Постанова

від 25.02.2020 по справі 910/11742/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2020 р. Справа№ 910/11742/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Грека Б.М.

Копитової О.С.

Секретар судового засідання: Камінська Т.О.

За участю представників: відповідно до протоколу судового засідання від 26.02.2020.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 (повний текст складено та підписано 26.12.2019)

у справі № 910/11742/18 (суддя Г.П. Бондаренко)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Одеського кабельного заводу "Одескабель"

До 1) Приватного акціонерного товариства "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ" 2) Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Про визнання недійсним патентів № 75499, № 75500, № 75501 та № 80378, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" (далі - відповідач-1) та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - відповідач-2) про зобов`язання вчинити дії.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив:

- визнати повністю недійсним патент України на корисну модель № 75499 "Трижильний кабель", виданий Державною службою інтелектуальної власності України 10.12.2012;

- зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести відповідні відомості до Державного реєстру патентів України стосовно визнання недійсним патенту України на корисну модель №75499 "Трижильний кабель";

- визнати повністю недійсним патент України на корисну модель № 75500 "Броньований кабель", виданий Державною службою інтелектуальної власності України 10.12.2012;

- зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести відповідні відомості до Державного реєстру патентів України стосовно визнання недійсним Патенту України на корисну модель № 75500 "Броньований кабель";

- визнати повністю недійсним патент України на корисну модель № 75501 "Силовий кабель", виданий Державною службою інтелектуальної власності України 10.12.2012;

- зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести відповідні відомості до Державного реєстру патентів України стосовно визнання недійсним патенту України на корисну модель № 75501 "Силовий кабель";

- визнати повністю недійсним патент України на корисну модель № 80378 "Екранований кабель", виданий Державною службою інтелектуальної власності України 27.05.2013;

- зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести відповідні відомості до Державного реєстру патентів України стосовно визнання недійсним патенту України на корисну модель № 80378 "Екранований кабель". Також позивач просив покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України відмовлено. Залишено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" до Приватного акціонерного товариства "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ" та Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання недійсним патентів № 75499, № 75500, № 75501 та № 80378, зобов`язання вчинити дії без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України. Судові витрати позивача покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" (65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 144; ідентифікаційний код 30332681). Заяву Приватного акціонерного товариства "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ" про компенсацію судових витрат на оплату послуг експерта на підставі ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" (65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 144; ідентифікаційний код 30332681) на користь Приватного акціонерного товариства "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ" (61099, м. Харків, вул. Автогенна, буд. 7; ідентифікаційний код 00214534) 84 000 (вісімдесят чотири тисячі) грн. витрат на оплату послуг експерта.

Не погоджуючись частково з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 по справі №910/11742/18 в частині стягнення з ТОВ "ТД Одескабель" на користь ПАТ "Завод Південкабель" 84 000,00 грн. витрат на оплату послуг експерта та ухвалити нове рішення, яким зменшити витрати відповідача на оплату послуг експерта до 8008,00 гривень.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції, під час прийняття оскаржуваної ухвали, проігноровано доводи позивача, та неправомірно покладено на позивача судові витрати зі сплати експертизи замовленої відповідачем-1. Грубим порушенням норм матеріального права є вказівка суду на те, що положення Постанови КМУ від 01.07.1997 №710 Про затвердження Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів не застосовуються в господарському процесі.

У відповідності до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2020 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Копитова О.С.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 залишено без руху. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" має право усунути недоліки, а саме подати до Північного апеляційного господарського суду докази про сплату судового збору в сумі 2102,00 грн. та докази відправлення іншим учасникам провадження у справі копії цієї скарги і доданих до неї документів.

Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" що, в разі невиконання зазначеної ухвали суду в строк, визначений п.2 її резолютивної частини, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

27.12.2020 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "ТД Одескабель" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №910/11742/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 та призначено справу до розгляду на 26.02.2020 о 14 год. 15 хв.

18.02.2020 через відділ документального забезпечення суду від Приватного акціонерного товариства Завод Південкабель надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство заперечувало проти доводів апеляційної скарги ТОВ Торговий дім Одеського кабельного заводу Одескабель .

Представник Акціонерного товариства ВТБ Банк в судовому засіданні 26.02.2020, надав пояснення по суті справи, підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати частково ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі №910/11742/18 в частині стягнення з ТОВ ТД Одескабель на користь ПАТ Завод Південкабель 84000,00 грн. витрат на оплату послуг експерта та ухвалити нове рішення, яким зменшити витрати відповідача на оплату послуг експерта до 8008,00 грн.

Крім того, в судовому засіданні 26.02.2020, представники ПрАТ Завод Південкабель та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надали пояснення по суті справи, заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили відмовити ТОВ ТД Одескабель в задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі №910/11742/18, ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі №910/11742/18 залишити без змін.

Колегією суддів на підставі частини сьомої статті 270 ГПК України надано учасникам судової справи можливість виступити у судових дебатах, яке учасниками справи реалізовано.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" , згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги виходячи з такого.

Обставини справи, що передували винесенню оскаржуваної ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2019 було задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" про призначення комісійної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, проведення експертизи доручено експертам у сфері інтелектуальної власності Андрєєвій Альоні Вікторівні, яка не є фахівцем державної спеціалізованої установи (свідоцтво підтвердження кваліфікації судового експерта № 1910) та Петренко Сергію Анатолійовичу фахівцю Науково - дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України (свідоцтво підтвердження кваліфікації судового експерта № 1231); зупинено провадження у справі до надання висновків комісійної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, призначеної у справі.

02.04.2019 через відділ канцелярії суду від позивача надійшла заява про відвід експертів, в якій позивач заявив відвід судовим експертам Петренко С. А. та Авдєєвій Г. К. від виконання експертизи у справі № 910/11742/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2019 було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" про відвід експертів, в частині, що стосується експерта С. А. Петренко від проведення комісійної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, призначеній ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2019 у справі № 910/11742/18, в іншій частині клопотання залишено без розгляду, оскільки Суд не доручав проведення експертизи експерту Авдєєвій Г. К.

Замість відведеного судового експерта С. А. Петренко, призначено - судового експерта у сфері інтелектуальної власності Оцалюка Валентина Михайловича, який не є фахівцем державної спеціалізованої установи (свідоцтво підтвердження кваліфікації судового експерта № 1863; адреса: АДРЕСА_1 ) та доручено проведення комісійної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, призначеній ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2019 у справі №910/11742/18 Андрєєвій Альоні Вікторівні (провідний експерт) та Оцалюку Валентину Михайловичу. Провадження у справі було зупинено до надання висновків комісійної судової експертизи.

02.05.2019 експерт Андрєєва Альона Вікторівна отримала матеріали даної справи у чотирьох томах для проведення вищезазначеної експертизи.

13.05.2019 до суду від позивача надійшла заява про відвід експертів, відповідно до якої позивач просив відвести судового експерта Оцалюка Валентина Михайловича від виконання експертизи у справі № 910/11742/18.

09.07.2019 через канцелярію Господарського суду міста Києва від судового експерта Андрєєвої Альони Вікторівни надійшов лист № 01-07-/19 від 05.07.2019, в якому експерт повідомила, що на вимогу суду та відповідно до пункту 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, у зв`язку з несплатою вартості експертизи матеріали справи № 910/11742/18 у 4-х томах повертаються до Господарського суду міста Києва.

19.07.2019 суд поновив провадження у справі № 910/11742/18, призначив судове засідання на 13.08.2019 та викликав для участі в судовому засіданні судового експерта Оцалюка Валентина Михайловича.

02.08.2019 через відділ канцелярії господарського суду до матеріалів справи надійшли:

- від позивача клопотання про залучення спеціаліста, в якому позивач просив суд викликати в судове засідання у справі № 910/11742/18, як спеціаліста представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) Поліщука Євгена Григоровича, свідоцтво № 416 від 27.01.2014 та заперечення на суму судових витрат, в яких позивач зазначив про захищеність та необґрунтованість вартості послуг з проведення експертизи призначеної у справі;

- від відповідача - 1 клопотання, в якому останній просив суд судове засідання 13.08.2019 по розгляду питання відводу експерту Оцалюк В. М. провести без участі представника відповідача - 1 та зазначав що відповідний відвід є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Суд, за результатами проведеного 13.08.2019 засідання у справі, постановив ухвалу, в якій заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Одеського кабельного заводу "Одесакабель" про відвід експертів та про залучення спеціаліста залишив без задоволення та зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Одеського кабельного заводу "Одесакабель" в повному обсязі внести на депозитний рахунок суду, в строк до 31.08.2019, оплату за проведення у справі комісійної судової експертизи (експертизу об`єктів інтелектуальної власності), призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2019 та рахунок на оплату якої було отримано позивачем від експерта Андрєєвої А. В. та від експерта Оцалюк В.М., докази чого надати суду у строк до 04.09.2019. Мотиви та обґрунтування прийнятих судом рішень були викладені в ухвалі від 13.08.2019.

В строк визначений судом, а саме до 12.09.2019 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Одеського кабельного заводу "Одесакабель" оплату за проведення у справі комісійної судової експертизи (експертизу об`єктів інтелектуальної власності) на депозитний рахунок суду не внесло і відповідних доказів суду не надало. Також від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Одеського кабельного заводу "Одесакабель" до суду у строку до 04.09.2019 не надходило жодних заяв, клопотань, повідомлень, тощо.

Враховуючи, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Одеського кабельного заводу "Одесакабель" вимоги суду щодо оплати проведення у справі комісійної судової експертизи (експертизу об`єктів інтелектуальної власності), призначеної за його клопотанням, двічі не виконав, не оплатив рахунок виставлений експертом, наслідком чого стало повернення матеріалів справи до суду, та не вніс відповідну оплату на депозитний рахунок суду, на вимогу останнього, суд 23.09.2019 постановив ухвалу, в якій скасував ухвалу суду від 26.03.2019 про призначення експертизи у справі за клопотанням позивача, вжив заходи процесуального примусу шляхом накладення на позивача штрафу у розмірі 10035, 00 грн., поновив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання на 12.11.2019.

03.10.2019 через відділ канцелярії суду від позивача надійшли пояснення щодо неможливості сплати вартості експертизи.

17.10.2019 від позивача до суду першої інстанції надійшли заперечення на суму судових витрат (висновок експерта НДІ інтелектуальної власності НАПНУ Дорошенко О. Ф., Петренко С.А.), про відшкодування яких клопотав відповідач-1.

Разом з тим, як вбачається зі змісту апеляційної скарги, апелянт не погоджується з оскаржуваною ухвалою саме в частині розподілу судових витрат між сторонами.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином, оскільки в даному випадку позовна заява залишена без розгляду внаслідок повторної неявки позивача в судове засідання, а також не виконання позивачем покладених на нього судом першої інстанції обов`язків (зокрема, щодо оплати вартості експертизи), відтак, судовий збір, сплачений позивачем за подання позову поверненню не підлягає та був покладений судом першої інстанції на позивача.

Відповідно до частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Вказаною нормою відповідач наділяється правом заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи за рахунок позивача, у випадку якщо внаслідок необґрунтованих дій позивача провадження у справі було закрите або позов було залишено без розгляду. При цьому, відповідною нормою не вимагається наявність у позивача протиправної мети при вчиненні таких дій, або наявність умислу на вчинення протиправних дій. Зазначена норма наділяє відповідача відповідним правом за умови, якщо закриття провадження або залишення позову без розгляду стало наслідком необґрунтованих дій позивача, тобто таких дій які не ґрунтуються на законі.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що 21.03.2019 відповідачем - 1 була подана по справі заява відповідно до частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, в якій відповідач просив суд стягнути з позивача понесені відповідачем - 1 судові витрати у сумі 84 000, 00 грн. за оплату комісійної судової експертизи з інтелектуальної власності, проведеної судовими експертами Дорошенко О. Ф. та Петренко С. А., щодо патентоздатності корисних моделей "Кабель силовий" за патентами України № 75499, № 75500, № 75501, № 80378.

На підтвердження понесених витрат відповідач - 1 було надано суду першої інстанції заявку на проведення експертизи, копію рахунку № 65 від 27.09.2018, копію платіжного доручення № 5975 від 01.10.2018 про сплату 84 000, 00 грн. та копію виконаних робіт.

Враховуючи вищевикладене, відповідач - 1 наділений відповідним процесуальним правом на компенсацію судових витрат на підставі частини 5 статті 130 ГПК України, оскільки позов було залишено без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Згідно із статтею 127 Господарського процесуального кодексу України експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 статті 127 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що суд позбавлений можливості самостійно (без клопотання іншої сторони) зменшувати розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 910/11310/18.

Таким чином, розмір понесених відповідачем - 1 витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача підтверджується, наявними в матеріали справи доказами.

Статтею 15 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров`я України у цивільних і господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством. Проведення інших експертних досліджень і обстежень державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок замовника.

Державні спеціалізовані установи, а також фахівці, що не є працівниками цих установ, зазначені у статті 7 цього Закону, виконують інші роботи на договірних засадах.

Експертне дослідження від 12.11.2018 виконане Науково - дослідним інститутом власності НАПНУ виконане на договірних засадах, що відповідає діючому законодавству, і вартість зазначеного дослідження співмірна із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим експертами на виконання робіт.

Що стосується посилання позивача на положення постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 № 710 "Про затвердження Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів", то відповідна інструкція затверджена відповідно до статей 121, 122 Кримінального процесуального кодексу України, статті 275 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно її положення не застосовуються в господарському процесі.

Інших доводів щодо не співмірності заявлених до компенсації витрат відповідача - 1 позивач суду першої інстанції не навів, і доказів не співмірності понесених відповідачем - 1 витрат суду не надав.

З огляду на викладене та враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, та залишення позову без розгляду стало наслідком неправомірних дій позивача, а відповідачем - 1 подано заяву про компенсацію його судових витрат, і при цьому позивачем не заявлено про зменшення таких витрат та не доведено їх не співмірності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що заява відповідача - 1 про компенсацію здійснених останнім витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими, з огляду на що правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 269 , 270 , 271 , 275 , 276 , 282 , 283 ГПК України , Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі № 910/11742/18 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі № 910/11742/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/11742/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано 06.03.2020.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Грек

О.С. Копитова