Ухвала

від 10.03.2020 по справі 640/13466/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

10 березня 2020 року м. Київ № 640/13466/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Погрібніченка І.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2019 року в адміністративній справі № 640/13466/19

за позовомГромадської організації "ЗА РИНОК ПРИРОДНОГО ГАЗУ БЕЗ КОРУПЦІЇ" доНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг провизнання протиправним та нечинним абзацу 2 пункту 8 глави 2 розділу V Кодексу газорозподільних систем в частині, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Громадської організації "ЗА РИНОК ПРИРОДНОГО ГАЗУ БЕЗ КОРУПЦІЇ" (далі - ГО "ГАЗ БЕЗ КОРУПЦІЇ", позивач) з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач) про:

визнання протиправним та нечинним абзацу 2 пункту 8 глави 2 розділу V Кодексу газорозподільних систем в частині погодження проекту внутрішнього газопостачання з Оператором ГРМ, а саме "а сам проект внутрішнього газопостачання в частині організації вузла обліку та кошторису затрат на організацію вузла обліку має бути погоджений з Оператором ГРМ. Погодження здійснюється Оператором ГРМ у строк, що не перевищує 15 днів, або у цей самий строк надається (у разі наявності) вичерпний перелік зауважень".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2019 року у задоволені адміністративного позову ГО "ЗА РИНОК ПРИРОДНОГО ГАЗУ БЕЗ КОРУПЦІЇ відмовлено повністю.

27 січня 2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту - заявник, ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2019 року.

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що 09.01.2020 p. його представником засобами поштового зв`язку отримано постанову Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 р. у справі № 9901/988/18, якою задоволено позов ОСОБА_2 до Верховної Ради України та яка була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 14 січня 2020 року.

Вказаною постановою ВП ВС встановлено, що на офіційному веб-порталі Верховної Ради України редакцію статті 11 Закону України Про природні монополії (щодо утворення та ліквідації національних комісій) викладено в редакції, яка втратила чинність у березні 2014 року.

При цьому, ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до чинної з 13 березня 2014 року редакції статті 11 зазначеного Закону повноваження у Президента України утворювати національні комісії відсутні, оскільки положення, якими це передбачено, втратили чинність згідно рішення Конституційного суду України № 14-рп/2008 від 08 липня 2008 року.

А тому, оскільки в основу судового рішення від 24.10.2019 року, яке підлягає перегляду, на думку заявника, покладено висновки про законність утворення, наявність повноважень та компетенції відповідача на видання правових актів у спірних правовідносинах, шляхом видання відповідних постанов, постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 р. у справі № 9901/988/18 є істотною обставиною, що не була встановлена судом та не була і не могла бути відома особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, оскільки суд і сторони керувалися оприлюдненою, проте нечинною редакцією ст. 11 вищезгаданого Закону.

При цьому, заявник зазначає, що незаконність створення Комісії тягне за собою нелегітимність усіх постанов НКРЕКП.

Тобто, заявник посилається на положення п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України.

Ухвалою суду від 03.02.2020 відкрито провадження за виключними обставинами у справі № 640/13466/19, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судове засідання на 13.02.2020 року.

Вказаною ухвалою суду запропоновано сторонам подати до суду письмові пояснення стосовно заяви про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва за нововиявленими обставинами від 24.10.2019 року та всі докази на їх підтвердження.

13 лютого 2020 року на адресу суду надійшли письмові пояснення від НКРЕКП, у яких зазначено, що заява ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами є необґрунтованою та безпідставною, оскільки заявник не є учасником справи, а також, оскільки процедура створення НКРЕКП взагалі не була підставою або предметом спору у межах адміністративної справи №640/13466/19.

Зокрема, заявником не наведено істотних обставин фактичного та юридичного характеру, які об`єктивно мали місце під час розгляду адміністративної справи №640/13466/19, не були встановлені судом, а також не були відомі суду та особі, яка звертається із заявою.

Також НКРЕКП звертає увагу, що заявник у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, серед іншого, ставить під сумнів наявність повноважень та компетенції НКРЕКП на видання нормативно-правових актів , що, на його думку, тягне за собою нелегітимність усіх постанов НКРЕКП.

У той же час, НКРЕКП зазначає, що на момент прийняття постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, Комісія діяла на підставі Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 (дія якого розповсюджувалась на НКРЕКП до 26.11.2016), яке станом на час подання відповідної заяви заявником не було визнано судом незаконним чи неконституційним.

17 лютого 2020 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання у якому вона просила повернути пояснення НКРЕКП без розгляду, оскільки вони подані особою, якою не підтверджено законності та конституційності розпорядчого акту, відповідно до якого вона займає посаду керівника державного органу, який є відповідачем у даній справі.

Враховуючи пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 362 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.

Судом встановлено, що із заявою про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2019 року звернулась ОСОБА_1 , яка не брала участі у розгляді справи №640/13466/19. У той же час, заявник зазначає, що вказане рішення впливає на її права та обов`язки, оскільки предметом судового рішення були окремі положення Кодексу газорозподільних систем, наслідки застосування якого поширюються на невизначене коло осіб в Україні, в тому числі і на заявника.

Згідно положень Кодексу газорозподільних систем, його дія поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що постанова НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494 Про затвердження Кодексу газорозподільних систем" стосується прав та обов`язків заявника, як кінцевого споживача природного газу.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При цьому нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

2) на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 2а-7523/10/1270, від 02 травня 2018 року у справі № 303/3535/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 809/824/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 826/14224/15, від 06 лютого 2019 року у справі № 822/862/15.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2019 року у задоволенні позовних вимог Громадської організації "ЗА РИНОК ПРИРОДНОГО ГАЗУ БЕЗ КОРУПЦІЇ" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач) про визнання протиправним та нечинним абзацу 2 пункту 8 глави 2 розділу V Кодексу газорозподільних систем в частині погодження проекту внутрішнього газопостачання з Оператором ГРМ, а саме "а сам проект внутрішнього газопостачання в частині організації вузла обліку та кошторису затрат на організацію вузла обліку має бути погоджений з Оператором ГРМ. Погодження здійснюється Оператором ГРМ у строк, що не перевищує 15 днів, або у цей самий строк надається (у разі наявності) вичерпний перелік зауважень" було відмовлено.

При цьому, суд звертає увагу, що позов ГО "ЗА РИНОК ПРИРОДНОГО ГАЗУ БЕЗ КОРУПЦІЇ" обґрунтовано тим, відповідач при затверджені абзацу 2 пункту 8 глави 2 розділу V Кодексу перевищив, надані йому Законом України "Про ринок природного газу" повноваження, щодо регулювання відносин з приєднання та встановив додатковий етап у порядку вчинення дій з приєднання замовників до газорозподільної системи, чим порушив встановлений частиною 9 статті 19 Закону України "Про ринок природного газу" порядок дій замовника.

Вказані дії, позивач вважав такими, що призвели до монополізації ринку проектування та будівництва газових мереж (приєднання до газорозподільної системи) "афілійованими", з Операторами ГРМ, особами. Фактично замовник не має можливості обрати незалежну організацію, оскільки Оператори ГРМ максимально (на 3-4 місяці) затягують етап погодження проекту, який визначений у абзаці 2 пункту 8 глави 2 розділу V Кодекс ГРМ, але не передбачений Законом України "Про ринок природного газу".

У той же час, суд відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що НКРЕКП при прийнятті Кодексу газорозподільних систем в тому числі і абзацу 2 пункту 8 глави 2 його розділу V, діяла відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема у межах повноважень, визначених Законом України Про ринок природного газу .

Окрім цього, судом під час розгляду вказаної справи не було встановлено відсутність порушення оскаржуваним абзацом 2 пункту 8 глави 2 розділу V Кодексу газорозподільних систем прав, свобод чи інтересів ГО ГАЗ БЕЗ КОРУПЦІЇ або його членів.

Тобто, судом не було встановлено будь-якої невідповідності законам України та актам вищої юридичної сили щодо реалізації відповідачем наданих йому повноважень при прийнятті оскаржуваної постанови судом не встановлено. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач в межах повноважень, визначених Законом, прийняв оскаржувану постанову, тому підстави для визнання її протиправною та скасування з підстав, зазначених позивачем, відсутні.

При цьому, у заяві про перегляд судового рішення ОСОБА_1 , як на нововиявлену обставину для перегляду судового рішення, вказує на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року, якою зобов?язано Верховну Раду України на власному офіційному веб-сайті (веб-порталі http://rada.gov.ua) викласти текст статті 11 Закону України від 20 квітня 2000 року № 682-ІІІ "Про природні монополії" відповідно до редакції, чинної станом на 07 жовтня 2010 року, з урахуванням положень Закону України від 23 лютого 2014 року №763-VІІ "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України" у редакції Закону України від 27 лютого 2014 року №798-VII "Про внесення змін до статті 2 Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України" та яка була прийнята після ухвалення рішення, про перегляд якого подано заяву.

Отже, викладені у заяві обставини є новими аргументами та доказами у справі, свідченням намагання заявника повторно переглянути справу за допомогою даних доказів.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що наведена заявником обставина не відповідає вищенаведеним ознакам та критеріям, а тому не є нововиявленою у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України і не може бути підставою для перегляду судового рішення.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в пункті 40 рішення справи "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що "право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення".

Разом з тим, слід зазначити, що інститут нововиявлених обставин - це самостійний вид перевірки законності та обґрунтованості постанов або ухвал, що не відповідають об`єктивній істині, правам і обов`язкам сторін, тобто цей вид перегляду має низку схожих ознак і відмінностей порівняно з апеляційним та касаційним переглядами рішень.

Ця відмінність полягає в підставах перегляду, об`єктах і суб`єктах перегляду, компетенції суду, порядку й наслідках перегляду, процесуальному становищі осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, Європейський суд з прав людини у пункті 46 Рішення у справі "Попов проти Молдови" № 2 зазначив, що відкриття внаслідок нововиявлених обставин як такі не є несумісними з Конвенцією. Однак рішення про перегляд процедур повинні відповідати відповідним нормативним критеріям, а неправильне застосування такої процедури може суперечити Конвенції, якщо врахувати, що її результат - "втрата" судового рішення - є такою ж, як і запит для анулювання. Принципи правової визначеності та верховенства права вимагають від Суду бути пильними у цій сфері (Popov v. Moldova № 2; 19960/04).

Враховуючи вище викладене, судом не встановлено підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року по справі 640/13466/19 за нововиявленими обставинами.

Керуючись статтями 72 - 77, 90, 241 - 243, 248, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року в адміністративній справі за позовом Громадської організації "ЗА РИНОК ПРИРОДНОГО ГАЗУ БЕЗ КОРУПЦІЇ" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та нечинним абзацу 2 пункту 8 глави 2 розділу V Кодексу газорозподільних систем в частині.

2. Залишити рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року в силі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5. Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко