Ухвала

від 10.03.2020 по справі 761/3559/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/3559/ 20 Головуючий у 1 інстанції Савицький О.А.

Провадження №22-ц/824/5754/20 20 Доповідач:Савченко С.І.

У Х В А Л А

10 березня 2020 року Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Савченка С.І., розглянувши матеріали апеляційних скарг ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 04 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Київського Національного університету імені Тараса Шевченка про захист честі гідності та ділової репутації , -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 04 лютого 2020 рокувідкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , КНУ імені Тараса Шевченка про захист честі гідності та ділової репутації

Не погодившись із ухвалою суду про відкриття провадження, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу через суд першої інстанції 19 лютого 2020 року, та безпосередньо до Київського апеляційного суду 25 лютого 2020 року. В апеляційних скаргах ОСОБА_1 просить ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 04 лютого 2020 року про відкриття провадження скасувати з огляду на порушення судом правил територіальної підсудності та передати справу на розгляд Дарницького районного суду м.Києва. Зазначає, що дана ухвала підлягає оскарженню, оскільки постановлена до вступу в дію з 08 лютого 2020 року інших норм ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний суд прийшов до висновку про наявність передбачених законом підстав для повернення апеляційних скарг ОСОБА_1 з наступних підстав.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Вказаним законом із ч.1 ст.353 ЦПК України виключено п.8, який передбачав можливість оскарження в апеляційному порядку окремо від судового рішення ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

Отже, після 08 лютого 2020 року цивільний процесуальний закон не передбачає можливість учасника справи оскаржити окремо від судового рішення ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі.

Встановлено, що обидві апеляційні скарги подані ОСОБА_1 після 08 лютого 2020 року, що у свою чергу унеможливлює оскарження ним окремо від судового рішення ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 04 лютого 2020 року.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що дана ухвала може бути оскаржена, оскільки постановлена до вступу в дію 08 лютого 2020 року Закону України

- 2 -

від 15 січня 2020 року № 460-ІХ необгрунтовані та грунтуються на хибному розумінні дії процесуального закону в часі.

Згідно приписів ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Тобто, за змістом даної норми, питання про чинність процесуального закону вирішується саме на час вчинення певної процесуальної дії учасником, якою в даному випадку є подання ОСОБА_1 апеляційної скарги, а не час постановлення судом ухвали, як помилково вважає скаржник.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц, де Об`єднана Палата, усуваючи розбіжності у застосуванні процесуальних норм, зробила висновок, що процедура оскарження судового рішення визначається процесуальним законом, діючим на момент подачі скарги, а не на момент ухвалення рішення. Зазначене відповідає загальновизнаному положенню про дію цивільних процесуальних норм у часі, згідно з яким незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовуються той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій (ч.3 с.3 ЦПК України).

Таким висновкам Верховного Суду кореспондуються положення розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ , де визначено, що лише касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Посилання в апеляційній скарзі на неможливість відмови судом у прийняті, належно оформленої скарги та необхідність забезпечення права скаржника на справедливий суд, як і неможливість його обмеження (ст.ст.55 ,64 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) недоречні і не спростовують висновків суду про відсутність у скаржника права на оскарження в апеляційному порядку окремо від судового рішення ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження.

Відхиляючи дані доводи суд керується наступним.

По-перше, ЄСПЛ у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі Ашінгдейн проти Великої Британії). При цьомускладовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства.

Спірні питання підсудності врегульовані у ст.31 ЦПК України, яка передбачає підстави та процедуру передачі справи на розгляд іншому суду у зв`язку із недотриманням територіальної юрисдикції (підсудності) та оскарження окремо від рішення суду ухвали з цього приводу (п.9 ч.1 ст.353 ЦПК України). А отже, процесуальні норми щодо дотримання правил підсудності є доступними і передбачуваними для заявника.

По-друге, апеляційний суд не вирішує спір по суті і не перешкоджає у його вирішенні.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції у разі, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Статтею 353 ЦПК України визначений перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, який є вичерпним і не передбачає оскарження ухвали суду про відкриття провадження у справі.

- 3 -

Враховуючи зазначене, апеляційний суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для повернення апеляційних скарг ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 04 лютого 2020 року на підставі п.4 ч.5 ст.357 ЦПК України.

Керуючись статтями 353, 357 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 04 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Київського Національного університету імені Тараса Шевченка про захист честі гідності та ділової репутації - повернути скаржнику.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя Київського апеляційного суду С.І. Савченко