Рішення

від 30.07.2020 по справі 127/30457/19

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/30457/19

Провадження № 2/127/4368/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2020 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді - Антонюка В.В.,

за участі: секретаря - Горденко Г.О.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, в залі суду м. Вінниці, цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , третя особа Регіональний сервісний центр МВС в Донецькій області, про поділ спільного майна,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , третя особа Регіональний сервісний центр МВС в Донецькій області, про поділ спільного майна.

Позов обґрунтований тим, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 , 07 вересня 2013 року зареєстровано шлюб, який 20 червня 2019 року Вінницьким районним судом Вінницької області - розірвано. Від шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_7 .

Позивач зазначає, що під час перебування у шлюбі, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 придбано 15 березня 2018 року транспортний засіб TOYOTA CAMRY, 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова седан, об`єм двигуна 2362 см. куб., вид палива бензин або газ.

З позивачем проживає спільна з відповідачем ОСОБА_5 дитина. До суду із позовом про стягнення аліментів на дитину позивач не зверталась.

Відповідач ОСОБА_5 , на підставі договору купівлі-продажу 1441/2019/1259027, укладеного 09 січня 2019 року у територіальному сервісному центрі №1441 РСЦ МВС в Донецькій області продав, без згоди позивача, транспортний засіб ОСОБА_6 , яка в свою чергу, а саме 30 січня 2019 року, на підставі договору купівлі-продажу 1441/2019/1292011, укладеного у територіальному сервісному центрі №1441 РСЦ МВС в Донецькій області, продала транспортний засіб відповідачу ОСОБА_2 . Зазначені обставини стали підставою для звернення позивачем до суду із даним позовом, в якому вона просила визнати об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , транспортний засіб TOYOTA CAMRY, 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова седан, об`єм двигуна 2362 см. куб., вид палива бензин або газ. Визнати за позивачем право власності на 2/3 частки транспортного засобу TOYOTA CAMRY, 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова седан, об`єм двигуна 2362 см. куб., вид палива бензин або газ. Визнати недійсними договір купівлі-продажу 1441/2019/1259027, укладеного 09 січня 2019 року у територіальному сервісному центрі №1441 РСЦ МВС в Донецькій області та договір купівлі-продажу 1441/2019/1292011, укладеного у територіальному сервісному центрі №1441 РСЦ МВС в Донецькій області. Витребувати у ОСОБА_2 транспортний засіб TOYOTA CAMRY, 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова седан, об`єм двигуна 2362 см. куб., вид палива бензин або газ, та передати його позивачу і стягнути із відповідачів судові витрати.

20.03.2020 року позивач подала заяву про зменшення/збільшення розміру позовних вимог в якій просила: - визнати об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 транспортний засіб TOYOTA CAMRY, 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова седан, об`єм двигуна 2362 ск куб, вид палива бензин або газ;

- визнати за ОСОБА_4 право власності на 2/3 частки транспортного засобу TOYOTA CAMRY, 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова седан, об`єм двигуна 2362 ск куб, вид палива бензин або газ;

- стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 163 276 грн. 75 коп., як компенсацію 2/3 частки за відчужений транспортний засіб TOYOTA CAMRY, 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова седан, об`єм двигуна 2362 ск куб, вид палива бензин або газ, відповідно до договору купівлі-продажу 1441/2019/1259027, укладеного 09 січня 2019 року у територіальному сервісному центрі №1441 РСЦ МВС в Донецькій області, між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ;

- стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 понесені нею та документально підтвердженні судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Головчук В.А. уточнив заявлені позовні вимоги та просив позовну вимогу щодо визнання за ОСОБА_4 права власності на 2/3 частки транспортного засобу не розглядати та залишити її без розгляду, в решті позовних вимог підтримав свою позицію та просив суд їх задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Токмаль В.Т. не заперечувала проти позовних вимог щодо визнання об`єктом права спільної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 транспортного засобу; стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 163 276 грн. 75 коп., як компенсації 2/3 частки за відчужений транспортний засіб; стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 понесених документально підтверджених судових витрат. При вирішенні вказаних позовних вимог поклалася на розсуд суду.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судові засідання не з`явилися, про причини своїх неявок суду не повідомляли, відзиви на позовну заяву не подали. Заяв та клопотань до суду не надали.

Представник третьої особи Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій областів судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, щодо задоволення позовних вимог не заперечив.

Вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 вересня 2013 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 , виданим 07 вересня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Калінінського районного управління юстиції у місті Донецьку (Т. 1, а.с. 11).

Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_4 та відповідача ОСОБА_5 народився син - ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , виданим 10 лютого 2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області (Т. 1, а.с. 12).

20 червня 2019 року Вінницьким районним судом Вінницької області розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Вказана обставина підтверджується рішенням Вінницького районного суду Вінницької області по справі №127/32863/18 від 20 червня 2019 року, яке набуло законної сили 23 липня 2019 року (Т. 1, а.с. 13 - 14).

Під час перебування у шлюбі, позивачем та відповідачем ОСОБА_5 придбано 15 березня 2018 року транспортний засіб TOYOTA CAMRY, 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова седан, об`єм двигуна 2362 см.. куб, вид палива бензин або газ. Вказана обставина підтверджується листами територіального сервісного центру №0541 РСЦ МВС у Вінницькій області від 09 жовтня 2019 року №31/2-0541-Г-68а.з. (Т. 1, а.с. 15 - 16) та від 25 жовтня 2019 року №31/2/0541-Г-72а.з. (Т. 1, а.с. 17), листом регіонального сервісного центру МВС у Вінницькій області від 31 жовтня 2019 року №31/2-Г-128/аз. (Т. 1, а.с. 18).

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи за вих. №334, виданої 03 вересня 2019 року Агрономічною сільською радою Вінницького району Вінницької області (Т. 1, а.с. 20), та довідки від 05 вересня 2019 року №506-5000188756 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (Т. 1, а.с. 21) із позивачем проживає спільна з відповідачем ОСОБА_5 дитина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

09 січня 2019 року між відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладений у територіальному сервісному центрі №1441 РСЦ МВС в Донецькій області, без згоди позивача, договір купівлі-продажу 1441/2019/1259027 транспортного засобу TOYOTA CAMRY, 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова седан, об`єм двигуна 2362 ск куб, вид палива бензин або газ, за ціною 244 915 грн. 13 коп. (Т. 1, а.с. 82, 83, 102, 103).

Від продажу транспортного засобу позивач грошові кошти не отримувала.

30 січня 2019 року між відповідачами ОСОБА_6 та ОСОБА_2 укладений у територіальному сервісному центрі №1441 РСЦ МВС в Донецькій області договір купівлі-продажу 1441/2019/1292011 транспортного засобу TOYOTA CAMRY, 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова седан, об`єм двигуна 2362 см. куб., вид палива бензин або газ (Т. 1, а.с. 84, 85, 104, 105).

З огляду на викладені обставини, між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 виник спір щодо спільної сумісної власності подружжя, а саме транспортного засобу TOYOTA CAMRY, 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова седан, об`єм двигуна 2362 см. куб., вид палива бензин або газ.

Суд бере до уваги, що під час шлюбу позивачем та відповідачем ОСОБА_5 15 березня 2018 року набуто у власність транспортний засіб TOYOTA CAMRY, 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова седан, об`єм двигуна 2362 см. куб., вид палива бензин або газ.

В зв`язку з продажем відповідачем ОСОБА_5 , без згоди позивача, відповідачу ОСОБА_6 транспортного засобу та подальшим перепродажем останньою транспортного засобу відповідачу ОСОБА_2 , з відповідача ОСОБА_5 підлягає стягненню на користь позивача компенсація частки за відчужений транспортний засіб.

Із врахуванням тієї обставини, що з позивачем проживає спільна з відповідачем ОСОБА_5 неповнолітня дитина, а аліменти з відповідача ОСОБА_5 не стягувались, що не забезпечує фізичного, духовного розвитку та лікування дитини, частка майна позивача, відповідно до ч. 3 ст. 70 СК України, повинна бути збільшена до 2/3 частин.

Таким чином, компенсація 2/3 частки за відчужений транспортний засіб, відповідно до договору купівлі-продажу 1441/2019/1259027 від 09 січня 2019 року становить 163 276 грн. 75 коп. (244 915 грн. 13 коп. х 2/3 частки).

Положення ч. 3 ст. 368 ЦК України передбачають, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Вимоги ч. 1 ст. 61 СК України встановлюють, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Приписи ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод 1950 року передбачають, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Положення ч. 1 ст. 321 ЦК України передбачають, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Вимоги ч. 1 ст. 68 СК України встановлюють, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Приписи ч. 1 ст. 69 СК України передбачають, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Вимоги частин 1 та 3 ст. 70 СК України встановлюють, що у разі поділу майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

З врахування суспільних відносини, які виникли між сторонами та які підлягають врегулюванню є необхідним застосувати ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод 1950 року, ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 та ч. 3 ст. 368 ЦК України, частини 1 та 2 ст. 60, ч. 1 ст. 61, ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 68, ч. 1 ст. 69, частини 1 та 3 ст. 70 СК України.

Представником позивача - адвокатом Головчуком В.А. подано до суду заяву про стягнення понесених судових витрат від 16 липня 2020 року, в якій він просив стягнути судові витрати у сумі 14 142 грн. 32 коп., з яких: 4 147 грн. 00 коп. судовий збір; 9 995 грн. 32 коп. витрати на професійну правничу допомогу. До заяви додані письмові докази, які підтверджують понесенні позивачем судові витрати: квитанцію №1 від 04 листопада 2019 року, квитанцію №2 від 04 листопада 2019 року, квитанцію №16 від 18 грудня 2019 року, договір про надання правової допомоги від 15 вересня 2019 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 07 лютого 2020 року, розрахунок витрат на професійну правничу допомогу від 21 лютого 2020 року, квитанцію №ПН2027993 від 10 лютого 2020 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 18 червня 2020 року, розрахунок витрат на професійну правничу допомогу від 18 червня 2020 року, квитанцію №ПН1871903 від 27 вересня 2019 року, квитанцію №ПН2178793 від 06 липня 2020 року.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Токмань В.Т. клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами від 02 січня 2020 року, що подавалось раніше, не підтримала, в питанні стягнення з відповідача ОСОБА_5 на користь позивача судових витрат поклалась на розсуд суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Вимоги ч. 1 ст. 141 ЦПК України встановлюють, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Враховуючи те що сума судових витрат, заявлених до відшкодування, підтверджується відповідними доказами, а також те що витрати пов`язані з розглядом справи та розмір витрат є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, заявлені до відшкодування судові витрати підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_5 на користь позивача.

У ході розгляду справи, в зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог, представник позивача - адвокат Головчук В.А. звернувся з клопотанням до суду про скасування заходів забезпечення позову, яке було підтримане представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Токмань В.Т.

Приписи ч. 1 ст. 158 ЦПК України передбачають, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно ч. 2 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Враховуючи наявність заяви про зменшення/збільшення розміру позовних вимог від 20.03.2020 року та думку учасників справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання представника позивача - адвоката Головчука В.А. та скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів суд вважає що позов про поділ спільного майна, підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 51, 368, 372 ЦК України, ст.ст. 60, 61, 63, 68, 70, 71 СК України, ст.ст. 4, 7, 12, 13, 81, 89, 141, 244, 263, 273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , третя особа Регіональний сервісний центр МВС в Донецькій області, про поділ спільного майна - задовольнити.

Визнати об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 транспортний засіб TOYOTA CAMRY, 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_4 , тип кузова седан, об`єм двигуна 2362 см. куб., вид палива бензин або газ.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 163 276 (сто шістдесят три тисячі двісті сімдесят шість) гривень 75 копійок, як компенсацію 2/3 частки за відчужений транспортний засіб TOYOTA CAMRY, 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_4 , тип кузова седан, об`єм двигуна 2362 см. куб., вид палива бензин або газ, відповідно до договору купівлі-продажу 1441/2019/1259027, укладеного 09 січня 2019 року у Територіальному сервісному центрі № 1441 РСЦ МВС в Донецькій області між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 понесені нею та документально підтверджені судові витрати в розмірі 14 142 (чотирнадцять тисяч сто сорок дві) гривні 32 копійки, з яких: 4147,00 грн. - витрати по сплаті судового збору та 9 995,32 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті за ухвалою суду від 24.12.2019 року шляхом накладення арешту на транспортний засіб TOYOTA CAMRY, 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_4 , тип кузова седан, об`єм двигуна 2362 см. куб., вид палива бензин або газ, що належить на даний час ОСОБА_2 .

Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили даним судовим рішенням.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення виготовлено 03.08.2020 року.

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа: Регіональний сервісний центр МВС в Донецькій області, ЄДРПОУ 40112123, місцезнаходження: м. Маріуполь, вул. Нове Життя, буд.14, Донецька область.

Суддя: