Ухвала

від 05.07.2021 по справі 307/3134/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 307/3134/18

У Х В А Л А

05 липня 2021 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Кондора Р.Ю., Собослоя Г.Г.

за участі секретаря судових засідань: Мацола О-Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відмову від позову у цивільній справі за апеляційними скаргами Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області на рішення Тячівського районного суду від 17 квітня 2019 року та додаткове рішення Тячівського районного суду від 26 червня 2019 року та за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 квітня 2019 року, які ухвалені головуючим суддею Чопик В.В., за позовом ОСОБА_1 до Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Широколузької сільської ради Тячівського району Закарпатської області про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , якій на праві власності належав будинок АДРЕСА_1 . У вказаному будинку проживали та були зареєстровані вони разом з матір`ю.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким все своє майно заповіла йому, своєму сину. Інших спадкоємців ОСОБА_3 не має.

Посилаючись на те, що під час оформлення спадкових прав нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1 через відсутність правовстановлюючих документів на нерухомість, ОСОБА_1 просив визнати за ним у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на вказаний будинок.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 квітня 2019 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись за даним рішенням, ОСОБА_2 , як особа, яка не брала участі у справі, однак права якої на його думку були порушені, подав апеляційну скаргу.

Також дане рішення було оскаржене в апеляційному порядку Широколузькою сільською радою Тячівського району Закарпатської області.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та Широколузької сільської ради Тячівського району Закарпатської області задоволено частково. Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 квітня 2019 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Однак постановою Верховного Суду від 25 лютого 2020 року скасовано постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року, а справу передано на новий апеляційний розгляд.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 11 січня 2021 року замінено в даній цивільній справі відповідача Широколузьку сільську раду на її правонаступника - Нересницьку сільську раду Тячівського району Закарпатської області.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, позивач ОСОБА_1 подав заяву про відмову від позову, яку обґрунтовує тим, що спір між сторонами врегульовано в позасудовому порядку, шляхом грошової компенсації. Також вказує, що між сторонами відсутні будь-які претензії щодо майна та обставин, що були підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви, колегія суддів приходить до висновку про підставність такої.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач має право відмовитися від позову на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Частиною 1 п. 4 ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Згідно із ст. 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що позивач відмовляється від позову, і така відмова є добровільною та відповідає волі позивача, а прийняття відмови від позову не порушує прав інших осіб, то її слід прийняти, а рішення суду визнати нечинним, та закрити провадження у справі.

Також, у відповідності до ч. 2 ст. 142 ЦПК України, ОСОБА_2 та Нересницькій сільській раді Тячівського району Закарпатської області слід повернути з Державного бюджету 50% сплаченого ними судового збору при подачі апеляційних скарг.

Зважуючи на викладене та керуючись приписами статей 206, 255, 373, 374 і 381 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Відмову ОСОБА_1 від позову до Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області про визнання права власності на спадкове майно, п р и й н я т и.

Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 квітня 2019 року, та додаткове рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 26 червня 2019 року визнати н е ч и н н и м, а провадження у справі закрити.

Повернути із Державного бюджету 50% судового збору, що становить 528,50 грн. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та 528,50 грн. Нересницькій сільській раді Тячівського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ: 04351720, КОАТУУ: 2124484801, 90540, Закарпатська область, Тячівський район, село Нересниця, вул. Грушевського, будинок 25), сплаченого ними по квитанції №1SBCCD0B6A від 10.05.2019 та №12240018В8 від 10.05.2019.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 08 липня 2021 року.

Суддя-доповідач:

Судді: