Ухвала

від 11.03.2020 по справі 202/6125/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/252/20 Справа № 202/6125/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7

підозрюваної ОСОБА_8

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Дніпрі матеріалидосудового розслідування№ 42018040000001175 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2020 року про обрання запобіжного заходу у виді застави щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянки України, яка має вищу освіту, заміжня, працює на посаді першого заступника сільського голови Чумаківської сільської ради, є депутатом Чумаківської сільської ради, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2020 року, клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави задоволено та застосовано відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 210200 грн. з покладенням на ОСОБА_8 обов`язок прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді (суду).

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1 - 3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, оскільки вона підозрюється у вчиненнізлочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, як службова особа органу місцевого самоврядування перший заступник сільського голови має вплив на свідків, зокрема, працівників виконавчого комітету, а також доступ до документів, пов`язаних із діяльністю сільської ради та виконавчого комітету, в тому числі фінансових. При вирішенні питання про обрання відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу, окрім зазначених ризиків, слідчий суддя врахував вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати її у вчиненні кримінального правопорушення, її роль та ступінь участі в інкримінованому злочині, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою, а також дані про особу підозрюваної, зокрема, її сімейний і майновий стан, та вважає за необхідне застосувати до неї запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 210200 грн., оскільки застава в такому розмірі відповідатиме приписам частини 4 статті 182 КПК України та здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.У той час як застава в розмірі300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 630 600 грн., яку просить застосувати прокурор, виходячи з майнового стану підозрюваної,є явно непомірною для неї.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що при ухваленні зазначеної оскаржуваної ухвали, судом не прийнято до уваги наявність складних життєвих обставин підозрюваної, відсутність ризиків визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, її дохід, дохід членів її сім`ї, стан здоров`я, а також стан здоров`я членів її родини, наявність майна підозрюваної та майна її родини. Так, разом з ОСОБА_8 , яка є пенсіонером проживає її чоловік ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , також пенсіонер та її брат, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який наданий час є тяжко хворим.

Слідчим суддею не враховано стан здоров`я підозрюваної, яка з 2008 року хворіє на гіпертонічну хворобу II-IV ст. 2 ст. Риск ссо IV; церебральний атеросклероз - уражені судини головного мозку; вестибуло-атактический синдром з порушенням; остеохондроз шийного відділухребта с корінцевим синдромом -спричиняє постійні болі в том числі призводить до слабкості рук; захворювання органів малого тазу; холецістектомія.

Стан здоров`я рідного брата підозрюваної ОСОБА_10 , 1970 р.н., є також досить складним, саме останній перебуває на обліку та хворіє на тяжкі захворювання, гепатит хронічний, асоціюється з вірусом гепатит С, туберкульоз лімфатичнихвузлів легень, СНІД, є інвалідом.

Чоловік підозрюваної ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 є пенсіонером.

Зазначає, що підозрювана, працюючи на посаді першого заступника сільського голови, отримує дохід у розмірі 20-25 тисяч гривень, проте на її утриманні знаходяться рідний брат, який фактично є тяжкохворим та фактично проживає з нею, потребує безліч медикаментів для підтримання свого здоров`я. В той же час, сама підозрювана також має досить тяжкий стан здоров`я та потребує постійного лікування та обстеження.

Визначена судом застава у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 210 200,00 грн., є непомірно великою для підозрюваної, з огляду на її складні життєві та сімейні обставини, невеликий дохід.

Непомірно великий розмір застави позбавить не лише саму підозрювану єдиного джерела доходу у вигляді заробітної плати (якого і так не вистачить для внесення застави у непомірному розмірі), а й призведе до негативних наслідків для інших членів сім`ї, які перебувають на її піклуванні.

Також, апелянт зауважив, що прокурор зазначаючи про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави, не навів жодної фактичної обставини, яка могла б свідчити про необхідність застосування саме такого запобіжного заходу, не зазначив про наявність дій, які спрямовані на переховування від слідчого, органів досудового розслідування та/або суду,дій направлених на знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають значення для кримінального провадження, можливість впливати на свідків, а також інших ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

На думку апелянта, мотивування та обґрунтування прокурором наведених ризиків, базується виключно на припущеннях та суб`єктивних доводах, що не підтверджені жодними фактичними обставинами.

Зазначає, що кримінальне провадження №42018040000001175 від 20.09.2018 року внесено до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 368 та ч. 2 ст. 364 КК України. Однак, 29.01.2020 року, ч. 2 ст. 364 КК України у кримінальному провадженні №42018040000001175 від 20.09.2018 року, перекваліфіковано у ч. 5 ст. 191 КК України, а 30 січня 2020 року особам повідомлено про підозру. Тобто, фактично збирання доказів здійснювалось у рамках вищевказаного провадження за ознаками кримінальних правопорушень визначених ч. 3 ст. 368 та ч. 2 ст. 364 КК України, а вже повідомлення про підозру було здійснено у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень визначених вже ч. 5 ст. 191 України.

Таким чином, досудове розслідування за ч. 5 ст. 191 України здійснювалось фактично до внесення відомостей до ЄРДР за такою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, що є грубим порушенням чинного кримінального процесуального законодавства.

Заслухавши доповідь судді, думку підозрюваної та її захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги захисника та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Колегія суддів виходить з того, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як передбачено ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Колегія суддів вважає, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання прокурора слідчим суддею дотримані, тоді як доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.

Так, з наданих матеріалів вбачається, що під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наведені в клопотанні прокурора дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати її у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_8 , могла вчинити зазначені злочини.

Такий висновок також повною мірою узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), відповідно до якої термін «обґрунтована підозра», зокрема викладеного у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

При цьому, колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення злочинів, підозра у яких їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, з чим погоджується і колегія суддів.

З урахуванням зазначеного, твердження сторони захисту про відсутність у діях ОСОБА_8 складу злочину, у вчиненні якого їй повідомлено про підозру, необґрунтовані.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики об`єктивно існують і для їх запобігання, необхідно застосувати запобіжний захід у виді застави.

Так, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування,знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, оскільки вона, як службова особа органу місцевого самоврядування - перший заступник сільського голови має вплив на свідків, зокрема працівників виконавчого комітету, доступ до документів, пов`язаних із діяльністю сільської ради та її виконавчого органу, в тому числі фінансових.

Відповідно до рішення ЄСПЛ "Ілійков проти Болгарії", суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінювані ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника щодо недоведеності існування ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, є безпідставними та спростовуються вищенаведеним.

При вирішенні питання про обрання відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу, окрім зазначених ризиків, слідчий суддя врахував вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати її у вчиненні кримінального правопорушення, її роль та ступінь участі в інкримінованому злочині, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою, а також її сімейний і майновий стан, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а також, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим, дійшов обґрунтованого висновку про те, що застосування запобіжного заходу у виді застави забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_8 , яка страждає на ряд хронічних захворювань, є пенсіонеркою, мешкає з чоловіком ОСОБА_9 , який також є пенсіонером, та з братом ОСОБА_10 , який наданий час є тяжко хворим, хоча і мають місце, однак не є безумовними підставами для відмови у застосуванні щодо неї запобіжного заходу у виді застави та самі по собі не можуть слугувати підтвердженням її належної процесуальної поведінки та відсутності ризиків, з якими закон пов`язує можливість застосування такого виду запобіжного заходу.

Вирішуючи питання щодо визначення слідчим суддею розміру застави колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 4ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Так, у зв`язку з вищенаведеним, а також, з урахуванням тяжкості злочину, розміру збитків, завданих кримінальними правопорушеннями, в яких підозрюється ОСОБА_8 , займаної посади, соціальним становищем, колегія суддів вважає розмір застави, визначений слідчим суддею виправданим, який зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Всі інші, викладені в апеляційній скарзі захисника доводи, були об`єктом дослідження судом при застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 та їм надана належна оцінка.

Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги, не встановлено.

Апеляційним судом не встановлено істотних порушень положень КПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді судом першої інстанції питання щодо застосування запобіжного заходу у виді застави підозрюваній ОСОБА_8 , які б були підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене у відповідності до вимог закону та на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, та не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересахпідозрюваної ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2020 року про обрання запобіжного заходу у виді застави щодо ОСОБА_8 , залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4