання продовжити термін виконання робіт до повного завершення, оскільки в матеріалах справи відсутні докази направлення вказаних листів позивачу. При цьому, будь-які причини прострочення виконання робіт не можуть бути перешкодою для реалізації права замовника відмовитись від договору у будь-який час до закінчення роботи, яке передбачене ч. 4 ст. 849 ЦК України.

Крім того, судом враховується, що обставини прострочення виконання робіт, на які посилається відповідач мають значення для визначення підстав для стягнення збитків за порушення зобов`язання і не входять до предмета доказування у спорі про застосування наслідків припиненого правочину (повернення авансу за договором підряду). Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15.02.2019р. у справі №910/21154/17.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач як замовник скористався власним безумовним правом, передбаченим ч. 4 ст. 849 ЦК України, щодо відмови від договору №8/08/16 від 08.08.2016р. в односторонньому порядку, а до суду звернувся з позовною вимогою про повернення передоплати як безпідставно набутого майна після розірвання договору.

Щодо підстав стягнення попередної оплати на підставі ст. 1212 ЦК України.

Отже, предметом спору є можливість застосування наслідків припиненого в односторонньому порядку правочину, а зокрема повернення передоплати в сумі 147787,45 грн., як способу безпідставного користування відповідачем коштами позивача.

Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018р у справі №910/10156/17.

Пунктом 4.1.1. договору передбачено, що загальна сума договору становить 451800,00 грн. з ПДВ. Відповідно до п. 4.3. договору передплата складає 50% від вартості робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору №8/08/16 від 08.08.2016р. було перераховано відповідачу грошові кошти в розмірі 225900,00 грн., що становить 50% вартості робіт, передбаченої договором.

Враховуючи, що сплачена позивачем сума грошових коштів в розмірі 225900,00 грн. за умовами договору не є завдатком, а становить 50% від вартості робіт, яка сплачується в якості передоплати, суд доходить висновку, що вказана грошова сума є авансом.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем відповідно до умов договору №8/08/16 від 08.08.2016р. були виконані роботи загальною вартістю 78112,55 грн., що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в): №1 на суму 6279,60 грн., №2 на суму 4669,20 грн.; №3 на суму 27196,55 грн., №5 на суму 39967,20 грн. та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3).

Згідно акту взаємних розрахунків за період з 01.06.2016р. по 11.06.2018р. акт №1 на суму 6279,60 грн. був підписаний 31.08.2016р., акт №2 на суму 4669,20 грн. - 31.08.2016р., акт №3 на суму 27196,20 грн. - 28.02.2017р., акт №5 на суму 39967,20 грн. 28.02.2017р. При цьому, судом враховуються пояснення позивача про те, що роботи фактично були виконані та прийняті у 2016р. до моменту розірвання договору, про що свідчать довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за 2016р. форми КБ-3. Зазначає, що акти №3 та №5 датовані лютим 2017р., оскільки були підписані після фактичного виконання робіт.

Також судом враховується, що згідно акту взаємних розрахунків за період з 01.06.2016р. по 11.06.2018р. заборгованість відповідача перед позивачем станом на 11.06.2018р. становить 147787,45 грн. Даний акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками товариств (т. 1 а.с. 173).

Тобто, після розірвання договору №8/08/16 від 08.08.2016р. в результаті односторонньої відмови позивача від даного договору, відповідач визнав наявність у нього заборгованості в розмірі 147787,45 грн.

При цьому, підстава, на якій відповідач набув грошові кошти в розмірі 147787,45 грн. відпала після припинення дії договору підряду від 08.08.2016р., як наслідку його розірвання в результаті односторонньої відмови позивача від договору. Будь-які правові підстави для неповернення відповідачем позивачу вказаних грошових коштів відсутні.

З огляду на зазначене, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ч. 4 ст. 849 ЦК України в сукупності з приписами ст. 1212 ЦК України (додаткові правові підстави позову, викладні позивачем у заяві про уточнення підстав позову). Аналогічний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах міститься у постанові Верховного Суду від 15.02.2019р. у справ №910/21154/17.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вбачає підстави для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в розмірі 147787,45 грн. попередньої оплати.

Аналогічних правових висновків щодо застосування положень частини 4 статті 849 ЦК України та можливість стягнення з відповідача на користь позивача коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 10.05.2018 у справі №916/1591/17, від 11.11.2018 у справі №910/13332/17 та від 14.06.2018 у справі №912/2709/17.

Судом не приймаюся до уваги доводи відповідача про те, що ним відповідно до умов договору №8/08/16 від 08.08.2016р. були виконані підрядні роботи у листопаді 2018р., оскільки надані відповідачем акти виконаних робіт не підписані позивачем. Як слідує зі змісту актів приймання виконаних будівельних робіт № 1, №2 та №3 за листопад 2018р. позивач зазначив, що повторно відмовляється від підписання актів, посилаючись на те, що зазначений об`єм робіт ТОВ „Теплоспецрембудмонтаж» не виконаний, а також додатково повідомляє, що в листопаді 2016р. замовник односторонньо відмовився від договору №08.08.16 від 08.08.2016р., про що підрядник був повідомлений.

Розподіл судових витрат між сторонами.

З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Позивачем до позовної заяви було надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, в якому зазначено, що до суми судових витрат будуть закладені витрати на надання правової допомоги адвокатом, які будуть подаватися додатково.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019р. у справі №922/445/19 зробила висновки з приводу витрат на правову допомогу: „Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу)» .

При цьому, практична реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України ) в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що позивачем не було подано заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказів, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу під час ухвалення рішення судом не вирішується .

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Теплоспецрембудмонтаж» (31104, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Івана Франка, 45, код ЄДРПОУ 38270570) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Бережанський цегельний завод „Керамік» (47501, Тернопільська область, Бережанський район, м. Бережани, вул. Рогатинська, 56, код ЄДРПОУ 14057222) грошові кошти в розмірі 147787,45 грн. (сто сорок сім тисяч сімсот вісімдесят сім гривень 45 коп.) попередньої оплати, 2216,81 грн. (дві тисячі двісті шістнадцять гривень 81 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному ст. 257 ГПК України до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 25.02.2020р.

Суддя О.Є. Танасюк

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (47501, Тернопільська область, Бережанський район, м. Бережани, вул. Рогатинська, 56);

3 - представнику позивача - адвокат Федонюк Галина Сергіївна (29000, м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88);

4 - відповідачу (31104, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Івана Франка, 45)

Всім рекомендованим з повідомленням.