Постанова

від 20.02.2020 по справі 760/8439/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 760/8439/16-ц Головуючий у суді першої інстанції: Ларіонова Н.М.

Номер провадження: 22-ц/824/2955/2020 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Коцюрби О.П.,

Суддів: Нежури В.А., Сержанюка А.С.

при секретарі - Перебитюку А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Акціонерного товариства УкрСиббанк на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства УкрСиббанк , третя особа: ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства УкрСиббанк , третя особа: ОСОБА_2 про розірвання договору, -

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк звернулось в Солом`янський районний суд міста Києва з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01 жовтня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком (згідно з вимогами Закону України Про акціонерні товариства № 514-VI від 17 вересня 2008 року були внесені зміни у Статут Акціонерного комерційного інноваційного банку УкрСиббанк відповідно до яких, повне найменування банку стало Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк . Відповідно з положеннями ЦК України та Закону України Про акціонерні товариства дані зміни не є реорганізацією або ліквідацією юридичної особи Акціонерного комерційного інноваційного банку УкрСиббанк . У зв`язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до вимог Закону України Про акціонерні товариства , загальними зборами акціонерів банку, 17 жовтня 2018 року було прийнято рішення про зміну типу товариства на приватне акціонерне товариство та про зміну найменування Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк на Акціонерне товариство УкрСиббанк , яке є правонаступником за всіма правами та обов`язками Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк ) і ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 11226627000 з додатковими угодами № 1 від 01 жовтня 2007 року, № 1 від 25 березня 2009 року, № 2 від 25 червня 2010 року та № 3 від 24 лютого 2011 року (далі АКІБ УкрСиббанк , ПАТ УкрСиббанк , АТ УкрСиббанк).

Відповідно до умов Кредитного договору банк надав відповідачу кредит у сумі 100 000,00 доларів США шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача за первісним позовом, а позичальник зобов`язався щомісячно повертати кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту, але у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 01 жовтня 2017 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту.

Додатковими угодами № 1 від 25 березня 2009 року та № 2 від 25 червня 2010 року змінено графік погашення кредиту.

Додатковою угодою № 3 від 24 лютого 2011 року змінено схему погашення кредиту, відповідно до якої ОСОБА_1 зобов`язався погашати кредит та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтентного платежу у розмірі 1 440, 00 доларів США 24-го числа кожного місяця, але у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 02 жовтня 2019 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту.

За користування кредитними коштами позичальник зобов`язався сплачувати проценти у розмірі 13, 9 % річних.

В забезпечення виконання кредитних зобов`язань позичальника за Кредитним договором, 01 жовтня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки № 146272.

Так як ОСОБА_1 зобов`язань за договором не виконував, станом на 28 квітня 2016 року утворилась заборгованість за Кредитним договором у розмірі 75 131, 75 доларів США по кредиту та процентах; 215 694, 19 грн. по пені, з яких:

- 60 551,77 доларів США - заборгованість за кредитом, в тому числі прострочена заборгованість у розмірі 15 597,18 доларів США за період часу з 24 листопада 2015 року по 28 квітня 2016 року;

- 14 579,98 доларів США - заборгованість за процентами, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 13 708,79 доларів США за період часу з 01 жовтня 2014 року по 23 квітня 2016 року;

- 112 454, 77 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом з 29 квітня 2015 року по 28 квітня 2016 року;

- 103 239, 42 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами з 29 квітня 2015 року по 28 квітня 2016 року.

На підстав наведеного, позивач просив, стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як солідарних боржників, 75 131,75 доларів США заборгованості за Кредитним договором та 215 694, 19 грн. пені.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання зобов`язань за договором поруки припиненими.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що згідно з п. 1.3.1 договору за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 13, 9 % річних. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування розмір процентної ставки підлягає перегляду відповідно до умов договору.

Між банком та позичальником постійно вносились зміни до умов Кредитного договору, про що він не знав, не повідомлявся та будь-якої згоди на зміни не надавав.

Таким чином вважає, що внаслідок зміни зобов`язань за домовленістю між банком та боржником, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності, порука є припиненою.

ОСОБА_1 також звернувся до суду з зустрічним позовом про розірвання Договору про надання споживчого кредиту.

Посилався на те, що відповідно до п. 6.1 договору банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав та вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати за кредит, але за умови дотримання визначеного договором порядку, який банком при зверненні до суду дотриманий не був.

В той же час, банк не повідомив його про встановлення нового (дострокового) терміну повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за кредит.

Термін дострокового повернення всієї суми кредиту та дострокової плати за кредит не настав, оскільки не минув 32 день з дати одержання позичальником повідомлення.

Сума кредиту не може вважатися простроченою сумою основного боргу, а сума плати за кредит - відповідно простроченими процентами.

Повідомлення про встановлення нового (дострокового) терміну повернення всієї наданої йому суми кредиту ним не отримано, порушення нового (дострокового) терміну повернення всієї наданої йому суми кредиту з його боку не було, оскільки такий термін банком встановлений не був.

Вказував, що відповідно до умов договору у банку не було права звертатися до суду з позовом про дострокове повернення кредиту.

Також вважає, що банком був порушений порядок зміни відсоткової ставки, визначений п. 6.2 Договору кредиту.

Так, банк не повідомив його про встановлення нової процентної ставки за 14 календарних днів до дати збільшення розміру процентної ставки.

Довідка-розрахунок заборгованості за процентами, яка надана банком, підтверджує таке збільшення процентної ставки у подвійному розмірі.

При цьому, такий розмір процентної ставки не передбачений жодною умовою Договору кредиту, що є порушенням договірних зобов`язань з боку банку.

Вказує на те, що існування в подальшому взаємних зобов`язань за Договором про надання споживчого кредиту за умовами, досягнутими сторонами в момент його укладання, є неможливим у зв`язку з чим, даний договір має бути розірваний.

Він значною мірою у зв`язку з допущеними істотними порушеннями своїх зобов`язань з боку банку був позбавлений того, на що він розраховував при укладанні цього Договору кредиту.

Відповідно до умов вказаного договору, він зобов`язався своєчасно здійснювати повернення кредиту та сплачувати нараховані проценти.

Перші роки він своєчасно, щомісячно, відповідно до графіку здійснював повернення кредиту та сплачував нараховані відсотки по ньому.

В подальшому, не дивлячись на те, що курс гривні по відношенню до долара США щомісяця суттєво знижувався, він добросовісно намагався сплачувати кредит та проценти по ньому.

Надалі, у зв`язку з тяжким матеріальним та сімейним становищем, значним погіршенням стану здоров`я та істотним пониженням курсу національної валюти по відношенню до долара США, він змушений був призупинити з 01 жовтня 2014 року повернення кредиту та сплачувати проценти по ньому, так як зазначений кредит став для нього та його сім`ї непосильним, і він був не в змозі його сплачувати.

Ним частково, 20 листопада 2014 року був сплачений кредит в сумі 300, 00 доларів США.

Всього він сплатив кредит в сумі 124 000,00 доларів США, що значно перевищує саму суму кредиту.

Його неодноразові звернення до керівництва банку щодо приведення даного Кредитного договору у відповідність з вищевказаними обставинами, які істотно змінились, а також щодо припинення зобов`язань за Кредитним договором, прощення боргу задоволені не були, що, відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України, є підставою для розірвання такого договору за рішенням суду.

Вважає, що у разі розірвання Кредитного договору у зв`язку з істотною зміною обставин ніяких правових наслідків (завданих збитків) для позивача за первісним позовом не наступить, оскільки він фактично повернув банку в рахунок погашення кредиту не 100 000,00 а 124 000,00 доларів США, що на 24 000, 00 доларів США більше, ніж отримана ним сума кредитних коштів.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2019 року у задоволенні позову АТ УкрСиббанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ УкрСиббанк про розірвання договору відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано припиненою поруку ОСОБА_2 за Договором поруки № 146272 від 01 жовтня 2007 року, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк та ОСОБА_2 .

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, АТ УкрСиббанк оскаржило його в апеляційному порядку.

Посилаючись на необґрунтованість рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2019 року, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи просило його скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог АТ УкрСиббанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором та в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 до АТ УкрСиббанк про визнання поруки припиненою.

Прийняти у справі постанову, якою заявлені позовні вимоги АТ УкрСиббанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до АТ УкрСиббанк про визнання поруки припиненою відмовити.

В іншій частині, рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2019 року залишити без змін.

Здійснити перерозподіл судових витрат.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ УкрСиббанк , представник відповідача у справі ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просив рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2019 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, так як вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Інші учасники справи не скористалися наданим їм процесуальним законом правом подати відзив на апеляційну скаргу в установлений ухвалою суду строк.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2019 року в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга АТ УкрСиббанк підлягає частковому задоволенню, а рішення Солом`янського районного суду міста Києва 17 жовтня 2019 року в частині вимог до ОСОБА_1 про стягнення з нього на користь АТ УкрСиббанк заборгованості за Кредитним договором скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про їх задоволення, а в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про припинення поруки та в частині відмови ОСОБА_1 в задоволенні зустрічних позовних вимог про розірвання договору, рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що 01 жовтня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк - правонаступником якого є АТ УкрСиббанк (далі АТ УкрСиббанк , банк) та ОСОБА_1 (далі позичальник) був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 11226627000 (далі Кредитний договір).

Відповідно до умов Кредитного договору, банк надав ОСОБА_1 грошові кошти в іноземній валюті в сумі 100 000,00 доларів США (п. 1.1 Кредитного договору), а позичальник зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 01 жовтня 2017 року (п.п.1.2.1Кредитного договору) та сплачувати протягом перших 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 13,9% річних. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування розмір процентної ставки підлягає перегляду відповідно до умов Кредитного договору. У випадку, якщо банк не повідомив позичальника про встановлення нового розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування відповідно до умов Кредитного договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за кредитним договором в попередньому місяці (п.п. 1.3.1 Кредитного договору).

Підтверджуючи свої зобов`язання за укладеним Кредитним договором, 01 жовтня 2007 року між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду №1 до нього, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди: пункт 5.2. Кредитного договору доповнити новим абзацом наступного змісту: У випадку настання обставин: передбачених підпунктами а , б пункту 5.2 Договору - процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі подвійної процентної ставки, що діє відповідно до пункту 1.3.1 Договору; передбачених пунктом в пункту 5.2 Договору - процентна ставка за Договором збільшується не більше ніж на 10 (десять) % для кредитів у національній валюті та не більше ніж на 5 (п`ять) % для кредитів в іноземній валюті, відповідно до розміру ставки, що діє згідно з пунктом 1.3.1 Договору; передбачених пунктом г пункту 5.2 Договору - процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на рівні діючих процентних ставок банку за програмами кредитування (п.п.1.5 Додаткової угоди).

Усі інші умови Кредитного договору, що не суперечать Додатковій угоді є дійсними та обов`язковими для сторін. Додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та діє до повного виконання зобов`язань за договором та являється невід`ємною частиною договору . Додаткова угода укладена в двох примірниках по одному для кожної зі сторін, що мають однакову юридичну силу.

25 березня 2009 року між банком та ОСОБА_1 , підтверджуючи свої зобов`язання за укладеним Кредитним договором , було укладено Додаткову угоду №1 до нього, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди про зміну графіка погашення кредиту за Кредитним договором (п.п. 1.1. Додаткової угоди).

Усі інші умови Кредитного договору та додаткових угод до нього, які не суперечать Додатковій угоді залишаються без змін і сторони підтверджують свої зобов`язання за ними. Додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та припиняє свою дію з дня припинення дії Кредитного договору та являється невід`ємною частиною договору . Додаткова угода складена українською мовою в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

Підтверджуючи свої зобов`язання за укладеним Кредитним договором, 25 червня 2010 року між кредитодавцем та позичальником було укладено Додаткову угоду № 2 до нього, відповідно до умов якої, сторони дійшли згоди, що для ідентифікації Кредитного договору можуть застосовуватись як номер Договору, зазначений при його укладенні, а саме: № НОМЕР_1 так і реєстраційний номер Кредитного договору в системі обліку банку, а саме: № НОМЕР_2 . При цьому, при здійсненні погашення заборгованості за кредитом, Сторонами використовується реєстраційний номер договору (п. 1 Додаткової угоди); про зміну графіка погашення кредиту за Кредитним договором (п. 2 Додаткової угоди); Позичальник зобов`язується не пізніше ніж 30 календарних днів з дати укладання цієї Додаткової угоди докласти всіх необхідних зусиль, здійснити всі необхідні дії та укласти або забезпечити укладення (якщо забезпечення за Договором надає третя особа) відповідних договорів про внесення змін та/або додаткових угод до усіх договорів забезпечення, які були та/або будуть укладені у забезпечення виконання зобов`язань позичальника за договором щодо надання згоди осіб, які передали забезпечення за Договором, на зміну зобов`язання, обумовлену підписанням цієї Додаткової угоди (п. 3 Додаткової угоди).

Інші умови Кредитного договору та додаткових угод до нього, які не суперечать Додатковій угоді залишаються без змін і сторони підтверджують свої зобов`язання за ними. Додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та припиняє свою дію з дня припинення дії Кредитного договору та являється невід`ємною частиною договору . Додаткова угода складена українською мовою в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

Підтверджуючи свої зобов`язання за укладеним Кредитним договором , 24 лютого 2011 року між позивачем та відповідачем за первісним позовом було укладено Додаткову угоду № 3 до Кредитного договору, відповідно до умов якої, сторони дійшли згоди, що для ідентифікації Кредитного договору можуть застосовуватись як номер Договору, зазначений при його укладенні, а саме: № НОМЕР_1 так і реєстраційний номер Кредитного договору в системі обліку банку, а саме: № НОМЕР_3 . При цьому при здійсненні погашення заборгованості за кредитом, сторонами використовується реєстраційний номер договору (п. 1 Додаткової угоди); про зміну схеми погашення кредиту (п. 2 Додаткової угоди), зокрема, позичальник з дати підписання цієї Додаткової угоди зобов`язується повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів в день сплати ануїтетного платежу. Розмір ануїтетного платежу складає 1 440,00 доларів США. День сплати ануїтетного платежу - 24 число кожного календарного місяця строку кредитування, протягом якого позичальник зобов`язаний сплатити ануїтетний платіж. Розмір ануїтетного платежу може змінитися у випадку зміни процентної ставки відповідно до умов Кредитного договору.

У разі, якщо термін повернення кредиту або день сплати ануїтетного платежу припадає на вихідний, святковий або неробочий день, терміном повернення кредиту та днем сплати ануїтетного платежу вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

Розмір останнього ануїтетного платежу може відрізнятися від розміру ануїтетного платежу встановленого цим пунктом Договору, і буде складатися із суми фактичної заборгованості за кредитом, що залишилася після сплати позичальником всіх попередніх ануїтетних платежів (п.п. 2.1 Додаткової угоди).

За користування кредитними коштами понад встановлений Кредитним договором термін, встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення.

Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за Договором.

В п. 5 вказаної Додаткової угоди вказано, що нарахування подвійної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після несплати або не повної сплати платежу встановленого у Договорі. Проценти нараховуються на прострочену суму основного боргу за підвищеною ставкою до моменту погашення такої заборгованості.

Пунктом 6 Додаткової угоди передбачено встановлення нового строку повернення кредиту позичальником, зокрема, позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в термін не пізніше 02 жовтня 2019 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту.

Інші умови Кредитного договору та додаткових угод до нього, які не суперечать Додатковій угоді залишаються без змін і сторони підтверджують свої зобов`язання за ними (п. 9 Додаткової угоди). Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та припиняє свою дію з дня припинення дії договору (п. 8 Додаткової угод) та являється невід`ємною частиною договору Додаткова угода складена українською мовою в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін (п. 10 Додаткової угоди).

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань ОСОБА_1 за вищевказаним Кредитним договором, 01 жовтня 2007 року між банком та ОСОБА_2 (далі поручитель) укладено Договір поруки №146272 (далі Договір поруки).

Відповідно до умов укладеного Договору поруки, (п. 1.4 Договору поруки), ОСОБА_2 зобов`язався відповідати за виконання ОСОБА_1 усіх його зобов`язань, що виникли з Кредитного договору в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому (п. 1.1. Договору поруки). При цьому, поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник (п. 1.3 Договору поруки), відповідальність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є солідарною (п. 1.4 Договору поруки).

Підтверджуючи свої зобов`язання за укладеним Договором поруки, 25 березня 2009 року між позивачем за первісним позовом та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду №1 до нього, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди: поручитель надав згоду на зміну Графіка погашення кредиту за Кредитним договором (п. 1 Додаткової угоди).

Договір поруки доповнено п. 2.1 наступного змісту: Сторони ознайомлені з усіма умовами договору (ів), що обумовлюють основне зобов`язання, в тому числі стосовно можливості зміни розміру зобов`язань у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку його виконання, забезпеченого цим договором та/або договорами. Сторони досягли згоди відносно розміру, строку і порядку виконання зобов`язань, що забезпечуються відповідно до цього Договору, розуміючи при цьому можливість зміни розміру зобов`язань у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку його виконання у випадках, передбачених умовами договору (ів), що обумовлюють основне зобов`язання. Сторони підтверджують, що згідно цього Договору забезпечуються також і розмір зобов`язань, строк і порядок їх виконання, який може бути змінено відповідно до умов вищевказаних договору (ів), що обумовлюють основне зобов`язання (п. 2 Додаткової угоди).

Інші умови Договору поруки та додаткових угод до нього, які не суперечать Додатковій угоді залишаються без змін і сторони підтверджують свої зобов`язання за ними. Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання сторонами та припиняє свою дію з дня припинення дії Договору поруки та являється невід`ємною частиною договору. Додаткова угода складена українською мовою в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

Також, 25 червня 2010 року між банком та ОСОБА_2 на підтвердження своїх зобов`язань за укладеним Договором поруки, було укладено Додаткову угоду/Договір про внесення змін №2 до нього, відповідно до умов якої, сторони дійшли згоди: поручитель надав згоду на зміну Графіка погашення кредиту за Кредитним договором (п. 1 Додаткової угоди); договір поруки доповнено п. 5.11 з якого вбачається, що сторони ознайомлені з усіма умовами договору (ів), що обумовлюють основне зобов`язання, в тому числі стосовно можливості зміни розміру зобов`язань у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку його виконання, забезпеченого цим договором та/або договорами. Сторони досягли згоди відносно розміру, строку і порядку виконання зобов`язань, що забезпечуються відповідно до цього Договору, розуміючи при цьому можливість зміни розміру зобов`язань у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку його виконання у випадках, передбачених умовами договору (ів), що обумовлюють основне зобов`язання. Сторони підтверджують, що згідно цього Договору забезпечуються також і розмір зобов`язань, строк і порядок їх виконання, який може бути змінено відповідно до умов вищевказаних договору (ів), що обумовлюють основне зобов`язання (п. 2 Додаткової угоди).

Інші умови Договору поруки та додаткових угод до нього, які не суперечать Додатковій угоді залишаються без змін і сторони підтверджують свої зобов`язання за ними (п. 4 Додаткової угоди) Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання сторонами та припиняє свою дію з дня припинення дії Договору поруки та являється невід`ємною частиною договору . Додаткова угода складена українською мовою в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін (п. 3, п. 5 Додаткової угоди).

Підтверджуючи свої зобов`язання за укладеним Договором поруки , 24 лютого 2011 року між банком та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду. Договір про внесення змін №3 до нього, відповідно до умов якої сторони, дійшли згоди: поручитель надав згоду на зміну схеми погашення кредиту з Стандарт на Ануїтет , кінцевий термін виконання основного зобов`язання - 02 жовтня 2019 року, якщо інший термін не буде встановлений згідно умов Кредитного договору (п. 1 Додаткової угоди).

Інші умови Договору поруки та додаткових угод до нього, які не суперечать Додатковій угоді залишаються без змін і сторони підтверджують свої зобов`язання за ними. Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання сторонами та припиняє свою дію з дня припинення дії Договору поруки та являється невід`ємною частиною договору . Додаткова угода складена українською мовою в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін (п.3, п. 4, п. 5 Додаткової угоди)

Банк виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі в частині надання кредиту ОСОБА_1 шляхом зарахування кредитних коштів на його поточний рахунок № НОМЕР_4 відповідно до п. 1.5 Кредитного договору в сумі 100 000,00 доларів США, що підтверджується наявною в матеріалах справи Випискою за особовим рахунком за 01 жовтня 2007 року.

Всупереч умов Кредитного договору, позичальник не здійснює належних платежів для погашення кредиту та нарахованих процентів, що підтверджується Довідкою-розрахунком за кредитним договором станом на 28 квітня 2016 року, чим порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, Солом`янський районний суд міста Києва з посиланням на Висновок судово-економічної експертизи від 14 березня 2019 року № 2766, аналізу змісту п. 5.2. Кредитного договору дійшов до висновку про недоведеність банком розміру заборгованості до стягнення, а тому не знайшов підстав для задоволення первісного позову.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, вважає його помилковим виходячи з того, що згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 6 та 627 ЦК України визначено свободу договору, у вигляді того, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору, сторони мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами, і самостійно врегулювати свої відносини , крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов`язковість положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.

В ст. 204 ЦК України вказано, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Статтею ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Також, для позичальника встановлено обов`язок щодо сплати процентів, нарахованих за користування коштами.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено. що до відносин за Кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті Кредитного договору.

За правилами ст. 1046, ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України за договором позики одна сторона позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими знаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За Кредитним договором, ОСОБА_1 надано кредит, встановлені зобов`язання стосовно повернення кредитних коштів, нарахованих процентів та інших платежів, визначених умовами Кредитного договору та встановлено порядок виконання зобов`язання частинами (щомісячно).

В ч. 2 ст. 1050 ЦК України вказано, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.

Колегія суддів вважає, що Солом`янський районний суд міста Києва при розгляді справи та ухваленні у справі рішення не врахував та не застосував до спірних правовідносин положення ст. ст. 626, 628, 629 ЦК України, що призвело до неправильного вирішення спору в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, та як наслідок, безпідставної відмови AT УкрСиббанк у її задоволенні.

Також, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції вказує на те, що позивач за первісним позовом, не заперечуючи збільшення відсоткової ставки за умовами Кредитного договору, всупереч вимогам ст.ст. 12 та 81 ЦПК України не довів виконання умов Кредитного договору та належного повідомлення позичальника про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом та вручення йому відповідного повідомлення про це.

Даний висновок Солом`янського районного суду міста Києва не відповідає дійсним обставинам справи та зроблений в порушення змісту безпосередньо умов Кредитного договору та додаткових угод до нього так як умовами п. 5.2 Кредитного договору та п. 1.5 Додаткової угоди № 1 від 01 жовтня 2007 року передбачено додаткову відповідальність боржника за неналежне виконання умов Кредитного договору, а саме: у випадку настання обставин: передбачених підпунктами а , б пункту 5.2 Договору - процентна ставка за користування кредитними коштами може бути змінена у сторону збільшення.

Так, підставою для зміни процентної ставки визначеною п. 5.2 Договору є: а) порушення позичальником кредитної дисципліни (зокрема неналежного виконання умов цього Договору та/або умов договорів, за яким надано забезпечення виконання зобов`язань позичальника за цим Договором); б) погіршення фінансового стану позичальника, документально підтвердженого в результаті щорічного моніторингу, що проводиться банком відповідно до внутрішніх нормативних документів на підставі довідки про доходи тощо, а також даних щодо дотримання позичальником кредитної дисципліни (зокрема, своєчасного погашення заборгованості та/або виконання інших зобов`язань позичальника за цим Договором); в) здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни в грошово-кредитній політиці НБУ (наприклад, девальвація курсу долара США більше ніж на 5% у порівнянні з курсом гривні до долара США, установленого НБУ на дату укладення цього Договору чи останнього перегляду процентної ставки; підвищення ставки за кредитами банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ); та/або підвищення ставки на 3 (три) відсоткових пункти за бланковими кредитами овернайт НБУ з дати укладення цього Договору чи останнього перегляду процентної ставки.

З метою уточнення розміру такої процентної ставки 01 жовтня 2007 року між банком та позичальником підписано додаткову угоду № 1, якою даний пункт Кредитного договору доповнено абзацом наступного змісту: У випадку настання обставин, передбачених підпунктами а , б пункту 5.2 Договору - процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі подвійної процентної ставки, що діє відповідно до п. 1.3.1 Договору .

В даному випадку не йде мова про зміну процентної ставки за кредитним зобов`язанням в цілому, а лише про заходи додаткової відповідальності, що передбачені умовами Кредитного договору, за неналежне виконання позичальником умов укладеного договору.

Тобто, сторони погодили, що факт порушення зобов`язання (виникнення прострочення) є підставою для нарахування на прострочену заборгованість відсотків за процентною ставкою в розмірі, збільшеному вдвічі від ставки, вказаної в п. 1.3.1 Договору.

Крім того, судом першої інстанції належним чином не досліджено умови як Кредитного договору, так і умови всіх укладених Додаткових угод до зазначених договорів.

Зокрема, зміна договору - це трансформація будь-якої або декількох умов, які складають зміст договору.

Приписами ч. 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ч. 1 ст. 653 ЦК України вказано, що у разі зміни договору, зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (ч. 1 ст. 653 ЦК України).

Згідно зі ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Підписуючи Додаткові угоди до Кредитного договору, ОСОБА_1 підтверджував свої зобов`язання за первісним укладеним договором, надавав згоду на певну зміну умов первісного укладеного Кредитного договору, виконував свої зобов`язання за первісним укладеним договором та змінами до нього, при цьому не висловлював будь-яких заперечень.

Зазначені вище Додаткові угоди до Кредитного договору є остаточними документами, які підтверджують кінцеві зміни до Кредитного договору. В подальшому, зміни до них не вносились.

За таких обставин, банк має право на підставі первісних умов договору, без додаткового повідомлення позичальника нараховувати збільшену вдвічі відсоткову ставку на прострочену суму основного боргу до моменту погашення такої заборгованості.

У випадку нарахування відсотків на прострочену заборгованість має місце реалізація первісних умов Договору та Додаткових угод, і жодних змін до нього не вноситься.

Положеннями ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором.

В п.п. 1.2.2. Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди № 3 від 24 лютого 2011 року до Кредитного договору) сторонами визначено строк сплати кредиту і встановлено, що ОСОБА_1 зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 02 жовтня 2019 року.

При цьому, повернення кредиту за Кредитним договором (в редакції Додаткової угоди № 3 від 24 лютого 2011 року до Кредитного договору) відбувається шляхом сплати ануїтетного платежу в розмірі 1 440,00 доларів США із днем сплати ануїтетного платежу 24 число кожного календарного місяця строку кредитування, протягом якого позичальник зобов`язаний сплатити ануїтетний платіж. Отже, будь-яка несвоєчасна оплата ануїтетного платежу після 24 числа календарного місяця, вважається простроченою, як в частині основного боргу, так і в частині нарахованих процентів . Таким чином, за умовами спірного Кредитного договору, в редакції Додаткової угоди № 3 від 24 лютого 2011 року до Кредитного договору, сторонами погоджено порядок нарахування процентів, зокрема: до строкової суми боргу застосовується процентна ставка у розмірі 13,9% річних на прострочену суму основного боргу застосовується ставка у розмірі збільшеному вдвічі від ставки, що зазначена у п. 1.3.1 (13,9% х 2 = 27,8% річних).

Обидві ці умови визначені та погодженні сторонами при укладенні Кредитного договору і для реалізації цих прав не передбачено внесення будь-яких змін.

Отже, при укладенні Кредитного договору та в подальшому Додаткових угод до нього між позивачем за первісним позовом та позичальником досягнуто домовленості щодо порядку нарахування процентів у випадку виникнення простроченої суми основного боргу, а тому такі умови повинні виконуватись сторонами Кредитного договору з моменту досягнення домовленості, тобто з моменту їх підписання.

З цих підстав, колегія суддів не погоджується з висновком Солом`янського районного суду міста Києва про необхідність повідомлення ОСОБА_1 про зміну процентної ставки так як він суперечить положенням п. 5 Додаткової угоди № 3 від 24 лютого 2011 року до Кредитного договору, адже нарахування процентів на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою збільшеної вдвічі від ставки, вказаної в п. 1.3.1. Кредитного договору не є зміною процентної ставки в односторонньому порядку , а є реалізацію первісних умов Кредитного договору, оскільки АТ УкрСиббанк здійснювало нарахування процентів за користування кредитом виключно згідно з умов, визначених в п. 1.3.1 основного Кредитного договору за ставкою - 13,9%, а на прострочену позичальником суму основного боргу нарахування процентів здійснювало за ставкою, збільшеною вдвічі 13,9 % х 2 = 27,8 %, відповідно до п. 5 Додаткової угоди № 3 від 24 лютого 2011 року до Кредитного договору, який в подальшому не змінювався і не доповнювався іншими додатковими угодами.

З огляду на встановлені обставини та наявні в матеріалах справи письмові докази з боку позивача за первісним позовом, висновок суду першої інстанції про недоведеність АТ УкрСиббанк розміру заборгованості до стягнення є безпідставним.

При розгляді справи судом встановлено, що за умовами Кредитного договору та Додаткових угод до нього складовими наявної заборгованості ОСОБА_1 виступають: основний борг (п. 1.1, 1.5 Кредитного договору та Виписка за особовим рахунком за 01 жовтня 2007 року по рахунку НОМЕР_4 ; нараховані проценти (п.п. 1.3.1, п. 5.2 Кредитного договору, в т.ч. п. 5 Додаткової угоди № 3 від 24 лютого 2011 року до Кредитного договору); пеня за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов`язань, передбачених Кредитним договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї її суми або його частини) та/або термінів сплати процентів (п. 4.1 Кредитного договору).

Позивачем за первісним позовом на обґрунтування своїх вимог про стягнення заборгованості надано Довідку-розрахунок заборгованості за Кредитним договором станом на 28 квітня 2016 року, яка відображає всі нарахування за Кредитним договором в розрізі кожного виду платежу (основний борг, нараховані проценти та пеня) та дані про погашення платежів.

Розрахунок заборгованості сформовано в хронологічному порядку за кожним видом платежу із зазначенням дати нарахування, розміру платежу. При обчисленні процентів вказано дату нарахування, період нарахування, процентну ставку та дату погашення.

З огляду на приписи ст. 11, 628, 629 ЦК України Довідка-розрахунок заборгованості - це відображення умов договору яке містить дані про нарахування заборгованості відповідно до його умов та даних про виконання зобов`язань.

Таким чином, Довідка розрахунок заборгованості є повним відображенням умов Кредитного договору щодо фактичного нарахування коштів та їх сплати, та є прямими підтвердженням факту неналежного виконання зобов`язань з боку ОСОБА_1 .

Крім вказаного, розмір заборгованості за Кредитним договором з боку АТ УкрСиббанк доведено письмовими доказами у вигляді Довідки-розрахунку станом на 28 квітня 2016 року, який перевіряється судом на предмет відповідності умовам договору та співставляється з наявними у справі доказами щодо виконання зобов`язань, доказів на спростування заявлених вимог.

Також, колегія суддів не погоджується з доводами Солом`янського районного суду міста Києва про те, що наявний в матеріалах цивільної справи Висновок судово-економічної експертизи від 14 березня 2019 року № 2766, який складений експертом Київської незалежної судово-експертної установи, на виконання ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 05 вересня 2018 року у даній цивільній справі, пояснення експерта, які він надав у суді, підтверджують, що розмір заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором, який приведений банком у розрахунку при зверненні до суду є спірним, при цьому, суд першої інстанції звертає увагу на той факт, що на клопотання судового експерта про надання переліку необхідних документів для проведення експертного дослідження, позивач за первісним позовом витребуваних документів не надав, в судовому засіданні зворотнього не довів так як з матеріалів цивільної справи вбачається, що Солом`янським районним судом міста Києва не отримувалось , та не надсилалось на адресу позивача за первісним позовом жодне клопотання судового експерта з переліком необхідних документів для проведення експертного дослідження.

З огляду на зазначену обставину, Висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №2766 від 14 березня 2019 року, з яким погодився суд першої інстанції, про документальну необґрунтованість Довідки-розрахунку заборгованості за Кредитним договором станом на 28 квітня 2016 року є необґрунтованим та безпідставним .

Висновок експерта про те, що заборгованість документально не підтверджена може свідчити лише про те, що експертом сформовано висновок на предмет того чи співпадає розрахунок заборгованості з даними первинних документів.

Відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 цього Кодексу, чого не було зроблено судом першої інстанції.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд має оцінити належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 1997 року Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах зазначено, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При розгляді справи суд першої інстанції не звернув увагу на приписи ст. 11 ЦК України, в якій вказано, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних. художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

При розгляді справи, суд повинен встановити правову підставу виникнення взаємних прав та обов`язків; факт надання кредиту; перевірити розрахунок заборгованості на відповідність умовам договору; перевірити чи виконане або невиконане зобов`язання на підставі наданих сторонами доказів.

Позивач за первісним позовом надав інформацію про всі наявні відомості про погашення позичальником заборгованості, які відображені у розрахунку.

У разі незгоди з такими відомостями, боржник мав можливість надати свої докази на підтвердження виконання зобов`язань.

У разі виявлення розбіжностей, саме на суд покладено обов`язок оцінки доказів на предмет того, яка сума погашена та яким є дійсний розмір заборгованості.

Суд, першої інстанції посилаючись на те, що розмір заборгованості може доводитись лише первинними документами не зазначив жодної норми матеріального чи процесуального права, яка б встановлювала обов`язок особи доводити розмір своїх вимог виключно первинними документами бухгалтерського обліку.

В подальшому, неправильно застосовуючи ст.ст. 76-81, ст. 89 ЦПК України, Солом`янський районний суд міста Києва не здійснив оцінку наявних письмових доказів по справі: Кредитного договору, розрахунку заборгованості до нього та даних про погашення заборгованості.

Для оцінки існування простроченої заборгованості або відсутності такої та факту неналежного виконання зобов`язань з боку боржника суду необхідно встановити чи сплачувалась заборгованість у розмірах, визначених Кредитним договором у строки, що визначені договором.

Солом`янський районний суд міста Києва від встановлення дійсних обставин, які мають значення для вирішення спору по суті ухилився, обмежившись висновком експерта та безпідставно відмовив банку у позовних вимогах про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За змістом ч.ч.1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 3.1 Договору поруки, укладеного між сторонами, цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов`язань боржника за основним договором.

Згідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Таке збільшення відповідальності може відбутися внаслідок змін забезпеченого порукою зобов`язання, які безпосередньо спрямовані на підвищення суми кредиту, процентної ставки за користування кредитом, пені тощо або на включення опосередковано обтяжливих умов відповідальності поручителя, зокрема, шляхом скорочення термінів повернення кредитів.

Як зазначено вище, Кредитний договір, так і Договір поруки між сторонами були укладені 01 жовтня 2007 року.

За умовами Кредитного договору відсоткова ставка була встановлена в розмірі 13,9 % річних. Саме на таких умовах був укладений Договір поруки.

Пунктом 2.1 Договору поруки передбачено, що кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя.

Під згодою поручителя сторони розуміють візування поручителем змін до основного договору шляхом проставлення підпису уповноваженої особи та та/або отримання його письмової згоди з такими змінами, та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесених відповідних змін.

Судом встановлено, що в день укладення Кредитного договору, 01 жовтня 2017 року між його сторонами була укладена Додаткова угода №1.

Даною угодою сторони внесли зміни до п. 5.2 Кредитного договору, яким встановили нові розміри процентної ставки, які в подальшому були застосовані банком, що підтверджується розрахунком заборгованості, долученого до матеріалів справи.

В порушення п. 2.1 Договору поруки такі зміни не були погоджені з відповідачем ОСОБА_4 , як поручителем.

Виходячи з цього, колегія суддів погоджується з висновком Солом`янського районного суду міста Києва про те, що є доведеними поручителем вимоги про визнання поруки припиненою внаслідок збільшення обсягу відповідальності ОСОБА_4 , як поручителя, укладенням Додаткової угоди.

Також, є правильним висновок суду першої інстанції, щодо відмови ОСОБА_1 у задоволенні зустрічного позову до АТ УкрСиббанк, третя особа: ОСОБА_2 про розірвання договору, так як приведені позивачем за зустрічним позовом обставини для розірвання договору, не можуть бути підставою для його задоволення.

З аналізу вище викладеного, апеляційна скарга АТ УкрСиббанк на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2019 року підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог АТ УкрСиббанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором з прийняттям у справі постанови про їх задоволення.

В іншій частині, рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2019 року є законним та обґрунтованим тому його слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат між сторонами підлягає стягненню у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства УкрСиббанк задовольнити частково.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2019 року в частині вимог Акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасувати. Ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Позов Акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства УкрСиббанк (м. Київ, вул. вул. Андріївська, 2/12, код ЄДРПОУ: 09807750) заборгованість за кредитним договором у розмір 75 131 (сімдесят п`ять тисяч сто тридцять один) долар США 75 центів, з яких:

- 60 551, 77 доларів США - заборгованість за кредитом, в тому числі прострочена заборгованість у розмірі 15 597, 18 доларів США за період з 24 листопада 2015 року по 28 квітня 2016 року;

- 14 579, 98 доларів США - заборгованість за процентами, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 13 708, 79 доларів США за період з 01 жовтня 2014 року по 23 квітня 2016 року.

Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства УкрСиббанк (м. Київ, вул. вул. Андріївська, 2/12, код ЄДРПОУ:09807750) 215 694, 19 грн. пені, з яких:

- 112 454, 77 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом з 29 квітня 2015 року по 28 квітня 2016 року;

- 103 239,42 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами з 29 квітня 2015 року по 28 квітня 2016 року.

Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства УкрСиббанк (м. Київ, вул. вул. Андріївська, 2/12, код ЄДРПОУ:09807750) 79 130 (сімдесят дев`ять тисяч сто тридцять) грн. 55 коп. судового збору.

В іншій частині, рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.П. Коцюрба

Судді: В.А. Нежура

А.С. Сержанюк