Рішення

від 31.07.2007 по справі 6/164

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/164

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2007 р.                     Справа № 6/164.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дукат”

до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради

про визнання права власності

Суддя  Паскарь А. Д.

Представники:

від позивача: Гірдюк В.О., довіреність від 20.06.2007;

від відповідача: Сьоміна І.В., довіреність від 26.04.2006.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Дукат”, м. Чернівці, звернулось з позовом до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в складі промислового магазину та кафе на 20 посадочних місць по вул. Стасюка, 23-а загальною площею 480,40 кв. м. Крім того, просить зобов'язати Чернівецьке комунальне обласне бюро технічної інвентаризації, яке не являється відповідачем по справі, зареєструвати визнане за позивачем право власності на дане нерухоме майно.

Позов мотивується тим, що в 1997 році позивач придбав згідно договору купівлі-продажу від 17 червня того ж року у власність будівлю колишнього магазину № 14 “Чернівціторгбудматеріали”, загальною площею 253,3 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Стасюка, 23-а, а також, відповідно до рішення Чернівецької міської ради від 09.09.1997 № 635/17, 14 жовтня 1997 року одержав Державний акт на право постійного користування землею. Згідно з рішенням відповідача № 55/2 від 27.01.1998 року “Про надання дозволу на будівництво підприємствам та організаціям міста, передачу функцій забудовника та відміну раніше прийнятого рішення” позивачу дозволено здійснення реконструкції магазину промислових товарів з добудовою павільйону. Реконструкція приміщення магазину з добудовою кафе по вул. Стасюка, 23-а позивачем  було здійснено самовільно, тобто без попереднього одержання всіх необхідних проектних документів та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.  Однак при цьому права та інтереси інших осіб порушено не було.

Відповідач проти задоволення позову не заперечує, посилаючись на те, що позивач є користувачем земельної ділянки, площею 0,0426 га, яка у встановленому порядку була надана йому у постійне користування для розміщення магазину по вул. Стасюка, 23-а, м. Чернівці. Самовільне будівництво позивачем здійснено без порушень санітарних норм, а робочий проект торгового комплексу погоджений з головним архітектором м. Чернівці.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

В 1997 році позивач придбав згідно договору купівлі-продажу від 17 червня того ж року у власність будівлю колишнього магазину № 14 “Чернівціторгбудматеріали”, загальною площею 253,3 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Стасюка, 23-а. У відповідності до рішення  Чернівецької міської ради від 09.09.1997 № 635/17, 14 жовтня 1997 року позивач одержав Державний акт на право постійного користування землею, а рішенням відповідача № 55/2 від 27.01.1998 року позивачу дозволено здійснення реконструкції магазину промислових товарів з добудовою павільйону. Однак реконструкція приміщення магазину з добудовою кафе по вул. Стасюка, 23-а позивачем  була здійснена самовільно, тобто без попереднього одержання всіх необхідних проектних документів та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.  

Частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України визначено, що якщо житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно були збудовані без належного дозволу чи належно затвердженого проекту вважаються самочинним будівництвом.

Однак, незважаючи на те, що реконструкція приміщення магазину з добудовою кафе була здійснена самовільно, при цьому права та інтереси інших осіб порушено не було.

У відповідності до частини 5 вказаної статті на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання за ним прававласності на зазначений об'єкт самовільного будівництва є правомірною.

Щодо другої вимоги позивача –зобов'язання Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю “ДУКАТ” право власності на вказане нерухоме майно –суд зазначає, що згідно з частиною 3 статті 21 Господарського процесуального кодексу України відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Разом з тим із змісту статті 54 цього ж Кодексу вбачається, що позовні вимоги можуть бути пред'явлені тільки до осіб, які є відповідачами у справі. Проте, Чернівецьке КОБТІ в числі відповідачів у позовній заяві не значиться.

Таке трактування повністю відповідає вимогам статті 84 ГПК України, з якої вбачається, що у числі інших даних при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказується також і найменування сторони, яка зобов'язана виконати відповідні дії тощо.

Враховуючи відсутність будь-якої вини Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати  за Товариством з обмеженою відповідальністю “ДУКАТ”, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 194-а, ідентифікаційний код 21415886, право власності на нерухоме майно в складі промислового магазину та кафе на 20 посадочних місць, загальною площею 480,40 м кв., розташованого по вул. Стасюка, 23-а, м. Чернівці.

3.У решті позову відмовити.

4.Судові витрати покласти на позивача.

Суддя                                                   А. Паскарь