Рішення

від 27.02.2020 по справі 344/11594/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/11594/18

Провадження № 2/344/514/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді: Домбровської Г.В.

при секретарі c/з: Бухвак І.С.,

за участі Позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_4, представника третьої особи Лещак Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ ВКФ Інпромсервіс ЛТД та ОСОБА_2 , третя особа: Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю про усунення перешкод у користуванні власними нежитловими будівлями та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі - Позивач ) звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ Інпромсервіс ЛТД (надалі - Відповідач 1 ), ОСОБА_2 (надалі - Відповідач 2 )третя особа - Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю, в якому просивзобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ВКФ Інпромсервіс ЛТД та ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні частиною паркетного цеху (приміщення майстерні площею 15 кв.м.), гаражів загальною площею 62,8 кв.м., бункером для тирси (циклон), що знаходяться на земельній ділянці Позивача площею 0,0692 га по АДРЕСА_1 , шляхом знесення вольєру для собак, який примикає до майстерні паркетного цеху та закриває вікно, знести (або перебудувати) вольєр для курей довжиною 15 метрів, який прилягає до задньої стіни чотирьох приміщень гаража загальною площею 62,8 кв.м., зняти верхній шар ґрунту вздовж задньої стіни чотирьох приміщень гаражів довжиною 12,55 метра до рівня фундаменту для відведення дощових і стічних вод від задньої стіни чотирьох гаражів, забезпечити відстань для обслуговування задньої стіни чотирьох гаражів на один метр згідно ДБН для влаштування відмостки, знести (або перебудувати) капітальну господарську споруду - вольєру для курей з метою доступу до огорожі та відведення стоку дощових вод з даху на сторону земельної ділянки відповідачів, що знаходиться по АДРЕСА_1 ; стягнути з ТОВ ВКФ Інпромсервіс ЛТД та його директора ОСОБА_2 на користь Позивача 100 000 грн. завданої моральної шкоди; стягнути з ТОВ ВКФ Інпромсервіс ЛТД та його директора ОСОБА_2 1694,40 грн. витрат понесених на виготовлення Звіту про технічний стан гаражів та сплачений судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивачу, як власнику нежитлових будівель (паркетного цеху площею 177,2 кв.м. та гаражу, який складається з чотирьох окремих приміщень загальною площею 62,8 кв.м.), які знаходяться на земельній ділянці площею 0,0692 га по АДРЕСА_1 , з боку відповідачів ТОВ ВКФ Інпромсервіс ЛТД та його директора ОСОБА_2 (сусіднього землевласника) чиняться перешкоди у реалізації ним прав власника даних об`єктів нерухомості, так як Відповідачем самовільно та без будь-яких дозвільних документів зведено капітальний сарай для курей, дах якого виходить за межі огорожі у сторону Позивача, у зв`язку з чим відбувається постійний сток дощових вод, від чого руйнується майно Позивача. Керівником ТОВ Інпромсервіс ЛТД ОСОБА_2 в червні 2016 року організовано будівництво господарських будівель на частині земельної ділянки, яка межує із приміщеннями Позивача, з порушення його прав як власника будівель. Зокрема, до майстерні площею 15,0 кв.м. паркетного цеху ОСОБА_2 добудовано вольєр для собак, яким повністю перекрито вікна до цього приміщення, та який руйнує частину стіни.

Такі дії Відповідачів, як зазначено в позовній заяві, порушують права Позивача, оскільки не дають йому можливості використовувати належні йому об`єкти нерухомого майна за їх цільовим призначенням.

Крім того, вказаними діями відповідачів Позивачу було завдано моральної шкоди, яка проявилась у постійному напруженні, стресі, втраті спокою та сну, і яку Позивач оцінює розміром у 100 000,00 грн.

Позивач також скористався правом на подання відповіді на відзив Відповідача.

Позивачв судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просивїх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та наявних в матеріалах справи письмових заявах та поясненнях.

Представником Відповідача 1 - ТОВ ВКФ Інпромсервіс ЛТД - подано відзив на позов, в якихпредставник заперечив проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Зокрема, заперечуючи проти позову, Відповідач 1 у відзиві на позов покликається на те, що всі об`єкти встановлено ТОВ ВКФ Інпромсервіс ЛТД на власній земельній ділянці з дотриманням будівельних вимог, норм та стандартів, що підтверджується, в тому числі, відповідним експертним висновком. Позивачем, на думку представника Відповідача 1, не доведено якими саме діями Відповідача 1 та які саме його права порушені у спірних правовідносинах.

При цьому, у відзиві на позов представник Відповідача 1 покликається на те, що Позивач у 2017 році придбав приміщення чотирьох суміжних гаражів, фізичний знос який складає від 30% до 65%. Фундамент даних гаражів знаходиться в землі і дощові води безпосередньо потрапляють на цегляну кладку стіни гаражів, що і є причиною його руйнування. У вказаних приміщеннях відсутнє опалення та порушений захист від атмосферних впливів.

При цьому, з власної ініціативи ТОВ ВКФ Інпромсервіс ЛТД здійснило будівництво фундаменту та несучої стіни зі свої сторони, закріпивши стіну гаражів Позивача, яка фізично і морально зношена.

Крім того, у відзиві на позов Відповідач 1 покликався на відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з її недоведеністю.

Представник Відповідача 1в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив відмовити в їх задоволенні з підстав необґрунтованості та безпідставності.

Відповідачем 2 - ОСОБА_2 , - подано відзив на позов, в якому він покликається на недоведеність позовних вимог, відсутність факту порушень прав Позивача, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позову. Крім того, покликався на те, що він є неналежним відповідачем у справі.

В ході судового розгляду справи Відповідачем 2 подано заяву про розгляд справи без його участі.

Третьою особою Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю подано письмові пояснення на позов, в яких представник покликається на те, що питання, які є предметом дослідження у спірних правовідносинах, не відносяться до компетенції Третьої особи.

В судовому засіданні представник Третьої особи покладалася на розсуд суду при вирішенні спору.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №66187988 від 18.08.2016 року (том 1, а.с.42-43) ОСОБА_1 є власником нежитлових будівель (паркетний цех загальною площею 177,2 кв.м., гаражі площею 62,8 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 .

Земельна ділянка за вказаною адресою площею 0,0692 га, кадастровий номер 2610193001:16:004:0139, на якій розташовані дані об`єкти, належить ОСОБА_1 на правах оренди (том 1, а.с.44).

Сусіднім землевласником та власником нерухомості є ТОВ ВКФ Інпромсервіс ЛТД , у власності якого станом на 2017 рік знаходились нежитлові приміщення загальною площею 474,6 кв.м. та земельна ділянка площею 0,1951 га за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а.с.68-69).

Станом на 02.05.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , власником нежитлових приміщень площею 543,9 кв.м. є ОСОБА_3 та ТОВ ВКФ Інпромсервіс ЛТД . Власником земельної ділянки за вказаною адресою є ТОВ ВКФ Інпромсервіс ЛТД (том 1, а.с.163-165).

З матеріалів справи та пояснень сторін в судовому засіданні Судом встановлено, що на власній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , ТОВ ВКФ Інпромсервіс ЛТД`в процесі господарської діяльності експлуатуються нежитлові приміщення: виробничі приміщення, склади, побутові приміщення, майстерня, адміністративне приміщення, підсобне приміщення, що відображено в Технічному паспорті від 12.07.2019 року (том 2, а.с.80-84).

Посилаючись на те, що на вищевказаній земельній ділянці відповідачами, з порушенням будівельних норм та стандартів, вимог чинного законодавства, а також з порушенням прав ОСОБА_1 , як сусіднього власника нерухомості,зведено вольєр для собак та вольєр для курей, Позивач звернувся до суду з даним цивільним позовом про усунення перешкод в користуванні власністю Позивача шляхом зобов`язання відповідачів знести або переобладнати дані об`єкти.

Відповідно до частини першої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України ) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 103 Земельного кодексу України визначено, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Як зазначено в пункті 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.

Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані (статті 57 - 59 ЦПК), на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

Позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно з ч.7 ст.376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Так, Суд звертає увагу на те, що фактично в рамках даної цивільної справи неправомірні дії відповідачів щодо порушення права ОСОБА_1 . Позивач пов`язує із встановленням ними на власній земельній ділянці, всупереч вимогам ДБН та інших норм, вольєру для курей та вольєру для собак (які Позивач називає капітальними спорудами), які, за твердженнями Позивача, примикають до його нежитлових об`єктів, чим спричинюють їх знищення та руйнування.

Представник Відповідача 1 в судовому засіданні вказані обставини заперечив, вказавши на те, що всі нерухомі об`єкти, які розміщені на земельній ділянці ТОВ ВКФ Інпромсервіс ЛТД , зведено відповідно до вимог чинного законодавства.

На підтвердження даної обставини представником Відповідача 1 надано суду копію Звіту №36/19 про проведення технічного обстеження від 16 грудня 2019 року (том 2, а.с.42-61), відповідно до якого: за результатами проведеного технічного обстеження об`єкта: громадського будинку (нежитлових приміщень) на АДРЕСА_1 , загальна площа 543,90 м2, основна площа 543,90 м2, замовник Товариство з обмеженою відповідальністю ВКФ Інпромсервіс ЛТД , встановлено відповідність ДБН і можливість його надійної та безпечної експлуатації.

В контексті зазначеного Суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Частинами 1-4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України ) визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Так, статтею 81 ЦПК України встановлено правила обов`язку доказування і подання доказів в цивільній справі.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а частиною 5 вказаної статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).

Згідно ж з частиною 7 статті 81 ЦПК Українисуд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Так, посилаючись на факт невідповідності окремих розташованих на власній земельній ділянці Відповідача 1 об`єктів вимогам законодавства та іншим нормам, порушення цим самим прав Позивача, ОСОБА_1 не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження таких доводів.

Викладені в позовній заяві Позивачем обставини щодо порушення його права власності мають характер припущень Позивача, проте не підтверджуються належними засобами доказування.

Крім того, Судом неодноразово роз`яснювалося сторонам право на подання заяви про призначення в даній цивільній справі судової експертизи для з`ясування обставин, які підлягають доказуванню в ній, однак сторонами таких заяв до суду подано не було.

За таких обставин, Суд звертає увагу на те, що позиція Позивача щодо невідповідності спірнихоб`єктів на земельній ділянці Відповідача 1 вимогам чинного законодавства має характер виключно припущень, що не допускається в цивільному процесі.

Жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення прав Позивача діями відповідачів щодо встановлення вольєрів для курей та собак на своїй земельній ділянці, Позивачем Суду не надано, а Судом таких обставин не встановлено.

Крім того, стосовно посилань Позивача в судовому засіданні на факт незаконності набуття Відповідачем 1 права власності на земельну ділянку, на розбіжності у поштових номерах земельних ділянок, незаконність набуття права власності на нерухоме майно, Суд звертає увагу на те, що такі посилання не стосуються даної цивільної справи.

Предметом позову ОСОБА_1 є позовні вимоги про усунення йому перешкод у здійсненні права власності. Доказуванню в даній катергорії справ підлягає, зокрема, факт наявності перешкод у здійсненні права власності, особа, яка чинить дані перешкоди або дії якої призвели до їх наявності, а також можливі способи захисту порушеного права позивача (спосіб усунення перешкод).

Питання щодо законності набуття ТОВ ВКФ Інпромсервіс ЛТД земельної ділянки, об`єктів нерухомого майна, питання щодо розбіжностей в у відповідних адресах земельної ділянки, відсутність оригіналу декларації про готовність об`єкта до експлуатації, не є обставинами, які підлягають встановленню в даній справі, оскільки не становлять предмету позову ОСОБА_1 .

Таким чином, враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення йому перешкод у користуванні власністює необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Позовна вимога про відшкодування на користь Позивача з відповідачів моральної шкоди є похідною від позовної вимоги про усунення перешкод, які за висновком суду є недоведеними, - у зв`язку з чим не підлягає також до задоволення.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 15, 321, 376, 391 Цивільного Кодексу України,ст.ст. 103 Земельного кодексу України, пункту 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , ст.ст.12, 77, 81, керуючись ст.ст. 89, 263-265, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТзОВ ВКФ Інпромсервіс ЛТД та ОСОБА_2 , третя особа: Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю про усунення перешкод у користуванні власними нежитловими будівлями та відшкодування моральної шкоди, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текс рішення складено та підписано 27.02.2020 р.

Суддя Домбровська Г.В.