Рішення

від 18.02.2020 по справі 911/2362/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2020 р.

м. Київ

Справа № 911/2362/18

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Браги Л.К., розглянув в порядку загального позовного провадження

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемофарм" (07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Кургузова, буд. 2, кв. 2, код ЄДРПОУ 39234486)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Тетерів" (07200, Київська обл., Іванківський район, смт. Іванків, вул. Заводська, буд. 49, код ЄДРПОУ 32783473)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармпідприємство Ріоон" (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 19, кв. 174, код ЄДРПОУ 34894599)

на стороні відповідача: Головного управління служби безпеки України у м. Києві та Київській області (01010, м. Київ, Аскольдів Провулок, буд. 3 А, код ЄДРПОУ 20001792); Головного управління ДФС у Київській області в особі слідчого управління фінансових розслідувань (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 5-А, код ЄДРПОУ 39393260)

про стягнення 830883,84 грн

за участю представників:

позивача: Бачинська А.Ю.(довіреність б/н від 03.10.2018.);

відповідача: Петрик М.М.(ордер серія: КС № 613091 від 09.12.2019);

третьої особи-1: не з`явились;

третьої особи-2: Коломієць В.В. (дов. № 51/14-40243 від 14.01.2020);

третьої особи-3: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25 жовтня 2018 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Гемофарм" (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Тетерів" (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів у сумі 830 883,84 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору про виробництво за контрактом та постачання лікарських засобів №05/2017-1 від 05.01.2017 року, згідно з якими відповідач зобов`язувався виготовити та відвантажити позивачу лікарські засоби у флаконах по 100 мл (далі - товар), а позивач зобов`язувався товар прийняти і оплатити.

Позивач товар, переданий відповідачем, прийняв та передав його на зберігання відповідачу, уклавши з ним договір відповідального зберігання ТМЦ №04/2017-1 від 24.04.2017 року.

Після часткового повернення товару відповідачем позивачу, на зберіганні у відповідача залишився товар на суму 830 883,84 грн., який був вилучений Службою безпеки України у м. Києві та Київській області на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва.

Розпорядженням Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками №6602-1/2.0/171-17 від 03.10.2017 року заборонено реалізацію, зберігання та застосування товару, у зв`язку з чим, позивач, вважаючи, що відповідачем виготовлений товар неналежної якості, звернувся до суду та просив стягнути з відповідача 830883,84 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.02.2019 (суддя Грабець С.Ю.) відмовлено повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемофарм" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Тетерів", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - товариства з обмеженою відповідальністю "Фармпідприємство Ріоон", та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, Головного управління ДФС у Київській області в особі слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області, про стягнення грошових коштів у сумі 830883,84 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Гемофарм" подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 27.02.2019.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 10.06.2019 рішення Господарського суду Київської області від 27.02.2019 у справі №911/2362/18 залишив без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Гемофарм" подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 27.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2019.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 28.10.2019 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гемофарм" задовольнив частково, рішення Господарського суду Київської області від 27.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 у справі №911/2362/18 скасував, а справу № 911/2362/18 передав на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями №2446/18 від 04.11.2019 справу № 911/2362/18 передано до розгляду судді Черногузу А.Ф.

Ухвалою від 14.11.2019 суддя Черногуз А.Ф. прийняв справу № 911/2362/18 до свого провадження, призначив проведення підготовчого судового засідання на 09.12.2019, а також, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов.

06.12.2019 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Тетерів" надійшов відзив.

06.12.2019 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемофарм" надійшли пояснення.

У підготовчому судовому засіданні 09.12.2019 судом встановлено, що між сторонами ведуться перемовини щодо укладення мирової угоди. У зв`язку з цим, суд в порядку ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні до 23.12.2019.

23.12.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче Об`єднання "Тетерів" надійшла заява б/н від 23.12.2019 про доручення доказів до матеріалів справи.

У підготовчому судовому засіданні 23.12.2019 суд з метою додержання процесуальних строків, відповідно до ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів. Поряд з тим, судом оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 20.01.2020.

У підготовчому судовому засіданні 20.01.2020 судом в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.02.2020.

У судовому засіданні 04.02.2020 судом відкрито судове засідання з розгляду справи по суті, заслухано представників сторін та оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 18.02.2020. Перерва оголошена на стадії судових дебатів.

17.02.2020 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемофарм" надійшла письмова промова в судових дебатах.

У судовому засіданні 18.02.2020 позивач повністю підтримував позовні вимоги, відповідач проти позову заперечував.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

05.01.2017 ТОВ "Гемофарм" (далі - замовник), ТОВ "ВО "Тетерів" (далі - виробник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київське регіональне фармпідприємство" (далі - заявник) укладено Договір від 05.01.2017, за умовами якого виробник зобов`язався виготовити та відвантажити замовнику продукцію, а замовник зобов`язався її прийняти та оплатити (підпункти 2.1 та 2.2 пункту 2 Договору від 05.01.2017).

Предметом договору є виготовлення "продукції" - лікарських засобів у формах та під торгівельними назвами, визначеними у відповідності до додатку А (підпункт 1.4 пункту 1 Договору від 05.01.2017).

Документацією Договору про виробництво визначаються документи та інформація, призначена для виробництва продукції та інша інформація, яка може бути необхідною сторонам в процесі виробництва (підпункт 1.5 пункту 1 Договору від 05.01.2017).

Згідно з додатком А до Договору від 05.01.2017 продукцією є розчин оральний "Вігор-Санто" по 100 мл у флаконах згідно з РП та Методами контролю якості (далі - МК якості) № UA/15304/01/01, наказ МОЗ України від 07.07.2016 № 685 - постачається включно для ТОВ "Гемофарм".

Виробництво продукції здійснюється виключно на виробничих об`єктах відповідача з використанням його сировинних, трудових, енергетичних та технічних ресурсів (підпункт 3.1 пункту 3 Договору від 05.01.2017).

На момент укладення цього договору виробник має всі ліцензії та дозволи, необхідні для виробництва продукції та повинен надавати їх, починаючи з моменту його укладення. Копії дозвільних документів необхідно направляти ТОВ "Гемофарм" (підпункт 3.2 пункту 3 Договору від 05.01.2017).

Виробник зобов`язується забезпечити дотримання вимог належної виробничої практики України (далі - НВП України, підпункт 3.3 пункту 3 Договору від 05.01.2017).

Виробництво продукції здійснюється на підставі письмових замовлень замовника, погоджених з виробником (підпункт 3.8 пункту 3 Договору від 05.01.2017).

Зобов`язання виробника щодо поставки товару від виробника до замовника вважається виконаним з моменту його завантаження в транспорт замовника та надання замовнику сертифіката відповідності та товарно-транспортної накладної. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється на складі відповідача за адресою: 07200, Київська область, Іванківський р-н, смт. Іванків, вул. Фрунзе, 49, у відповідності до товарно-транспортних накладних та документів, що підтверджують якість продукції, з дотриманням правил, передбачених діючим законодавством України (підпункти 5.4, 5.6 пункту 5 Договору від 05.01.2017).

Якість продукції у відповідності до умов цього Договору повинна відповідати вимогам, наведеним в документації та підтверджуватися сертифікатом якості виробника (підпункт 6.1 пункту 6 Договору від 05.01.2017).

Кожна вироблена партія продукції, а також готова продукція підлягає всім процедурам контролю якості, які вимагаються згідно документації під час виробничого процесу (підпункт 6.2 пункту 6 Договору від 05.01.2017);

Сировина повинна мати сертифікати якості, видані її виробниками. Виробник повинен проводити вхідний контроль отриманої сировини у відповідності до документації (підпункту 6.3 пункту 6 Договору від 05.01.2017);

Замовник зобов`язаний забезпечити проведення вхідного контролю якості продукції та призначити уповноважену особу з якості. Уповноважена особа замовника зобов`язана проводити перевірку продукції, яка надходить до замовника та супроводжувальних документів (в т.ч. сертифікатів якості, виданих виробником), здійснювати оформлення результатів вхідного контролю якості продукції та виконувати інші обов`язки, визначені діючим законодавством України (підпункт 6.6 пункту 6 Договору від 05.01.2017). Всі питання, пов`язані з якістю продукції, які виникли під час приймання продукції на склад замовника або під час оптової та роздрібної реалізації вирішуються уповноваженими особами з якості виробника та замовника у відповідності з умовами цього договору (підпункт 6.7 пункту 6 Договору від 05.01.2017);

Рекламації можуть бути заявлені замовником щодо: а) кількості товару - у випадку невідповідності його кількості вказаному в ТТН, протягом 3 (трьох) днів з дня отримання товару замовником. Рекламації щодо внутрішньо товарної кількості приймаються протягом строку реалізації товару зі складу замовника; б) якості товару - у випадку невідповідності його якості, обумовленої в підпункті 6.1 пункту 6 цього договору, при бракуванні товару на етапі відбору зразків для вхідної сертифікації якості; рекламації приймаються протягом 30 (тридцяти) днів з моменту переходу права власності на товар замовнику. У випадку бракування товару на етапі вільного обігу, рекламації заявляються протягом терміну придатності товару, вказаного в сертифікаті якості, за умови обов`язкового дотримання власником товару умов зберігання та транспортування згідно вимог нормативної документації.

Рекламація з доданими до неї документами, що підтверджують її обґрунтованість, повинна бути передана виробнику в письмовій формі. Рекламації щодо якості та кількості повинні підтверджуватися актом експертизи, крім того, рекламації щодо якості - підтверджуються акредитованим органом (лабораторією) з контролю якості лікарських засобів (підпункт 6.8 пункту 6 Договору від 05.01.2017).

Виробник зобов`язаний протягом 30 (тридцяти) днів з дати отримання претензії розглянути її та надати відповідь по суті претензії. У випадку повної або часткової згоди виробника з вимогами замовника, виробник зазначає у відповіді на претензію спосіб її задоволення замовнику (підпункт 6.9 пункту 6 Договору від 05.01.2017).

У випадку обґрунтованості претензії щодо якості, замовник або повертає забракований товар виробнику за його рахунок або утилізує його на своїй території, за обов`язкової присутності представника виробника, що додатково погоджується сторонами в додатковій угоді (підпункт 6.11 пункту 6 Договору від 05.01.2017).

Виробник зобов`язується передавати замовнику та заявнику всю документацію відносно впровадження технологічного процесу для виробництва продукції, яка підтверджує, що всі стадії виробничого процесу дотримані згідно переданої позивачем документації та НВП (підпункт 7.7 пункту 7 Договору №1 від 05.01.2017).

Замовник зобов`язується здійснювати 100% передоплату вартості продукції виробнику не пізніше ніж за 15 (п`ятнадцять) календарних днів до початку виробництва, шляхом переводу грошових коштів з поточного банківського рахунку замовника на поточний банківський рахунок виробника (підпункт 8.5 пункту 8 Договору від 05.01.2017).

Позивач перерахував відповідачу передоплату на суму 990734,40 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, а відповідач передав позивачу 141504 флакони на загальну суму 973547,52 грн., про що свідчить видаткова накладна від 24.04.2017 № 15.

24.04.2017 ТОВ "Гемофарм" (далі - поклажодавець), ТОВ "ВО "Тетерів" (далі - зберігач) укладено Договір від 24.04.2017 № 04/2017-1 відповідального зберігання ТМЦ (далі - Договір від 24.04.2017), за умовами якого поклажодавець передавав на відповідальне зберігання зберігачу лікарські засоби, а зберігач зобов`язався майно прийняти та забезпечити всі умови для його зберігання

За умовами Договору від 24.04.2017 право власності на майно, передане на відповідальне зберігання, не переходить до зберігача (пункт 2 Договору від 24.04.2017).

Найменування, одиниця виміру, загальна кількість майна, ціна за одиницю майна (асортимент, номенклатура), визначаються в акті приймання-передачі майна на відповідальне зберігання, що є невід`ємним додатком до цього договору (пункт 3 Договору від 24.04.2017).

Поклажодавець гарантує, що майно належить йому на праві власності, не перебуває під забороною, відчуженням, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язання перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і Державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України (пункт 4 Договору від 24.04.2017).

Початком зберігання є 24.04.2017, а закінченням строку зберігання - 31.12.2017 (пункти 6, 7 Договору від 24.04.2017);

24.04.2017 позивач передав, а відповідач прийняв на відповідальне зберігання 131136 флаконів орального розчину "Вігор-Санто" на загальну суму 902215,68 грн.

30.05.2017 відповідач повернув позивачу товар з відповідального зберігання в кількості 10 368 флаконів на загальну суму 71331,84 грн.

15.08.2017 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва, в рамках кримінального провадження № 4201611000000566 накладено арешт на 120768 флаконів лікарського розчину "Вігор-Санто", які знаходилися на відповідальному зберіганні у відповідача, а 14.09.2017 ці флакони вилучені СБУ в місті Києві та Київській області.

27.04.2018 позивачу стало відомо, що 03.10.2017 Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками прийнято розпорядження № 6602-1/2.0/171-17, яким заборонені реалізація, зберігання та застосування лікарського засобу "Вігор-Санто", розчин оральний по 100 мл у флаконах, серії 0010317, виробництва ТОВ "ВО "Тетерів", Україна (реєстраційне посвідчення №/15304/01/01), за обставин порушення вимог реєстраційного досьє, згідно з яким розмір серії становив 10000 флаконів, а фактично мало місце виготовлення 141504 флаконів.

11.06.2018 та 12.07.2018 позивач направив відповідачу претензії № 68 та № 79 з вимогами повернути грошові кошти, сплачені за товар.

20.08.2017, відповідно до відповіді на претензію від 11.06.2018 № 68, відповідач відмовив у задоволенні претензії позивача, що й стало підставою для звернення останнього з даним позовом до суду.

Під час вирішення питання щодо направлення справи № 911/2362/18 на новий розгляд Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 28.10.2019 зауважив, що при зверненні з позовом до суду у даній справі позивач просив суд стягнути з відповідача 830883,84 грн. та зазначав про те, що такий позов - про стягнення заборгованості, з посиланням як на умови договору про виробництво за контрактом та постачання лікарських засобів, так і договору відповідального зберігання ТМЦ, які укладені сторонами спору.

Проте, відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій досліджували питання дотримання відповідачем умов Договору від 05.01.2017 щодо якості виготовленого та поставленого позивачу товару (у подальшому переданого відповідачу на зберігання за Договором від 24.04.2017), не з`ясувавши підстави позову, які визначаються саме позивачем, а також, не встановивши суть спірних правовідносин, з якими пов`язана така заборгованість.

Зазначене унеможливило встановлення фактичних обстави, які мають значення для справи, з урахуванням предмета та підстави позову, з яким позивач звернувся до суду

Отже, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вирішено, що під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене у постанові від 28.10.2019, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, з огляду на предмет та підстави пред`явленого позивачем позову, прав і обов`язків сторін, і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 673 Цивільного Кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Згідно ч. 2 ст. 678 Цивільного Кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб`єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.

Як вбачається з ч. 1 ст. 942, ч. 1 ст. 949 та ст. 948 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Поклажодавець зобов`язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Відповідно до п. 6.1 Договору, якість продукції, у відповідності до умов цього договору, повинна відповідати вимогам, наведеним в Документації та підтверджуватися сертифікатом якості виробника.

Відтак, судом встановлено, що відповідно до видаткової накладної №15 від 24.04.2017 (наявна в матеріалах справи) Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Тетерів" відповідно до умов договору, передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Гемофарм" лікарський засіб "Вігор-Санто" у кількості 141504 флакони (100 мл) на суму 973547,52 грн (ціна за один флакон становить 6,88 грн з ПДВ відповідно до протоколу погодження договірної ціни).

Відповідно до акту приймання-передачі майна, на відповідальне зберігання від 24.04.2017 (міститься в матеріалах справи) відповідачу передано на зберігання 131136 флаконів лікарськогозасібу "Вігор-Санто" на загальну суму 902215,68 грн з ПДВ.

Водночас, згідно акту повернення майна №1 від 30.05.2017 (наявний в матеріалах справи) Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Тетерів" повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Гемофарм" лікарський засіб "Вігор-Санто" у кількості 10368 флаконів на загальну суму 71331,84 грн.

Відтак, неповернутим, але оплаченим позивачем на зберіганні у відповідача, залишився товар (лікарський засіб "Вігор-Санто") у кількості 120768 флаконів на загальну суму 830883,84 грн (120768 * 6,88). Крім того, вказані обставини підтверджуються судовим рішенням, що набрало законної сили №911/2263/18.

Щодо якості виробленого відповідачем товару, суд зазначає наступне.

Документація - це документи та інформація, призначені для виробництва продукції, та інша інформація, яка може бути необхідною сторонам в процесі виробництва (п. 1.5 Договору).

Відповідно до п. 34 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року №929, ліцензіат зобов`язаний здійснювати виробництво лікарських засобів таким чином, щоб забезпечити відповідність лікарських засобів їх призначенню, вимогам нормативних (аналітичних, технічних, технологічних) документів, реєстраційного досьє або досьє досліджуваного лікарського засобу для клінічних випробувань або специфікацій, затверджених МОЗ, та виключити ризик для пацієнтів, пов`язаний із недостатньою безпекою, якістю чи ефективністю лікарських засобів.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про лікарські засоби", посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, в межах компетенції, визначеної законодавством, мають право, зокрема, приймати в установленому порядку рішення про вилучення з обігу та заборону (зупинення) виробництва, реалізації та застосування лікарських засобів, що не відповідають вимогам, визначеним нормативно-правовими актами та нормативними документами; забороняти зберігання, реалізацію та використання лікарських засобів, і кість яких не відповідає встановленим вимогам.

Відтак, з наведеного вбачається, що під час виробництва лікарських засобів відповідач повинен дотримуватись вимог нормативних (аналітичних, технічних, технологічних) документів, затверджених МОЗ, щоб забезпечити відповідність лікарських засобів їх призначенню. До таких документів належить реєстраційне досьє.

Водночас, як вже зазначалось вище, розпорядженням Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками №6602-1/2.0/171-17 від 03.10.2017 року на підставі встановлення факту виробництва ТОВ "Виробниче об`єднання "Тетерів" лікарського засобу "Вігор-Санто", розчин оральний по 100 мл. у флаконах, серії 0010317 у розмірі 141504 флаконів (сертифікат якості №3/2017 від 24.04.2017) у порушення вимог реєстраційного досьє, за яким розмір серії становить 10000 флаконів (лист МОЗ України від 02.10.2017 № 18.1-04/2800) заборонено реалізацію, зберігання та застосування лікарського засобу "Вігор-Санто", розчин оральний по 100 мл. у флаконах, серії 0010317, виробництва ТОВ "Виробниче об`єднання "Тетерів", Україна (реєстраційне посвідчення №UA/15304/01/01).

При цьому, суб`єктам господарювання, які здійснюють реалізацію, зберігання та застосування лікарських засобів, розпоряджено невідкладно після одержання даного розпорядження перевірити наявність лікарського засобу "Вігор-Санто", розчин оральний по 100 мл. у флаконах, серії 0010317, виробництва ТОВ "Виробниче об`єднання "Тетерів", Україна. При виявленні зразків цього лікарського засобу вжити заходи щодо вилучення з обігу шляхом повернення постачальнику (виробнику) та/або знищення.

Підставою для заборони реалізації, зберігання та застосування лікарського засобу згідно даного розпорядження є порушення виробником (ТОВ Виробниче об`єднання Тетерів ) вимог п.п. 3.2.4 п. 3.1. розділу ІІІ Порядку в частині порушення вимог реєстраційного досьє.

Відтак, оскільки підставою для прийняття Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками розпорядження №6602-1/2.0/171-17 від 03.10.2017 року є порушення виробником ТОВ "Виробниче об`єднання "Тетерів" вимог реєстраційного досьє, вказане свідчить про те, що якість лікарського засобу "Вігор-Санто" не відповідає вимогам чинного законодавства та п. 6.1 Договору про виробництво.

Крім того, вказане розпорядження Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками є не скасованим та таким, що підлягає обов`язковому виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справі №911/2263/18.

Отже, на підставі викладеного, суд доходить висновків про те, що сам по собі факт невиконання відповідачем умов договору щодо виготовлення якісного, сертифікованого (з додержанням всіх визначених рекомендаційним досьє умов) товару, призвело до порушення умов договору №05/2017-1 від 05.02.2017 та призвело до негативних наслідків для позивача.

Відповідно до приписів ст. 678 Цивільного кодексу України, які процитовано вище, вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання з передання неякісного товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати заміни товару від продавця, або вимагати сплаченої за товар грошової суми.

Між тим, суд констатує, що позивач у даній ситуації не зобов`язаний доводити обставини, які призвели до виробництва неякісного товару або доводити фактичну неналежну якість самого товару, позаяк, є чинне розпорядження відповідного державного органу, яке вказує на пряме недотримання відповідачем вимог п. 6.1 Договору №05/2017-1 від 05.02.2017, що в свою чергу вже покладає обов`язок на виробника спростувати вказані в розпорядженні Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками відомості, які призводять до негативних наслідків для покупця (замовника).

Водночас доказів того, що відповідач вжив всіх необхідних заходів щодо оскарження розпорядження Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками відповідач суду не надав, так само і не надав доказів того, що вжив всіх необхідних заходів для дотримання обов`язків, покладених на нього договором зберігання.

Відтак, на підставі викладеного та в силу положень п. 1 ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми у розмірі 830883,84 грн, яка є вартістю продукції виробленої відповідачем без дотримання умов погоджених сторонами в договорі №05/2017-1 від 05.02.2017 та з порушенням вимог реєстраційного досьє лікарського засобу "Вігор-Санто" (що також встановлено рішенням Господарського суду Київської області у справі №911/2263/18), є обґрунтованою, відповідачем не спростованою та такою, що підлягає задоволенню.

На виконання вимог, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, судом перевірено та встановлено, що вимоги позивача не ґрунтуються на правовідносинах, що випливають з договору зберігання, позаяк в позовній заяві останній обґрунтовує свої вимоги порушенням відповідачем умов виробництва продукції визначених у реєстраційному досьє, а саме, щодо розміру партії продукції, яка може бути вироблена з певної кількості сировини, що і стало підставою вилучення вказаної продукції з обігу та неможливістю реалізації покупцем своїх легітимних очікувань щодо отримання прибутку від реалізації виробленого товару.

Щодо інших аргументів учасників справи, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обгрнутовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України» , рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання Тетерів (07200, Київська обл., Іванківський район, смт. Іванків, вул. Заводська, буд. 49, код ЄДРПОУ 32783473) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гемофарм (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Кургузова, буд. 2, кв. 2, код ЄДРПОУ 39234486) 830883,84 грн та 12463,27 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення складено та підписано 28.02.2020.

Суддя А.Ф. Черногуз