Ухвала

від 28.02.2020 по справі 202/6125/19

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/6125/19

Провадження № 1-кс/202/1679/2020

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

28лютого 2020року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна, яке подане в кримінальному провадженні № 42018040000001175 від 20.09.2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в якому просить накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та вчинення будь-яких дій відносно нерухомого майна, яке належить ОСОБА_5 , а саме:

-земельної ділянки з кадастровим номером 1221488000:01:001:0071 площею 3,51 га, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с/рада Чумаківська;

-земельної ділянки площею 0,2480 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

-домоволодіння загальною площею 457,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання слідчого обґрунтовано тим, що слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42018040000001175 від 20 вересня 2018 року, в якому 30 січня 2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч. 1 ст. 366, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч. 5 ст. 191, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.205-1, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209 КК України, зокрема в заволодінні спільно з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 бюджетними коштами на загальну суму 848247,82 грн.

Санкцією частини 5 статті 191 та частини 3 статті 209 КК України, які інкримінуються ОСОБА_5 , передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

За цихпідстав з метою забезпечення можливої конфіскації майна виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно.

В судове засідання слідчий не з`явився, його неявка не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини 2 статті 172 КПК України, оскільки майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не було тимчасово вилучене, з метою забезпечення арешту майна клопотання розглядається без повідомлення власника майна.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання слідчого, приходить до висновку, що дане клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно з долученим до клопотання витягом із ЄРДР Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42018040000001175 від 20 вересня 2018 року.

30 січня 2020 року в даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч. 1 ст. 366, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч. 5 ст. 191, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.205-1, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209 КК України.

Зокрема, санкцією частини 5 статті 191 та частини 3 статті 209 КК України передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.

За змістом частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з частиною другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінальногоправопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до частини 5 статті 170КПКУкраїни у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна (частина четверта статті 170 КПК).

Відповідно до частин 11, 12 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення,використання,перетворення,пересування,передачі майна. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Згідно з частинами 1, 2 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна, слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

В своєму клопотанні слідчий ставить питання про накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_5 , а саме:

-земельну ділянку з кадастровим номером 1221488000:01:001:0071 площею 3,51 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с/рада Чумаківська;

-земельну ділянку площею 0,2480 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

-домоволодіння загальною площею 457,6 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання про арешт даного майна, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч. 1 ст. 366, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч. 5 ст. 191, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.205-1, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209 КК України, що підтверджується матеріаламипроведених негласнихслідчих (розшукових)дій відносно ОСОБА_6 , протоколом обшуку, протоколами допиту свідків тощо.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за ОСОБА_5 зареєстрована на праві власності земельна ділянка з кадастровим номером 1221488000:01:001:0071 площею 3,51 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с/рада Чумаківська.

Також з матеріалів клопотання слідчого вбачається, що на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ДП ДН № 004949 ОСОБА_5 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,2480 га, яка розташована на території Чумаківської сільської ради в АДРЕСА_1 , яка була передана їй для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Крім того, згідно з матеріалами клопотання слідчого ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно листом з Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Слобожанської селищної ради» на замовлення ОСОБА_5 11.10.1999 року була виготовлена архівна справа № 530 за адресою: АДРЕСА_1 (документ, що встановлює право власності на нерухоме майно в архівній справі відсутній).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 28.02.2020 року право власності, інші речові права за адресою: АДРЕСА_1 , за жодною особою не зареєстровані.

Поряд із цим, згідно з поданою ОСОБА_5 декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік, зазначено про належність їй на праві власності житлового будинку площею 457,6 кв.м. у с. Чумаки Дніпровського району Дніпропетровської області (дата набуття права 11.10.1999 р.).

Згідно з протоколом обшуку, проведеного 23.07.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 за участю ОСОБА_5 , копія якого долучена до клопотання, за вказаною адресою розташований двоповерховий будинок з прибудовою (басейном).

Таким чином, є достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_5 є фактичним власником майна - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Слідчий суддявважає,що зазначенемайно можебути відчуженеабо передано підозрюваною іншим особам, оскільки за кримінальні правопорушення, в яких вона обґрунтовано підозрюється, передбачено покарання у виді конфіскації майна.

Отже, з метою забезпечення кримінального провадження та можливого застосування до підозрюваної конфіскації майна як виду покарання у випадку, якщо її підозра буде доведена, слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження на наступне майно:

-земельну ділянку з кадастровим номером 1221488000:01:001:0071 площею 3,51 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с/рада Чумаківська;

-земельну ділянку площею 0,2480 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

-домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

На переконання слідчого судді, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права підозрюваної ОСОБА_5 , оскільки вона підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, та накладення арешту на це майно не матиме негативних наслідків як для самої підозрюваної, так і інших осіб, оскільки заборона відчуження та розпорядження майном носить тимчасовий характер і не позбавляє права користування ним. Крім того, арешт майна може бути скасований в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 174 КПК України.

В той же час слідчий суддя вважає, що відсутні законні підстави для заборони вчинення будь-яких інших дій щодо цього майна, оскільки статтею 170 КПК України визначені конкретні види арешту, які можуть бути застосовані слідчим суддею, та заборона відчуження та розпорядження майном у даному випадку є достатнім способом забезпечення можливої конфіскації майна.

Виходячи з вищенаведеного, клопотання слідчого необхідно задовольнити частково. Керуючись ст. ст. 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження на майно, яке належить ОСОБА_5 , а саме:

-земельну ділянку з кадастровим номером 122148800:01:001:0071 площею 3,51 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с/рада Чумаківська;

-земельну ділянку площею 0,2480 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

-домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині клопотання відмовити.

Роз`яснити, що відповідно до частини 1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п`яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1