Ухвала

від 04.03.2020 по справі 1-26/11

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 березня 2020 року

м. Київ

справа № 1-26/11

провадження № 51-2610 зно19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Харківської області від 16 серпня 2011 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 квітня 2012 року,

встановив:

Вироком Апеляційного суду Харківської області від 16 серпня 2011 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пунктами 4, 12 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України (далі КК) та призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. На підставі статті 71 КК за сукупністю вироків, шляхом поглинення невідбутого покарання за вироком Комінтернівського районного суду міста Харкова від 04 лютого 2009 року, ОСОБА_4 призначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 квітня 2012 року вирок апеляційного суду відносно ОСОБА_4 залишено без зміни.

У своїй заяві про перегляд вироку Апеляційного суду Харківської області від 16 серпня 2011 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 квітня 2012 року за нововиявленими обставинами ОСОБА_4 посилається на неправильне застосування судами закону України про кримінальну відповідальність та порушення його права на захист судом касаційної інстанції.

Перевіривши заяву на дотримання вимог кримінального процесуального закону, Суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху тавстановити п`ятнадцятиденний строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків з наступних міркувань.

Згідно з частиною 2 статті 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) нововиявленими обставинами визнається, зокрема, штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок, а також інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність судового рішення, що належить переглянути.

Засуджений ОСОБА_4 , посилаючись у своїй заяві на нововиявлені обставини, повинен зазначити саме такі обставини, що не були відомі та не могли бути відомі суду та особі під час судового розгляду та є настільки суттєвими й неспростовними, що можуть вплинути на законність прийнятих судами рішень. Засуджений повинен також обґрунтувати власну позицію з приводу того, чому саме він вважає зазначені ним обставини нововиявленими та такими, що вплинули на законність зазначених ним судових рішень з урахуванням положень статті 462 КПК.

Суд зауважує, що виокремлення законодавцем процедури перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами в окрему главу 34 КПК дозволяє Суду дійти висновку про те, що зазначена категорія проваджень є особливою, екстраординарною процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанції) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, і внаслідок завершення кримінального провадження, розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним.

Згідно з частиною 3 статті 464, частиною 1 статті 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не відповідає вимогам, передбаченим статтею 462 КПК, застосовує положення статті 427 цього Кодексу та постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, в якій зазначаються недоліки і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без руху не перешкоджає відкриттю провадження за умови усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, якщо заява надійде у межах строку, визначеного у статті 426 КПК, або не пізніше п`ятнадцятиденного строку з дня одержання копії ухвали про залишення заяви скарги без руху (особа, яка подає таку заяву, має підтвердити, що вона не пропустила цей строк при повторному зверненні до суду).

Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та якій надано строк на усунення недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту заяви, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК, вона не надала усіх документів, які мають подаватися разом з такою заявою.

Керуючись частиною 3 статті 464, частиною 1 статті 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Залишити заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Харківської області від 16 серпня 2011 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 квітня 2012 року без руху івстановити йому п`ятнадцятиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.

У разі невиконання викладених в ухвалі вимог заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала Суду остаточна, оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3