Рішення

від 31.03.2010 по справі 2-105-10

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                 

                                        Справа №2-105\10

                                    Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    31 березня 2010 року.                             м. Тячів

    Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Розман М.М., при секретарі Цех Г.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно та за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання права власності на рухоме майно та розірвання кредитного договору,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно. Свої вимоги мотивує тим , що відповідно до укладеного договору № 902256-SOGL від 24.09.2007 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5000 дол. США зі сплатою відсотків за користування у розмірі 20% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.09.2009 року.

В порушення умов кредитного договору відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконав і станом на 18.05.2009 року його заборгованість перед банком становить 2165.36 дол. США.

В забезпечення виконання зобов’язання були укладені договори застави від 24.09.2007 року , згідно яких відповідач надав в заставу належне йому рухоме майно та товар в обороті.

Просить суд стягнути з відповідача на користь «ПриватБанку» 2165.36 дол. США шляхом звернення стягнення на заставлене рухоме майно.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання права власності на рухоме майно та розірвання кредитного договору. Позовні вимоги мотивують тим , що ОСОБА_1 як член їх сім’ї , при укладенні кредитного договору з ПАТ КБ «ПриватБанк» , підписав також договір застави , за яким , у їх відсутність, надав у заставу також належне їм рухоме майно , а саме: кольоровий телевізор «Самсунг» , 2007 року випуску , пральну машину-автомат «Вірпул» , 2006 року випуску , холодильник «Снайге» , 2006 року випуску , газову плиту «Грета» , 2007 року випуску , мікрохвильову піч »Самсунг» , 2007 року випуску , набір меблів для кухні , 2006 року випуску , набір меблів для вітальні , 1981 року випуску. Оскільки вони не давали ні усної , ні письмової згоди на заставу належного їм майна , просять визнати за ними право власності на вказане майно.

В ході судового розгляду справи позивачка ОСОБА_2 збільшила позовні вимоги і просить розірвати кредитний договір № 902256-SOGL від 24.09.2007 року.

В судовому засіданні представник позивача  ПАТ КБ «ПриватБанк» в судовому засіданні заявлений позов до ОСОБА_1 підтримала повністю посилаючись на викладені в письмовій позовній заяві обставини і додатково пояснила , що вона особисто оглядала передане в заставу рухоме майно. Відповідач був зареєстрований у вказаному будинку. Вимога надати підтверджуючі документи на заставлене рухоме майно не передбачалася. Просить позов задовольнити.

Заявлений ОСОБА_2 і ОСОБА_3 позов не визнала , вважає його безпідставним і просить в задоволенні їх позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, так як надіслав суду письмову заяву , за якою просить розглянути справу у його відсутності , а тому суд в порядку ст.169 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Позивачка ОСОБА_2 і її представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позов підтримали посилаючись на викладені в письмовій позовній заяві обставини і просять позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився , так як згідно до поданої письмової заяви просить розглянути справу у його відсутності , а тому суд в порядку ст.169 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, так як надіслала суду письмову заяву , за якою просить розглянути справу у її відсутності , а тому суд в порядку ст.169 ЦПК України розглянув справу у її відсутності на підставі наявних у справі доказів.

    Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

    В судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного договору № 902256-SOGL від 24.09.2007 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5000 дол. США зі сплатою відсотків за користування у розмірі 20% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.09.2009 року.

В забезпечення виконання зобов’язання були укладені договори застави від 24.09.2007 року , згідно яких відповідач надав в заставу рухоме майно та товар в обороті.

    Згідно до ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно до ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

А згідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

В порушення умов договору від 24.09.2007 року  відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконав і станом на 18.05.2009 року його заборгованість перед банком становить 2165.36 дол. США , що еквівалентно 16481.45 гривень , що стверджується письмовим розрахунком заборгованості.

Відповідно до ст. 589 ч.1 ЦК України у разі невиконання зобов’язання , забезпеченого заставою , заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Разом з цим , позивачем ПАТ КБ» ПриватБанк» не надано жодних належних і допустимих доказів про належність заставодавцю заставленого рухомого майна.

    Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково і стягнути з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства «Приват Банк»  16481.45 гривень заборгованості за кредитним договором.

    При вирішенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання права власності на рухоме майно та розірвання кредитного договору , суд враховує , що позивачами  не наведено достовірних доказів щодо належності їм вказаного нерухомого майна , а тому в задоволенні їх позову про визнання права власності на це майно слід відмовити.

    Не підлягають до задоволення також вимоги позивачки про розірвання кредитного договору  № 902256-SOGL від 24.09.2007 року , укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк» і  ОСОБА_1 , оскільки позивачка ОСОБА_2 не є стороною даного договору та підстав для розірвання кредитного договору , передбачених ст.ст. 651 , 652 ЦК України нею не наведено.

    Судові витрати в частині сплати судового збору та витрат на інформайійно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи слід покласти на відповідача ОСОБА_1 та позивачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3..

    Керуючись ст.ст. 4 , 10 , 60 , 169 , 209 , 213-215 ЦПК України , ст. 526, 530, 589 ч.1 , 651, 652 , 1048-1050 ЦК України,  суд ,

Р  І  Ш  И  В:

    Позов ПАТ КБ « ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» 16481 ( шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят одну ) гривню 45 копійок заборгованості за кредитним договором , 164 гривні 81 копійки сплаченого судового збору та 250 гривень сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

В решті позову ПАТ КБ « ПриватБанк» відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання права власності на рухоме майно та розірвання кредитного договору відмовити.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд шляхом подання заяви про його апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення , з наступним поданням апеляційної скарги протягом 20 днів.

    Головуючий:                                                                             М.М.Розман