Ухвала

від 25.02.2020 по справі 904/2604/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 904/2604/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020

у справі за заявою Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська головного управління міндоходів у Дніпропетровській області

до боржника Приватного підприємства "Тоджима"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2018 у справі № 904/2604/14. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2018 у справі № 904/2604/14 повернуто заявникові.

04.02.2020 ОСОБА_1 подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 у справі №904/2604/14.

На підставі п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу (далі- ГПК) України, супровідним листом № 904/2604/14/1121/20 від 11.02.2020 Центральний апеляційний господарський суд направив вказану касаційну скаргу разом з матеріалами справи № 904/2604/14 в 15-ти томах та матеріали відмови у відкритті апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_1 у 1-му томі до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2604/14 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Ткаченко Н.Г., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 20.02.2020.

Дослідивши касаційну скаргу ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, зокрема, у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Таким чином, встановлене законодавством обмеження права на касаційне оскарження відповідає вимогам вищевказаної статті 129 Конституції України.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2018 у справі № 904/2604/14, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

До Центрального апеляційного господарського суду звернувся ОСОБА_1 з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2018 року у справі № 904/2604/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити Акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" у задоволенні заяв від 05.09.2018 № 140-9-5/1075, № 140-9-5/1080 у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2,3 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини другої статті 256 ГПК. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, в обґрунтування чого посилається на те, що скаржником копію оскаржуваної ухвали взагалі не було отримано та з повним текстом якої ознайомився лише 25.12.2019 з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Судом апеляційної інстанції встановлено з тексту ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2018 у справі № 904/2604/14, що остання направлялася на адресу ОСОБА_1 .

Також, відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Судом апеляційної інстанції досліджено, що електронна копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2018 року у справі № 904/2604/14 внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та оприлюднена 19.11.2018 Однак апелянтом не надано суду жодних доказів, які б перешкоджали йому ознайомитись із прийнятою по справі ухвалою, з урахуванням покладених на нього процесуальних прав та обов`язків передбачених ст. 42 ГПК України, якими він, як сторона по справі повинен користуватися добросовісно на рівні з іншими сторонами.

Окрім того, судом зроблено висновок в оскаржуваній ухвалі, що справа знаходиться в провадженні з 2014 року, отже апелянт як кредитор мав бути обізнаний про прийняття господарським судом Дніпропетровської області оскаржуваної ухвали та мав скористатися своїм правом на її оскарження в апеляційному порядку, а наведені ним доводи щодо несвоєчасного оскарження ухвали місцевого господарського суду зумовлені не об`єктивними обставинами, а обставинами суб`єктивного характеру. Процесуальна бездіяльність апелянта не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону.

Тому, наведені скаржником доводи щодо несвоєчасного оскарження ухвали місцевого господарського суду апеляційний суд не визнав поважними.

Апеляційним судом також було враховано, що згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

Згідно з п. 2 ст. 261 ГПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

З врахуванням викладеного та встановлених судом обставин справи щодо подання скаржником апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2018 року у справі № 904/2604/14 після спливу зазначеного строку колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла правомірного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на підставі п.2 ч. 2 ст. 261 ГПК України.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що відсутні підстави вважати, що касаційна скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою, оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 у справі

№ 904/2604/14 на підставі пункту 2 частини 2 статті 293 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 287, пунктом 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 904/2604/14 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 у даній справі.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами (у тому числі оригіналом платіжного доручення № 11997F153B від 04.02.2020 на суму

4 204,00 грн) надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

Н.Г. Ткаченко