Ухвала

від 23.04.2020 по справі 344/15683/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

23 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 344/15683/15-ц

провадження № 61-6740ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Штелик С. П., (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гражда на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гражда , Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним державного акту на право власності, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою загального користування та зобов`язання демонтувати огорожу прибудинкової території,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є власником квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 . При заселенні у вказану квартиру нею було виявлено огорожу із залізобетонних плит висотою 3,5 м, яка огороджує територію сусіднього будинку АДРЕСА_2 та знаходиться у підпорядкуванні ОСББ Гражда . Жителі будинку АДРЕСА_1 неодноразово зверталися з вимогою про демонтаж даної огорожі, однак їх вимоги було залишено без задоволення. Також вони неодноразово зверталися до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, від яких отримали відповідь про те, що огорожа на прибудинковій території будинку АДРЕСА_2 суперечить пункту 2 додатку 3.1 ДБН 360-92* Планування і забудови міських і сільських поселень .

Позивач вважає рішення Івано-Франківської міської ради про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки, що знаходиться між будинками АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 АДРЕСА_5 таким, що порушує права як суміжних землекористувачів щодо користування присадибною ділянкою та землями загального користування, які забезпечують їй та службовим автомобілям проїзд до її будинку та прибудинкової території.

Власниками суміжної земельної ділянки порушується її право на користування та розпорядження власним майном та створюються небезпечні умови для життя, так як у випадку настання надзвичайної ситуації, вона буде позбавлена можливості на своєчасне отримання допомоги від уповноважених служб.

Ураховуючи викладене, просила визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 027250 від 27 вересня 2009 року, кадастровий номер 2610100000:06:001:0154; усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою загального користування, що знаходиться у дворовій частині будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 АДРЕСА_5 ; зобов`язати ОСББ Гражда за власний рахунок знести (демонтувати) самовільно встановлену капітальну огорожу (паркан) на земельній ділянці кадастровий номер 2610100000:06:001:0154, що розташована по АДРЕСА_2 .

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 червня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області рішення Івано-Франківського міського суду від 08 червня 2017 року залишено без зміни.

Постановою Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 жовтня 2017 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою загального користування та зобов`язання демонтувати огорожу прибудинкової території і направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В решті рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 жовтня 2017 року залишено без змін.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Івано-Франківського міського суду від 08 червня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою загального користування та зобов`язання демонтувати огорожу прибудинкової території скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСББ Гражда про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою загального користування та зобов`язання демонтувати огорожу прибудинкової території задоволено частково. Зобов`язано ОСББ Гражда усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою загального користування, що знаходиться у дворовій частині будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 АДРЕСА_5 шляхом зобов`язання ОСББ Гражда за власний рахунок знести (демонтувати) самовільно встановлену капітальну огорожу (паркан) на земельній ділянці кадастровий номер 2610100000:06:001:0154, що розташована по АДРЕСА_2 . Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі, поданій 10 квітня 2020 року до Верховного Суду, ОСББ Гражда просить скасувати постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Предметом позову у цій справі є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою загального користування та зобов`язання демонтувати огорожу прибудинкової території.

Справа є незначної складності та, виходячи із приписів частини четвертої статті 274 ЦПК України, не входить до переліку тих справ, що підлягають обов`язковому розгляду в порядку загального позовного провадження.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України , за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

У касаційній скарзі ОСББ Гражда зазначило, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить суспільний інтерес та має для заявника виняткове значення.

Втім ОСББ Гражда не обґрунтовує, з урахуванням змісту позовних вимог, в чому проявляється значний суспільний інтерес цієї справи та чому касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваним судовим рішенням і, відповідно, не свідчить, що справа становить значний суспільний інтерес та касаційна скарга стосується питань права, що мають фундаментальне значення для єдиної правозастосовчої практики та має для заявника виняткове значення.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Верховний Суд також врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі Azyukovska v. Ukraine ( Азюковська проти України ) рішення від 09 жовтня 2018 року.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалено у малозначній справі і воно не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гражда на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гражда , Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним державного акту на право власності, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою загального користування та зобов`язання демонтувати огорожу прибудинкової території .

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. П. Штелик

А. А. Калараш

В. М. Сімоненко