Постанова

від 26.02.2020 по справі 910/4218/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2020 р. Справа№ 910/4218/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Даниленко Т.О.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 26.02.2020.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства "Харківводоканал"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 05.12.2019 (повний текст складено 11.12.2019)

у справі № 910/4218/17 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерно"

до 1) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

2) Комунального підприємства "Харківводоканал"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд державного майна України

про стягнення 57454338,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерно" (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення солідарно з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач-1) та Комунального підприємства "Харківводоканал" (далі - відповідач-2) 57 454 338,51 грн., з яких: 56 828 360,63 грн. вартість електричної енергії та 625 977,88 грн. плата з компенсації перетікання реактивної енергії.

Підставою звернення до суду із вказаною позовною заявою є невиконання відповідачем- 2 умов договору від 03.01.2008 № 1.01, що укладений між АК "Харківобленерно" та КП "Харківводоканал", а саме несплати вартості за поставлену електричну енергію за період з листопада 2016 р. по січень 2017 р., а також відсутність контролю з боку НКРЕКП щодо додержання ліцензіатами останнього умов провадження господарської діяльності та у цільовому використанні коштів, обсяги яких передбачені структурою тарифів і які одержані в результаті провадження ліцензованої діяльності суб`єктами господарювання природних монополій та суб`єктами господарювання на суміжних ринках.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 позов задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Акціонерної компанії "Харківобленерно" 28318783,81грн. боргу за спожиту електричну енергію, 240000,00 грн. судового збору.

У задоволенні позову відносно Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Комунальне підприємство "Харківводоканал" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 по справі № 910/4218/17 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права. Зазначаючи при цьому, що перерахунки здійснені позивачем, є неправомірними та суперечать вимогам обов`язкового для позивача, як ліцензіата з передачі електричної енергії, нормативно-правового акту - Правил користування електричною енергією.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2020 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 у справі № 910/4218/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (судді-доповідача) Куксова В.В., судді Шаптали Є.Ю., Яковлєва М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Фінанс" на рішення Господарського міста Києва від 29.10.2019 у справі №910/10339/19 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

14.01.2020 від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додане платіжне доручення №383 від 10.01.2020 про сплату судового збору в сумі 16,50 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 задоволено клопотання Комунального підприємства "Харківводоканал" про поновлення строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 у справі №910/4218/17. Відновлено Комунальному підприємству "Харківводоканал" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 у справі №910/4218/17. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Харківводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 у справі №910/4218/17. Призначено справу до розгляду на 26.02.2020.

31.01.2020 від відповідача-2 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшли доповнення до апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2019.

31.01.2020 від відповідача-1 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін. Зазначаючи при цьому, що з боку НКРЕКП для відповідача-2 було надано всі можливості для забезпечення належного проведення розрахунків з позивачем за спожиту електроенергію.

18.02.2020 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експерта.

18.02.2020 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін. Зазначаючи при цьому, що правильність проведеного перерозподілу технологічних втрат електричної енергії встановлена Електротехнічним дослідженням, за результатами якого експертами складено висновок №20952/19-46/33033-33035/19-46 від 21.12.2019, яким підтверджено, що обсяг технологічних втрат в електричних мережах КП Харківводоканал , що пов`язані з передачею електричної енергії в електричній мережі інших суб`єктів господарювання, який слід враховувати при визначенні обсягу спожитої електричної енергії в період з листопада 2014 по грудень 2018 за кожен місяць окремо визначено вірно (арк. 58 Електротехнічного дослідження). Разом з цим, висновок електротехнічного дослідження містить інформацію про загальний обсяг спожитої електричної енергії по кожному субспоживачу окремо (стор. 21-38 електротехнічного дослідження), який співпадає з даними, зазначеними КП Харківводоканал у звітах за листопад - грудень 2016, січень 2017 року, які складені та підписані уповноваженою особою, а саме першим заступником генерального директора КП Харківводоканал . Таким чином при проведенні розрахунку втрат електричної енергії АТ Харківобленерго були враховані приписи п. 6.23 та п. 6.28 Правил, параметри елементів однолінійних схем електричної мережі, фактичний обсяг спожитої електричної енергії кожним субспоживачем. Тобто, експертами проведено відповідний розрахунок та підтверджено значення втрат по всіх точках обліку за спірний період.

21.02.2020 від відповідача-2 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло клопотання про відкладення судового розгляду. Обґрунтовуючи дане клопотання тим, що 26.02.2020 11 год. 30 хв. В приміщенні Східного апеляційного господарського суду відбудеться розгляд справи №922/3633/19, де представник скаржника також здійснює представництво інтересів КП Харківводоканал ..

Відповідач-1 та відповідач-2 в судове засідання 26.02.2020 не з`явилися. Відповідач-1 про поважність причин нез`явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Судовою колегією ставиться на обговорення питання, щодо заявленого відповідачем-2 клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги.

Представник позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача заперечували проти клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду апеляційної скарги.

Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення відповідача-1 та відповідача-2 про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу за відсутності відповідача-1 та відповідача-2 та їх повноважених представників за наявними у справі матеріалами, а отже клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 26.02.2020 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 у справі №910/4218/17 залишити без змін.

В судовому засіданні 26.02.2020 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2019 у справі №910/10339/19 залишити без змін.

В судовому засіданні 26.02.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судовою колегією, 03.01.2008 між Акціонерною компанією "Харківобленерно" та Комунальним підприємством "Виробничо-технологічним підприємством "Вода" був укладений договір про постачання електричної енергії №1.01.

У зв`язку з реорганізацією Комунального підприємства "ВТП"Вода" шляхом приєднання до Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (яке є повним правонаступником), згідно з рішенням Харківської міської ради Харківської області від 12.01.2011 № 132/11 "Про реорганізацію шляхом приєднання комунального підприємства"Виробничо - технологічне підприємство"Вода", яке було перейменоване на Комунальне підприємство "Харківводоканал" (відповідно до рішення 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 № 577/11) сторони - Акціонерна компанія "Харківобленерно" (постачальник), КП "ВТП"Вода" (споживач), Комунальне підприємство "Харківводоканал" (новий споживач) уклали додаткові угоди до договору про постачання електричної енергії від 03.01.2008 № 1.01.

Згідно з додатковими угодами КП "Харківводоканал" (відповідачу-2), як новому споживачу передаються всі права споживача (КП "ВТП"Вода"), що передбачені договором про постачання електричної енергії від 03.01.2008 №1.01, а також новий споживач приймає на себе всі обов`язки споживача, що передбачені вказаним договором.

Відповідно до п. 2.3.3 договору від 03.01.2008 № 1.01. відповідач- 2 зобов`язався своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатку № 2 "Порядок розрахунків".

Згідно п. 4.5 додатку до вказаного договору розрахунки за електричну енергію здійснюються щоденно рівними частинами протягом розрахункового періоду шляхом перерахування споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання попередньої оплати обсягу очікуваного споживання електричної енергії, заявленого на розрахунковий період, включаючи ПДВ.

Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). Рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання. (п. 5 додатку)

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідачу- 2 надавались послуги передбачені договором від 03.01.2008 № 1.01, але останній свої зобов`язання виконував неналежним чином, внаслідок чого у останнього за період з листопада 2016 р. по січень 2017 р. виникла заборгованість в розмірі 28 318783,81 грн. ( з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог ).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача-2 перед позивачем за послуги передбачені договором від 03.01.2008 № 1.01, в зв`язку із чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача- 2 (Комунального підприємства "Харківводоканал") боргу за спожиту електричну енергію в розмірі 28318783,81 грн. такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог. В той час, як у в задоволенні позовних вимог відносно відповідача- 1 (Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) суд відмовив, оскільки позивач не надав суду доказів заборгованості відповідача- 1 перед позивачем.

Розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. ( ст. 611 ЦК України )

Порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання ( неналежне виконання ). ( ст. 610 ЦК України ).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. ( ч. 1 ст. 612 ЦК України ).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 Цивільного кодексу України ).

Доказів виконання відповідачем-2 своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії від 03.01.2008 №1.01 суду не надано, що підтверджується матеріалами справи.

Водночас колегією суддів встановлено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 16.04.2019 у справі № 922/4199/17, залишене постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2019, зобов`язано Акціонерне товариство "Харківобленерго" здійснити перерахунок вартості спожитої електричної енергії Комунальним підприємством "Харківводоканал" у період з листопада 2014 року по жовтень 2017 року у відповідності до Договору про постачання електричної енергії від 03.01.2008 № 1.01, шляхом застосування тарифів для І (першого) класу напруги за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги та відобразити його в рахунках за листопад, грудень 2014 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2017 року.

Судова колегія звертає увагу, що відповідно до п. 10 Додатку №2 до Договору №1.01 у випадках неправильного розрахунку сум, що підлягають оплаті, проводиться перерахунок за весь період неправильного нарахування та відображається у рахунках.

Після проведення перерахунку КП Харківодоканал виставлені рахунки на оплату нарахувань. Таким чином, станом на 01.11.2019 фактична суму нарахувань за спожиту електричну енергію за період листопад 2016-січень 2017 року зменшилась на 5 795 453,74 грн., що відображено, в доданій до матеріалах справи, заяві про зменшення позовних вимог.

Щодо тверджень скаржника, що перерахунки здійснені позивачем, є неправомірними та суперечать вимогам обов`язкового для позивача, як ліцензіата з передачі електричної енергії, нормативно-правового акту - Правил користування електричною енергією, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

В матеріалах справи наявний висновок експертного дослідження від 21.12.2019 №20952/19-46/33033-33035/19-46, з якого вбачається, що обсяг технологічних втрат в технологічних електричних мережах КП Харківводоканал , що пов`язані з передачею електричної енергії в електричній мережі інших суб`єктів господарювання ,який слід враховувати при визначенні обсягу спожитої електричної енергії в період з листопада 2015 року по грудень 2018 року за кожен місяць окремо, згідно наданих АТ Харківобленерго документів, визначено вірно. Визначення обсягу спожитої електричної енергії в період з листопада 2014 року по грудень 2018 року, після розподілу втрат відповідно до п. 6.23, п. 6.26, п. 6.28 ПКЕЕ, який належить до оплати споживачем електричної енергії КП Харківводоканал за кожний місяць окремо, підтверджується документально.

Як вбачається із експертного висновку, експертами було проведено відповідний розрахунок та підтверджено значення втрат по всіх точках обліку за спірний період, а тому твердження скаржника щодо неправомірності та невідповідності Правилам розрахунку втрат електричної енергії в технологічних мережах, судовою колегією визнаються безпідставними, необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Щодо необхідності, на думку скаржника, складання зміненого акта про використану електричну енергію після проведення перерахунку, судова колегія зазначає наступне.

Умовами договору про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008, а саме п. 5 додатку №2 до Договору передбачено, що за результатами розрахункованого періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток №20 Акт про використану електричну енергію , який споживач отримує разом із рахунками та повинен повернути підписаним та скріпленим печаткою в термін до 5 днів.

Відповідно до п. 1 додатку №2 до Договору розрахунковий період встановлено Споживачу з 1 числа місяця до 1 числа наступного місяця.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору позивач за результатами розрахункового періоду листопад, грудень 2016 та січень 2017 складено акти про використану електричну енергію, які отримано уповноваженою особою відповідача-2 та повернуті на адресу Постачальника підписані з зауваженнями.

Відповідно до умов договору про постачання електричної енергії №1.01, повторне складання актів про використану електричну енергію або внесення будь яких виправлень до зазначених актів не передбачено.

Пунктом 10 Додатку №2 передбачено, що у випадках неправильного розрахунку сум, що підлягають оплаті споживачем Постачальник проводить перерахунок за весь період неправильного нарахування та відображає його в рахунку, який споживач отримує у відповідному розрахунковому відділі Компанії до 6 числа наступного за розрахунковим місяцем та сплачує у порядку визначеному п. 5. цього Додатку.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла до переконання, що будь якого корегування та оформлення актів про використану електричну енергію, для виставлення корегуючого рахунку не передбачено умовами договору та не потребується для застосування п. 10 Додатку № 2 до Договору.

Враховуючи все вищевикладене у сукупності, судова колегія дійшла до переконання, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача- 2 боргу за спожиту електричну енергію в розмірі 28 318 783,81 грн. є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, з огляду на, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про їх задоволення.

Щодо позовних вимог до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між КП "Харківводоканал" та АТ "Харківобленерго" за Договором № 1.01 від 03.01.2008 стосуються сфери електроенергетики, діяльність у якій підпадає під державне регулювання, яке провадиться шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, здійснення контролю за діяльністю суб`єктів електроенергетики та інших учасників ринку електричної енергії та встановлення відповідальності за порушення умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії. Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. (частини 1, 2 статті 11 Закону України "Про електроенергетику" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

НКРЕКП відповідно до наданих чинним законодавством повноважень, забезпечує встановлення ліцензіатам Комісії, в тому числі, КП Харківводоканал , економічно обґрунтованих тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем), в яких враховуються витрати на електричну енергію відповідно до розрахунків ліцензіатів.

Так, протягом 2016 року для КП Харківводоканал , Комісією встановлювались (з урахуванням витрат на електричну енергію) тарифи:

- постановою НКРЕКП від 12.11.2015 № 2757 Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП Харківводоканал (набрала чинності 01.01.2016) на централізоване водопостачання та водовідведення;

- постановою НКРЕКП від 21.04.2016 № 645 Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26 листопада 2015 року № 2868 , зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.05.2016 р. № 720/28850, на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення(з використанням внутрішньо-будинкових систем);

- постановою НКРЕКП від 29.09.2016 № 1673 Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року № 1141 , зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2016 р. № 1394/29524 на централізоване водопостачання та водовідведення;

- постановою від НКРЕКП 29.09.2016 № 1674 Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26 листопада 2015 року № 2868 , зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2016 р. № 1395/29525 на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Таким чином, судова колегія дійшла до переконання, що з боку НКРЕКП для КП Харківводоканал було надано всі можливості для забезпечення належного проведення розрахунків з АК Харківобленерго за спожиту електричну енергію, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог відносно Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до переконання, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 у справі №910/4218/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Комунального підприємства "Харківводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 у справі №910/4218/17 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 у справі №910/4218/17 - залишити без змін.

Матеріали справи №910/4218/17 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст складено 03.03.2020.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді Є.Ю. Шаптала

М.Л. Яковлєв