Ухвала

від 02.04.2020 по справі 127/30457/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

02 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 127/30457/19

провадження № 61-5668ск20

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 05 грудня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 27 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області, про поділ спільного майна,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОСОБА_5 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - регіональний сервісний центр МВС в Донецькій області, про поділ спільного майна.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 грудня 2019 року, яка залишена без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 27 лютого 2020 року, відкрито провадження у справі.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки на час подання позовної заяви позивачу було відомо лише одну адресу останнього місця проживання відповідача ОСОБА_1 , і, як встановлено, його останнє постійне місце роботи, які за своїм адміністративно-територіальним поділом відносяться до Вінницького міського суду Вінницької області та за наявності даних департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, з яких неможливо встановити зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання відповідача, тому даний позов підсудний Вінницькому міському суду Вінницької області.

20 березня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 05 грудня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 27 лютого 2020 року в зазначеній вище справі.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

ЦПК України (у редакції від 08 лютого 2020 року) не передбачено права на оскарження у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження по справі.

Відсутність передбаченого процесуальним законом права на касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження по справі унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись пунктом 9 частини третьої статті 2, частиною третьою статті 3, частиною першою статті 389, статтею 390, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 05 грудня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 27 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області, про поділ спільного майна.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська