Ухвала

від 30.01.2020 по справі 1-1371/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-1371/11

Провадження № 1-в/761/7/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва, у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Києвіклопотання про вирішення питань пов`язаних з виконанням вироку, а саме про скасування арешту та звільнення від відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засудженого вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 15.11.2013 року у справі за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні злочинів передбачених ст. 255 ч. 1, ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 4, ст. 205 ч. 2, ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 4, ст. 200 ч. 2, ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 4, ст. 358 ч. 2, ч. 3, ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 4, ст. 212 ч. 3, ст. 27. ч. 3, ст. 28 ч. 4, ст. 366 ч. 2, КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні злочинів передбачених ст. 255 ч. 1, ст. 28 ч. 4, ст. 200 ч. 2, ст. 28 ч. 4, ст. 358 ч. 2, ч. 3, ст. 27 ч. 5, ст. 28 ч. 4, ст. 212 ч. 3, ст. 28 ч. 4, ст. 366 ч. 2 КК України, ОСОБА_6 , у вчиненні злочинів передбачених ст. 255 ч. 1, ст. 28 ч. 3 ст. 205 ч.1, ст. ст. 28 ч. 4, 358 ч. 2, 3, ст. ст. 27 ч. 5, 28 ч. 4, ст. 212 ч. 3 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів передбачених ст. 255 ч. 1, ст. ст. 27 ч. 3, 28 ч. 4, ст. 212 ч. 3 ОСОБА_7 , у вчиненні злочинів передбачених 255 ч. 1, ст. ст. 27 ч. 3, 28 ч. 4, ст. 212 ч. 3 КК України, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у вчиненні злочинів передбачених ст. 28 ч. 3 ст. 205 ч. 2, ст. ст. 28 ч. 3, 358 ч. 2, 3, ст. ст. 27 ч. 5, 28 ч. 3, 212 ч. 3 КК України,

в с т а н о в и в:

29.08.2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання про вирішення питань пов`язаних з виконанням вироку, а саме про скасування арешту та звільнення від відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судове засідання учасники процесу не з`явились подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. Прокурор відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_10 до заяви про розгляд справи у його відсутність долучив також лист №5037/125/31/5/01-2019 від 23.12.2019 з інформацією про наявність (відсутність) у ОСОБА_3 судимостей.

Дослідивши клопотання та надані суду матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Виносячи вирок від 15.11.2013 суд керувався нормами КПК України 1960 року, оскільки справа надійшла до Шевченківського районного суду м. Києва у 2011 році, тобто до набрання чинності КПК України 2012 року.

Разом з тим, розділ XI Перехідні положення КПК України 2012 року не містить положень щодо розгляду за нормами КПК України 1960 року питань, пов`язаних із виконанням вироку.

За таких обставин, беручи до уваги те, що клопотання про вирішення питань, пов`язаних із виконанням вироку суду надійшло і фактично розглядається під час дії КПК України, прийнятого у 2012 році, порядок вирішення вказаного клопотання не повинен суперечити положенням чинного кримінально-процесуального законодавства і має гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному примусу та до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне керуватись нормами КПК України, чинними на момент розгляду заявленого сторонами клопотання, з урахуванням однак і положень КПК України 1960 року.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків судом вирішуються інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Положеннями п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України, передбачено, що клопотання про вирішення питань, зазначених у п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України подається та розглядається судом, який ухвалив вирок.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України, у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі, особа звільняється від покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано у строк два роки.

Положеннями ч. 2 ст. 80 КК України, передбачено, що строки давності щодо додаткових покарань визначаються основними покаранням, визначеним за вироком суду.

Так, судом встановлено, що 15.11.2013 вироком Шевченківського районного суду м. Києва, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України (в редакції 2011 року) та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 15 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 тисяч гривень з позбавленням права обіймати певні посади повязанні з виконанням організаційно розпорядчих функцій на строк 1 (один) рік, з конфіскацією майна.

14.03.2014 ухвалою Апеляційного суду м. Києва вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 15.11.2013 залишено без змін.

23.04.2014 вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 15.11.2013 звернуто до виконання в частині застосованого до ОСОБА_7 додаткового покарання у виді конфіскації майна шляхом направлення виконавчого листа разом із необхідними документами до ДПІ у Оболонському районі.

Відомостей про виконання зазначеного вироку в частині призначеного судом додаткового покарання кримінальна справа не містить.

Інформації щодо ухилення засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання суду надано не було.

Відповідно до листа начальника управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 №5037/125/31/5/01-2019 від 23.12.2019, засуджений ОСОБА_3 у період з дня набрання вироком законної сили і до моменту розгляду вказаного клопотання до кримінальної відповідальності не притягувався.

За таких обставин, враховуючи, що з дня постановлення вироку стосовно ОСОБА_3 пройшло більш ніж шість років, беручи до уваги те, що ОСОБА_3 будучи засудженим до покарання у виді штрафу, яке є менш суворим, ніж обмеження волі, не ухилявся від його відбування та не вчинив з моменту постановлення вироку нового злочину, суд приходить до висновку про можливість звільнення його від відбування додаткового покарання у виді конфіскації майна у зв`язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Що ж стосується клопотання засудженого ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного на його майно постановою слідчого з ОВС СВПМ ДПА в Черкаській області ОСОБА_12 від 09.11.2009, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи, що стосовно ОСОБА_3 наявні підстави для звільнення його від покарання у вигляді конфіскації належного йому майна, суд приходить до висновку про те, що у арешті накладеному під час досудового слідства постановою слідчого з ОВС СВПМ ДПА в Черкаській області ОСОБА_12 від 09.11.2009 відпала потреба, а тому він повинен бути скасованим, а клопотання засудженого в цій частині задоволеним.

На підставі викладеного, керуючись ст. 80 КК України, ст.ст. 174, 537, 539 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання засудженого ОСОБА_3 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2013 року від додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Арешт, накладений на майно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постановою слідчого з ОВС СВПМ ДПА в Черкаській області ОСОБА_12 від 09.11.2009 скасувати.

Ухвала може бути оскаржена прокурором або засудженим протягом семи діб з моменту її оголошення до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя ОСОБА_1