Постанова

від 06.03.2020 по справі 344/15683/15-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/15683/15-ц

Провадження № 22-ц/4808/69/20

Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.

Суддя-доповідач Василишин

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Василишин Л.В.,

суддів: Девляшевського В.А., Матківського Р.Й.,

секретаря Маслей А.М.

за участю апелянта ОСОБА_1

представника апелянта ОСОБА_2 ,

представників відповідача: адвоката Бандури В.О., Трощинської Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 08 червня 2017 року у складі судді Пастернак І.А., ухвалене у м.Івано-Франківську, у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гражда (далі - ОСББ Гражда ), Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним державного акту на право власності, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою загального користування та зобов`язання демонтувати огорожу прибудинкової території,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищевказаним позовом.

Позовні вимоги позивач обгрунтовувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 .

При заселенні в зазначену квартиру нею було виявлено огорожу із залізобетонних плит висотою 3,5 м, яка огороджує територію сусіднього будинку АДРЕСА_1 та знаходиться в підпорядкуванні Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гражда (далі - ОСББ Гражда ).

Жителі будинку АДРЕСА_1 неодноразово зверталися з вимогою про демонтаж даної огорожі, однак їх вимоги було залишено без задоволення.

Також вони неодноразово зверталися до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, від яких отримали відповідь про те, що огорожа на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 суперечить пункту 2 * додатку 3.1 ДБН 360-92* Планування і забудови міських і сільських поселень .

Позивачка вважає рішення Івано-Франківської міської ради про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки, що знаходиться між будинками АДРЕСА_2 таким, що порушує права як суміжних землекористувачів щодо користування присадибною ділянкою та землями загального користування, які забезпечують їй та службовим автомобілям проїзд до її будинку та прибудинкової території.

Власниками суміжної земельної ділянки порушується її право на користування та розпорядження власним майном та створюються небезпечні умови для життя, так як у випадку настання надзвичайної ситуації, вона буде позбавлена можливості на своєчасне отримання допомоги від уповноважених служб.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила:

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 027250 від 27 вересня 2009 року, кадастровий номер 2610100000:06:001:0154;

- усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою загального користування, що знаходиться у дворовій частині будинків АДРЕСА_5 ;

- зобов`язати ОСББ Гражда за власний рахунок знести (демонтувати) самовільно встановлену капітальну огорожу (паркан) на земельній ділянці кадастровий номер 2610100000:06:001:0154, що розташована по

АДРЕСА_1 -Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 червня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказане рішення суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказала на те, що суд не взяв до уваги її посилання, що відповідно до п.2 СН 441-72, затверджених 26.05.1972р. забороняється огородження житлових будинків.

З даних вказівок вбачається, що огородження слід проектувати тільки у випадках, коли вони потрібні за умовами експлуатації та охорони підприємств, будівель і споруд, з урахуванням вимог архітектурно-планувальних завдань. У всіх випадках забороняється передбачати огородження: житлових будівель.

Апелянт також зазначила, що відповідно до даного пункту вказаних будівельних норм, огородження повинно супроводжуватися наявністю архітектурно-планувального завдання, однак відповідачі не представили суду такого, тому огорожа встановлена з порушенням будівельних норм.

Суд не взяв до уваги наявність не виконаних приписів та листів Департаменту містобудування, архітектури і культурної спадщини Івано-Франківської міської ради.

Безпідставно не взято до уваги копію припису № 188 від 29.07.2016р. ДСНС України Івано-Франківського міського відділу, в якому зазначено, щоб відповідач ОСББ „Гражда" до 29.08.2016 року повинен забезпечити ширину проїзду для пожежних автомобілів відповідно до ДБН 360- 92** та до 29.08.2016 року демонтувати встановлену глуху огорожу (бетонну) висотою 1,9 м., що блокує проїзд до тильної сторони будинку.

З наведених підстав ОСОБА_1 просила скасувати рішення суду першої інстанції скасувати ухвалити нове рішення, яким її позов задоволити у повному обсязі.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03.10.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Івано-Франківського міського суду від 08 червня 2017 року залишено без зміни.

Постановою Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року (провадження №61-29757св18) касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково (том-2, а.с.122-128).

Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 жовтня 2017 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою загального користування та зобов`язання демонтувати огорожу прибудинкової території і направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В решті рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 жовтня 2017 року залишено без змін.

В засіданні апеляційного суду апелянт та її представник вимоги скарги в зазначеній частині підтримали, просили задоволити та зобов`язати відповідача демонтувати огорожу.

Представники відповідача скаргу не визнали, просили відмовити в її задоволенні за безпідставністю.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для частового задоволення апеляційної скарги.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позову про зобов`язання ОСББ Гражда за власний рахунок знести (демонтувати) самовільно встановлену капітальну огорожу (паркан) на земельній ділянці кадастровий номер 2610100000:06:001:0154, що розташована по АДРЕСА_1 , суд виходив з того, що розташована по АДРЕСА_1 огорожа є розбірною, фундаментально не пов`язаною із земельною ділянкою, тобто не є капітальною спорудою (огорожею), а отже може бути розібраною в будь-який час при необхідності доступу відповідних спецслужб. Зазначена огорожа встановлена навколо дитячого та відпочинкового майданчиків, що підтверджується фотофіксацією зазначеної огорожі, а не будинку, як вбачається з копії Генерального плану, а тому вимоги позивача в цій частині є безпідставними, необґрунтованими та не підтверджуються належними доказами.

Відповідно до ч.1 ст.417 ЦПК України, вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

На виконання постанови Верховного Суду від 31 жовтня 2019 рокуапеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою загального користування та зобов`язання демонтувати огорожу прибудинкової території.

Матеріалами справи встановлено, що у2009 році Державним підприємством Центр державного земельного кадастру складено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку ОСББ Гражда на території Івано-Франківської міської ради на АДРЕСА_1 загальною площею 0,1574 га.

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 30 липня 2009 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСББ Гражда загальною площею 0,1574 га (в тому числі земельна ділянка № 1 площею 0,1301 га та земельна ділянка № 2 площею 0,0273 га) на АДРЕСА_1 за рахунок земель міської ради.

Земельні ділянки загальною площею 0,1574 га передано у власність для обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Дане рішення є чинним.

На підставі зазначеного рішення ОСББ Гражда видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 027250 від 27 вересня 2009 року з якого встановлено, що ОСББ Гражда є власником земельної ділянки площею 0,1301 га, яка розташована на АДРЕСА_1 із цільовим призначенням для обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Кадастровий номер земельної ділянки: 2610100000:06:001:0154.

Згідно з листом Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 20 травня 2015 року № Т/678, адресованим ОСОБА_1 , обстежено прибудинкову територію по АДРЕСА_1 та встановлено, що вона огороджена глухим парканом із залізобетонних конструкцій. Пунктом 3.7. Порядку встановлення огорож в місті Івано-Франківську, затвердженого рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 05 лютого 2015 року № 84, заборонено передбачати огорожу багатоквартирних житлових будинків, тому огорожа прибудинкової території повинна бути демонтована.

Згідно з пунктом 3.7 зазначеного Порядку заборонено передбачати огорожу багатоквартирних житлових будинків, за винятком житлових комплексів, на території яких передбачено влаштування відпочинкових, дитячих, господарських, спортивних майданчиків згідно містобудівного розрахунку для забезпечення умов відпочинку та облаштування майданчиків для твердих побутових відходів для мешканців цих комплексів (том-1, а.с.5).

Згідно з приписом Відділу муніципальної інспекції з благоустрою Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері благоустрою від 25 квітня 2016 року № 249 встановлено порушення Правил благоустрою міста Івано-Франківська, а саме: розміщено огорожу в межах прибудинкової території між будинками АДРЕСА_4 , на яку відсутні погоджувальні документи (на час звернення), та зобов`язано голову ОСББ Гражда Трощинську Л.І. усунути порушення до 04 травня 2016 року шляхом пред`явлення погоджувальних документів або демонтування огорожі (якщо такі документи відсутні), (том-1, а.с.158).

На виконання зазначеного припису, відповідачами було надано підтвердження того, що зазначена огорожа встановлена в межах приватної земельної ділянки згідно з державними актами на право власності серії ЯЗ № 027250 від 27 вересня 2009 року та серії ЯЗ № 028500 від 28 вересня 2009 року, що підтверджується листом Івано-Франківської міської прокуратури від 22 серпня 2014 року № 461-13 та виготовлено проект споруди зовнішньої огорожі території ОСББ Гражда по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

За приписами ст.103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Частиною третьою статті 152 ЗК України визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів. Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з положеннями ст.14 Закону України Про благоустрій населених пунктів об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Відповідно до ч.2 ст. 21 Закону України Про благоустрій населених пунктів огорожі і ворота відносяться до малих архітектурних форм.

Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпорядженні власністю (негаторний позов).

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 , зокрема посилалася на те, що власниками суміжної земельної ділянки порушується її право на користування та розпорядження власним майном та створюються небезпечні умови для життя, так як у випадку настання надзвичайної ситуації вона буде позбавлена можливості на своєчасне отримання допомоги від уповноважених служб.

Відповідно до ст.12, ч.ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76).

Статтями 77,78,79,80 ЦПК України встановлено вимоги щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимість доказів).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Переглядаючи спір в апеляційному порядку в межах, визначених постановою Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року,апеляційний суд звертає увагу на насупне.

Як вбачається з листа Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 07 липня 2015 року № 1245/14-05, встановлена огорожа суперечить пункту 2* додатку 3.1 ДБН 360-92* Планування і забудови міських і сільських поселень .

Згідно листа Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 10 серпня 2016 року № 03-11643/261, управлінням проведено позапланову перевірку фактів під час якої встановлено, що бетонна огорожа (глуха) висотою 1,9 м дійсно зменшує ширину проїзду для пожежних автомобілів, у зв`язку з чим керівництву ОСББ Гражда вручено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а особу, відповідальну за протипожежний стан, притягнуто до адміністративної відповідальності.

За змістом листа заступника міського голови від 08 серпня 2016 року № КО/2878, огорожа навпроти наскрізного проїзду від АДРЕСА_5 під будинком в„– 19 на відстані близько 4 м унеможливлює проїзд у двір пожежної автодрабини, яка по довжині має розмір 10-12 м. Іншого заїзду у двір будинків №№ 19 , 19 А, 21 , 21 а не існує. Через встановлення вказаної огорожі існує реальна небезпека у випадку пожежі для мешканців квартир будинків № № 19 , 19А, 21 , 21 а, які мають другий евакуаційний вихід (на балкон) у двір цих будинків. Окрім того, пожежна спецтехніка повинна мати простір для маневру (в тому числі розвороту), що в даному випадку відсутнє.

Відповідно до листа Департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини від 04 квітня 2016 року № 591/51-08/05, огорожа навпроти наскрізного проїзду від АДРЕСА_5 під будинком в„– 19 на відстані близько 4 м унеможливлює проїзд у двір пожежної автодрабини, яка по довжині має розмір 10-12 м. Іншого заїзду у двір будинків №№ 19 , 19 А, 21 , 21 а не існує. Через встановлення вказаної огорожі існує реальна небезпека у випадку пожежі для мешканців тих квартир будинків в„–в„– 19 , 19А, 21 , 21 а, які мають другий евакуаційний вихід (на балкон) у двір цих будинків. Окрім того, пожежна спецтехніка повинна мати простір для маневру (втому числі розвороту), що в даному випадку відсутнє.

Апеляційний суд також бере до уваги лист Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 23 вересня 2016 року № 04-10392/11 та припис № 188 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 29 липня 2016 року, згідно з якими голову ОСББ Гражда зобов`язано забезпечити ширину проїзду для пожежних автомобілів відповідно до ДБН та зобов`язано демонтувати встановлену глуху огорожу (бетонну) висотою 1,9 м, що блокує проїзд до тильної сторони будинку.

Крім того, ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 30.01.2020 року зобов`язано Івано-Франківський міський відділ Управління ДСНС в Івано-Франківській області надати суду висновок щодо того, які заходи необхідно вжити для забезпечення дотримання протипожежних правил та ДБН 360-92 Містобудування.Планування і забудова міських і сільських поселень у дворі будинку по АДРЕСА_1 в частині відповідності облаштованої ОСББ Гражда (вул.Гаркуші 19 А) огорожі таким вимогам, можливості переміщення чи демонтажу огорожі до відстані, що відповідає таким вимогам.

На виконання ухвали суду листом від 19.02.2020 року №183/17-40 Івано-Франківський міський відділ Управління ДСНС в Івано-Франківській області надав суду відповідь, з якої вбачається наступне.

Відповідно до п.15.3.1 ДБН В.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій" (п.2* обовязкового додатку 3.1 ДБН 360-92** "Планування і забудова міських і сільських поселень" - втратив чинність) "при проектуванні проїздів і пішоходних шляхів необхідно забезпечувати можливість поїзду пожежних машин до житлових і громадських будинків, у тому числі із вбудовано-прибудованими приміщеннями, і доступ пожежників з автодрабин і автопідйомників у будь-яку квартиру чи приміщення. Відставнь від краю проїзду до зовнішньої стіни будинку слід приймати 5-7м для будинків з умовною висотою до 26,5м включно і 9-11 м для будинків з умовною висотоб понад 26.5м".

В даному випадку, огорожа напроти накрізного проїзду від АДРЕСА_1 на відстані близько 4м. унеможливлює проїзд у двір пожежної автодрабини, яка по довжині має розмір 10-12м. Іншого заїзду в двір будинків №19,19а,21,21а не існує. Через встановлення вказаної огорожі існує реальна небезпека у випадку пожежі для мешканців тих квартир будинків №19,19а,21,21а, які мають другий евакуаційний вихід (на балкон) в двір цих будинків.

Окрім того, пожежна спецтехніка повинна мати простір для маневру (в т.ч. розвороту), що в даному випадку відсутнє.

Також проїзд у двір вищевказаних будинків загороджено металевими воротами (в`їзд в арку), які постійно закриті на замок.

Відповідно до п.1.3 розділу 2 "Правил пожежної безпеки в Україні", затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2017 року автомобільні дороги, проїзди й проходи до будівель, споруд, пожежних вододжерел.ю епідступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння мають бути завжди вільними, утримуватися справними, взимку очищатися від снігу. Забороняється зменшувати ширину доріг та проїздів для пожежних автомобілів.

Також відповідно до п.2 діючого СН-441-72* "Вказівки по проектуванню огорож майданчиків та ділянок підприємств, будинків і споруд" забороняється передбачати огородження житлових будинків.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що спірна огорожа порушує право позивачки на пожежну безпеку. Тому вимоги про захист такого права в спосіб зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та демонтувати огорожу є обгрунтованими.

При цьому, судом не встановлено підстав для зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, що знаходиться в користуванні позивача, оскільки порушення такого права позивачем не доведено.

Однак зважаючи на встановлення факту порушення прав останньої щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідача слід зобов`язати усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою в частині забезпечення пожежної безпеки шляхом знесення огорожі, тому така вимога підлягає до часткового задоволення.

Посилання відповідача на рішення зборів ОСББ Гражда від 23.02.2020року № 9 щодо готовності ОСББ забезпечити проїзд автомобіля ДСНС та аварійних служб до буд. АДРЕСА_1 , не спростовує висновків суду, а навпаки підтверджує їх.

Підстав для знесення певної частини огорожі для забезпечення наведених прав позивача з огляду на зміст листа міського відділу ДСНС від 19.02.2020року не встановлено. Враховуючи особливості експлуатації пожежної техніки та заходів спрямованих на убезпечення потерпілих, будь-який частковий демонтаж спірної огорожі їх не забезпечить. Не заперечуючи права власності ОСББ на земельну ділянку біля будинку, оскільки таке право оформлене, суд констатує, що воно не може використовуватися на шкоду іншим громадянам, оскільки власність зобов`язує.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині вимог щодо зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та демонтування огорожі слід скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення зазначених вимог.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 08 червня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою загального користування та зобов`язання демонтувати огорожу прибудинкової території - скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гражда про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою загального користування та зобов`язання демонтувати огорожу прибудинкової території - задоволити частково.

Зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гражда (76018, м.Івано-Франківськ, вул. Гаркуші, 19-а, ЄДРПОУ 34085286) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою загального користування, що знаходиться у дворовій частині будинків АДРЕСА_5 шляхом зобов`язання ОСББ Гражда за власний рахунок знести (демонтувати) самовільно встановлену капітальну огорожу (паркан) на земельній ділянці кадастровий номер 2610100000:06:001:0154, що розташована по АДРЕСА_1 .

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гражда (76018, м.Івано-Франківськ, вул. Гаркуші, 19-а, ЄДРПОУ 34085286) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_10 ) 487,20 грн. судового збору, у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, 535,92 грн . судового збору, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції та 584,64 грн . у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, а всього разом 1607,76 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 11 березня 2020 року.

Суддя-доповідач: Василишин Л.В.

Судді: Девляшевський Р.Й.

Матківський Р.Й.