Ухвала

від 12.03.2020 по справі 640/5010/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

12 березня 2020 року м. Київ № 640/5010/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРО СМАРТ ПАУЕР до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, скасування дозволу, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява, Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРО СМАРТ ПАУЕР до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якій просить визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України з надання замовнику будівництва ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 113192671057 від 24.09.2019 та скасувати (анулювати) дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт від 24.09.2019 № ІУ 113192671057 (далі - Дозвіл).

Разом з позовною заявою від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт № ІУ 113192671057 від 24.09.2019, накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:005:5442 та заборони будь-яким юридичним та фізичним особам здійснювати будівельні роботи за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Мила на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:09:005:5442 до набрання рішенням законної сили.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що згідно договору оренди від 18.11.2019 № 13, позивач є орендарем нерухомого майна, а саме автозаправного комплексу (АЗК), що складається з операторської АЗС та магазину загальною площею 60 кв. м, навісу, резервуарів, паливно-роздавальних колонок, цінового табло за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, 70/1, в притул до якого, здійснюється будівництво, відповідно до оскаржуваного Дозволу.

Заявник вказує, що відповідачем в порушення Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Державних будівельних норм України В.2.3-4:2015 Автомобільні дороги. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво , затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.09.2015 № 234 (далі - ДБН В.2.3-4:2015) надано дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 113192671057 від 24.09.2019 з будівництва автомобільного газозаправного пункту за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Мила (далі - Об`єкт).

Крім того зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову створюватиме загрозу життю та здоров`ю осіб, які постійно або періодично перебувають біля Об`єкта, у зв`язку з його розташуванням ближче 500 метрів від суміжних об`єктів, а саме, на сході АЗС UPG та на заході АЗК БРСМ .

Тому зважаючи, на виконання робіт з будівництва автомобільного газозаправного пункту на суміжній земельній ділянці, позивач вважає, що буде унеможливлено виконання рішення у разі задоволення позову, у зв`язку з чи застосування заходів забезпечення позову є необхідним.

На думку позивача вжиття заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та дозволить уникнути непередбачуваних негативних наслідків, як для нього, так і для невизначеного осіб, які перебувають біля Об`єкта, і такий захід відповідає предмету позову та, водночас, не зумовлює фактичного вирішення спору по суті до закінчення розгляду справи.

Дослідивши викладені у заяві мотиви, а також з урахуванням поданих до адміністративної справи матеріалів, суд вбачає підстави для її часткового задоволення виходячи з огляду на наступне.

Статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до положень статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з приписами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову; для задоволення судом заяви про забезпечення позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви, подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, а також довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З аналізу вказаних норм вбачається, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.

Забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього та тимчасового судового захисту.

Предметом оскарження в межах даної справи є дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва автомобільного газозаправного пункту, за класом наслідків (відповідальності): значні наслідки (СС3).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта.

Приписами ч. 6 ст. 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва. Об`єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно ч. 5 зазначеної статті встановлено, що до значних наслідків (СС3) відносяться, зокрема об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України Про об`єкти підвищеної небезпеки .

Ідентифікація об`єктів підвищеної небезпеки та класифікація об`єктів підвищеної небезпеки і порядок їх обліку визначаються Кабінетом Міністрів України (ст. 9 Закону України Про об`єкти підвищеної небезпеки ).

Відповідно до пункту 5 Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956, потенційно небезпечними об`єктами систем постачання скрапленого вуглеводневого газу є газонаповнювальні станції та пункти, проміжні склади балонів, автомобільні газозаправні станції та пункти, резервуарні установки, групові газобалонні установки.

Статтею 1 Закону України Про об`єкти підвищеної небезпеки визначено термін потенційно небезпечний об`єкт - об`єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об`єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

Таким чином, суд дійшов висновку, що здійснення будівництва потенційно небезпечного об`єкту без додержання будівельних норм та правил може створити реальну загрозу для життя та здоров`я, осіб які постійно або тимчасово перебувають на території позивача.

Крім того, відповідно п. 14.1.4. ДБН В.2.3-4:2015 забороняється розміщувати об`єкти дорожнього сервісу та перехідно-швидкісні смуги, які розташовані на підходах до них ближче від 500 метрів один від одного.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області проведено перевірку з питань дотримання земельного законодавства та складено акт від 31.01.2020 № 69-ДК/42/АП/09/01/20, в якому встановлено здійснення будівництва автозаправного комплексу на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:09:005:5442 в притул між двома іншими автозаправними комплексами, які розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222484400:09:005:0001 та 3222484400:09:005:5265, із зняттям та перенесенням ґрунтового покриву без спеціального дозволу.

Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача, що характер виконуваних робіт з будівництва автомобільного газозаправного пункту без додержання будівельних норм несе високий ризик унеможливлення виконання рішення у разі задоволення позову, тобто позивачем обґрунтовано необхідність для вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, порушення норм розміщення об`єктів дорожнього сервісу стосується безпосередньо позивача, тому останній для відновлення порушеного правоохоронюваного інтересу, що виявився у наданні дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва автомобільного газозаправного пункту з порушенням будівельних норм має право на звернення до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, судом враховано правову природу Дозволу, що є предметом оскарження, виконання якого створює комплекс правових наслідків, тому для відновлення порушених прав знадобиться докласти значних зусиль.

Суд також враховує, що фактичне продовження дії оскаржуваного Дозволу та подальше виконання будівельних робіт унеможливить виконання рішення суду, оскільки правові насліди його реалізації зумовлять вичерпання ним свої дії.

Відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008] Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, пересвідчився в тому, що існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясував обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд врахував інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також врахував співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Тому, виходячи зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову, а також викладені позивачем доводи в позовній заяві, беручи до уваги, що в цілому правомірність й обґрунтованість оскаржуваного Дозволу підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи, а виконання останнього може призвести до заподіяння значної шкоди правам, свободам та законним інтересам позивача, що є підставою за правилами ч. 2 ст. 150 КАС України для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд з метою захисту прав та законних інтересів позивача дійшов висновку щодо доцільності вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного Дозволу.

Водночас, приймаючи рішення про обрання способу забезпечення позову, суд враховує, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність вжиття заходів забезпечення позову відображено у практиці Європейського Суду з Прав Людини.

Так, у справі Мікалефф проти Мальти Суд визнав можливість застосування статті 6 до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право.

Проміжне рішення може бути еквівалентне попередній або забезпечувальним заходам і процедурам. Такий принцип застосовується і у визначені застосування статті 6 (справа Меркіка та інші пороти Мальти ).

Крім того, як зазначено вище, стаття 151 КАС України має вичерпний перелік заходів забезпечення позову в адміністративній справі, що можуть бути застосовані судом і такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на майно у ньому відсутній.

Таким чином, враховуючи предмет спору та заявлені позивачем вимоги про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову лише в частині зупинення дії Дозволу та заборони здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:09:005:5442.

Керуючись статтями 150-154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРО СМАРТ ПАУЕР про забезпечення позову - задовольнити частково.

Зупинити дію дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт № ІУ 113192671057 від 24.09.2019.

Заборонити генеральному підряднику (підряднику) Товариству з обмеженою відповідальністю ЖОК здійснювати будівельні роботи за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Мила на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:09:005:5442.

В іншій частині заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРО СМАРТ ПАУЕР про забезпечення позову залишити без задоволення.

Дана ухвала підлягає негайному виконанню згідно з ч. 1 статті 156 КАС України.

Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є - Товариство з обмеженою відповідальністю є ЄВРО СМАРТ ПАУЕР (02160, м. Київ, просп. Соборності, 15, каб 219, код ЄДРПОУ 42547705), боржником 1 - Державна архітектурно-будівельна інспекція України (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912), боржником 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю ЖОК (01042, м. Київ, вулиця Івана Кудрі, 37А, літера А, нежитлове приміщення № 1, код ЄДРПОУ 39105605).

Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда