Постанова

від 12.02.2020 по справі 241/1928/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 241/1928/16-ц

провадження № 61-16869св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство Банк Камбіо ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Промо-Маркет ,

особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Донецької області у складі колегії суддів: Кочегарової Л. М.,

Пономарьової О. М., Попової С. А., від 28 лютого 2018 року та додаткову постанову Апеляційного суду Донецької області у складі колегії суддів: Кочегарової Л. М., Пономарьової О. М., Попової С. А., від 06 березня

2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року публічне акціонерне товариство Банк Камбіо в особі уповноваженого фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію

ПАТ Банк Камбіо (далі - ПАТ Банк Камбіо , банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Промо-Маркет (далі - ТОВ Промо-Маркет ), про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.

Позовну заяву мотивовано тим, що 27 серпня 2012 року ПАТ Банк Камбіо та ТОВ Промо-Маркет уклали кредитний договір, за умовами якого товариству було відкрито кредитну лінію та надано кошти з лімітом 9 500 000,00 грн зі сплатою 24 % річних, з кінцевим терміном повернення - 26 серпня 2013 року. На забезпечення виконання вказаного зобов`язання цього ж дня банк та ОСОБА_1 уклали іпотечний договір, предметом якого є належна відповідачу земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору, утворилася заборгованість у розмірі 4 403 140,36 грн, у рахунок погашення якої ПАТ Банк Камбіо просило суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ним права власності на це майно.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Першотравневого районного суду Донецької області у складі судді Скудіна В. Є. від 31 січня 2017 року позов ПАТ Банк Камбіо задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за договором кредиту від 27 серпня 2012 року звернено стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку загальною площею 0,0400 га, надану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом визнання за ПАТ Банк Камбіо права власності на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості

ТОВ Промо-Маркет , яка виникла на підставі кредитного договору і становить 4 403 140,36 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судове рішення мотивовано тим, що ТОВ Промо-Маркет умови кредитного договору належним чином не виконало, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 4 403 140,36 грн, а тому вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованою.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 28 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Заочне рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 31 січня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ Банк Камбіо відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що на час вирішення судом цього спору належна ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21 січня

2010 року спірна земельна ділянка вибула з її володіння і право власності набув ОСОБА_2 , який не був залучений до участі у справі як співвідповідач.

Додатковою постановою Апеляційного суду Донецької області від 06 березня 2018 року стягнуто з ПАТ Банк Камбіо в дохід держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року, ОСОБА_2 просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, порушивши вимоги статті 364 ЦПК України, не розглянув його заяву про відмову від апеляційної скарги. Крім того, суд апеляційної інстанції помилково прийняв постанову, якою відмовив у задоволенні позову, оскільки ухвалене судом першої інстанції рішення не стосується його прав та обов`язків, з огляду на те, що він став власником предмета іпотеки 30 жовтня 2017 року, тобто після ухвалення рішення судом першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу не подано.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 05 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

27 серпня 2012 року банк та ТОВ Промо-Маркет уклали кредитний договір, за умовами якого останньому було відкрито кредитну лінію та надано кошти з лімітом 9 500 000,00 грн зі сплатою 24 % річних на строк з 27 серпня 2012 року по 26 серпня 2013 року.

Цього ж дня, на забезпечення виконання кредитних зобов`язань, банк та ОСОБА_1 уклали договір іпотеки, предметом якого є, зокрема, належна іпотекодавцю земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташована за адресою:

АДРЕСА_1 .

Звертаючись до суду із позовом, ПАТ Банк Камбіо посилалося на те, що позичальник не виконав свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, унаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 4 403 140,36 грн, у рахунок погашення якої банк просив звернути стягнення на предмет іпотеки - належну ОСОБА_1 на праві власності земельну ділянку, шляхом визнання за банком права власності на цю ділянку.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 05 квітня 2017 року право власності на земельну ділянку на підставі судового рішення зареєстровано за

ПАТ Банк Камбіо , а з 30 жовтня 2017 року власником зазначеної спірної ділянки є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 30 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурлаком О. В. (а. с. 165).

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що на час вирішення судом спору про звернення стягнення на предмет іпотеки, належна ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21 січня 2010 року земельна ділянка вибула із її володіння і право власності на неї перейшло до ОСОБА_2 , який не був залучений до участі у справі як співвідповідач, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Проте погодитися з таким висновком суду не можна.

Частиною першою статті 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено висновок, що аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків .

У пункті 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Тобто, у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

Вважаючи, що суд першої інстанції 31 січня 2017 року ухвалив судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 , який не був залучений до участі у справі, не звернув уваги на те, що на час ухвалення судового рішення останній ще не був власником спірної земельної ділянки, оскільки право власності ним було набуто на підставі договору купівлі-продажу лише 30 жовтня 2017 року (а. с. 90), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31 жовтня 2017 року, тобто через 9 місяців після ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову у зв`язку із порушенням рішенням суду прав

ОСОБА_2 як особи, що не була залучена до участі у справі, а тому оскаржувана постанова суду від 28 лютого 2018 року підлягає скасуванню.

За вказаних обставин підлягає й скасуванню додаткова постанова суду апеляційної інстанції про стягнення з ПАТ Банк Камбіо в дохід держави судового збору у розмірі 551,20 грн.

При цьому у разі, якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 не вирішувалося, суд апеляційної інстанції повинен закрити апеляційне провадження відповідно до статті 362 ЦПК України.

Якщо ж суд дійде висновку про те, що судом першої інстанції вирішено питання про права та обов`язки ОСОБА_2 , то при розгляді апеляційної скарги суду слід врахувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 21 березня 2018 року у справі

№ 14-38цс18, щодо неможливості звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання у судовому порядку права власності на це майно.

Колегія суддів відхиляє посилання в касаційній скарзі ОСОБА_2 на наявність його заяви про відмову від апеляційної скарги, оскільки матеріали справи такої заяви не містять,а доказів на підтвердження її подання ОСОБА_2 не надав.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду прийнята без додержання норм процесуального права. У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411 , 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Апеляційного суду Донецької області від 28 лютого 2018 року та додаткову постанову Апеляційного суду Донецької області від 06 березня

2018 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович