Рішення

від 12.02.2020 по справі 520/12020/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2020 р. справа № 520/12020/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Блудової А.І.,

представника позивача - Чехова Д.А.,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" (просп. Гагаріна, буд. 98, оф. 313, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 38383324) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області від 26.06.2019 №00001251411 та №00001241411.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" жодного порушення податкового законодавства не допускало, у зв`язку з чим позивач вважає, що прийняті відповідачем повідомлення-рішення від 26.06.2019 №00001251411 та №00001241411 прийняті з порушенням норм чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Відзив відповідача на позовну заяву позивача судом повернуто без розгляду протокольною ухвалою суду від 22.01.2020 у зв`язку з недотриманням вимог ст.162 КАС України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судове засідання не прибув.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з приписами п.1 ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 30.05.2019 ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП отримало акт Про результати позапланової документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПИ (код ЄДРПОУ 38383324) з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ ДЕРУЕНТ (код за ЄДРПОУ 39871251) за червень 2016 року, ТОВ НВП Полі-Пласт (код за ЄДРПОУ 40476250) та ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (код за ЄДРПОУ 41077038) та за квітень 2017 року, ТОВ КОМПАНІЯ СОНЯЧНА ЗЕМЛЯ (код за ЄДРПОУ 41442332) та ТОВ Еско ККД (код за ЄДРПОУ 40102314) за вересень 2017 року, ТОВ ТЕХНОПРОМ ТОРГ (код за ЄДРПОУ 41379947) за жовтень 2017 року, ТОВ Протек Агро Груп (код за ЄДРПОУ 41324751) за січень 2018 року, ТОВ Слім Груп (код за ЄДРПОУ 41987498) за листопад 2018 року від 20.05.2019 №1715/20-40-14-11-10/38383324.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП не погодилось з його висновками та надало заперечення на акт перевірки та їх документальне підтвердження.

16 липня 2019 року позивачем отримано лист Про розгляд заперечень на акт та податкові повідомлення-рішення №00001251411 про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду усього в сумі 26886,00 грн та №00001241411 про збільшення грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 320749,00 грн та штрафними санкціями 80187,25 грн від 26.06.2019 року. Вказані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту від 20.05.2019 року №1715/20-40-14-11-10/38383324.

Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем встановлено порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст.198, п. 201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненнями внаслідок чого завищено податковий кредит на суму ПДВ 347635,00 грн, в т.ч. в червні 2016 року у сумі 73048,00 грн, в квітні 2017 року у сумі 42504,00 грн, в вересні 2017 року у сумі 77000,00 грн, в жовтні 2017 року у сумі 60000,00 грн, в лютому 2018 року у сумі 15000,00 грн, в листопаді 2018 року у сумі 80083,00 грн, що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати на суму ПДВ 320749,00 грн, в т.ч. в червні 2016 року у сумі 73048,00 грн, в квітні 2017 року у сумі 42504,00 грн, в вересні 2017 року у сумі 77000,00 грн, в жовтні 2017 року у сумі 33755,00 грн, в лютому 2018 року у сумі 14359,00 грн, в листопаді 2018 року у сумі 80083,00 грн та до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму ПДВ 26886,00 грн, в жовтні 2017 року у сумі 26245,00 грн, в лютому 2018 року у сумі 641,00 грн.

Відповідно до статті 56.3 ПК України підприємство надало скаргу до ДФС України на отримані податкові повідомлення-рішення.

31 жовтня 2019 року до позивача надійшло рішення про результати розгляду скарги, яким в задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до положень ст. 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Стаття 110 Податкового кодексу України встановлює, що платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, відповідальність за порушення норм Податкового законодавства наступає у разі вчинення платником податків протиправних дій.

Судом встановлено, що позивач мав взаємовідносини з підприємствами в рамках укладених господарських договорів, зокрема з ТОВ ДЕРУЕНТ (код за ЄДРПОУ 39871251) у червні 2016 року, ТОВ НВП Полі-Пласт (код за ЄДРПОУ 40476250) та ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (код за ЄДРПОУ 41077038) та у квітні 2017 року, ТОВ КОМПАНІЯ СОНЯЧНА ЗЕМЛЯ (код за ЄДРПОУ 41442332) та ТОВ Еско ККД (код за ЄДРПОУ 40102314) у вересні 2017 року, ТОВ ТЕХНОПРОМ ТОРГ (код за ЄДРПОУ 41379947) у жовтні 2017 року, ТОВ Протек Агро Груп (код за ЄДРПОУ 41324751) у січні 2018 року, ТОВ Слім Груп (код за ЄДРПОУ 41987498).

Судом встановлено, що взаємовідносини між ТОВ "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" та ТОВ "Деруент" відбувалися на підставі договору про надання послуг №31 від 16.05.2016, на підставі договору поставки №01/06 від 01.06.2016 та на підставі договору про надання послуг №01/06-1 від 01.06.2016.

ТОВ ДЕРУЕНТ виписано (оформлено) на адресу ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП видаткові накладні №9 від 10.06.2016, №8 від 10.06.2016, №10 від 11.06.2016, № 168 від 29.06.2016, № 167 від 29.06.2016, № 169 від 29.06.2016, № 210 від 30.06.2016, а також податкові накладні №9 від 10.06.2016, №8 від 10.06.2016, №10 від 11.06.2016, № 168 від 29.06.2016, № 167 від 29.06.2016, № 169 від 29.06.2016, № 210 від 30.06.2016.

Розрахунки між ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП та ТОВ ДЕРУЕНТ проводились у безготівковій формі. ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП перерахувало грошові кошти всього на суму 438288,84 грн, в т.ч. ПДВ 73048,14 грн за пдатіжними дорученнями: №468 від 15.06.2016 на суму 31700,00 грн, у тому числі ПДВ 5283,33 грн; №469 від 16.06.2016 на суму 78000,00 грн, у тому числі ПДВ 13000,00 грн; №474 від 17.06.2016 на суму 13300,00 грн, у тому числі ПДВ 2216,67 грн; №475 від 17.06.2016 на суму 37332,00 грн, у тому числі ПДВ 6222,00 грн; №476 від 17.06.2016 на суму 9368,00 грн, у тому числі ПДВ 1561,33 грн; № 482 від 21.06.2016 на суму 25768,00 грн, у тому числі ПДВ 4294,67 грн; № 483 від 21.06.2016 на суму 34232,00 грн, у тому числі ПДВ 5705,33 грн; № 485 від 22.06.2016 на суму 3100,00 грн, у тому числі ПДВ 516,67 грн; № 526 від 04.07.2016 на суму 62000,00 грн, у тому числі ПДВ 10333,33 грн; №527 від 04.07.2016 на суму 16068,00 грн, у тому числі ПДВ 2678,00 грн; №528 від 04.07.2016 на суму 4567,68 грн, у тому числі ПДВ 761,28 грн; №529 від 04.07.2016 на суму 4853,16 грн, утому числі ПДВ 808,86 грн; №530 від 05.07.2016 на суму 58000,00 грн, у тому числі ПДВ 9666,67 грн.

Позивачем до перевірки надано транспортні накладні щодо транспортування товару від ТОВ "Деруент" № 9/1 від 10.06.2016, № 9/2 від 10.06.2016, №10/1 від 11.06.2016, №10/2 від 11.06.2016, №11/1 від 12.06.2016, №11/2 від 12.06.2016.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ НВП ПОЛІ-ПЛАСТ відбувались взаємовідносини на підставі договору про надання послуг №34 від 01.04.2017, на загальну суму 81480,00 грн, у тому числі ПДВ 13580,00 грн.

ТОВ НВП ПОЛІ-ПЛАСТ було виписано (оформлено) на адресу ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП видаткові накладні ОУ-0403/03 від 03.04.2017, ОУ-0404/05 від 04.04.2017.

Розрахунки між ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП та ТОВ НВП ПОЛІ-ПЛАСТ проводились у безготівковій формі. ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП перерахувало грошові кошти за платіжними дорученнями: №701 від 28.04.2017 на суму 34316,00 грн, у тому числі ПДВ 5719,33 грн.

До перевірки надано акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.05.2017 між ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП та ТОВ НВП ПОЛІ-ПЛАСТ за договором №34 від 01.04.2017, згідно якого сальдо кінцеве за даними ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП складає Кт 47164,00 грн.

Позивачем надано Договір відступлення права вимоги №15 від 03.05.2017, укладений між ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП (Боржник), ТОВ НВП ПОЛІ-ПЛАСТ (Первісний кредитор) та ТОВ ПЕРША ІННІЦІАТИВНА ГРУПА (Новий кредитор)

ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП було перераховано в адресу ТОВ ПЕРША ІННІЦІАТИВНА ГРУПА грошові кошти за платіжними дорученнями: №1014 від 11.05.2017 на суму 47164,00 грн, у тому числі ПДВ 7860,67 грн.

Згідно із наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 по контрагенту ТОВ НВП ПОЛІ-ПЛАСТ за квітень - травень 2017 року сальдо на початок періоду - 0 грн, обороти по Дебету - 81480,00 грн, обороти по Кредиту - 81480,00 грн, сальдо на кінець періоду - 0,0 грн.

По взаємовідносинам з ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС судом встановлено, що взаємовідносини між підприємствами відбувалися на підставі договору поставки №35 від 01.04.2017.

ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС було виписано (оформлено) на адресу ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП видаткові накладні РН-0404/06 від 04.04.2017, РН-0405/06 від 05.04.2017, РН-0424/19 від 24.04.2017.

Розрахунки між ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП та ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС проводились у безготівковій формі. ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП перерахувало такі грошові кошти: №700 від 28.04.2017 на суму 14684,00 грн, у тому числі ПДВ 2447,33 грн; №229 від 17.05.2017 на суму 13000,00 грн, у тому числі ПДВ 2166,67 грн; №296 від 30.05.2017 на суму 11000,00 грн, у тому числі ПДВ 1833,33 грн; № 422 від 26.06.2017 на суму 10000,00 грн, у тому числі ПДВ 1666,67 грн; №694 від 12.04.2017 на суму 49000,00 грн, у тому числі ПДВ 8166,67 грн (листом №12/4 від 12.04.2017 ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП змінено призначення платежу на адресу ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС сплата по договору поставки №35 від 01.04.2017 за відходи резино-технічних виробів .

До перевірки було надано акт звірки взаєморозрахунків станом на 22.05.2017 між ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПИ та ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС , згідно якого сальдо кінцеве за даними ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП складає Кт 96860,00 грн.

Також надано Договір відступлення права вимоги №16 від 12.06.2017, укладений між ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП (Боржник), ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (Первісний кредитор) та ТОВ ПЕРША ІННІЦІАТИВНА ГРУПА (Новий кредитор).

ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП було перераховано в адресу ТОВ ПЕРША ІННІЦІАТИВНА ГРУПА грошові кошти за платіжними дорученнями: №352 від 12.06.2017 на суму 15000,00 грн, у тому числі ПДВ 2500,00 грн, №549 від 07.08.2017 на суму 13000,00 грн, у тому числі ПДВ 2166,67 грн.

Позивачем надано до перевірки Договір відступлення права вимоги №15 від 20.09.2017, укладений між ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП (Боржник), ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (Первісний кредитор) та ТОВ ШАІЛД ГОЛД (Новий кредитор).

ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП було перераховано в адресу ТОВ ШАІЛД ГОЛД такі грошові кошти: №719 від 20.09.2017 на суму 6000,00 грн, у тому числі ПДВ 1000,00 грн, №750 від 29.09.2017 на суму 4000,00 грн, у тому числі ПДВ 1000,00 грн.

Згідно наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 по контрагенту ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС - за квітень 2017 року (Договори відходи РТВ) сальдо на початок періоду - 0 грн, обороти по Дебету - 63684,00 грн, обороти по Кредиту - 63684,00 грн, сальдо на кінець періоду - 0,0 грн, за 24.04.2017 - 30.09.2017 (Договори легкі неочищені масла) сальдо на початок періоду - 0,0 грн, обороти по Дебету - 72000,00 грн, обороти по Кредиту - 109860,00 грн, сальдо на кінець періоду - Кт 37680,00 грн.

Згідно наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості по рахунку 201 за 2 квартал 2017 року (по номенклатурі відходи резино-технічних виробів) сальдо на початок періоду - 0 грн, обороти по Дебету - 53122,62 грн, обороти по Кредиту - 53122,62 грн, сальдо на кінець періоду - 0,0 грн.

Згідно наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості по рахунку 26 за 24.04.2017-22.05.2017 (по номенклатурі Неочищені легкі масла, продукт переробки вуглеводневомісткихвідходів) сальдо на початок періоду - Дт 11,650, обороти по дебету - 17,480 грн, обороти по Кредиту - 23,000 грн, сальдо на кінець періоду - 6,130 грн.

Також до перевірки надано товарно-транспортну накладну щодо транспортування товару (відходи резино- технічних виробів) від ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС від 24.04.2017 №М29.

По взаємовідносинам з ТОВ ЕСКО ККД судом встановлено, що до перевірки надано наступні документи:

- Рахунок на оплату №210 від 30.09.2017 (транспортні послуги) на суму 72000,00 грн, в т.ч. ПДВ 12000,00 грн;

- Акт надання послуг №1062 від 30.09.2017 (транспортні послуги) на суму 72000,0грн., в т.ч. ПДВ 12000,00 грн;

ТОВ ЕСКО ККД виписано (оформлено) на адресу ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП податкова накладна № 31 від 30.09.2017 та видаткова накладна №1062 від 30.09.2017.

Розрахунки між ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПИ та ТОВ ЕСКО ККД проводились у безготівковій формі. ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПИ перерахувало грошові кошти за пдатіжним дорученням №826 від 18.10.2017 на суму 72000,00 грн, у тому числі ПДВ 12000,00 грн.

Згідно наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 по контрагенту ТОВ ЕСКО ККД за вересень 2017 року - жовтень 2017 року сальдо на початок періоду - 0,0 грн, обороти по Дебету - 72000,00 грн, обороти по Кредиту - 72000,00 грн, сальдо на кінець періоду - 0,0 грн.

Підприємством ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП до перевірки надано товарно-транспортні накладні з ЕСКО ККД , а саме:від 04.09.2017 №Б115, від 04.09.2017 №Б116, від 05.09.2017 №Б117, від 05.09.2017 №Б118, від 06.09.2017 №Б119, від 06.09.2017 №Б120, від 07.09.2017 №Б 121,від 07.09.2017 №Б122, від 08.09.2017 №Б123, від 10.09.2017 №Б124, від 11.09.2017 №Б126, від 13.09.2017 №Б127, від 16.09.2017 №Б 128, від 16.09.2017 №Б129, від 17.09.2017 №Б130, від 17.09.2017 №Б131, від 18.09.2017 №Б132, від 18.09.2017 №Б133, від 22.09.2017 №Б134, від 24.09.2017 №Б135, від 24.09.2017 №Б136, від 29.09.2017 №Б137, від 29.09.2017 №Б138.

По взаємовідносинам позивача з ТОВ КОМПАНІЯ СОНЯЧНА ЗЕМЛЯ судом встановлено, що взаємовідносини між підприємствами відбувалися на підставі договору про надання послуг №170 від 01.09.2017.

ТОВ КОМПАНІЯ СОНЯЧНА ЗЕМЛЯ було виписано (оформлено) на адресу ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП податкові накладні №№ 345, 346 від 29.07.2017 та видаткові накладні №№ 345, 346 від 29.07.2017.

Розрахунки між ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП та ТОВ КОМПАНІЯ СОНЯЧНА ЗЕМЛЯ проводились у безготівковій формі. ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП перерахувало грошові кошти за платіжними дорученнями №759 від 02.10.2017 на суму 60000,00 грн, у тому числі ПДВ 10000,00 грн; №767 від 03.10.2017 на суму 48000,00 грн, у тому числі ПДВ 80000,00 грн; №768 від 04.10.2017 на суму 100000,00 грн, у тому числі ПДВ 16666,67 грн. №776 від 05.10.2017 на суму 41000,00 грн, у тому числі ПДВ 6833,33 грн; №788 від 08.10.2017 на суму 49000,00 грн, у тому числі ПДВ 8166,67 грн; №792 від 12.10.2017 на суму 21000,00 грн, у тому числі ПДВ 3500,00 грн, №825 від 18.10.2017 на суму 71000,00 грн, у тому числі ПДВ 11833,33 грн.

Згідно наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 по контрагенту ТОВ КОМПАНІЯ СОНЯЧНА ЗЕМЛЯ за вересень 2017 - жовтень 2017 сальдо на початок періоду - 0 грн, обороти по Дебету - 390000,00 грн, обороти по Кредиту - 390000,00 грн, сальдо на кінець періоду - 0,0 грн.

По взаємовідносинам позивача з ТОВ ТЕХНОПРОМ ТОРГ судом встановлено, що взаємовідносини між підприємствами відбувалися на підставі договору про надання послуг №131 від 01.10.2017.

ТОВ ТЕХНОПРОМ ТОРГ було виписано (оформлено) на адресу ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП видаткові накладні №№ 81, 104 від 16.10.2017 та податкові накладні № № 81, 104 від 16.10.2017

Розрахунки між ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП та ТОВ ТЕХНОПРОМ ТОРГ проводились у безготівковій формі. ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП перерахувало грошові кошти за платіжними дорученнями №922 від 09.11.2017 на суму 8000,00 грн, у тому числі ПДВ 1333,33 грн; №1000 від 01.12.2017 на суму 75000,00 грн, у тому числі ПДВ 12500,00 грн; №1046 від 12.12.2017 на суму 75000,00 грн, у тому числі ПДВ 12500,00 грн; №1139 від 10.01.2018 на суму 70000,00 грн, у тому числі ПДВ 11666,67 грн.

До перевірки надано акт звірки взаєморозрахунків станом за період: 4 квартал 2017 року між ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП та ТОВ ТЕХНОПРОМ ТОРГ за договором №131 від 01.10.2017 згідно якого сальдо кінцеве за даними ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП складає Кт 202000,00 грн. Взаємовідносини між підприємствами відбувалися на підставі договору про надання послуг №131 від 01.10.2017.

По взаємовідносинам позивача з ТОВ ПРОТЕК АГРО ГРУП судом встановлено, що взаємовідносини між підприємствами відбувалися на підставі договору про надання послуг №8 від 03.01.2018.

ТОВ ПРОТЕК АГРО ГРУП було виписано (оформлено) на адресу ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП видаткову накладну № 15 від 03.01.2018 та податкову накладну № 123 від 03.01.2018.

Згідно наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 по контрагенту ТОВ ПРОТЕК АГРО ГРУП" 2018 рік сальдо на початок періоду - 0 грн, обороти по Дебету - 0,0 грн, обороти по Кредиту - 99000,00 грн, сальдо на кінець періоду - Кт 90000,00 грн.

По взаємовідносинам позивача з ТОВ СЛІМ ГРУП судом встановлено, що взаємовідносини між підприємствами відбувалися на підставі договору про надання послуг з утилізації промислових відходів №119 від 01.11.2018.

ТОВ СЛІМ ГРУП було виписано (оформлено) на адресу ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПИ видаткові накладні № 61 від 19.11.2018, № 63 від 20.11.2018 та податкові накладні № 439 від 19.11.2018, № 296 від 20.11.2018.

Розрахунки між ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП та ТОВ СЛІМ ГРУП проводились у безготівковій формі. ТОВ ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП перерахувало грошові кошти за платіжними дорученнями №2271 від 03.01.2019 на суму 60000,00 грн, у тому числі ПДВ 10000,00 грн; №2297 від 11.01.2019 на суму 20480,00 грн, у тому числі ПДВ 3413,33 грн; №2308 від 17.01.2019 на суму 70000,00 грн, у тому числі ПДВ 11666,67 грн; №2394 від 18.02.2019 на суму 70000,00 грн, у тому числі ПДВ 11666,67 грн; №2403 від 20.02.2019 на суму 22520,00 грн, у тому числі ПДВ 3753,33 грн; №2404 від 20.02.2019 на суму 37480,00 грн, у тому числі ПДВ 6246,67 грн; №2416 від 22.02.2019 на суму 13219,00 грн, у тому числі ПДВ 2203,17 грн; №2425 від 25.02.2019 на суму 50000,00 грн, у тому числі ПДВ 8333,33 грн.

Згідно наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 по контрагенту ТОВ СЛІМ ГРУП : за листопад 2018 - лютий 2019 року по договору №119 від 01.11.2018 сальдо на початок періоду - 0 грн, обороти по Дебету - 243000,00 грн, обороти по Кредиту - 243000,00 грн, сальдо на кінець періоду - Кт 0 грн; - за листопад 2018 - лютий 2019 року по договору №120 від 01.11.2018 сальдо на початок періоду - 0 грн, обороти по Дебету - 100699,00 грн, обороти по Кредиту - 237500,00 грн, сальдо на кінець періоду - Кт 136801,00 грн - з листопада 2018 року по травень 2019 року.

Судом встановлено, що в бухгалтерському обліку товариства вказані господарські операції відображено належним чином - оплата товарів/послуг/необоротних активів.

Сторонами не заперечувалось, що податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, контрагентами задекларовано податкові зобов`язання.

Щодо тверджень відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, викладених в акті перевірки, суд зазначає наступне.

В акті перевірки вказано, що детальним візуальним вивченням встановлено, що деякі договори з наведеними вище контрагентами підписано від ТОВ ТСК Рисайклинггрупп ОСОБА_1 .

До перевірки ТОВ ТСК Рисайклинггрупп надавався наказ №12 від 02.04.2013 року та №В-5 від 01.04.2016 року, відповідно до якого ОСОБА_1 приймається на посаду з посадовими інструкціями серед яких є підписання договорів та генеральною довіреністю від 05.04.2014 року з тими самим повноваженнями. Додатково зазначені документи надано до заперечень на акт, проте у відповіді на заперечення їм не дано оцінки.

Щодо дефектів товарно-транспортних накладних, відсутності довіреностей, суд зазначає, що наявність та/або відсутність окремих документів, таких як товарно-транспортні накладні, а також помилки у оформленні документів не є безумовною підставою для висновків про відсутність господарської операції .

Окремі недоліки в оформленні первинних документів не спростовують наявність відповідних господарських операцій. Наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю. Правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року по справі № 826/7704/16 (адміністративне провадження № К/9901/38191/18) та від 17 квітня 2018 року по справі № 820/475/17 (адміністративне провадження № К/9901/4907/17).

Положення ст.4 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , якою встановлено превалювання сутності первинного документу над його формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, що підтверджується і усталеною судовою практикою.

Із наведеного можна дійти висновку про загальний підхід щодо превалювання сутності над формою, у зв`язку з чим суд вважає висновку контролюючого органу, викладені в акті перевірки, необґрунтованими.

Суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними (Постанови Верховного суду від 10 вересня 2018 року справа № 826/8016/13-а,адміністративне провадження № К/9901/4058/18, від 10 вересня 2018 року справа № 826/25442/15, адміністративне провадження № К/9901/24925/18, від 11 вересня 2018 року у справі № 810/2677/17, адміністративне провадження № К/9901/47242/18 та ін.).

Надані до перевірки первинні документи, що підтверджують господарські операції між товариствами, згідно даних акту перевірки, не мають будь-яких дефектів, що свідчили б про безтоварність таких операцій. Складені та зареєстровані податкові накладні відповідають вимогам законодавства.

В акті перервірки зазначено, що відсутня наявна інформація по підприємствам та покупцям щодо наявних трудових ресурсів, та можливості постачання та траспортування зазначених обсягів сільськогосподарської продукції. На підприємстві ТОВ "НВП "Полі-Пласт" кількість штатних працівників становить одну особу, а також відсутня інформація про додаткові навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортні послуги та інше, у зв`язку з чим вбачається неможливість виконання ТОВ "НВП"Полі-Пласт" господарських операцій наявними трудовими ресурсами. З приводу вказаного суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 у справі 804/4940/14 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу) Таких висновків дійшов Верховний Суд і в постанові від 30.01.2018 р. по справі № 2а/1770/3360/12, від 19 червня 2018 року у справі № 826/7704/16 (адміністративне провадження № К/9901/38191/18).

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3. встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані (зареєстровані) з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, підставою для включення платником податку - покупцем (отримувачем) товарів/послуг сум податку до складу податкового кредиту є:

- податкова накладна, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН;

- інші документи, визначені пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

Саме таку позицію викладено в листі ДФС України від 05.09.2016, № 15232/5/99-99-15-03-02-16 "Про розгляд звернення відносно порядку формування податкового кредиту по ПДВ".

Ця позиція підтверджена податковою консультацією ДФС від 02.10.2018 №4269/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, згідно з якою зареєстрована податкова накладна є для покупця товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Формування податкового кредиту та витрат підприємства обумовлено придбанням товарів, послуг з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності у платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, що підтверджується наданими до перевірки та долученими до матеріалів справи первинними документами

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Отже, фактичне здійснення господарської операції підтверджується наступним: 1) дією або подією; 2) зміною в структурі активів та зобов`язань або власному капіталі; 3) відомостями про господарську операцію; 4) економічним ефектом (приріст/збиток) у часі.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Згідно з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

Отже, допущені постачальником порушення вимог законодавства при творенні підприємства та веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідну відповідальність щодо нього та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику податку на додану вартість.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. (ст.2 КАСУ).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Захист прав суб`єктів господарювання є однією з найважливіших категорій права. Способами захисту прав суб`єктів господарювання є ті законодавчо закріплені заходи, за допомогою яких проводиться відновлення порушеного права. Здійснення такого захисту передбачає органічне поєднання конкретних способів, засобів і форм з активними, цілеспрямованими діями суб`єкта господарювання, права якого були порушені, перелік способів захисту прав суб`єктів господарювання не має вичерпного характеру, що допускає можливість захисту прав суб`єктів господарювання іншими способами, які передбачені законом.

Відповідно до положень ст. 5 КАСУ кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний позивачем спосіб.

Крім того, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 КАС є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставини кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 19 квітня 1993 року у справі "Краска проти Швейцарії" встановлено: "Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами".

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року N 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Також, норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

Така позиція висловлена в рішенні Верховного Суду України по справі №816/809/17.

Загальні положення ст. 61 Конституції України та спеціальні норми Податкового кодексу передбачають індивідуальну відповідальність особи за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

Європейський суд з прав людини у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо особи, яка допустила порушення. Ця обставина не є підставою для позбавлення іншого платника податку на додану вартість права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічний висновок Європейський суд з прав людини виклав у справі Інтерсплав проти України (заява №803/02) у рішенні від 09.01.2007 року: На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Отже, платник податків не має повноважень та обов`язку відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання контрагентом його обов`язків із складення та подання декларації з податку на додану вартість, обов`язку сплати податку, а також вчинення інших дій, пов`язаних з провадженням господарської діяльності контрагента.

Якщо податковий орган володіє інформацією про такі зловживання зі сторони певної юридичної особи, він може вжити необхідних заходів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання.

А тому дефектність та навіть фіктивність контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність останнього з протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність господарських операцій.

Щодо наявності кримінальних справ відносно ТОВ "Бансо Груп", суд зазначає, що позивач не мав взаємовідносин з цим контрагентом. Ці взаємовідносини не є предметом перевірки.

Так, статтею 16 Закону України Про інформацію податковою інформацією є сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Положеннями ст. 83 ПК України встановлено, що матеріалами, які є підставами для висновків під час проведення перевірок є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Порядок отримання податкової та іншої інформації встановлено ст. ст.72-73 ПК України та відповідною постановою КМУ.

Суд зазначає що відповідно до вимог ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

А функціями податкового органу, відповідно до положень ст. 61 ПК України є контроль правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Окрім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. Аналогічні висновки містяться і в постановах Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі № 21-421а11 та від 22 вересня 2015 року у справі № 810/5645/14 та в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 826/6280/13-а, адміністративне провадження № К/9901/2848/18, від 06 березня 2018 року у справі № 2а-9375/11/1370 (адміністративне провадження № К/9901/5919/18) та від 13 березня 2018 року у справі №826/13582/13-а (адміністративне провадження № К/9901/19905/18).

Окрім того, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень на даний час не має жодного вироку суду по контрагентам позивача.

Будь-яких інших даних, які б свідчили про порушення з боку позивача в акті перевірки відсутні.

Стосовно відсутності в базі даних ДФС відомостей відносно товариств по ланцюгу постачання слід зазначити, що в Україні діє принцип індивідуальної відповідальності особи. Статтею 61 Конституції України та практикою Європейського суду з прав людини регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників його податкової звітності та діями його контрагента та/або відповідних посадових осіб, а отже для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Окрім того, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними (Постанови Верховного суду від 10 вересня 2018 року справа № 826/8016/13-а,адміністративне провадження № К/9901/4058/18, від 10 вересня 2018 року справа № 826/25442/15, адміністративне провадження № К/9901/24925/18, від 11 вересня 2018 року у справі № 810/2677/17, адміністративне провадження № К/9901/47242/18 та ін.).

Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції у цілому (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року справа № 820/477/18, адміністративне провадження № К/9901/55969/18, від 11 вересня 2018 року справа № 815/6105/17, адміністративне провадження № К/9901/56987/18, від 11 вересня 2018 року справа №821/995/17, адміністративне провадження № К/9901/54216/18, від 11 вересня 2018 року справа № 823/2247/17, адміністративне провадження № К/9901/56440/18 тощо).

Верховний Суд в постанові від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17 (адміністративне провадження № К/9901/1349/170, зазначив, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. Більш того, стосовно підприємств по ланцюгу постачання .

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що порушення, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, у зв`язку з чим податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області від 26.06.2019 №00001251411 та №00001241411 підлягають скасуванню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" (просп. Гагаріна, буд. 98, оф. 313, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 38383324) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області від 26.06.2019 №00001251411 та №00001241411.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП" (просп. Гагаріна, буд. 98, оф. 313, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 38383324) суму витрат на оплату судового збору у розмірі 6417 (шість тисяч чотириста сімнадцять) грн 33 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 02 березня 2020 року.

Суддя О.Г. Котеньов