Ухвала

від 05.03.2020 по справі 216/7590/19

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/7590/19

Провадження № 1-кс/216/840/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.03.2020 місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 клопотання слідчої СВ Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про зміну підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою в кримінальному провадженні № 12019040230002165 від 10 грудня 2019 року за ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

потерпілий ОСОБА_6 ,

підозрюваний ОСОБА_5 ,

захисник ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

04 березня 2020 року до суду надійшло вказане клопотання слідчої про зміну підозрюваному ОСОБА_5 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою, яке згідно з протоколом повторного автоматичного визначення слідчого судді від 05 березня 2020 року було передано на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .

Зазначене клопотання слідчого мотивоване таким.

У провадженні слідчого відділу Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12019040230002165 від 10.12.2019 року, в ході досудового розслідування в якому встановлені наступні обставини події кримінального правопорушення.

Так, 09.12.2019 року приблизно о 16:00 годині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився на ділянці місцевості поблизу АЗС «ANP» за адресою: вул. Миколаївське шосе, 26 у м. Кривому Розі, де спілкувався зі своїм знайомим ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Під час спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на ґрунті раніше виниклих суперечок виникла сварка. Під час сварки у ОСОБА_5 з мотивів раптово виниклої гострої неприязні до ОСОБА_8 виник намір на заподіяння смерті останньому.

Діючи з цією метою, ОСОБА_5 09.12.2019 року приблизно о 16:00 годині, знаходячись на ділянці місцевості поблизу АЗС "ANP" за адресою: вул. Миколаївське шосе, 26 у м. Кривому Розі, умисно, з мотивів гострої неприязні до ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_8 та бажаючи настання саме таких наслідків, наніс останньому не менше двох ударів, підшуканим на місці камінням у життєво важливий орган голову.

Від отриманих ударів камінням в голову ОСОБА_8 , не встоявши на ногах, впав на землю та в короткий проміжок часу помер на місці злочину в результаті несумісних з життям тілесних ушкоджень в області голови.

Після цього ОСОБА_5 , впевнившись в доведенні злочинного наміру до кінця, з метою приховання вчиненого ним особливо тяжкого злочину умисного вбивства ОСОБА_8 , перемістив труп останнього до салону власного автомобіля "Toyota Camry" білого кольору, державний знак НОМЕР_1 , на якому він приїхав на місце зустрічі з ОСОБА_8 , та перевіз труп до водоймища, розташованого на вул. Залізничній у селі Суботці Знам?янського району Кіровоградської області, де, завернувши труп у поліетиленову плівку, за допомогою підшуканих на березі підручних засобів 10.12.2019 року приблизно об 11:00 годині затопив труп ОСОБА_8 на дні водоймища, тіло якого 28.02.2020 року було виявлено працівниками поліції під час обстеження дна водоймища.

Внаслідок умисних злочинних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_8 згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 484 від 29.02.2020 року, виданим Криворізькім міжрайонним відділом КЗ "Дніпропетровського обласного бюро СМЕ" ДОР", заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: набряку головного мозку, розтрощення черепу, відкритої черепно-мозкової травми, які й призвели до смерті ОСОБА_8 .

У вчиненні цього кримінального правопорушення з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 115 КК України за ознаками умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, обґрунтовано підозрюється:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Жовті Води Дніпропетровської області, який одружений, раніше не судимий, працює на посаді директора ТОВ "ТЕРМІНАЛ ОПТ" (код ЄДРПОУ 41492048, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України, 94, кім. 518), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

29.02.2020 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину обґрунтовується такими зібраними доказами:

- протоколом огляду місця події від 28.02.2020 року, а саме затопленого кар`єру в с. Суботці Знам?янського району Кіровоградською області, звідки було виявлено та вилучено труп ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ознаками насильницької смерті ;

- лікарським свідоцтвом про смерть № 484 від 29.02.2020 року, згідно з яким смерть ОСОБА_8 настала внаслідок набряку головного мозку, розтрощення черепу, відкритої черепно-мозкової травми;

- довідками ТОВ "Епіцентр К", в яких заначено, що ОСОБА_5 придбав після скоєння злочину для подальшого переховування трупу ОСОБА_8 ;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , який не заперечував своєї причетності до умисного вбивства ОСОБА_8 та розповів про обставини вчинення ним кримінального правопорушення;

- іншими матеріалами кримінального провадження, які в своїй сукупності підтверджують причетність саме ОСОБА_5 до вчинення злочину відносно ОСОБА_8 .

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 після спричинення потерпілому ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, до правоохоронних органів із заявою про вчинене кримінальне правопорушення не звернувся, не намагався надати потерпілому медичну допомогу та швидку медичну допомогу не викликав, що свідчить про його байдуже ставлення до скоєного, а навпаки вивіз труп ОСОБА_8 за межі м. Кривого Рогу, де сховав його в затопленому кар`єрі с. Суботці Знам?янського району Кіровоградської області. Ураховуючи вказане, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, у подальшому може ускладнити процес встановлення його місцезнаходження та вплинути на розумність строків досудового розслідування й судового розгляду, свідчать про можливе виникнення у підозрюваного бажання переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тобто наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

2. Незаконно впливати на потерпілого та свідків. На теперішній час в ході досудового розслідування не встановлені всіх імовірних свідків злочину та не проведено всіх необхідних слідчих (розшукових) дій за участю свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, є ризик незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_5 на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, що перешкоджатиме встановленню істини у справі, тобто наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

3. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зазначений ризик підтверджується тим, що, залишаючись на свободі, підозрюваний ОСОБА_5 матиме можливість в подальшому безперешкодно спілкуватися зі свідками й таким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, тобто наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

4. Знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. На теперішній час не встановлено, де саме знаходяться мобільний телефон, ключі від квартири та машини потерпілого ОСОБА_8 , тобто наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років. За злочин, у скоєнні якого обґрунтовано підозрюється підозрюваний ОСОБА_5 кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.

Обґрунтовуючи недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слід відмітити, що відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, зокрема правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», вирішуючи питання про доцільність обрання, та/або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та таким чином обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість, яке можливе лише у передбачених законом випадках та за встановленою процедурою, судом повинно бути враховано, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що в даному випадку є правом потерпілої сторони на особисту недоторканність, яке підозрюваним ОСОБА_5 було порушено. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Вчиненням злочину, пов`язаного із посяганням на життя та здоров`я людини, підозрюваний порушив публічний порядок в суспільстві, яке піклується про гарантії прав людини і в якому життя та здоров`я людини є найвищою цінністю, що закріплено в ст. 2 Конвенції. Європейським судом визнано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє ув`язнення особи протягом певного часу.

При цьому слід враховувати правові позиції Європейського суду з прав людини, викладеними за розглянутими справами: «Шалімов проти України», «Боротюк проти України», «Харченко проти України», в яких зазначено, що:

- утримання під вартою може бути виправданим по тій чи іншій справі лише при наявності специфічних ознак того, що цього вимагають справжні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, мають перевагу над правилом поваги до особистої свободи;

- судові органи мають дослідити всі факти «за» і «проти» існування реального суспільного інтересу, який, при належному обліку принципу презумпції невинності, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи.

Тому, виходячи з принципу презумпції невинуватості особи, приймаючи до уваги наявність існування обґрунтованих ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зважуючи всі факти «за» і «проти» існування реального суспільного інтересу та публічний інтерес щодо обставин кримінальних правопорушень, зокрема, що ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, враховуючи їх в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема, що лише при наявності специфічних ознак того, що цього вимагають справжні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, мають перевагу над правилом поваги до особистої свободи, а також існування реального суспільного інтересу, який, при належному обліку принципу презумпції невинності, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, тому застосування саме виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 є обґрунтованим, а запобігти встановленим ризикам, шляхом застосуванням більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою неможливо.

Тому, враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, характер вчиненого злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками у справі, є достатні підстави для застосування саме виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні, із застосуванням насильства, тяжкого злочин проти життя та здоров`я особи, з метою запобігання вищезазначеним ризикам, розмір застави в даному випадку визначати не доцільно.

02 березня 2020 року слідчою СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_9 до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області було подано клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але 03.03.2020 року під час судового засідання прокурором ОСОБА_9 в межах своїх повноважень на підставі ч.2 ст. 185 КПК України було змінено клопотання на застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

03 березня 2020 року слідчим суддею Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_10 підозрюваному ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю за місцем його реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 днів , тобто до 19.15 год. 03 квітня 2020 року.

04 березня 2020 року до СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області з письмовою заявою звернувся потерпілий ОСОБА_6 , в якій зазначив, що вчора невідомі особи здійснювали на нього вплив та просили не «чинити галас» з приводу обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Посилаючись на викладене, слідча просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захд у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримав і просив задовольнити з наведених у ньому підстав. При цьому додатково зазначив, що після звернення потерпілого ОСОБА_6 з указанною заявою про висловлені йому погрози та допиту останнього, постановою керівника прокуратури було визначеного нову групу прокурорів у цьому кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи. Цією постановою він включений до вказаної групи прокурорів, а старшим прокурором групи визначено заступника керівника прокуратури. Після цього, за наслідками вивчення матеріалів кримінального провадження, було встановлено, що прокурором ОСОБА_9 в межах повноважень, але без достатніх правових підстав було самостійно замінено попередне клопотання слідчого про тримання під вартою на клопотання про домашній арешт, яке й було задоволено ухвалою слідчого судді. Крім того, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження також було встановлено наявність ще трьох ризиків, які наведені в цьому клопотанні, що розглядається. Разом з тим прокурор окремо звернув увагу на неефективність такого запобіжного заходу як домашній арешт за місцем реєстрації підозрюваного з огляду на те, що останній зареєстрований у Полтавскій області, фактично мешкає в Київській області, офіційно працює в Кіровоградській області, а досудове розслідування в кримінальному провадженні здійснюється в м. Кривому Розі Дніпропетровської області. Встановивши наведені вище обставини, нова група прокурорів не погодилась з таким процесуальним рішенням прокурора ОСОБА_9 щодо заміни попереднього клопотання та визнала за необхідне звернутись до слідчого судді із цим клопотанням. Ураховуючи зазначене, прокурор просив допитати потерпілого ОСОБА_6 з приводу обставин висловлених йому погроз і розглянути наявність, окрім ризику переховування, також інших ризиків, викладених у цьому клопотанні.

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердив надані ним показання під час додаткогового допиту 04 березня 2020 року, а також просив врахувати, що цей злочин був заздалегідь спланований підозрюваним, останній ретельно готувався до нього та приїхав в м. Кривий Ріг за декілька днів до його вчинення. Вважає, що підозрюваного обов`язково необхідно брати під варту, оскільки останній не контролює свою поведінку, у зв`язку з чим він побоюється за себе та свою сім`ю, оскільки він є єдиним спадкоємцем після смерті батька. При цьому зазначив, що до обрання підозрюваному домашнього арешту йому ніхто не погрожував.

Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував та просили залишити попередній запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на таке. Він повністю визнає свою вину, щиро кається, самостійно з`явився із зізнанням до слідчого, активно співпрацює зі слідством і не має намірів будь-яким чином перешкоджати розслідуванню та впливати на потерпілого, а навпаки готовий відшкодувати останньому завдану шкоду. Також ОСОБА_5 просив врахувати наявність у нього родини, житла, офіційної роботи, відсутність судимостей і можливість залишитись і переховуватись за кордоном. При цьому останній детально розповів про обставини вбивства ним ОСОБА_8 , після якого він поклав тіло останнього в салон автомобіля та поїхав з міста в напрямку м. Кіровограда. По дорозі він зупинився та викинув у річку мобільний телефон ОСОБА_8 . Приїзхавши до м. Кіровограда, він придбав у магазині «Епіцентр» поліетиленову плівку та джутовий канат. Потім він їздив за навігатором і підшукував необхідний водойом, зупинившись лише на третьому. Після цього він дістав тіло вбитого з автомобіля, замотав його у плівку, перев`язав мотузкою, за допомогою дроту причепив каміння та кинув тіло у водойму.

Захисник ОСОБА_7 проти задоволення клопотання категорично заперечував, зазначивши наступне. Підозрюваний ОСОБА_5 умов обраного запобіжного заходу не порушував, наведені у клопотанні ризики не доведені й підстав для зміни запобіжного заходу не має. Останній добровільно з`явився із зізнанням і написав відповідну заяву, розповів про всі обставини вчиненого ним злочину, показав всі місця прихованих ним речових доказів і вказав на місце затоплення ним тіла вбитого. Всі докази, на підставі яких ОСОБА_5 пред`явлено відповідну підозру, здобуті слідством саме внаслідок активної співпраці останнього. З моменту пред`явлення підозри він не переховувався, на потерпілого не тиснув, свідків у кримінальному провадженні не має, повернувся із-за кордону після отримання повістки слідчого про необхідність з`явитись для допиту в якості свідка, після отримання його зізнання він у порядку статті 208 КПК України затриманий не був, оскільки орган досудового розслідування не вбачав для цього підстав, а заява потерпілого є штучною. При цьому ОСОБА_5 добровільно повідомив слідство про те, що він перетягнув салон автомобіля з метою приховування слідів злочину та вказав на місця в автообілі, де могли залишитись біологічні сліди вбитого, а також показав місце спалення ним одягу вбитого та річку, в яку він викинув мобільний телефон останнього, але його не знайшли. Ураховуючи наведене, захисник просив відмовити в заловоленні клопотання за безпідставністю.

Заслухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому ст. 184 цього Кодексу, до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за ознаками умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.

Зазначені обставини сторонами кримінального провадження не оспорюються.

Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 березня 2020 року клопотання прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 молодшого радника юстиції ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в порядку ч. 2 ст. 185 КПК України стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було задоволено й застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю за місцем його реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці із покладенням на нього відповідних обов`язків.

За змістом указаної ухвали слідчого судді 03 березня 2020 року під час розгляду поданного 02 березня 2020 року слідчим клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурором ОСОБА_9 на підставі ч. 2 ст. 185 КПК України вказане клопотання слідчого було замінено новим клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду. У судовому засіданні прокурором було підтримано саме замінене ним нове клопотання, при цьому підозрюваний і його захисник не заперчували проти застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, у зв`язку з чим слідчим суддею відповідно до вимог ч. 3 ст. 26 КПК України було вирішено саме те питання, що винесене на його розгляд сторонами кримінального провадження та в межах його повноважень, визначеним КПК України.

Разом з тим відповідно до протоколу додатково допиту потерпілого ОСОБА_6 від 04 березня 2020 року та наданих ним пояснень у судовому засіданні під час розгляу цього клопотання 03 березня 2020 року після обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до нього на дворі підійшли двоє невідомих чоловіків, які попросили його «не чинити галас» з приводу обрання ОСОБА_5 такого запобіжного заходу. При цьому вказані події відбувались біля будинку, в якому мешкав його вбитий батько. Оскільки він є єдиним спадкоємцем після смерті батька, він реально побоюється за своє життя та здоров`я, а також членів своєї сім`ї, тому що через невстановлених осіб на нього здійснюється тиск з боку підозрюваного ОСОБА_5 . У зв`язку з цим він просив відвести попереднього прокурора через його упередженість та необ`єктивність і змінити обраний підозрюваному запобіжний захід на тримання під вартою.

Крім того, з огляду на наведені вище обставини керівником прокуратури було визначеного нову групу прокурорів у цьому кримінальному провадженні, якою визнано необґрунтованим процесуальне рішення прокурора ОСОБА_9 щодо заміни в судовому засіданні попереднього поданого слідчим клопотання про застосування до підозрюваного запобідного заходу у вигляді тримання під вартою новим клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із наведенням лише одного ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Водночас у клопотанні, яке розглядається, та в судовому засіданні прокурором ОСОБА_4 , окрім вказаного вище ризику, зазначено про існування таких ризиків як можливість підозрюваним, перебуваючи на свободі, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Оцінивши на підставі наданих сторонами кримінального провадження пояснень та матеріалів всі обставини в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки в судовому засіданні встановлено достатні підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи скоєне й побоюючись суворого покарання, дійсно може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

За встановлених обставин слідчий суддя погоджується з наведеними слідчим і прокурором підставами для зміни ОСОБА_5 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою з огляду на таке.

Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п`ять років.

У справі «Смірнови проти Росії» ЄСПЛ зазначив, що в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ у справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ у справі «Вемгофф проти Німеччини»); вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ у справі «Мацнеттер проти Австрії») або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення ЄСПЛ у справі «Летельєр проти Франції»).

Разом з тим відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення суд, крім інших обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування такого запобіжного заходу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

При цьому висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Крім того, у справі «Москаленко проти України» ЄСПЛ зазначив, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Оцінюючи наведені вище обставини, слідчий суддя також зважає на практику ЄСПЛ, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Разом з тим ЄСПЛ звертає увагу, що вирішуючи питання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. При цьому ЄСПЛ підкреслює, що визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який є особливо тяжким злочином, а санкція зазначеної норми кримінального закону передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, тому відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим ОСОБА_5 інвалідності не має, тяжкими або хронічними захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою не страждає, що свідчить про відсутність даних, які б вказували на неможливість застосування до нього такого запобіжного заходу.

З огляду на викладене, враховуючи тяжкість і ступень суспільної небезпеки злочину, у вчиненні якого ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим, конкретні обставини кримінального провадження та характер інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки стороною обвинувачення доведено, що саме такий запобіжний захід відповідає тяжкості кримінального правопорушення й даним про особу підозрюваного, а також є співмірним з реально існуючими ризиками, запобігти яким, окрім як застосуванням такого виняткового запобіжного заходу неможливо.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів у даних фактичних обставинах не буде ефективним і доцільним, тому слідчий суддя не вбачає підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобігання наявних ризиків та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

При цьому слідчий суддя вважає, що таке обмеження права ОСОБА_5 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

Разом з тим слідчий суддя вважає за необхідне скористатись правом не визначати розмір застави, оскільки вчинений злочин спричинив загибель людини (п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193-196, 200, 369-372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчої СВ Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про зміну підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою в кримінальному провадженні № 12019040230002165 від 10 грудня 2019 року за ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, - задовольнити.

Змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20 год. 00 хв. 04 травня 2020 року, без визначення розміру застави, взявши його під варту негайно в залі суду.

Дія ухвали закінчується о 20 год. 00 хв. 04 травня 2020 року.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Криворізької установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області (№3), слідчому та прокурору.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному та захиснику негайно після її оголошення.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а особою, яка перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Копію зазначеної ухвали мені

---

---

(повне прізвище ім`я, по-батькові)

вручено ____

---

2020 року о ____ годині ____ хвилин.

Одночасно роз`яснено порядок її оскарження.

Підозрюваний

---

(підпис)