УХВАЛА
25 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 307/3134/18-ц
провадження № 61-21650в19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Широколузької сільської ради Тячівського району Закарпатської області про визнання права власності на спадкове майно,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року ,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Широколузької сільської ради Тячівського району Закарпатської області про визнання права власності на спадкове майно.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 належав його матері ОСОБА_2 . Його мама померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть від 19 травня 2009 року серії
НОМЕР_1 . Реєстрація його і його матері місця проживання була проведена за однією і тією ж адресою: АДРЕСА_1 . У 2000 році у с. Широкий Луг було проведено перепис населення із утворенням нових вулиць та перенумеруванням житлових будинків і адреса з будинку АДРЕСА_1 була змінена на
адресу: АДРЕСА_1 . Інші спадкоємці першої черги після його матері ОСОБА_2 відсутні, оскільки рідних братів та сестер у нього немає. До складу спадщини ввійшли: одноповерховий житловий будинок загальною площею 39,1 кв. м, в тому числі житловою площа 20,6 кв. м, та земельна ділянка площею 0,28 га, що належали покійній матері. При оформленні права на спадщину на вказане вище майно виявилося, що правовстановлюючі документи на майно відсутні, що стало перешкодою для отримання свідоцтва про право на спадщину. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних від 24 січня 2019 року дій № 75 /02-32 йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинок АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 із-за відсутності правовстановлюючих документів. Позивач вказує, що прийняв спадщину після смерті матері, оскільки на час смерті матері постійно проживав з нею та є зареєстрованим у спадковому будинку. З врахуванням наведеного, просив суд визнати за ним право приватної власності на спадкове нерухоме майно, а саме: на житловий будинок, який знаходиться у
АДРЕСА_1 .
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 квітня
2019 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право приватної власності на спадкове нерухоме майно, а саме: на житловий будинок, який знаходиться у АДРЕСА_1 .
Додатковим рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області
від 26 червня 2019 року стягнуто із Широколузької сільської ради Тячівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 квітня
2019 року та додаткове рішення Тячівського районного суду закарпатської області від 26 червня 2019 року скасовано й ухвалено у справі нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.
У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права, заявник просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати й передати справу на новий апеляційний розгляд.
Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 307/3134/18-ц
з Тячівського районного суду Закарпатської області.
Частиною другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, ураховуючи категорію та складність справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильного застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Підстави для виклику сторін відсутні.
За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.
Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
справу за позовом ОСОБА_1 до Широколузької сільської ради Тячівського району Закарпатської області про визнання права власності на спадкове майно призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун
М. Є. Червинська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2020 |
Оприлюднено | 04.03.2020 |
Номер документу | 87984985 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Бурлаков Сергій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні