Ухвала
02 березня 2020 року
м. Київ
справа № 761/25089/17
провадження № 61-718ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С. П. вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання дій неправомірними, визнання заповіту недійсним,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2020 року до Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року .
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2020 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення її недоліків, а саме сплати судового збору, надання копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, питання відкриття касаційного провадження у цій справі вирішується у порядку, визначеному ЦПК України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, далі - ЦПК України).
17 лютого 2020 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків касаційної скарга, яка містить клопотання про звільнення від сплати судового збору,з посиланням на стан здоров`я та скрутний майновий стан.
Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі , сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
З огляду на вищевикладене, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.
Оскільки вимоги ухвали суду виконані, касаційна скарга подана з дотриманням вимог статей 392, 393 ЦПК України.
Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 393, 394, 395 ЦПК України, у редакції від 03 жовтня 2017 року, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання та розгляд її касаційної скарги.
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу № 761/25089/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання дій неправомірними, визнання заповіту недійсним .
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 13 квітня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. П. Штелик
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 02.03.2020 |
Оприлюднено | 06.03.2020 |
Номер документу | 88048256 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Штелик Світлана Павлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні