Ухвала

від 11.03.2020 по справі 202/6125/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/288/20 Справа № 202/6125/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7

підозрюваної ОСОБА_8

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Дніпрі матеріалидосудового розслідування№ 42018040000001175 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2020 року про відмову у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання запобіжного заходу у виді застави щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Новогородівка Донецької області, громадянки України, яка має вищу освіту, заміжня, має неповнолітню дитину 2004 року народження, обіймає посаду Чумаківського сільського голови, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2020 року, відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосовано до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 403 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 847106 грн. з покладенням на ОСОБА_8 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, оскільки вона підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, у силу займаної посади сільського голови має вплив на працівників Чумаківської сільської ради та її виконавчого комітету, інших осіб, доступ до документів, пов`язаних із діяльністю сільської ради та виконавчого комітету.

Вирішуючи питання про обрання відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу, окрім зазначених ризиків, слідчий суддя врахував вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати її у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою, а також дані про особу підозрюваної, на думку слідчого судді достатньою мірою буде запобіжний захід у вигляді застави, яка, гарантуватиме виконання підозрюваною на час досудового розслідування процесуальних обов`язків, оскільки такий запобіжний захід також пов`язаний із певними обмеженнями необхідністю виконання покладених обов`язків та звернення застави в разі їх порушення в дохід держави.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині застосування до підозрюваної застави, та постановити нову, якою застосувати до підозрюваної заставу у розмірі 80 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що при ухваленні зазначеної оскаржуваної ухвали, судом не прийнято до уваги наявність складних життєвих обставин підозрюваної, відсутність ризиків визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, її дохід, дохід членів її сім`ї, стан здоров`я, а також стан здоров`я членів її родини, майна підозрюваної та майна її родини.

Зазначає, що разом зі ОСОБА_8 проживають її чоловік ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; сини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який навчається в 9 класі КЗ «Чумаківський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Чумаківської сільської ради», її донька ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; та онуки ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ..

Крім того, на утриманні ОСОБА_8 перебуває її мати ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка є пенсіонеркою, знаходиться на обліку у сімейного лікаря із захворюваннями серця, остеохондроз з порушенням ходьби, повна втрата функції самообслуговування, станом на теперішній час потребує безперервного медикаментозного лікування та сторонньої допомоги.

Також слідчий суддя не врахував, що згідно виписки з амбулаторної картки ОСОБА_8 , підозрювана знаходиться на обліку в Чумаківській амбулаторії загальної практики сімейної медицини, хворіє на ряд хронічних захворювань. Станом на теперішній час знаходиться на лікуванні в лікарні ГУ «СБЛ №1 М3 України» з діагнозом гіпертонічний криз.

Зазначає, що 03.02.2020 року було сплачено заставу у розмірі 704 170,00грн. застосовану відносна її члена родини ОСОБА_17 , який є її зятем. У зв`язку з відсутністю коштів у такому значному розмірі вони були позичені під великий відсоток.

Таким чином, враховуючи розмір доходу, стан здоров`я підозрюваної та той факт, що на її утриманні фактично знаходяться її члени родини, мати є хворою та потребує безліч медикаментів для підтримання свого здоров`я, а також, розмір вже сплаченої застави застосованої відносно члена її родини, застосування до ОСОБА_8 такого запобіжного заходу як застава у розмірі 403 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (847 106,00грн.) є непомірно завеликим.

Непомірно великий розмір застави побавить не лише саму підозрювану єдиного джерела доходу у вигляді заробітної плати (якого і так не вистачить для внесення застави у непомірному розмірі), а й призведе до негативних наслідків для інших членів сім`ї, котрі перебувають на її піклуванні та потребують постійного догляду та лікування.

Апелянт зазначив, що прокурором не зазначено про наявність дій, які спрямовані на переховування від слідчого, органів досудового розслідування та/або суду, дій направлених на знищення, приховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, що мають значення для кримінального провадження, можливість впливати на свідків, а також інших ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Зазначив, що кримінальне провадження №42018040000001175 від 20.09.2018 року внесено до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 368 та ч. 2 ст. 364 КК України. Однак, 29.01.2020 року, ч. 2 ст. 364 КК України у кримінальному провадженні №42018040000001175 від 20.09.2018 року, перекваліфіковано у ч. 5 ст. 191 КК України, а 30.01.2020 року, особам повідомлено про підозру.

Таким чином, досудове розслідування за ч. 5 ст. 191 України здійснювалось фактично до внесення відомостей до ЄРДР за такою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, що є грубим порушенням чинного кримінального процесуального законодавства.

На думку апелянта, до клопотання слідчого не додано суттєвого доказу який би підтверджував пред`явлення обґрунтованої підозри.

Також апелянт зазначив, що підозрювана раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягувалась, та враховуючи розмір доходу, стан здоров`я підозрюваної та той факт, що на її утриманні фактично знаходяться її члени родини, мати є хворою та потребує безліч медикаментів для підтримання свого здоров`я, а також, розмір вже сплаченої застави застосованої відносно члена її родини, злочин в якому вона підозрюється не спрямований проти життя та здоров`я, вина не доведена, а пред`явлена підозра не обґрунтована та не підтверджена доказами, вважаю застосування до ОСОБА_8 застави у розмірі 403 прожиткових мінімумів для працездатних осіб незаконне, а жоден ризик передбачений ст. 177 КК України не доведений.

Під час апеляційного розгляду підозрювана ОСОБА_8 , та її захисник ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу захисника та просили задовольнити її.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, просив залишити ухвалу слідчого судді без змін.

Заслухавши думки учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України.

В клопотанні прокурора зазначено, що 30 січня 2020 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України.

З посиланням на наявність передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, прокурор просив застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 45 днів до 20.03.2020 року в межах строку досудового розслідування, з можливістю внесення застави в розмірі 403 розміри прожиткового мінімуму, що відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" складає 847 106, 00 гривень.

Слідчий суддя відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора та застосовуючи до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді застави у розмірі розмірі 403 розміри прожиткового мінімуму, що складає 847 106, 00 гривень, зазначив, що саме запобіжний захід у виді застави у вказаному розмірі виходячи з сімейного та майнового стану підозрюваної, буде здатний запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор у своєму клопотанні.

Колегія суддів погоджується із прийнятим слідчим суддею рішенням з наступних підстав.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182КПК щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину встановлюється розмір застави від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вимоги апелянта про необхідність визначення застави щодо ОСОБА_8 у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму, колегія суддів вважає безпідставними.

Згідно з положеннями ч.4 ст.182 КПК, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч.5 ст.182 КПКу виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Так,з наданихматеріалів вбачається,що підчас судовогорозгляду слідчийсуддя з`ясував,що наведенів клопотанніпрокурора данісвідчать пронаявність обґрунтованоїпідозри увчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень,передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати її у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_8 могла вчинити зазначені злочини.

Такий висновок також повною мірою узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), відповідно до якої термін «обґрунтована підозра», зокрема викладеного у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

При цьому, колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення злочинів, підозра у яких їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, з чим погоджується і колегія суддів.

З урахуванням зазначеного, твердження сторони захисту про відсутність у діях ОСОБА_8 складу злочину, у вчиненні якого їй повідомлено про підозру, необґрунтовані.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики об`єктивно існують і для їх запобігання, необхідно застосувати запобіжний захід у виді застави.

Так, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та знищити, приховати чи спотворити документи, оскільки вона, як службова особа органу місцевого самоврядування - сільський голова має вплив на свідків, зокрема працівників сільської ради та виконавчого комітету, доступ до документів, пов`язаних із діяльністю сільської ради та її виконавчого органу, в тому числі фінансових.

Відповідно до рішення ЄСПЛ "Ілійков проти Болгарії", суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінювані ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника щодо недоведеності існування ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, є безпідставними та спростовуються вищенаведеним.

При вирішенні питання про обрання відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу, окрім зазначених ризиків, слідчий суддя врахував вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати її у вчиненні кримінального правопорушення, її роль та ступінь участі в інкримінованому злочині, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою, а також її сімейний і майновий стан, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а також, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим, дійшов обґрунтованого висновку про те, що застосування запобіжного заходу у виді застави забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_8 мешкає з родиною, на її утриманні також знаходяться діти, онуки та її мати похилого віку, яка страждає на ряд хронічних захворювань, хоча і мають місце, однак не є безумовними підставами для відмови у застосуванні щодо неї запобіжного заходу у виді застави та самі по собі не можуть слугувати підтвердженням її належної процесуальної поведінки та відсутності ризиків, з якими закон пов`язує можливість застосування такого виду запобіжного заходу.

Вирішуючи питання щодо визначення слідчим суддею розміру застави колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 4ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Так, у зв`язку з вищенаведеним, а також, з урахуванням тяжкості злочину, розміру збитків, завданих кримінальними правопорушеннями, в яких підозрюється ОСОБА_8 , займаної посади, соціальним становищем, колегія суддів вважає розмір застави, визначений слідчим суддею виправданим, який зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Всі інші, викладені в апеляційній скарзі захисника доводи, були об`єктом дослідження судом при застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 та їм надана належна оцінка.

Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги, не встановлено.

Апеляційним судом не встановлено істотних порушень положень КПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді судом першої інстанції питання щодо застосування запобіжного заходу у виді застави підозрюваній ОСОБА_8 , які б були підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене у відповідності до вимог закону та на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, та не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2020 року про відмову у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання запобіжного заходу у виді застави щодо ОСОБА_8 , залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4