Ухвала

від 24.02.2020 по справі 752/15797/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2020 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого - ОСОБА_1.,

суддів - ОСОБА_2., ОСОБА_3.,

секретаря - ОСОБА_4.,

за участю:

заявника в особі директора

ТОВ «ПРІСТА РІСАЙКЛІНГ-

УКРАЇНА» - ОСОБА_5.,

адвоката, який діє в інтересах

заявника

ТОВ «ПРІСТА РІСАЙКЛІНГ-

УКРАЇНА» - ОСОБА_6.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою адвоката, який діє в інтересах заявника ТОВ «ПРІСТА РІСАЙКЛІНГ-УКРАЇНА» - ОСОБА_6., на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2020 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12019100000000206 від 01.03.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.205, ч.2 ст.212 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А :

21 січня 2020 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у м. Києва ОСОБА_7., погоджене прокурором відділу Прокуратури міста Києва ОСОБА_8., про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12019100000000206 від 01.03.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.205, ч.2 ст.212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2020 року вказане клопотання задоволено та накладено арешт на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках, які належать ТОВ «ПРІСТА РІСАЙКЛІНГ - УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37825753), а саме: НОМЕР_1 (Євро), НОМЕР_2 (долари США), НОМЕР_3 (українська гривня) відкритий в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (мфо 322001), та зобов'язано посадових осіб АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (мфо 322001) надати інформацію у вигляді довідки про залишок грошових коштів на рахунках НОМЕР_1 (Євро), НОМЕР_2 (долари США), НОМЕР_3 (українська гривня).

Обґрунтовуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, що грошові кошти, які розміщені на вказаних рахунках, є предметом та доказом розслідуваних злочинів в рамках кримінального правопорушення №12019100000000206, оскільки здобуті злочинним шляхом, а тому арешт майна необхідний з метою збереження речового доказу, а також з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

На вказану ухвалу слідчого судді адвокат, який діє в інтересах заявника ТОВ «ПРІСТА РІСАЙКЛІНГ-УКРАЇНА» - ОСОБА_6. подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою, вважає, що суд поверхнево дослідив підстави, якими обґрунтовано клопотання про накладення арешту на майно, та всупереч ст.132 КПК України застосував захід забезпечення кримінального провадження, який не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, є протиправним і таким, що перешкоджає господарській діяльності підприємства.

Зазначає, що судом при накладенні арешту не взято до уваги, що ТОВ «ПРІСТА РІСАЙКЛІНГ-УКРАЇНА» здійснює свою господарську діяльність з 2011 року, має статутний капітал та є єдиним бенефіціаром ТОВ «ПРІСТА РІСАЙКЛІНГ-МИКОЛАЇВ», який в свою чергу має на балансі виробничі потужності, які використовує ТОВ «ПРІСТА РІСАЙКЛІНГ-УКРАЇНА». Вказані обставини спростовують доводи щодо відсутності у ТОВ «ПРІСТА РІСАЙКЛІНГ-УКРАЇНА» необхідної матеріально-технічної бази для здійснення господарської діяльності, та наявність у вказаного підприємства ознак фіктивності, визначені ст.205 КК України.

Також наголошує, що посилання в клопотанні на мету забезпечення спеціальної конфіскації у даному кримінальному провадженні суперечить положенням ч.2 ст.212 КК України, санкція якої не передбачає конфіскації майна.

Крім того, грошові кошти, що знаходяться у безготівковій формі на банківських рахунках ТОВ «ПРІСТА РІСАЙКЛІНГ-УКРАЇНА» не підпадають під визначення речового доказу, що наведене у ст.98 КПК України, оскільки вони не є матеріальним об'єктом і не можуть зберегти на собі сліди злочину. Тому, просить скасувати вказану ухвалу слідчого судді від 23 січня 2020 року.

Заслухавши:

- доповідача - суддю апеляційного суду;

- адвоката, який діє в інтересах заявника ТОВ «ПРІСТА РІСАЙКЛІНГ-УКРАЇНА» - ОСОБА_6. та директора ТОВ «ПРІСТА РІСАЙКЛІНГ-УКРАЇНА» - ОСОБА_5., які підтримали апеляційну скаргу;

- ознайомившись з матеріалами клопотаннята обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, що надійшли до суду апеляційної інстанції, та ухвали слідчого судді, службові особи Міністерства екології та природних ресурсів України зловживаючи службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, шляхом надання суб'єктам господарювання, які не мають необхідної матеріально-технічної бази для здійснення діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами ліцензій на право здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, та здійснення неналежного контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, використовуючи для прикриття своєї злочинної діяльності ряд суб'єктів господарської діяльності, створили злочинну схему для подальшого виведення грошових коштів отриманих на збирання, видалення, знешкодження та утилізацію відпрацьованих мастил (олив), шляхом перерахування отриманих грошових коштів на рахунки підприємств з ознаками фіктивності для подальшої їх конвертації у готівку та легалізацією.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до суб'єктів господарювання, які не мають необхідної матеріально-технічної бази для здійснення діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами, та при цьому надають послуги з утилізації відпрацьованих мастил (олив) належать: ТОВ «ПРІСТА РІСАЙКЛІНГ-Україна», ТОВ «КАРПАТ-ЕКО».

В результаті злочинних дій службових осіб ТОВ «ПРІСТА РІСАЙКЛІНГ - Україна», спрямованих на ухилення від сплати податків, шляхом відображення придбання послуг з утилізації масти, в звітні податкові періоди 2018-2019 років не нараховано та не сплачено податку на додану вартість у сумі понад 3 764 000,00 грн., чим вчинено фактичне ненадходження до бюджету України суми коштів, що перевищує встановлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян більше ніж в 8 100 разів.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2020 року накладено арешт на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках, які належать ТОВ «ПРІСТА РІСАЙКЛІНГ - УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37825753), а саме: НОМЕР_1 (Євро), НОМЕР_2 (долари США), НОМЕР_3 (українська гривня) відкритий в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (мфо 322001), та зобов'язано посадових осіб АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (мфо 322001) надати інформацію у вигляді довідки про залишок грошових коштів на рахунках НОМЕР_1 (Євро), НОМЕР_2 (долари США), НОМЕР_3 (українська гривня).

Разом з цим, постановляючи ухвалу, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Вирішуючи питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, ст.98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, ще встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчий звертаючись до слідчого судді із клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів та забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що під час задоволення клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя взагалі не врахував вищезазначених обставин та не встановлював достатність доказів на підтвердження підстав для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, як на це посилається орган досудового розслідування у клопотанні.

Посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках, що належать ТОВ «ПРІСТА РІСАЙКЛІНГ - УКРАЇНА», слідчий повинен був навести об'єктивні дані, які б підтверджували, що вищезазначене майно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Проте жодних об'єктивних даних матеріали клопотання не містять.

Колегія суддів також звертає увагу, що в матеріалах клопотання містяться відомості, в яких відображено інформацію про розрахунки між ТОВ «ПРІСТА РІСАЙКЛІНГ - УКРАЇНА» та ТОВ «КАРПАТ-ЕКО» на суму 2 752 826,00 гривень, а тому неможливе ухилення підприємства від сплати податку на додану вартість у сумі понад 3 764 000,00 гривень, що викликає сумнів у вірній кваліфікації дій за статтею 212 КК України. При цьому, з наданих суду копій вбачається, що перерахування коштів на вказану суму у розмірі 2 752 826,00 гривень відбувалося між ТОВ «ПРІСТА РІСАЙКЛІНГ - УКРАЇНА» та ТОВ «КАРПАТ-ЕКО» згідно договору від 12.10.2018 року про надання послуг з переробки відпрацьованих мастил.

Крім того, посилання в клопотанні на можливе покарання у виді конфіскації майна, яке передбачено ч.2 ст.364 КК України, є безпідставними, оскільки посадові особи ТОВ «ПРІСТА РІСАЙКЛІНГ - УКРАЇНА» не є суб'єктами даного злочину у відповідності до прим.1 до ст.364 КК України.

Вказане свідчить про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, на які посилається орган досудового розслідування та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, оскільки в клопотанні відсутні достатні докази на підтвердження вказаних обставин.

Також колегія суддів враховує, що Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року та рішення Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

На підставі викладених обставин, які вказують на необ'єктивність судового розгляду, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у м. Києва ОСОБА_7., погодженого прокурором відділу Прокуратури міста Києва ОСОБА_8., про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12019100000000206 від 01.03.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.205, ч.2 ст.212 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах заявника ТОВ «ПРІСТА РІСАЙКЛІНГ-УКРАЇНА» - ОСОБА_6., задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2020 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12019100000000206 від 01.03.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.205, ч.2 ст.212 КК України, а саме: на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках, які належать ТОВ «ПРІСТА РІСАЙКЛІНГ - УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37825753), а саме: НОМЕР_1 (Євро), НОМЕР_2 (долари США), НОМЕР_3 (українська гривня) відкритий в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (мфо 322001), та зобов'язано посадових осіб АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (мфо 322001) надати інформацію у вигляді довідки про залишок грошових коштів на рахунках НОМЕР_1 (Євро), НОМЕР_2 (долари США), НОМЕР_3 (українська гривня), скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у м. Києва ОСОБА_7., погодженого прокурором відділу Прокуратури міста Києва ОСОБА_8., про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12019100000000206 від 01.03.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.205, ч.2 ст.212 КК України, а саме: на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках, які належать ТОВ «ПРІСТА РІСАЙКЛІНГ - УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37825753), а саме: НОМЕР_1 (Євро), НОМЕР_2 (долари США), НОМЕР_3 (українська гривня) відкритий в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (мфо 322001), та зобов'язано посадових осіб АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (мфо 322001) надати інформацію у вигляді довідки про залишок грошових коштів на рахунках НОМЕР_1 (Євро), НОМЕР_2 (долари США), НОМЕР_3 (українська гривня).

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3