Постанова

від 27.02.2020 по справі 127/30457/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/30457/19

Провадження № 22-ц/801/506/2020

Категорія: 68

Головуючий у суді 1-ї інстанції Антонюк В. В.

Доповідач:Береговий О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 рокуСправа № 127/30457/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Берегового О.Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Сала Т.Б., Панасюка О.С.,

за участю секретаря судового засідання Куленко О.В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: Регіональний сервісний центр МВС в Донецькій області,

розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області про поділ спільного майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 05 грудня 2019 року,

встановив:

У червні 2019 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третьої особи яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області про поділ спільного майна.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 грудня 2019 року відкрито провадження у справі.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу з підстав недотримання судом першої інстанції правил підсудності.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що постановляючи ухвалу по справі суд першої інстанції належним чином не перевірив місце реєстрації відповідача і дійшов помилкового висновку про підсудність справи Вінницькому міському суду Вінницької області, оскільки з грудня 2018 року відповідач ОСОБА_2 проживає у м. Дніпрі, а саме з 15 грудня 2018 року проживав за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується укладеним 15 грудня 2018 року договором оренди житлового приміщення, а з 16 грудня 2019 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи від 20 січня 2020 року. Крім того, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначає, що як йому відомо, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , також не проживають та не зареєстровані в м. Вінниці, а відтак справа підсудна Жовтневому районному суду міста Дніпропетровська.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Головчук В.А. заперечив аргументи відповідача викладені в апеляційній скарзі вказавши, що відповідно до копії паспорта відповідача ОСОБА_2 , останній зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 . Надана відповідачем довідка від 20 січня 2020 року № 1201-5000256905 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, не підтверджує факту реєстрації місця проживання та видана вже після подання позовної заяви. Доданий відповідачем договір оренди житлового приміщення від 15 грудня 2018 року не є достовірним доказом, на підставі якого можна встановити місце проживання особи, оскільки він укладений з порушенням вимог ЦК України. Окрім того, сам відповідач в апеляційній скарзі не заперечує того факту що він з 2014 року проживав у АДРЕСА_4 . Також, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Головчук В.А. до відзиву додає довідку, в якій зазначено, що відповідач ОСОБА_2 працював з 18 лютого 2015 року по 11 грудня 2018 року в Донецькому національному університеті імені Василя Стуса, який знаходиться за адресою: вул. 600-річчя, 21, м. Вінниця.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Токмань В.Т. підтримала доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 , вказавши, що на його думку суд першої інстанції належним чином не перевірив місце реєстрації відповідача і дійшов помилкового висновку про підсудність справи Вінницькому міському суду Вінницької області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення у відзивах на неї, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з належного оформлення позовної заяви відповідно до вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України та підсудності її Вінницькому міському суду Вінницької області.

Вказаним вимогам рішення суду відповідає.

Встановлено, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 грудня 2019 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ спільного майна.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач просила провести розподіл спільного майна подружжя, а саме: визнати об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 транспортний засіб TOYOTA CAMRY 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова седан, об`єм двигуна 2362 ск куб, вид палива бензин або газ. Також визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частки транспортного засобу TOYOTA CAMRY 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова седан, об`єм двигуна 2362 ск куб, вид палива бензин або газ. Визнати недійсними договір купівлі-продажу №1441/2019/1259027, укладений 09.01.2019 року у територіальному сервісному центрі ;1441 РСЦ МВС в Донецькій області, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та договір купівлі-продажу №1441/2019/1292011 укладений 30.01.2019 року у територіальному сервісному центрі;1441 РСЦ МВС в Донецькій області, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно із положеннями ст.ст. 55 , 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України , а також постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції кожна особа має право, в порядку встановленому ЦПК України , звернутися до належного за підсудністю суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування.

Предметом позову у зазначеній справі є поділ спільного майна, а саме транспортного засобу, тобто рухомого майна, а тому позов пред`являється у загальному порядку, визначеному частиною першою статті 27 ЦПК України.

Згідно з частиною дев`ятою статті 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Згідно з ч.ч. 6-10 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Частиною десятою статті 187 ЦПК України передбачено, що якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Отримавши позовну заяву, суддя Вінницького міського суду, на виконання вимог ст. 187 ЦПК , з метою отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) ОСОБА_2 скерував запит до департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради (а.с. 28).

На виконання звернення Вінницького міського суду Вінницької області, департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради надав інформацією про те, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрованим по місту Вінниці не значиться (а.с. 33).

За твердженнями позивача, останнє відоме їй місце проживання ОСОБА_2 на момент подачі позову так і на час відкриття провадження у справі було: АДРЕСА_4 , а останнім відомим місцем його роботи до 11 грудня 2018 року являвся Донецький національний університет імені Василя Стуса, що знаходиться за адресою: вул. 600-річчя, 21, м. Вінниця (а.с. 214)

Належних і допустимих у розумінні ст.ст. 77, 78 ЦПК України доказів того, що позивачу було відоме інше місце реєстрації, проживання, перебування відповідача ОСОБА_2 або ж місце його роботи, матеріали справи не містять. Додані до апеляційної скарги договір оренди житлового приміщення та довідка від 20 січня 2020 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, про зворотнє не свідчать.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про взяття його на облік як внутрішньо переміщеної особи у м. Дніпро, яке відбулось 20 січня 2020 року (а.с. 180), не дає підстав для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки реєстрація була здійснена вже після прийняття ухвали про відкриття провадження.

На виконання запиту Вінницького міського суду Вінницької області, ГУ ДМС України в Донецькій області, надав інформацією про те, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 34).

На виконання запиту Вінницького міського суду Вінницької області, УДМС України в Запорізькій області, надав інформацією про те, що відповідач ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 (а.с. 31).

Згідно з ч. 15 статті 28 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу .

Покликання апелянта на те, що справа підлягає розгляду Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, а не Вінницьким міським судом Вінницької області, апеляційним судом відхиляються. Право обрання суду, до якого звертається особа за захистом своїх порушених або невизнаних прав, належить саме їй як ініціатору позову, та обмежується лише положеннями цивільно-процесуального законодавства, котре регулює підсудність спору.

Таким чином, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, враховуючи те, що на час подання позовної заяви позивачу було відомо лише одну адресу останнього місця проживання відповідача ОСОБА_2 , і, як встановлено, його останнє постійне місце роботи, які за своїм адміністративно-територіальним поділом відносяться до Вінницького міського суду Вінницької області та за наявності даних департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, з яких неможливо встановити зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання відповідача, дійшов обгрунтованого висновку про те, що даний позов підсудний Вінницькому міському суду Вінницької області.

В даному випадку до суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 не надав доказів на підтвердження того, що позивач позбавлена права звернутися до суду за підсудністю за своїм вибором відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України , а провадження у справі відкрито із порушенням правил підсудності.

Зважаючи на відсутність причин для відмови у відкритті провадження у справі та її подальшого розгляду за правилами підсудності за вибором позивача, які були б підтверджені належними та достовірними доказами, апеляційний суд приходить до переконання про безпідставність апеляційних вимог та у зв`язку з цим, відхилення апеляційної скарги.

З огляду на те, що предметом оскарження є ухвала суду про відкриття провадження у справі, яка підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, судові витрати підлягають відшкодуванню на підставі ст. 141 ЦПК України , за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 374 , 382 , 384 , 389 , 390 ЦПК України , апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 05 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О.Ю. Береговий

Судді: Т.Б. Сало

О.С. Панасюк