Ухвала

від 24.02.2020 по справі 236/2856/18

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 1-кп/243/221/2020

Справа № 236/2856/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 2) кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12016050420000680 від 06 липня 2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Брянка, Луганської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1, ч.2 ст. 364-1 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

представник потерпілого ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області знаходиться кримінальне провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1, ч.2 ст. 364-1 КК України.

Захисником ОСОБА_5 в судовому засіданні подана скарга про визнання неправомірними дій старших слідчих Лиманського відділення Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_9 , ОСОБА_10 виразилися у затриманні ОСОБА_3 18 травня 2018 року з порушенням встановленого нормами КПК України порядку, у нелюдському ставленні до людини з ознаками катування у вигляді ненадання медичної допомоги, лікування та їжі, у протидії захисту, обмеження права ОСОБА_3 на побачення з адвокатами до приміщення Лиманського ВП, де утримувався ОСОБА_3 ..

Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 підтримали у повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав свого захисника.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги.

Як передбачають положення частини 6 статті 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:

1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;

2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;

3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Статтею 22 КПК України закріплено принципи змагальності, згідно з яким прокурор, підсудний, його захисник чи законний представник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники беруть участь у судовому засіданні як сторони і користуються рівними правами та свободою в наданні доказів, їх дослідженні та доведенні переконливості перед судом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов`язків і здійснення наданих прав.

За змістом ст. 1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права і законність.

У статті 8 КПК України вказується, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За змістом ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатував(див. рішення у "Спінов проти України" п.55), що коли особа заявляє небезпідставну скаргу на те, що її було піддано серйозному неналежному поводженню з боку правоохоронців на порушення статті 3, це положення, якщо його тлумачити у поєднанні із загальним обов`язком держави за статтею 1 Конвенції ( 995_004 ) "гарантувати кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в... Конвенції", за своїм змістом вимагає проведення ефективного офіційного розслідування. Таке розслідування має бути здатним привести до встановлення й покарання винних осіб (див. рішення у справі Асьонова та інших (Assenovand Others), від 28 жовтня 1998 року, Звіти 1998-VIII, п. 102, та у справі "Лабіта проти Італії" ( 980_009 ) (Labita v. Italy) [GC], N 26772/95, п. 131, ЄСПЛ 2000-IV). Мінімальні критерії ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, також передбачають, щоб розслідування було незалежним, безстороннім та було об`єктом публічного нагляду, у той час як компетентні органи повинні діяти зі зразковою сумлінністю та швидкістю (див., наприклад, рішення у справі "Менешева проти Росії" (Menesheva v. Russia), N 59261/00, п. 67, ЄСПЛ 2006-...).

Слід зазначити, що слідчий, прокурор здійснюють свої повноваження відповідно до вимог КПК, починаючи з моменту надходження інформації про кримінальне правопорушення до правоохоронного органу, що фактично є передумовою для початку досудового розслідування.

Так, стаття 214 КПК України зобов`язує слідчий орган невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Дана норма з`явилася саме в результаті реформування кримінальної юстиції в Україні (затверджена указом президента України від 8 квітня 2008 року N9311/2008) і не передбачає прийняття процесуального рішення про відкриття провадження, а прямо зобов`язує слідчого або прокурора це виконати. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийняті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Системний аналіз норм КПК України переконує, що доводи підозрюваного/обвинуваченого в судовому засіданні про застосування до нього під час досудового розслідування будь-яких недозволених методів ведення слідства, повинні бути належним чином перевірені для реалізації захисту порушених прав особи, та наданих законом повноважень реагування на такі факти в разі їх підтвердження з метою створення необхідних умов для притягнення винних осіб до відповідальності й недопущення подібних порушень у майбутньому.

Надаючи оцінку доводами сторони захисту, суд звертає увагу на те, що захисником надано два витяги з ЄДРДР, відповідно до яких проводиться досудове розслідування за ч.3 ст. 371, ч.1 ст. 374 КК України відносно завідомо незаконного тримання під вартою працівниками поліції ОСОБА_3 та недопущення до нього його захисника.

Разом з тим, станом на сьогодні будь-яких даних про наслідки внесення до ЄДРДР вказаних складів злочинів у суду немає. До того ж зі скарги захисника вбачається наявність і інших складів правопорушень, які підлягають перевірці органами досудового розслідування.

При цьому суд зазначає, що наведені в скарзі обставини підлягають перевірці, яка за своїм змістом вимагає проведення ефективного офіційного розслідування, у зв`язку із чим, слід ретельно перевірити наведені стороною захисту доводи стосовно застосування до нього співробітниками Лиманського відділення Слов`янського ВП ГУ НП в Донецькій області неправомірних дій, викладених у скарзі.

За таких обставин, суд зазначає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 314-316 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу захисника ОСОБА_5 про визнання неправомірними дій старших слідчих Лиманського відділення Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області задовольнити частково.

Провести перевірку скарги ОСОБА_5 про визнання неправомріними дій старших слідчих Лиманського відділення Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області, за наслідками якої прийняти відповідне процесуальне рішення.

Копію матеріалів перевірки та прийняте процесуальне рішення направити до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області.

Копію цієї ухвали, разом із скаргою захисника ОСОБА_5 про визнання неправомірними дій старших слідчих Лиманського відділення Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області направити до Державного бюро розслідувань для виконання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Ухвалу складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст ухвали буде проголошений 14 год. 30 хв., 02 березня 2020 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1