Постанова

від 26.02.2020 по справі 540/2493/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2493/19 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Дата і місце ухвалення 23.12.2019р., м. Херсон

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

за участю секретаря - Шепель О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Лиманецької сільської ради Бериславського району Херсонської області про скасування окремих пунктів рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

22.11.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Лиманецької сільської ради Бериславського району Херсонської області, в якому просила:

- скасувати пункти 3, 4, 5 рішення 35 сесії 7 скликання Лиманецької сільської ради Бериславського району Херсонської області від 28.08.2019 р. № 366 "Про затвердження проекту землеустрою щодо формування земельної ділянки комунальної власності для подальшої передачі в оренду шляхом проведення земельних торгів (аукціону)";

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про передачу ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки кадастровий номер 6520682400:04:001:0303 площею 6,6700 га на умовах, визначених у пункті 2 рішення 35 сесії 7 скликання Лиманецької сільської ради Бериславського району Херсонської області від 28.08.2019 р. № 366 "Про затвердження проекту землеустрою щодо формування земельної ділянки комунальної власності для подальшої передачі в оренду шляхом проведення земельних торгів (аукціону)".

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилалась на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин по справі.

Апелянт обґрунтовує свою незгоду з рішенням суду тим, що судом при прийнятті рішення не враховано, що спірна земельна ділянка є невитребуваними паями, що підтверджується відповідною довідкою Відділу у Бериславському районі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області.

Апелянт зазначає, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

З огляду на зазначене апелянт вважає, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки - частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а перебувають лише у розпорядженні відповідних рад чи адміністрацій, а тому надання таких ділянок у користування здійснюється без проведення земельних торгів, що передбачені ст. 124 ЗК України, на підставі відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

Апелянт посилається на те, що оскаржуване нею рішення прийнято до проведення реєстрації права власності на земельну ділянку.

З огляду на зазначене апелянт просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року та постановити нове, яким позов задовольнити.

Справа розглянута в порядку письмового провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Судом встановлено, що 17.07.2018 року ОСОБА_1 звернулась до Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області із заявою про передачу їй в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 6,67 га ріллі (частки паю) в контурі № АДРЕСА_1 із невитребуваних паїв для товарного сільськогосподарського виробництва з орендною платою не менше як 3 % від нормативної грошової оцінки

Ррозпорядженням Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області від 16.08.2018 р. № 397 ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком до моменту отримання громадянами власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) правовстановлюючих документів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 6,67 га в контурі № АДРЕСА_1 із земель колишнього КСП " АДРЕСА_2 (невитребувані паї) на території Лиманецької сільської ради.

На підставі даного розпорядження позивачем було розроблено проект землеустрою, який подано позивачем для затвердження до Лиманецької сільської ради Бериславського району Херсонської області.

28.08.2019 року Лиманецькою сільською радою Бериславського району Херсонської області прийнято рішення № 366 "Про затвердження проекту землеустрою щодо формування земельної ділянки комунальної власності для подальшої передачі в оренду шляхом проведення земельних торгів (аукціону)", відповідно до якого вирішено:

1. затвердити "Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадянці ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 6,6700 га, розташованої в контурі № 46, ділянка № АДРЕСА_3 , із земель колишнього КСП "Зернове АДРЕСА_4 (невитребувані паї) Лиманецької сільської ради Бериславського району Херсонської області, кадастровий номер 6520682400:04:001:0303".

2. встановити термін оренди 7 років, встановити стартовий розмір орендної плати - 5 % від нормативної грошової оцінки станом на 19.08.2019 р. складає 205578,82 грн., а саме сума орендної плати - 10278,94 грн.

3. доручити сільському голові ОСОБА_2 укласти договір про проведення земельних торгів з суб`єктом господарювання (виконавцем земельного аукціону), який має ліцензію на здійснення відповідних робіт, на земельну ділянку комунальної власності, для товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 6,67 га з кадастровим номером 6520682400:04:001:0303.

4. сільському голові ОСОБА_2 надати виконавцю земельних торгів необхідні документи для проведення аукціону.

5. надати в оренду вказану земельну ділянку переможцю земельних торгів за лотом та доручити сільському голові ОСОБА_2 в установленому порядку укласти з переможцем торгів договір оренди земельної ділянки.

Не погоджуючись з пунктами 3, 4, 5 вказаного рішення, ОСОБА_1 оскаржила їх до суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що передача в оренду спірної земельної ділянки має відбуватись саме за наслідками проведення земельних торгів, оскільки така земельна ділянка перебуває у комунальній власності, і під виключення з цього правила, наведені в ч.ч. 2, 3 ст. 134 ЗК України, не підпадає.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Статтею 2 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно положень ст.79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 р. № 720/95 було передбачено порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям. Відповідно до положень вказаного нормативно-правового акту паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначаються виходячи вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектар сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства.

З огляду на зазначене суд першої інстанції вірно зазначив, що земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах, а місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05.06.2003 р. № 899-IV (далі - Закон № 899-IV), нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 р. № 122 затверджено Порядок організації робіт та методика розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), який визначає процедуру розподілу земельних ділянок, що підлягають паюванню, між власниками земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) (далі - Порядок № 122).

Пунктом 2 Порядку № 122 встановлено, що організація робіт з розподілу земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою за місцем розташування земельних ділянок згідно з проектом.

В свою чергу, п. 12 цього Порядку визначено, що розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності, проводиться згідно з вимогами статті 14-1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» .

Статтею 14-1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» встановлено особливості використання та розпорядження землями, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства.

Так, встановлено, що у разі якщо власники земельних часток (паїв) після розподілу земельних ділянок, що підлягали паюванню, до 1 січня 2019 року не прийняли рішення про розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, що не було припинено як юридична особа, та якщо такі землі не передані у власність у порядку, визначеному законом, розподіл таких земель проводиться згідно з вимогами цієї статті за згодою більшості осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

Організація розподілу земель, що залишилися у колективній власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані.

Землі, зазначені у частині четвертій статті 7 цього Закону, які залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані.

Сільськогосподарські угіддя, які підлягали паюванню, однак не були передані до приватної, державної або комунальної власності у порядку, визначеному законом, за рішенням зборів осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), можуть бути розпайовані у порядку, встановленому цим Законом.

У разі якщо земельні ділянки, зазначені у частинах сьомій - восьмій цієї статті, не були сформовані як об`єкти цивільних прав, їх формування може здійснюватися за проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель. Визначення меж земельних ділянок, зазначених у абзаці дев`ятому частини четвертої статті 7 цього Закону, здійснюється з урахуванням будівельних норм, державних стандартів і норм.

До державної реєстрації права власності на земельні ділянки, що залишилися у колективній власності, сільська, селищна, міська рада може надати такі земельні ділянки в оренду на строк до державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки.

Слід зазначити, що 10.07.2018 року був прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", який набрав чинності з 01.01.2019 року.

Вказаним Законом розділ Х Перехідних положень Земельного кодексу України був доповнений пунктом 21, згідно з яким установлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" (а саме з 01.01.2019 року) землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Таким чином, в силу зазначених положень чинного законодавства, з 01.01.2019 року спірна земельна ділянка, яка є невитребуваними паями із земель колишнього КСП "Зернове" та розташована на території Лиманецької сільської ради, вважається власністю територіальної громади Лиманецької сільської ради.

В ході розгляду справи встановлено, що вищевказана земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастру, що підтверджується витягом від 29.07.2019 року № НВ-6506628522019, та їй присвоєно кадастровий номер 6520682400:04:001:0303 та вказано форму власності - комунальна.

Згідно ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр", Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Також в ході розгляду справи відповідачем був наданий витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.09.2019 року № 181158960, згідно з яким власником земельної ділянки площею 6,67 га, кадастровий номер 6520682400:04:001:0303, є Лиманецька сільська рада, форма власності - комунальна.

Враховуючи викладене, із врахуванням положень п. 21 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, порядок передачі спірної земельної ділянки в оренду повинен визначатись відповідно до норм ст. 124 Земельного кодексу України.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

При цьому, частиною 2 статті 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (ч. 3 ст. 124 ЗК України).

Частиною 1 статті 134 ЗК України визначено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При цьому, судом першої інстанції вірно встановлено, що спірна земельна ділянка не підпадає під виключення, визначені частинами другою та третьою статті 134 Земельного кодексу України, а тому передача її в оренду не може здійснюватись без проведення земельних торгів.

Зазначене свідчить про відсутність підстав для скасування пунктів 3, 4, 5 рішення Лиманецької сільської ради Бериславського району Херсонської області від 28.08.2019 року № 366 та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

В поданій апеляційній скарзі апелянт, в обґрунтування наявності підстав для задоволення вимог позовної заяви, посилається на положення п. 12 Порядку № 122, згідно з яким нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї) передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою в надання в оренду. Крім того, апелянт посилається на постанову Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі № 822/712/15, в якій Верховний Суд дійшов висновку, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки - частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а перебувають лише у розпорядженні відповідних рад та адміністрацій, а тому надання таких ділянок у користування здійснюється без проведення земельних торгів, що передбаченні статтею 124 Земельного кодексу України, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

З приводу вказаних доводів колегія суддів зазначає наступне:

Викладених у постанові від 06.02.2018 року у справі № 822/712/15 висновків Верховний Суд дійшов внаслідок системного аналізу Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , а також пункту 12 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2004 року № 122, в редакціях, чинних на час виникнення спірних у вказаній вище справі правовідносин, а саме, станом на 2014 рік. На зазначений пункт 12 Порядку № 122 посилається і апелянт у даній адміністративній справі.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що пункт 12 Порядку № 122, яким передбачалось, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду, був змінений постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року № 477 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", яка набрала чинності 21.06.2019 року та викладений зовсім в іншій редакції, яка не містить положень про те, що сільські, селищні, міські ради є розпорядниками нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок.

Крім того, як зазначалось вище, з 01.01.2019 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", яким чітко визначено, що землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

Таким чином, після ухвалення Верховним Судом постанови від 06.02.2018 року у справі № 822/712/15 було змінено законодавче регулювання вказаних правовідносин, що унеможливлює застосування висновків викладених у вказаній постанові в даній адміністративній справі.

Інші доводи апеляційної скарги спростовуються викладеними у даній постанові висновками.

Відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 327, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук