Рішення

від 07.08.2007 по справі 2/231

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/231

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.08.07 р.                                                                               Справа № 2/231                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачовій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Східенерго” м. Донецьк

до відповідача: Курахівський професійний ліцей м. Курахове

про стягнення заборгованості в сумі 310,29грн.

за участю

представників сторін:

від позивача:           Тодурова О.О. по дор.

від відповідача:       Бебко І.І. по дор.  

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Східенерго” звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Курахівського професійного ліцею м. Курахове про стягнення заборгованості в сумі 310,29грн. з яких 219грн. – сума основного боргу, 18,09грн. – 3% річних, 73,20грн. – індекс інфляції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 231203-7к13 від 23.12.2003р. про постачання питної води.

Відповідач  надав відзив на позовну заяву від 07.08.2007р. № 02-41/30720, де вказує, що позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд, ВСТАНОВИВ:

Відповідач Кураховський професійний ліцей відповідно до п. 1.4. Статуту створений згідно з наказом Міністерства освіти та науки України від 22.06.2004р. № 518 шляхом реорганізації Професійно-технічного училища № 129 м. Курахове. Ліцей є правонаступником професійно-технічного училища № 129 м. Курахове.  

23.12.2003р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Східенерго” (постачальник) та Професійно технічним училищем № 129 (споживач) укладено договір № 231203-7к13 на постачання питної води.

Згідно п. 1.1 договору Постачальник зобов'язується відпускати відповідно до ліцензії Донецької обласної державної адміністрації АА № 124903 від 19.07.2002р. питну воду Споживачу в відповідності з договором, а  Споживач прийняти питну воду, раціонально її використовувати та своєчасно здійснювати оплату відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 2.1.1., 2.1.2. договору Постачальник зобов'язується поставити із Структурної одиниці “Кураховська ТЕС” ТОВ “Східенерго” Споживачу питну воду в відповідності з ГОСТом 2874-82 в об'ємі 3400 м3 на рік.  Постачальник зобов'язується складати в відповідності з п. 2.3.1., 6.4.  проект акту про кількість спожитої питної води та в строк до 25 числа направляти його для оформлення та підписання Споживачу.

Споживач зобов'язаний здійснювати облік споживаної питної води в відповідності з п. 3.4. договору за контрольно-вимірювальними приборами встановлених на вводах або водомірних вузлах Споживача, власними силами та засобами, щомісячно до 23 числа письмово сповіщати Постачальника про показання приладів станом на 20 число щомісячно.  В строк до 29 числа кожного місяця передати Постачальнику підписаний та оформлений зі своєї сторони акт про кількість спожитої питної води, складений Постачальником (2.3.1, 2.3.8. договору).

Пунктом 3.2. договору встановлено, що ціна на відпускаєму Постачальником питну воду на момент підписання Договору складає 1,09 грн. за 1м3 з рахуванням ПДВ.

Згідно з п. 3.5. Споживач здійснює оплату вартості відпуску питної води в відповідний звітний період шляхом перерахування авансового платежу на розрахунковий рахунок Постачальника в строк до 5 числа поточного місяця в розмірі 100% вартості споживання питної води в відповідності з п. 2.1.1. договору. В разі перевищення суми авансового платежу за поточний місяць в порівняні з фактичним місячним споживанням питної води за даний період залишок суми авансового платежу зараховується в рахунок авансового платежу за наступний звітний період.

Відповідно до п. 3.4. договору Звітний період встановлюється – щомісячно з 21 числа поточного місяця по 20 число наступного місяця.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зі статті 526 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач виконав, свої зобов'язання по договору здійснив поставку питної води : в липень 2004р. на суму 91,54грн., в вересні 2004р. на суму 149,16грн., в грудні 2004р. на суму 89,27грн. Факт надання послуг позивачем та його отримання відповідачем підтверджується актами приймання здачі № 7 від 20.07.2004р., № 9 від 20.09.2004р., № 12 від 20.12.2004р., які оформлені в відповідності з умовами п. 3.6. договору, підписані та скріплені печатками з обох сторін.

Відповідач вимоги договору виконав частково за надані послуги по поставці питної води розрахувався в сумі 110,97грн., що підтверджено матеріалами справи.

Таким чином на момент слухання справи заборгованість відповідача за надані послуги складає 219грн.

Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості в сумі 219грн.

Свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг, обумовлених Договором, відповідач всупереч статтям 509, 526 Цивільного кодексу України, статтям 174, 175, 193 Господарського кодексу України не виконав,  внаслідок чого за ним склалася заборгованість.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спір виник з вини відповідача у зв'язку із порушенням відповідачем вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, умов договору про постачання питної води.

Таким чином вимоги позивача, щодо стягнення суми боргу в розмірі 219грн. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних в сумі 18,09грн. та індексу інфляції в сумі 73,20грн. то суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді 3% річних за прострочку виконання грошових зобов'язань в сумі 18,09грн. та індексу інфляції в сумі 73,20грн.  підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов'язань за договором, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і на підставі ст. 78 ГПК України.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Приймаючи до уваги, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи, підтверджений відповідними доказами, суд вважає його таким, що підлягає  задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на оплату державного мита та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 – 85 ГПК України, господарський суд

                                                       ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Східенерго” м. Донецьк до Курахівського професійного ліцею м. Курахове про стягнення заборгованості в сумі 310,29грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Курахівського професійного ліцею (85612, м. Курахове, вул. Пушкіна, 6, ЄДРПОУ 02542277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Східенерго”(83048, м. Донецьк, бул. Шевченко, 11, п/р № 26007301751845 в філії ГУ ПІБ в Донецькій області,  МФО 334635, код ЄДРПОУ 31831942) суму заборгованості в розмірі 219грн., 18,09грн. – 3% річних, 73,20грн. – індексу інфляції,  витрати по сплаті державного мита в розмірі 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя