Постанова

від 02.03.2020 по справі 190/1111/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

02 березня 2020 року

м. Київ

справа № 190/1111/17

провадження № 61-15710св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивачі : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представник позивачів - ОСОБА_4 ,

відповідач - селянське (фермерське) господарство Біфронс ,

представник відповідача - Козловський Денис Євгенович,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору , - П`ятихатська районна державна адміністрація Дніпропетровської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства Біфронс на рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2019 року у складі судді Митошоп В. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2019 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до селянського (фермерського) господарства Біфронс (далі - СФГ Біфронс ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - П`ятихатська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, про визнання договору оренди земельної ділянки (паю) недійсним і скасування державної реєстрації права користування .

Позовна заява мотивована тим, що вони є власниками (на праві спільної часткової власності) земельної ділянки площею 7,368 га,кадастровий номер 1224583000:01:026:0095, яка розташована на території Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, яку вони успадкували після ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя ОСОБА_5 уклав із селянським (фермерським) господарством Гермес (далі - СФГ Гермес ) договір оренди земельної ділянки від 15 травня 2006 року № 179 строком на 1 рік.

У лютому 2017 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку отримала від СФГ Біфронс копію договору оренди вищевказаної земельної ділянки від 16 травня 2006 року № 1-06, який було укладено між ОСОБА_5 і СФГ Біфронс строком на 25 років.

Вказували, що ОСОБА_1 , як дружині померлого ОСОБА_5 , відомо, що вказаний договір її чоловіком з СФГ Біфронс не укладався і не підписувався.

На підставі вказаного ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 просили суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 16 травня 2006 року № 1-06, укладений між ОСОБА_5 і СФГ Біфронс , та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 13385110 від 28 травня 2014 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки за СФГ Біфронс , що виникло на підставі договору оренди землі від 16 травня 2006 року № 1-06.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2019 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 16 травня 2006 року № 1-06, укладений між ОСОБА_5 і СФГ Біфронс .

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 13385110 від 28 травня 2014 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1224583000:01:026:0095 за СФГ Біфронс , що виникло на підставі договору оренди землі від 16 травня 2006 року № 1-06.

Стягнуто з СФГ Біфронс на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 640,00 грн та по 2 745,60 грн кожному за проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Рішення суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки волевиявлення спадкодавця позивачів на укладання оспорюваного договору оренди земельної ділянки відсутнє, тому що останній його не підписував, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи від 16 січня 2019 року № 6641-18, то відповідно до положень частини першої статті 215 ЦК України вказаний правочин є недійсним.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2019 року апеляційну скаргу СФГ Біфронс задоволено частково.

Рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2019 року в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 13385110 від 28 травня 2014 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1224583000:01:026:0095, за СФГ Біфронс , що виникло на підставі договору оренди землі від 16 травня 2006 року № 1-06 скасовано і ухвалено у цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовлено.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, скасовуючи державну реєстрацію права користування спірною земельною ділянкою, суд першої інстанції не врахував, що належним відповідачем за цими вимогами є державний реєстратор, однак його до участі у справі залучено не було, тому відсутні підстави для задоволення цих вимог. Висновок суду про визнання оспорюваного правочину недійсним є законним і обґрунтованим, висновок судової почеркознавчої експертизи від 16 січня 2019 року № 6641-18, яка була проведена Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз на підставі ухвали П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2018 року, відповідає вимогам статей 77-80, 102-104, 107, 108 ЦПК України, Закону України Про судову експертизу , Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних дослідженьта цей висновок експерта є чітким, зрозумілим і повним.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі представник СФГ Біфронс - Козловський Д. Є., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди земліі ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні вказаних вимог відмовити.

Судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не оскаржуються, тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України в апеляційному порядку у цій частині не переглядаються.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, безпідставно задовольнив вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним, оскільки висновок судової почеркознавчої експертизи від 16 січня 2019 року № 6641-18, яка була проведена Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз на підставі ухвали П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2018 року, не відповідає вимогам ЦПК України, Закону України Про судову експертизу , Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2019 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень в частині задоволення позовних вимог немає, оскільки доводи касаційної скарги у цій частині не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Земельна ділянка площею 7,368 га, кадастровий номер 1224583000:01:026:0095, яка розташована на території Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, належала на праві власності ОСОБА_5 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП № 028945.

15 травня 2006 року між ОСОБА_5 і СФГ Гермес було укладено договір оренди землі № 179, за умовами якого ОСОБА_5 передав в оренду СФГ Гермес вищевказану земельну ділянку строком на 1 рік.

16 травня 2006 року між ОСОБА_5 і СФГ Біфронс було укладено договір оренди землі № 1-06, за умовами якого ОСОБА_5 передав в оренду СФГ Біфронс земельну ділянку площею 7,368 га, яка розташована на території Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, строком на 25 років .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

Відповідно до свідоцтва про спадщину за законом від 10 березня 2015 року № 5-278 спадкоємцями щодо майна померлого ОСОБА_5 є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , кожний по 1/3 частині земельної ділянки площею 7,368 га, кадастровий номер 1224583000:01:026:0095, яка розташована на території Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області.

Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11 вересня 2017 року № 96892370, наявний запис від 10 березня 2015 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 1/3 частини земельної ділянки площею 7,368 га, кадастровий номер 1224583000:01:026:0095, яка розташована на території Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, та в спеціальному розділі наявний запис про інше речове право від 27 травня 2014 року № 5818096 про реєстрацію договору оренди землі від 16 травня 2006 року №1-06, укладеного між СФГ Біфронс і ОСОБА_5 .

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 16 січня 2019 року № 6641-18, яка була проведена Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, встановлено, що підпис від імені ОСОБА_5 у договорі оренди землі від 16 травня 2006 року № 1-06 виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою з наслідуванням його підпису .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги СФГ Біфронс здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга СФГ Біфронс підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

У частині першій статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За правилами статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Разом з тим, визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У статті 6 Закону України Про оренду землі визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 14 Закону України Про оренду землі передбачена письмова форма договору оренди землі.

Правочин вважається таким, що вчинено в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (частина друга статті 207 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За положеннями статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Факт відсутності волевиявлення ОСОБА_5 (орендодавця) на укладення оспорюваного договору оренди землі підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи від 16 січня 2019 року № 6641-18, яка була проведена Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Таким чином, установивши факт відсутності волевиявлення спадкодавця позивачів (орендодавця) на укладення спірного договору оренди землі на умовах, що в ньому викладені, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову і визнання цього правочину недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України.

Посилання у касаційній скарзі на те, що висновок експерта суперечить вимогам законодавства є безпідставним, оскільки судами надано належна оцінка цьому доказу та встановлено, що він відповідає вимогам статей 77-80, 102-104, 107, 108 ЦПК України, Закону України Про судову експертизу , Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень та цей висновок експерта є чітким, зрозумілим і повним.

При цьому відповідачем не спростовано правильність наведеного висновку судової експертизи, не наведено належного обґрунтування для виклику експерта у судове засідання для надання пояснень. Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем не заявлялося клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи (повторної, додаткової).

Також безпідставним є твердження заявника про відсутність підстав для призначення експертизи, оскільки ухвала П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2018 року про призначення судової почеркознавчої експертизи у цій справі була оскаржена відповідачем, однак ухвалою Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2018 року була залишена без змін.

Інші доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законних і обґрунтованих судових рішень, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який обґрунтовано їх спростував.

У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення, в частині що була предметом перегляду, - без змін, оскільки доводи касаційної скарги у цій частині висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства Біфронс залишити без задоволення.

Рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2019 року в частині вирішення позовних вимог про визнання договору оренди земельної ділянки (паю) недійсним залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян