Рішення

від 03.03.2020 по справі 638/9178/17

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/9178/17

Провадження № 2/638/17/20

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(до рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДКОМФОРТ" про стягнення суми боргу, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним)

03 березня 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого Грищенко І.О.

за участю секретаря Корнієнко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДКОМФОРТ" про стягнення суми боргу, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним

У С Т А Н О В И В:

19.06.2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , ТОВ Грандкомфорт про стягнення суми боргу.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.08.2009 року вона передала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 500 000,00 гривень для організації спільного виробництва, що підтверджується відповідною розпискою. Відповідач свої зобов`язання за умовами даної розписки не виконав, а саме- спільне виробництво не налагодив, а отримані від неї грошові кошти витратив на забезпечення власних потреб. У зв"язку з зазначеним, просить стягнути з відповідача на свою користь передані йому грошові кошти . Окрім того, позивач вказує на те, що між нею та ТОВ Грандкомфорт 17.08.2016 року було укладено договір поруки, за умовами якого, останнє поручилось за виконання зобов`язань ОСОБА_2 перед нею в межах 100,00 гривень.

Ухвалою суду від 23 червня 2017 року відкрито провадження у справі.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги позивача не визнав , заперечував проти їх задоволення , посилаючись на пропуск позивачем позовної давності та виконання ним своїх зобов`язань перед позивачем в повному обсязі. Заявив зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поруки № 17/08/16-П, який він не підписував та відповідно не був обізнаний про його наявність.

Зустрічний позов прийнято судом до спільного розгляду із первісним позовом.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.10.2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ Грандкомфорт про стягнення боргу задоволено .

Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 499 900,00 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот) гривень. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Грандкомфорт на користь ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 100,00 (сто) гривень. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 4 999,00 гривень. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Грандкомфорт на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1,00 гривні.

Відповідачем ОСОБА_2 на рішення суду подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 27 грудня 2019 року цивільну справу повернуто до суду 1 інстанції для належного оформлення.

Відповідно до даної ухвали, колегією суддів встановлено, що у вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним, який був прийнятий судом до провадження. Між тим, в рішенні суду зазначено, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення суми боргу задоволено, щодо вирішення зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 в рішенні суду не зазначено, що суперечить вимогам ч. 8 ст. 265 ЦПК України. Саме ця обставина стала підставою для повернення справи до суду.

З матеріалів справи та змісту судового рішення вбачається, що вимоги зустрічної позовної заяви були предметом розгляду в судовому засіданні, учасники справи надали свої пояснення та докази , яким судом надано оцінку, однак в резолютивні частині рішення не вказано результат розгляду даного позову .

Відповідно до вимог ст.. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою

осіб, які беруть у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення,

якщо стосовно будь- якої позовної вимоги, з приводу якої сторони надавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Відповідно до вимог ст. 270 ЦПК України суд ухвалює додаткове рішення після

розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання,не перешкоджає розгляду цього питання.

Учасники провадження в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про що свідчать дані, які містяться в матеріалах справи.

Уповноважений представник ОСОБА_2 подав до суду заяву про відкладення розгляду справи по причині зайнятості в іншому судовому процесі.

Приймаючи до уваги той факт, що сторони вже надали свої пояснення з приводу заявлених в зустрічному позові позовних вимог , їхня неявка не перешкоджає розгляду в судовому засіданні за їхньої відсутності питання про ухваленню додаткового рішення.

Суд, оглянувши матеріали справи , дійшов наступного.

В мотивувальній частині судового рішення від 24.10.2019 року зазначено,що стосовно зустрічного позову суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

В основному договорі сторонами не було вказано про те, що виконання зобов"язання буде забезпечене поручительством.

Враховуючи, що такого в розписці не вказано, відповідно про існування договору поруки боржнику відомо не було, тому що він не був стороною такого договору, однак дані обставини не є підставами для визнання цього договору поруки недійсним .

Згідно з приписами статей 553, 554 ЦК України договір поруки укладається кредитором і поручителем за зобов`язанням, яке забезпечується договором поруки. Що ж до боржника, то він стороною договору поруки не виступає, а є учасником у зобов`язанні, забезпеченому порукою. Обов`язок кредитора або поручителя за договором поруки одержувати згоду боржника на укладення такого договору законодавством України не передбачений та не випливає зі змісту правовідносин поруки. Відсутність зазначеної згоди не порушує умови дійсності договору поруки , не є підставою для визнання його недійсним. Аналогічна позиція висловлена Верховним судом у постанові від 08.08.2018 р. у справі № 910/174/17.

Згідно із п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

За результатами аналізу постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними чітко виділяються критерії визначення заінтересованості позивача в оспорюваному договорі:

1) права і законні інтереси заінтересованої особи безпосередньо порушені договором;

2) у результаті визнання договору недійсним майнові інтереси заінтересованої особи будуть відновлені;

3) заінтересована особа отримує що-небудь в результаті проведення реституції (права, майно).

У зустрічному позові ОСОБА_2 не зазначено, яким чином порушуються його права внаслідок укладання оскаржуваного договору поруки.

Натомість, суд зауважує, що внаслідок укладення договору поруки ТОВ Грандкомфорт поручилось за ОСОБА_2 солідарно виконувати обов`язки за розпискою від 05.08.2009 р.

Судом не встановлено обставин, які свідчать про порушення прав ОСОБА_2 внаслідок укладення оскаржуваного договору поруки.

У зв`язку з цим, суд доходить висновку, що права ОСОБА_2 не були порушені, а тому зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Такими чином, в мотивувальній частині рішення суду відображено дані про розгляд зустрічних позовних вимог, однак , в резолютивній частині судового рішення від 24.10.2019 року в порушення вимог ст.. 265 ЦПК України, не вказано результат розгляду зустрічного позову ОСОБА_2 .

За таких обставин суд вважає, що наявні підставі для ухвалення додаткового рішення суду в частині результату розгляду зустрічного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 270 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Ухвалити додаткове рішення в частині вирішення зустрічним позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним.

В резолютивні частині рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2019 року зазначити:

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поруки № 17/08/16-П, залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд 1 інстанції шляхом подачі в 30 денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги .

Головуючий : І.О.Грищенко