Ухвала
29 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 760/8439/16-ц
провадження № 61-7231ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року у справі за позовом акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до акціонерного товариства УкрСиббанк , третя особа: ОСОБА_1 , про визнання поруки припиненою, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства УкрСиббанк , третя особа: ОСОБА_3 , про розірвання договору,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 16 квітня 2020 року засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року.
На підставі касаційної скарги ОСОБА_1 не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ № 460-IX від 15 січня 2020 року.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
З урахуванням викладеного, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Окрім цього, у касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Разом із тим, постановою Київського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року залишено в силі рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2019 року, яким відмовлено у задоволені зустрічних позовів ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою та ОСОБА_1 про розірвання договору.
ОСОБА_1 слід конкретизувати прохальну частину касаційної скарги та зазначити у якій саме частині ним оскаржується постанова Київського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року.
Таким чином, особі, яка подала касаційну скаргу, слід надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи.
Окрім цього, як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, в порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, ОСОБА_1 просить відстрочити йому сплату судового збору, мотивуючи тим, що його майновий стан на даний час вкрай важкий і сплата судового збору для його родини є неможливою. ОСОБА_1 зазначає, що він та його дружина знаходяться на пенсії за віком та отримують мінімальну пенсію у розмірі 1 373,00 грн та 1 504 грн відповідно. Також ОСОБА_1 має тяжкий хворобливий стан, зокрема, має хвороби серця, суглобів, щитовидної залози, нирок, печінки та інші хронічні захворювання. Окрім цього, ОСОБА_1 переніс дві операції по видаленню тромбів у передсерді шлуночку серця та видаленню жовчного міхура. На даний час по рекомендації лікарів ОСОБА_1 необхідна операція по заміні колінного суглоба, а також інші операції, зокрема, по видаленню щитовидної залози, вартість яких є вкрай високою. Окрім цього, окрім позивача, його дружина та діти також мають ряд хронічних захворювань. На підтвердження указаних обставин ОСОБА_1 надає: копію результатів кардіо-респіраторного моніторингу Київського центру медицини сну від 18 червня 2015 року; виписку з історії хвороби № 8626 за грудень 2016 року щодо лікування ОСОБА_1 у відділенні реанімації та інтенсивної терапії Інституту кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска; повідомлення з Пенсійного фонду України за 2017 рік щодо підвищення пенсії.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України Про судовий збір свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Аналіз клопотання про відстрочення від сплати судового збору свідчить, що вказані обставини не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору. Оскільки в жодній мірі не характеризують майновий стан ОСОБА_1 на момент подання касаційної скарги. До касаційної скарги не додано будь-яких доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору та відсутності коштів призначених для сплати судового збору на момент подання касаційної скарги. Такими документами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (зокрема і фіскальних органів), про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо. Тому клопотання задоволенню не підлягає.
За таких обставин, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно сплатити судовий збір.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви - травень 2016 року) за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Ураховуючи розмір задоволених позовних вимог банку (75 131,75 доларів США та 215 694,19 грн), рішення оскаржується у частині позовних вимог щодо стягнення (75 131,75 доларів США та 215 694,19 грн).
У частині першій статті 6 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подання позовів, ціни яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
Таким чином, за подання касаційної скарги розмір судового збору становить 2 253,95 доларів США (75 131,75 доларів США * 1,5 %) *200%) та 6 470,83 грн (215 694,19 грн * 1,5 %) *200%).
Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити день сплати судового збору банком при подачі позову та офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на цей день.
Як наслідок ОСОБА_1 за подання касаційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 6 470,83 грн та 2 253,95 доларів США у гривні з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати позивачем збору при подачі позову.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до УК у Печерському районі (Печерс. р-н) 22030102, код ЄДР: 38004897 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Крат
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.04.2020 |
Оприлюднено | 30.04.2020 |
Номер документу | 89006175 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Крат Василь Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні