Ухвала

від 04.03.2020 по справі 420/1704/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1704/20

УХВАЛА

04 березня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Першого Приморського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (Код ЄДРПОУ 41405070, адреса: 65026, м. Одеса, вул. Польський узвіз 6), за участю третьої особи ТОВ Група управління бізнесом (Код ЄДРПОУ 35992950, адреса: 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська 25) про визнання протиправною бездіяльності та скасування постанови,-

Встановив:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи ТОВ Група управління бізнесом про визнання протиправною бездіяльності та скасування постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161,171 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

28.02.2020 року за вх.№ 9264/20 позивачем до суду подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення.

Розглянувши матеріали позовної заяви та заяви про поновлення пропущеного строку звернення, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені статтею 287 КАС України.

Згідно із положеннями ч.ч. 1, 2 вказаної статті КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України N 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позивачем позов про оскарження постанов відповідача від 10.09.2018 про стягнення виконавчого збору в сумі 5190,50 грн і про накладення штрафу в розмірі 43084,40 грн подано до суду після закінчення десятиденного строку звернення до суду з таким позовом, встановленого КАС України.

Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно зі частиною третьою вказаної статті КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

У заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивач обґрунтовує поважність причин пропуску тим, що з 2011 року не отримував від державного виконавця жодних постанов та повідомлень.

Суд, вирішуючи питання про визнання зазначених причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, зважає на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного суд ураховує, що статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (зі змінами та доповненнями) передбачено оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби не тільки до суду, а й до інших органів.

Так, у частині третій статті 74 вказаного Закону встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що законодавством не передбачено можливості досудового порядку вирішення спору щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державних виконавцем боржником.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що наведені причини пропуску строку звернення до суду з вказаним позовом про оскарження постанови державного виконавця від 29.08.2011 р. є неповажними.

Крім того, відповідно до частини першої статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України учасниками справи є сторони, треті особи.

Частиною першою статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

У пункті 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідач - це суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Крім того, за приписами частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

Згідно з частиною четвертою вказаної статті у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Як вбачається з адміністративного позову, ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог зазначає ТОВ Група управління бізнесом . Однак, позивач у своєму позові не зазначає, чи залучати вказаного учасника, як третю особу без самостійних вимог зокрема на стороні позивача чи відповідача у справі.

Таким чином, позивачу необхідно визначитись із статусом ТОВ Група управління бізнесом як учасника справи, чітко зазначивши в адміністративному позові або окремій заяві підстави, на яких третю особу належить залучити до участі на стороні позивача або відповідача у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).

Отже, позивачу необхідно у встановлений судом строк надати до суду клопотання про поновлення строку звернення з позовною заявою, зазначивши поважність причин пропуску вказаного строку звернення із зазначенням дати, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність) та надати позовну заяву із вірним визначенням суб`єктного складу учасників справи.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 248, 256, 293 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду викладенні в заяві від 28.02.2020 року за №9264/20.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи ТОВ Група управління бізнесом про визнання протиправною бездіяльності та скасування постанови - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня вручення копії даної ухвали позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Л.М. Токмілова