Ухвала

від 25.09.2020 по справі 344/15683/15-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/15683/15-ц

Провадження № 4-с/344/86/20

У Х В А Л А

25 вересня 2020 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В. розглянувши скаргу голови ОСББ Гражда до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) на неправомірні дії державного виконавця,-

В С Т А Н О В И В :

Голова ОСББ Гражда звернувся до суду із скаргою, в якій просить визнати дії державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) неправомірними та скасувати постанови за виконавчим провадження№62099774 від 18.05.2020 року щодо відкриття виконавчого провадження та від 11.09.2020 року про накладення штрафу в розмірі 5100 гривень. Просить поновити пропущений строк для подання скарги до суду, посилається на продовження карантину в державі Україна до 31.10.2020 року.

Дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скаргу може бути подано до суду:а )у десяти денний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права,у разі оскарження постанови про відкладенн япровадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (стаття449Цивільного процесуальногокодексу України).

Отже, з урахуванням правових приписів ст. 449 Цивільного процесуального кодексу України дана скарга подана з пропущенням процесуальних строків для подання скарги.

При цьому, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законодавством певних процесуальних дій.

Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають статус стабільних.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачає Право на справедливий суд , одним із аспектів якого є право доступу, яке не є абсолютним і може підлягати законним обмеженням, які мають законну мету та використаними засобами та досягнутими цілями. Таким законним обмеженням є передбачені законом строки звернення до суду, які можуть бути поновлені за заявою заявника із зазначенням та обґрунтуванням поважних причин та надання належних доказів щодо причин пропуску строків звернення до суду.

Так, у справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави .

По відношення до цього слід зазначити, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків передбачених Цивільним процесуальним кодексом України (стаття 126 Цивільного процесуального кодексу України).

Отже, закінчення строку, передбаченого ст. 449 Цивільного процесуального кодексу України становить собою юридичний факт, який може бути підставою для правових наслідків, визначених частиною другою ст. 126 названого Кодексу.

У відповідності з положеннями частини першої ст. 127 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує вені дії (бездіяльність), та пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними докази.

Саржник у своїй скарзі просить поновити пропущений строк для подання скарги до суду для визнання незаконними та скасувати постанови винесені державним виконавцем по виконавчому провадженні № 6209779 від 18.05.2020 року та 11.09.2020 року. Отже дві постанови були винесені у час коли на території України діяли карантинні обмеження, з матеріалів скарги видно, що сам текст скарги був складений та підписаний головою ОСББ Гражда ОСОБА_1 22.09.2020 року, тобто у час коли карантинні обмеження не скасовані, а продовженні до 31.10.2020 року, проте поважність пропущеного ним строку просить визнати саме через продовження карантину в Україні. У матеріалах скарги та доданих до неї документів суду не надано жодних належних та допустимих доказів, які б давали суду підстави прийняти рішення про поважність причин пропуску, а саме неможливість скаржником подати до суду у відповідно до закону строк..

Таким чином, скаргу слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 126, 127, 260, 353, 354, 447, 449 Цивільного процесуального кодексу України, суд ,-

У Х В А Л И В :

Скаргу голови ОСББ Гражда , до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про неправомірні дії державного виконавця - залишити без розгляду.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення, із врахуванням вимог п.3 Розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В. Тринчук