Дата документу 02.03.2020
Справа № 320/10055/18
Провадження № 2-з/937/34/20
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 березня 2020 року м. Мелітополь
Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Бахаєв І.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю НТФ Промметалресурс , за участю третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_4 про стягнення боргу,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю НТФ Промметалресурс , за участю третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_4 про стягнення боргу.
28 лютого 2020 року позивач ОСОБА_1 подав до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на майновий комплекс розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ТОВ НТФ ПРОММЕТАЛРЕСУРС вартістю 277 770 грн., до вирішення справи по суті, у зв`язку з тим, що неприйняття заходів для забезпечення позову може призвести до неможливості виконання в майбутньому рішення суду у разі задоволення позову.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України , заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України , фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суддя, дослідивши позовну заяву, заяву про забезпечення позову та додатки до них, приходить до наступних висновків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини . Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову : єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі (п.1.); розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.
Отже, закон пов`язує забезпечення позову з неможливістю чи утрудненням виконання судового рішення.
Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 26 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Так, в провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю НТФ Промметалресурс , за участю третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_4 про стягнення боргу.
Суддя вважає, що даний вид забезпечення позову знаходиться у прямому зв`язку із предметом позовних вимог, і не вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, призведе до порушення майнових прав позивача. Такий захід забезпечення позову буде достатнім та співмірним із заявленими позивачем вимогами, оскільки існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного та предмету позову, суд дійшов до висновку про задоволення заяви позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю НТФ Промметалресурс , за участю третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_4 про стягнення боргу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 81, 149-153, 157, 247, 258-260, 353 ЦПК України , суддя -
П О С Т А Н О В И В:
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю НТФ Промметалресурс , за участю третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_4 про стягнення боргу- задовольнити .
Накласти арешт на майновий комплекс розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 22386125), який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю НТФ ПРОММЕТАЛРЕСУРС (ЄДРПОУ 34247401).
Копію ухвали негайно направити до відділу надання адміністративних послуг та державної реєстрації Мелітопольської районної державної адміністрації (72319, м. Мелітополь, вул. Івана Алексєєва, 5) - для виконання , іншим особам - для відома .
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Строк пред`явлення ухвали до виконання 3 роки з дня постановлення даної ухвали, тобто до 02 березня 2023 року.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Учасник справи може подати до суду вмотивоване клопотання про скасування заходу забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її складання, з урахуванням пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України .
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення (ухвала), якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ
Суд | Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 02.03.2020 |
Оприлюднено | 04.03.2020 |
Номер документу | 87974407 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні